Рецензування письмових робіт. Відгуки та рецензії наукового керівни­ка, консультанта та рецензента про письмову роботу, їх виступи на захисті письмової роботи є необхідним елементом її творчого та критичного обгово­рення, гарантом виконання встановлених вимог та об´єктивності оцінки.

У відгуках (рецензіях) встановлюються актуальність обраної теми, ступінь обґрунтованості наукових положень, сформульованих висновків і рекомен­дацій, їхня достовірність, повнота і новизна, надаються рекомендації щодо їх використання, а також робиться висновок про відповідність письмової ро­боти встановленим вимогам, вказується на її зв´язок з державними чи галу­зевими науковими програмами, пріоритетними напрямами розвитку науки й техніки, визначеними Верховною Радою України, тощо.

Об´єктивність оцінки обґрунтованості основних положень роботи, їх до­стовірності, новизни та значущості залежить від повноти висвітлення пози­тивних і негативних сторін роботи, зокрема аналізу ключових проблем, ви­сновків і тверджень, шляхів використання результатів, завершеності змісту та якості оформлення дослідження.

Відгук наукового керівника роботи пишеться в довільній формі і зазна­чається рівень підготовки студента за цією навчальною дисципліною або до наукової діяльності чи виконання професійних функцій за спеціалізацією юридичної діяльності, а саме:

• ступінь самостійності у виконанні роботи;

• новизна поставлених наукових, навчальних та практичних питань, оригінальність шляхів їх вирішення;

• вміння використовувати нормативно-правові акти та правозастосовні рішення, наукову та навчально-методичну літературу;

• ступінь оволодіння методами дослідження;

• повнота і якість розробки теми;

• логічність, послідовність, аргументованість, літературна грамотність викладення матеріалу;

• відповідність вимогам державного стандарту освіти;

• можливість практичного застосування висновків, рекомендацій роботи;

• висновок про відповідність вимогам та оцінка роботи за чотирибаль­ною системою: відмінно, добре, задовільно, незадовільно.

Для оцінки рівня наукової та практичної значущості результатів, розро­бок і рекомендацій, викладених у письмовій роботі, використовують рецензії юридичних установ та організацій, органів державної влади, громадських об´єднань, політичних партій.

У рецензії, крім питань, тотожних питанням змісту відгуку, звертається увага на визначення актуальності проблеми для правотворчої та правозасто-совної практики, врахування вимог відповідних керівних документів, виснов­ки, пропозиції та рекомендації, можливості їх практичного застосування.

Якщо встановлено суттєві порушення вимог до підготовки та оформлен­ня письмових робіт (запозичення чужих праць без посилань, невідповідність змісту письмової роботи обраній темі дослідження чи спеціалізації, спеціаль­ності підготовки), у відгуку чи рецензії мають бути вказані конкретні при­чини, через які письмова робота не рекомендується до захисту.

Відгук (рецензія) не повинен складатися з короткого формального ви­сновку про те, що письмова робота відповідає встановленим вимогам, або мати невизначений характер і містити формулювання подібні до "значний науко­вий інтерес", "суттєвий внесок", "крок до вирішення проблеми".

Відгуки (рецензії) особисто підписуються їх авторами, у разі необхідності офіційно засвідчуються.

Копії письмових відгуків (рецензій) видають студентам не пізніше як за десять днів до захисту письмової роботи.

Під час виступу на захисті письмової роботи, як правило, оголошують повний текст відгуку (рецензії).

Підготовка до захисту. Завершену письмову роботу разом з відгуками керівника і рецензента подають на кафедру, а в подальшому, залежно від виду письмової роботи, у Державну кваліфікаційну чи екзаменаційну комісію разом з довідкою деканату факультету про виконання студентом навчально­го плану та оцінками з теоретичних дисциплін, курсових робіт, навчальної практики, а також іншими матеріалами, які характеризують наукову та практичну цінність роботи (друковані статті з теми дослідження, тези наукових доповідей, акти впровадження результатів роботи в практику та ін.)

Після завершення роботи готують доповідь на захист, яка не повинна пе­ревищувати за часом 12—15 хв і у якій висвітлюють:

• обґрунтування актуальності теми дослідження;

• мету, завдання, об´єкт, предмет, проблему та гіпотезу дослідження;

• методологію та результати дослідження;

• елементи новизни в теоретичних положеннях та в практичних реко­мендаціях;

• труднощі, яких довелося зазнати в процесі дослідження; положення, гіпотези, які не знайшли підтвердження;

• відповіді на основні зауваження наукового керівника та рецензента.

На захист можна готувати на великих аркушах паперу власні схеми, таб­лиці, діаграми, графіки тощо.

Орієнтовний порядок проведення захисту письмової роботи. Захист роз­починається, як правило, доповіддю студента, яка може читатися з написа­ного тексту, але краще — розповідатися.

Після доповіді студентові задають питання члени комісій і присутні. За­питання можуть бути пов´язані з темою роботи, а можуть бути значно ширші від теми роботи, оскільки захист має на меті виявити не лише знання з теми дослідження, а й рівень загальної підготовки студента з навчальної дисци­пліни або випускника з обраної спеціальності.

Після відповіді на всі запитання голова комісії зачитує відгук про роботу та рецензію на неї.

Члени комісії чи присутні у своїх виступах висловлюють думку щодо пись­мової роботи та рівня підготовки студента.

На всі зауваження, викладені у відгуках та рецензіях, виступах під час захисту роботи, студент зобов´язаний дати вичерпні відповіді.

Хід захисту фіксують у протоколі засідання комісії.

Оцінку виставляють на закритому засіданні комісії, голова оголошує її студенту і всім присутнім на відкритому засіданні.

Кращі роботи можуть бути рекомендовані на конкурси і виставки, кон­ференції, а також до друку в студентських збірниках.

Захищені курсові роботи зберігаються на кафедрі два роки, дипломні (ква­ліфікаційні) — п´ять років.

Література

1. Болюбаш Я.Я. Організація навчального процесу у вищих закладах осві­ти. — К., 1997.

2. Волков Ю.Г. Как написать диплом, курсовую работу, реферат. — М., 2001.

3. Державна національна програма "Освіта" (Україна XXI століття). — К., 1994.

4. Дьяченко В.К. Организационная структура учебного процесса и ее раз­витие. — М., 1989.

5. Казаков ВЛ. Самостоятельная работа студентов: Учеб. пособие. — К., 1989.

6. Мангейм Джарол В., Рич Ричард К. Политология. Методы исследова­ния: Пер. с англ. — М., 1997.

7. Моключенко А.Г. Кваліфікаційна робота. — К., 1995.

8. Мороз І.В. Структура дипломних, кваліфікаційних робіт та вимоги до їх написання, оформлення та захисту. — К., 1997.

9. Одерій Л.П. Оцінка в міжнародній системі освіти: Методологія та інстру­ментарій. — К., 1995.

10. Папковская ПЛ. Методология научных исследований: Курс лекций. — М.,2002.

11. П´ятницъка-Позднякова І.С. Основи наукових досліджень у вищій школі. — К., 2003.

12. Францифоров Ю.В., Павлова Е.П. От реферата к курсовой, от диплома к диссертации: Практ. пособие. — М., 2003.

13. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-до­слідної діяльності: Підручник. — К., 2002.

14. Эилъберглейт МЛ. Методика и техника подготовки курсовых и дипломных работ. — Минск, 2003.