Електронна бібліотекапідручники


Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності)

5.2.4. Контрольні заходи


Контрольні заходи включають поточний контроль, який здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної ро­боти (форму проведення поточного контролю під час навчальних занять і си­стему оцінювання рівня знань визначає відповідна кафедра (предметна або циклова комісія), а також підсумковий контроль, який проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершених етапах. Підсумковий контроль включає се­местровий контроль та державну атестацію студента.

Вищий навчальний заклад може використовувати модульну та інші фор­ми підсумкового контролю після закінчення логічно завершеної частини лекційних та практичних занять з певної дисципліни і їх результати врахо­вувати при виставленні підсумкової оцінки.

Семестровий контроль проводять у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни

в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в тер­міни, встановлені навчальним планом. Семестровий екзамен — це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід.

Семестровий диференційований залік — це форма підсумкового контро­лю, що полягає в оцінюванні засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань. Семестровий диференційований залік планується за відсутності модульного контролю та екзамену й не передбачає обов´язкової присутності студентів.

Семестровий залік — це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях. Семестровий залік планується у разі відсутності модульного контролю та екзамену й не передбачає обов´язкової присутності студентів.

Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку), якщо він виконав усі види робіт, передбачені навчальним пла­ном на семестр з цієї навчальної дисципліни.

Екзамени складаються студентами в період екзаменаційних сесій, перед­бачених навчальним планом. Вищий навчальний заклад може встановлюва­ти студентам індивідуальні терміни складання заліків та екзаменів. При ви­користанні модульного контролю екзамени можуть не проводитись. Екзаме­ни проводять згідно з розкладом, який доводиться до відома викладачів і сту­дентів не пізніше як за місяць до початку сесії. Порядок і методику прове­дення заліків та екзаменів визначає вищий навчальний заклад.

Результати складання екзаменів і диференційованих заліків оцінюють за чотирибальною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно"), а заліків — за двобальною шкалою ("зараховано", "незараховано") і вносять до екзаменаційної відомості, залікової книжки, навчальної картки студента.

Студентів, які одержали під час сесії більше ніж дві незадовільні оцінки, відраховують з вищого навчального закладу. Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академзаборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання ек­заменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий — комісії, яка створюється деканом факультету (завіду­вачем відділення).

Студенти, які не з´явились на екзамени без повалених причин, вважа­ються такими, що одержали незадовільну оцінку.

Державна атестація студента здійснюється державною екзаменацій­ною (кваліфікаційною) комісією (далі — державна комісія) після завершен­ня навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або його етапі з метою встановлення фактичної відповідності рівня підготовки вимогам освіт­ньо-кваліфікаційної характеристики.

Присвоєння кваліфікації молодшого спеціаліста здійснює державна квалі­фікаційна комісія, інших кваліфікацій — державна екзаменаційна комісія.

Державна комісія створюється як єдина для денної, вечірньої, заочної (дистанційної) форм навчання та екстернату з кожної спеціальності. За на­явності великої кількості випускників створюють кілька комісій з однієї і тієї ж спеціальності.

Державна комісія перевіряє науково-теоретичну та практичну підготов­ку випускників, вирішує питання про присвоєння їм відповідної кваліфікації, видачу державного документа про кваліфікацію, опрацьовує пропозиції щодо поліпшення якості освітньо-професійної підготовки спеціалістів.

Державна комісія організовується щорічно і діє протягом календарного року. До складу комісії входять голова і члени комісії: ректор (директор) ви­щого навчального закладу або проректор (заступник директора) з навчаль­ної чи наукової роботи, декан факультету або його заступник (завідувач відділення або його заступник), завідувачі кафедр, професори, доценти (ви­кладачі) профілюючих кафедр (відділень), провідні фахівці-юристи та праців­ники науково-дослідних інститутів.

Робота державних комісій проводиться у терміни, передбачені навчаль­ними планами вищого навчального закладу.

У державних комісіях студенти, які закінчують вищий навчальний за­клад, складають державні екзамени та захищають кваліфікаційні (дипломні) проекти (роботи).

До складання державних екзаменів та до захисту дипломних проектів (робіт) допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану.

Складання державних екзаменів або захист дипломних проектів (робіт) проводиться на відкритому засіданні державної комісії за участю не менше ніж половини її складу за обов´язкової присутності голови комісії.

Захист дипломних проектів (робіт) може проводитись як у вищому на­вчальному закладі, так і поза його межами.

Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка знань студентів з дисциплін, передбачених навчальним планом.

Державні екзамени проводять за білетами, складеними у повній відповід­ності до навчальних програм за методикою, визначеною вищим навчальним закладом. Тривалість державних екзаменів не повинна перевищувати шести академічних годин на день.

Результати захисту дипломного проекту (роботи) та складання держав­них екзаменів визначаються оцінками "відмінно", "добре", "задовільно" і "незадовільно".

Результати захисту дипломних проектів (робіт), а також складання дер­жавних екзаменів оголошують у цей же день після оформлення протоколів засідання державної комісії.

Студенту, який захистив дипломний проект (роботу), склав державні ек­замени відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішен­ням державної комісії присвоюється відповідна кваліфікація, видається дер­жавний документ про кваліфікацію.

Студенту, який отримав підсумкові оцінки "відмінно" не менш як з 75 % усіх навчальних дисциплін та індивідуальних завдань, передбачених навчаль­ним планом, а з інших навчальних дисциплін та індивідуальних завдань — оцінки "добре", склав державні екзамени з оцінками "відмінно", захистив дип­ломний проект (роботу) з оцінкою "відмінно", а також виявив себе в науковій (творчій) роботі, що підтверджується рекомендацією кафедри (предметної або циклової комісії), видається документ про кваліфікацію з відзнакою.

Рішення державної комісії про оцінку знань, виявлених при складанні державного екзамену, захисті дипломного проекту (роботи), а також про при­своєння студенту-випускнику відповідного рівня кваліфікації та видачу йому державного документа про кваліфікацію приймає державна комісія на за­критому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, котрі брали участь у засіданні. За однакової кількості голосів голос голови є вирішальним.

Студент, який при складанні державного екзамену або при захисті дип­ломного проекту (роботи) отримав незадовільну оцінку, відраховується з ви­щого навчального закладу і йому видається академічна довідка.

У випадках, коли захист дипломного проекту (роботи) визнано незадо­вільним, державна комісія встановлює, чи може студент подати на повтор­ний захист той самий проект (роботу) з доопрацюванням, чи він зобов´яза­ний опрацювати нову тему, визначену відповідною кафедрою (предметною або цикловою комісією).Студент, який не склав державного екзамену або не захистив дипломний проект (роботу), допускається до повторного складання державних екзаменів чи захисту дипломного проекту (роботи) протягом трьох років після закін­чення вищого навчального закладу1.

Студентам, які не складали державні екзамени або не захищали диплом­ний проект (роботу) з поважної причини (документально підтвердженої), рек­тором (директором) вищого навчального закладу може бути продовжений строк навчання до наступного терміну роботи державної комісії зі складан­ням державних екзаменів чи захисту дипломних проектів (робіт) відповідно, але не більше ніж на один рік.

Всі засідання державної комісії протоколюють. До протоколів вносять  оцінки, одержані на державних екзаменах або при захисті дипломного про­екту (роботи), записують питання, що ставились, особливі думки членів ко­місії, вказують здобуту кваліфікацію, а також державний документ про ква­ліфікацію (з відзнакою чи без відзнаки), який видається студенту-випускнику, котрий закінчив вищий навчальний заклад.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Адміністративне право України: тенденції трансформації в умовах реформування
Конкурентне право України
Дипломатичне представництво: організація і форми роботи
Аграрне право України
Історія держави і права України - Ч.1
Юридична деонтологія
Історія вчень про державу і право
Адміністративне право України
Аграрне право України
Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності)
Виконавча влада в Україні: організаційно-правові засади
Правове регулювання застосування сили працівниками правоохоронних органів
Цивільне право України. Загальна частина
Історія вчень про право і державу
Податкове право