До основних принципів управління вищим навчальним закладом нале­жать такі:

• автономії та самоврядування, тобто наявності у вищих навчальних закладів прав самостійно, за власною ініціативою здійснювати певні діяння, спрямовані на забезпечення освітньої діяльності, а також здійснення управ­ління вищими навчальними закладами, в межах їх компетенції, органами громадського самоврядування вищих навчальних закладів;

• розмежування прав, повноважень та відповідальності власника (влас­ників), органів управління вищою освітою, керівництва вищого навчально­го закладу та його структурних підрозділів;

• поєднання колегіальних та єдиноначальних засад, що передбачає здійснення управління, у межах визначених у статуті повноважень, як керів­никами вищих навчальних закладів та їх структурних підрозділів, так і ко­легіальними органами вищих навчальних закладів — вченими радами, на­глядовими радами, органами громадського самоврядування;

• незалежності від політичних партій, громадських та релігійних організацій.

Державні органи управління освітою, міністерства та відомства, у підпо­рядкуванні яких перебувають вищі заклади юридичної освіти, забезпечують: створення нормативно-правової бази для діяльності вищого закладу юридич­ної освіти; установлення вимог до змісту, рівня й обсягу освіти; проведення державної акредитації вищого закладу освіти; формування державного за­мовлення; здійснення інформаційного забезпечення освітньої діяльності; соціальний захист учасників навчально-виховного процесу; установлення нормативів матеріально-технічного та фінансового забезпечення; отримання або придбання нерухомого майна та обладнання, необхідних для прова­дження освітньої діяльності.

Для координації діяльності вищих закладів освіти в регіонах створюють ради ректорів (директорів) вищих закладів освіти, асоціації або інші об´єднання.

Безпосереднє управління діяльністю вищого закладу освіти здійснює уповноважений засновником керівник (президент, ректор, директор), який діє на засадах єдиноначальності, зокрема:

• самостійно в межах чинного законодавства вирішує питання діяльності закладу; видає накази і розпорядження, обов´язкові для виконання всіма підрозділами закладу; представляє вищий заклад освіти в державних та інших органах, відповідає за результати діяльності закладу перед органом управління, у підпорядкуванні якого він перебуває;

• здійснює контроль за якістю роботи викладачів, організацією навчаль­но-виховної та культурно-масової роботи, станом фізичного виховання і здо­ров´я студентів; формує контингент студентів закладу; відраховує із закла­ду та поновлює на навчання студентів, аспірантів і докторантів; контролює виконання навчальних планів і програм, планів науково-дослідних робіт;

• є розпорядником майна і коштів закладу; виконує кошторис, укладає угоди, дає доручення, відкриває банківські рахунки; контролює дотриман­ня штатно-фінансової дисципліни всіма підрозділами закладу; приймає на роботу та звільняє з роботи працівників закладу згідно з чинним законодав­ством; застосовує заходи морального та матеріального заохочення, притягує до дисциплінарної відповідальності; забезпечує охорону праці, дотримання законності та порядку в межах закладу; визначає функціональні обов´язки працівників закладу; організовує побутове обслуговування студентів і пра­цівників закладу, здійснює заходи щодо їх оздоровлення; розробляє і разом з профспілковим комітетом подає на затвердження загальним зборам (кон­ференції) трудового колективу закладу Правила внутрішнього розпорядку.

Відповідальність за виконання покладених на вищий заклад освіти зав­дань, результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження бу­дівель та іншого майна, переданого вищому закладу освіти у користування та володіння, несе керівник закладу.

Керівництво факультетом здійснює декан, який видає розпорядження, що стосуються діяльності факультету і є обов´язковими для виконання всіма пра­цівниками факультету. Розпорядження декана, які суперечать закону, стату­тові вищого навчального закладу чи завдають шкоди інтересам вищого навчаль­ного закладу, скасовується керівником вищого навчального закладу.

Керівництво відділенням, який є структурним підрозділом вищого навчаль­ного закладу першого або другого рівня акредитації, здійснює завідувач, який:

• призначається на посаду або звільняється з посади керівником вищого навчального закладу;

• забезпечує організацію навчально-виховного процесу, виконання на­вчальних планів і програм, а також здійснює контроль за якістю викладан­ня навчальних предметів, навчально-методичною діяльністю викладачів.

Вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу є загальні збори (конференція) трудового колективу:

• порядок їх скликання та роботи визначається статутом вищого навчаль­ного закладу;

• у їх складі повинні бути представлені всі групи працівників вищого навчального закладу;

• не менше ніж 75 % загальної чисельності їх делегатів (членів) мають становити педагогічні або науково-педагогічні працівники вищого навчаль­ного закладу;

• вони скликаються не рідше ніж один раз на рік.

Збори (конференція) трудового колективу вищих навчальних закладів третього або четвертого рівня акредитації мають такі повноваження:

• за поданням вченої ради вищого навчального закладу приймають ста­тут вищого навчального закладу, а також вносять зміни до нього;

• обирають кандидатури претендентів на посаду керівника вищого на­вчального закладу шляхом таємного голосування і подають свої пропозиції власнику (власникам) або уповноваженому ним (ними) органу чи особі;

• щороку заслуховують звіт керівника вищого навчального закладу та оцінюють його діяльність;

• обирають комісію з трудових спорів відповідно до Кодексу законів про працю України;

• на підставі подання наглядової ради або вченої ради вищого навчаль­ного закладу розглядають питання про дострокове припинення повноважень керівника вищого навчального закладу;

• затверджують правила внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу;

• затверджують положення про органи студентського самоврядування;

• розглядають інші питання діяльності вищого навчального закладу.

З метою реалізації такого принципу управління вищим навчальним за­кладом, як поєднання колегіальних та єдиноначальних засад, та для вирі­шення поточних питань його діяльності створюють робочі та дорадчі органи.

Робочі органи у вищому навчальному закладі такі:

• третього або четвертого рівня акредитації — ректорат, деканати, при­ймальна комісія;

• першого або другого рівня акредитації — адміністративна рада та при­ймальна комісія.

Ректорат створюється, як правило, для оперативного вирішення поточ­них питань навчальної, наукової, фінансово-господарської та іншої діяльності вищого навчального закладу, що потребують колегіального обговорення. До його складу входять: ректор, перший проректор, проректори та інші поса­дові особи вищого навчального закладу. Засідання ректорату проводять за потребою або в терміни, які визначає ректор.

Для організації і проведення прийому студентів до вищого навчального закладу створюється приймальна комісія, головним завданням якої є фор­мування контингенту студентів усіх форм навчання з числа найбільш підго­товленої і здібної молоді.

До складу приймальної комісії вищого навчального закладу, який за­тверджується наказом його ректора (директора), входять: ректор, який є го­ловою приймальної комісії; проректор (заступник директора) з навчальної роботи — заступник голови; відповідальний секретар та його заступники; де­кани (заступники деканів) факультетів; завідувачі відділень; голови цикло­вих (предметних) комісій; провідні професори та доценти (кількість не обме­жується); представники підприємств, установ і організацій, для яких веде­ться підготовка спеціалістів, та ін. У структурі приймальної комісії вищого навчального закладу з числа найбільш досвідчених, кваліфікованих і сумлі­нних викладачів цього вищого навчального закладу створюють такі підроз­діли: відбіркові, екзаменаційні, апеляційні комісії та комісії з співбесіди.

У вищих навчальних закладах першого або другого рівня акредитації ство­рюють також дорадчий орган — Педагогічну раду, яку очолює керівник ви­щого навчального закладу. До її складу входять за посадами: заступники директора; завідувачі відділень; завідувач бібліотеки; голови предметних (циклових) комісій; педагогічні працівники; головний бухгалтер.

Повноваження, напрями діяльності, форми взаємодії з керівником, іншими органами управління вищого навчального закладу визначаються у положеннях про робочі та дорадчі органи, які затверджуються наказом керівника вищого навчального закладу відповідно до статуту вищого навчального закладу.