Специфіка навчання у вищих навчальних закладах вимагає продуманої організації самостійної роботи студентів, яка б забезпечувала успішне ово­лодіння не тільки програмовим матеріалом, а й навичками дослідження, твор­чої діяльності.

У світлі цього положення винятково важливе значення має такий вид само­стійної діяльності студентів, як виконання курсових робіт та робіт, що викону­ються на завершальній стадії підготовки бакалавра, спеціаліста та магістра.

Згідно з навчальними планами студенти виконують:

• протягом періоду навчання — курсові роботи;

• на випускних курсах навчальних закладів І і II рівнів акредитації — кваліфікаційні роботи;

• на випускних курсах навчальних закладів III і IV рівнів акредитації — дипломні та магістерські роботи¹.

Особливістю письмових робіт є те, що в процесі їх підготовки та захисту мають досягатись як науково-дослідні, навчальні цілі, так і фахові завдання.

Виконуючи письмові роботи, студенти із застосуванням сучасних науко­вих методів самостійно досліджують певні проблеми, вивчають нормативні та правозастосовні документи, набувають навичок їх правильного розуміння та тлумачення, вчаться аналізувати наукову та навчальну літературу, кри­тично оцінювати її, полемізувати з авторами статей, висловлювати власні думки, аргументувати та обстоювати власні думки, робити правильні наукові, теоретичні та практичні висновки.

Письмові роботи мають реферативний або дослідницький характер:

І)реферативні виконують на основі аналізу й узагальнення нормативних, наукових та навчально-методичних джерел: законів, підзаконних норматив­но-правових актів, їх роз´яснень, монографій, брошур, статей, методичних рекомендацій тощо. При цьому даються описи їх змісту, його аналіз, узагаль­нення, оцінка, її обґрунтування, власні аргументовані висновки;

2) дослідницькі виконують на підставі використання нормативних, на­укових та навчально-методичних джерел, узагальнень юридичної практики, а також власних спостережень, досліджень емпіричних фактів, результатів експериментів, висунення власні гіпотези і т. ін. Письмова робота такого типу, як правило, має містити теоретичну частину (ЗО—40 % загального обсягу), аналіз і узагальнення наукових даних та висновки.

Основні вимоги до письмових робіт такі:

• актуальність тематики, відповідність її сучасному стану певної галузі на­уки та перспективам її розвитку, практичним завданням фахової підготовки;

• вивчення та конструктивний критичний аналіз відповідних норматив­них джерел, матеріалів юридичної практики, монографічної і періодичної літератури;

• дослідження та характеристика історичних аспектів, сучасного стану, перспектив розвитку проблеми;

• використання власного досвіду;

• чітке визначення та повна й обґрунтована характеристика предмета, мети і методів дослідження, опис та аналіз проведених емпіричних дослі­джень чи експериментів;

• узагальнення та обґрунтування результатів, висновки та практичні рекомендації.