Освітньо-кваліфікаційні характеристики (ОКХ) фахівців розробляють з метою:

• визначення місця фахівця в структурі соціальної діяльності та основ­них вимог, характерних рис майбутньої професійної діяльності випускника навчального закладу;

• визначення функцій фахівця, засобів і методів його праці, перспектив розвитку професії, шляхів підвищення кваліфікації;

• відпрацювання відповідних форм і методів організації навчального процесу, застосування певних засобів навчання, визначення змісту освіти та професійної підготовки фахівців, розробки програмно-методичного та інфор­маційного забезпечення навчального процесу (змісту навчання);

• створення системи діагностики якості освіти.

До основних властивостей ОКХ фахівців за спеціальністю "правознавство" (освітньо-кваліфікаційних рівнів: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціа­ліст, магістр) належать такі:

Юридична навчальна діяльність

• має статус основного нормативного документа, що узагальнює зміст юридичної освіти, тобто відображає цілі професійної¹ підготовки студентів;

• її зміст складається із системи типових професійних і соціально-служ­бових завдань, до вирішення яких повинен бути готовий майбутній фахівець на певному рівні юридичної підготовки;

• закріплює стандарт якості професійної юридичної підготовки, що відповідає спеціальності та кваліфікації, і описується системою типових зав­дань і показниками якості їх вирішення;

• якість підготовки випускників характеризується якістю вирішення ними типових завдань — показниками успішності професійної діяльності;

• дає можливість на підставі аналізу професійної діяльності прогнозу­вати, планувати та організовувати діяльність системи юридичної освіти щодо підготовки юридичних кадрів з вищою освітою;

• міністерства, відомства, об´єднання юристів мають брати активну участь у всіх стадіях управління якістю професійної підготовки фахівця, особ­ливо на стадіях її прогнозування та планування.

Структура ОКХ фахівця-юриста з вищою освітою включає:

• призначення ОКХ (де і з якою метою вона використовується);

• призначення фахівця-юриста (посади, на яких він, як правило, може працювати; спеціалізації фахівців та освітньо-кваліфікаційні рівні, які ви­пускник спеціальності "правознавство" може набути самостійно або завдяки додатковій підготовці);

• структуру професійної діяльності юриста: функціональну та предметну;

• стандарт якості професійної підготовки фахівця-юриста з вищою осві­тою, що містить, зокрема: загальну характеристику фахівця як соціальної особистості; види діяльності та узагальнені типи професійних і соціально-службових завдань, обов´язкових для всіх закладів, що здійснюють підго­товку фахівців за цією спеціальністю, а також для професійних завдань, що відповідають спеціалізації або включені за домовленістю із замовником фахівців-юристів (вузівська частина ОКХ); узагальнені структури діяльності, адекватні узагальненим типам професійних завдань; вимоги щодо необхід­ного рівня опанування цією діяльністю.

Для забезпечення спеціалізації підготовки в межах юридичних спеціаль­ностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах, вищий навчальний заклад розробляє варіативний компонент освіт­ньо-кваліфікаційної характеристики. Він враховує досвід підготовки фа­хівців цього напряму та вимог з боку наявних моделей юридичної діяльності та кваліфікаційних характеристик посад юристів, прогнозу розвитку юри­дичної діяльності і містить:

• перелік об´єктів (предметів) юридичної діяльності, з якими пов´язана діяльність фахівця-юриста;

• первинні посади, які може обіймати фахівець після закінчення вищо­го навчального закладу, а також посадові функції (посадові повноваження) відповідно до нормативних документів (кваліфікаційні довідники посад ке­рівників, фахівців та службовців, посадові інструкції міністерств та відомств іт.ін.);

• структуру діяльності фахівця як логічну послідовність реалізації по­садових прав та обов´язків (предмет, форми, методи, засоби, правила та умо­ви юридичної діяльності);

• результати прогнозу зміни професійних і соціально важливих завдань діяльності, які в майбутньому буде виконувати випускник вищого навчаль­ного закладу у своїй практичній діяльності на рівні компетенції наступних посад;

• перелік професійних функцій, типів професійної юридичної діяльності та конкретні види професійних дій (ведення юридичної справи, консульту­вання, представництво інтересів суб´єкта тощо);

• перелік типових професійних завдань (стереотипних, діагностичних, евристичних), які потрібно вміти вирішувати фахівцю-юристу;

• систему професійних знань та умінь (предметно-практичних, предмет­но-розумових, знаково-практичних, знаково-розумових), які необхідні фа­хівцю для вирішення типових завдань, з визначенням рівня сформованості кожного з них;

• зміст навчання у вигляді змістовних модулів освітньо-професійних програм підготовки фахівців, вибору тих чи інших форм, методів та засобів навчання, відповідного розподілу навчального часу, обсягу навчальних дис­циплін і форм державної атестації, зумовлених системою знань та умінь;

• вимоги до професійного відбору, зокрема вимоги до здібностей і підго­товленості абітурієнтів у вигляді системи знань, умінь і навичок, на основі яких буде здійснюватися засвоєння змісту навчання у вищому навчальному закладі, а також психологічні властивості та якості особи, не бажані для про­фесійної діяльності; додаткові вимоги до попереднього освітнього або освіт­ньо-кваліфікаційного рівня особи, спеціальних здібностей, вікових або інших обмежень, досвіду попередньої практичної діяльності;

• вимоги до властивостей і якостей випускника вищого навчального за­кладу та вимоги до державної атестації випускників вищих навчальних за­кладів тощо.