Безкоштовна бібліотека підручників

Загрузка...


Гроші та кредит

Державні позики


Державні позики безпосередньо пов´язані з формуванням і використанням державного бюджету. Враховуючи це, державні облігації випускаються десятками видів, в тому числі з найрізноманітнішими процентними ставками, різними строками погашення (3, 6, 9 місяців, 1 рік), положеннями про можливості їхнього дострокового погашення тощо. Деякі з них, що випущені на дуже короткий термін обігу (до 91 дня), називають казначейськими векселями. Вони розміщуються в ході регулярних аукціонів, які проводяться органами НБУ спільно з уповноваженими на це банками. У період, коли гроші вже пов´язані, казначейські векселі продаються на вільному вторинному ринку за цінами, що нижчі від їх номіналу. Вкладник, який купив казначейські векселі, отримує дохід пізніше за рахунок різниці між ціною погашення і нижчою ціною придбання. Якщо власник збереже казначейський вексель до настання строку погашення, то сума його доходу складе більшу вартість, ніж величина фіксованого щорічного відсотка.

Емітентом державних облігацій від імені уряду виступає Міністерство фінансів або Державне казначейство. Вони можуть випускатися процентними і дисконтними. Обов´язковим генеральним агентом з обслуговування і погашення випусків внутрішніх державних позик виступає Національний банк України, який право розміщень облігацій передає тільки визначеним банкам - резидентам. Зокрема, кожен випуск державних облігацій реалізується генеральним агентом НБУ через черговий аукціон шляхом подачі уповноваженими банками заявки на закупівлю облігацій. Банківські заявки можуть бути двох видів:

По-перше, конкурентні заявки, в яких вказується кількість і ціна придбання пакету облігацій, який хоче придбати банк. При цьому заявка задовольняється лише в тому випадку, коли ціна, що вказана в ній, буде вищою від ціни відсічення. Ціна відсічення - це встановлена емітентом ціна, яка характеризує визначену вартість дисконтованих облігацій, вище якої державі вже невигідно брати гроші в борг.

По-друге, неконкурентні заявки, в яких вказана кількість придбання облігацій за середньозваженою ціною аукціону. За такою заявкою задовольняється вимога у повному обсязі, а середньозважена ціна визначається як сума добутків кількості облігацій на їхню ціну за кожною заявкою, поділена на загальну суму проданих облігацій:

112  

При цьому в розрахунок беруться лише заявки з цінами, що перевищують ціну відсічення.

В Україні у відповідності з Законом України «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» визначено основні умови випуску й розміщення короткострокових і середньострокових державних облігацій на електронних носіях номінальною вартістю 1000 грн. Електронні облігації в обіг випускаються у вигляді записів на відповідних електронних рахунках у депозитарії НБУ та дилерів, які є зберігачами й клієнтами цього депозитарію. Кожен випуск електронних облігацій оформлюється глобальним сертифікатом, що зберігається у депозитарії НБУ, а самі облігації розміщуються фізичним та юридичним особам на добровільних засадах за ціною, нижчою за їх номінальну вартість. Дохід власників цих облігацій становить різниця між номінальною вартістю, що відшкодовується власникові під час погашення облігації та її ціною придбання.

Аналогічні умови і порядок розміщення середньострокових державних облігацій. Водночас вони мають купони, а купонний період встановлено розміром у три місяці. Розмір купонного платежу за однією середньостроковою державною облігацією обчислюється за формулою:

СД = (Ном×Пр/100)/4,

де СД - розмір купонного платежу на одну середньострокову державну облігацію; Ном - номінальна вартість однієї середньострокової державної облігації; Пр - річна процентна ставка доходу за середньостроковими державними облігаціями, яка визначається як середньозважена дохідність за конкурентними заявками, що надійшли на аукціон з первинного розміщення цих облігацій та підлягають задоволенню за рішенням Мінфіну.

Отримані від реалізації державних облігацій кошти спрямовуються на цілі, що визначені умовами їх випуску. Водночас вони є цінними паперами особливого типу. Відсотки за ними держава сплачує з державного бюджету. Це здатне формувати фінансові піраміди і створювати загрози для стабільності державних фінансів. Але загальна вигода державних облігацій для держави набагато перевищує можливі затрати на саму реалізацію позик. Адже акумульовані облігаційними позиками кошти юридичних і фізичних осіб суттєво полегшують і0прискорюють0вирцшення багатьох проблем структурної перебудови економіки держави, розвитку регіонів, освоєння нових родоРищ природних ресурсів, на які в державному бюджеті не було коштів. Тому доцільність і кЮрисність випуску облігацій для оформленЭя державного крѵдиту не повинна ставитися під сумнів.

Приміром,0у США дѵржавні Яапери, вирішуючи багато бюджетних проблем, ёкладають знвчну часрину федерального боргу. При цьому вони вільно пђодаються і Ъупуўться за досить стабільними цінами, їх власниками стають резиденти й іноземні інвестори. Стабільність їх курсу, надійність, що гарантована авторитетом держави, та великі за обсягами випуски слугують добрим орієнтиром обґрунтування бази ціноутворення на інші види боргових зобов´язань, що, загалом, формує стабільний ринок цінних паперів.

Емітентами облігаційних позик в Україні можуть ставати підприємства усіх форм власності, будь-які господарські товариства, держава в особі центральних і місцевих органів влади. В обігу можуть перебувати іменні та пред´явницькі облігації, процентні та безпроцентні (пільгові), облігації з вільним обертанням і обмеженим колом обігу.

Студентам важливо з´ясувати специфіку обертання облігацій:

а)      із змінюваним терміном заборгованості: скорочуваного терміну обігу, відкличні облігації та облігації із збільшенням терміну погашення. Узагальнено ці облігації називають розширюваними і звужуваними. Привабливість облігацій зі скорочуваним терміном для емітента полягає в полегшенні первинного розміщення облігаційної позики або за сприятливих умов застосування принципу «поновлення фінансування». Як правило, відклик облігацій здійснюється за вищою курсовою надбавкою на користь їх власників. У міжнародній практиці можливість відклику для довгострокових позик передбачається не раніше як через 5-10 років. Облігації із збільшуваним терміном обертання передбачають їх заміну на нові із збільшуваними процентними платежами інвесторам;

б) перевагами конвертовуваних і прибуткових облігацій є їх здатність приносити дещо вищий дохід. Зокрема, випуск конвертованих облігацій надає право їх власникам у визначений момент обміняти їх на вказані види цінних паперів цього ж емітента на основі так званого конверсійного коефіцієнту. Приміром, він показує скільки акцій можна отримати за одну конвертовувану облігацію;

в)      емітент в свою чергу випуском конвертовуваних облігації стимулює їх розміщення і водночас послаблює вірогідність розмивання свого пакету акцій та замінює термінову позику на безтермінові акції. Інвестор при цьому отримує можливість після конвертації продати свої акції на ринку за вищими ринковими цінами й отримати додатковий дохід, вищий за середньоринковий. Протилежними цьому виду є неконвертовувані облігації.

Прибуткові облігації містять зобов´язання емітента сплачувати відсотки тільки за наявності прибутку. Такі виплати можуть носити кумулятивний характер, тобто невиплачені відсотки нагромаджуються і підлягають сплаті у наступні роки. Проте законодавством України емісія прибуткових облігацій ще не передбачена;

г) облігації, що передбачають участь емітента у прибутках, облігації з нульовим купоном (зеро-купон). Володіння такими облігаціями дозволяє приймати участь у прибутках емітента. Тобто вони надають право не тільки на фіксований відсоток, але й на визначену умовами емісії участь у прибутках емітента. Правових перешкод для емісії подібним облігаціям в Україні немає, але на заваді постає низька рентабельність підприємств.

Облігації з нульовим купоном (зеро-купоном) можуть ефективно котируватися на вторинному ринку. З наближенням терміну погашення цих облігацій величина дисконту зменшується, а їх курсова вартість зростає. Фактична виплата відсотка інвесторові за цими акціями виконується шляхом погашення облігацій на вторинному ринку за вищою викупною ціною. Ось чому прибутковість цих облігацій вища за доходи від облігацій з купонними платежами, але й ризики вищі. Важливо оволодіти механізмом емісії та обертання на ринку цінних паперів державних облігацій та казначейських векселів, особливостями купівлі й продажу урядових облігацій (ЄЄ і НН). Значні можливості в Україні для реалізації інвестиційних проектів у регіонах втрачаються в наслідок відсутності муніципальних облігаційних позик. Водночас місцеві позики скорочують відплив з регіонів коштів і стимулюють розвиток інфраструктури фондового ринку, в т.ч. й відпрацювання депозитних, біржових, розрахункових і клірингових технологій.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Інвестознавство
Муніципальні інвестиції та кредити
Бюджетна система України
Гроші та кредит