Професіоналізм — це одна з основних властивостей юридичної практич­ної діяльності, яка багато в чому визначає її зміст, види та структуру.

Ознака професіоналізму має відобразити специфіку юридичної практич­ної діяльності:

• відокремивши її від правової поведінки в цілому, що здійснюється в тих або інших ситуаціях всіма суб´єктами права;

• визначивши обсяг і зміст вимог власне до оплачуваної суспільством си­стематично здійснюваної діяльності та її суб´єктів.

Професіоналізм як властивість і вимога до юридичної практичної діяль­ності закріплюється у відповідних нормативно-правових актах, є метою юри­дичного навчання, основою для визначення вимог до суб´єктів, що її здійсню­ють, і т. ін.

Поняття професіоналізму пов´язують найчастіше з професією, під якою ро­зуміють працю, що потребує певної підготовки і є звичайно джерелом існуван­ня, або тривалий і відносно широкий вид трудової діяльності, що передбачає певну сукупність теоретичних знань, практичного досвіду і трудових навиків.

В юридичній літературі викладено різноманітні класифікації ознак про­фесіоналізму діяльності. Наприклад, А. Рінкен відносить до проявів профе­сіоналізму:

• відповідність діяльності особливому рівню (якості) завдань, що вирішуються;

• особливу кваліфікацію, високу ділову компетенцію, що ґрунтується на науковій освіті осіб, що належать до професії;

• особливу професійну корпоративність, в основі якої лежить позаеко­номічна орієнтація на певні цінності;

• позапартійну, ділову професійну роботу.

А.Е. Жалинський вважає "ознаками професіоналізму як властивість діяльності юриста:

1) здійснення цієї діяльності за правилами, виробленими і закріпленими у встановленому порядку;

2) відповідність процесу і результатів діяльності певним вимогам, що можуть мати нормативно-правовий та професійно-етичний характер;

3) підконтрольність діяльності державним органам і (або) корпорації спеціалістів;

4) оплатність діяльності;

5) гарантії її здійснення у встановлених випадках, включаючи доступ до неї зацікавлених осіб".