пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ

Загрузка...


Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності)

3.11.1. Юридичні науки теоретичного й історичного профілю


Теорія держави і права. Теорія держави і права — це фундаментальна за­гальнотеоретична юридична наука, що досліджує основні закономірності ви­никнення, розвитку і функціонування держави і права, розробляє методоло­гію, головні наукові поняття, категорії і теоретичні конструкції юриспру­денції, здійснює методологічне забезпечення юриспруденції, забезпечує її взаємозв´язок з іншими науками. Теорія держави і права складається з теорії держави, теорії права і приватнонаукових теорій (теорії правових норм, пра­вовідносин, механізму правового регулювання тощо).

Предмет теорії держави і права — основні закономірності виникнення, становлення, розвитку і функціонування держави, права, прав людини як цілісних соціальних інститутів, а також методологія юриспруденції. Пред­мет теорії держави і права досліджують з використанням парадигм, методо­логічних підходів і методів, як правило, вищих рівнів. Теорія держави і пра­ва безпосередньо пов´язана з гуманітарними науками (філософією, політоло­гією, соціологією, психологією, історією), іншими юридичними теоретични­ми та історичними дисциплінами (історією вчень про державу і право, істо­рією держави і права, філософією і соціологією права, порівняльним право­знавством), більшістю нормативних і прикладних юридичних дисциплін, що використовують її теоретичні й методологічні висновки, а наукові результа­ти останніх використовуються у загальнотеоретичних дослідженнях.

Наукові дослідження, проведені в межах теорії держави і права, мають теоретичний, методологічний, прогностичний і міждисциплінарний харак­тер, їх результати призначені для застосування іншими юридичними дис­циплінами, а також для використання як основних положень удосконален­ня правотворчості, правової практики і практики розбудови державності.

Філософія права. Філософія права — юридична і філософська дисциплі­ни, що формують юридичний світогляд та охоплюють філософські принци­пи юридичної науки і правової практики, зокрема досліджують діалектичні, гносеологічні, логічні підходи до праворозуміння і методології юриспру­денції. Філософія права є "молодою" самостійною галуззю юриспруденції, але має давні традиції як галузь філософії. її витоки походять від софістів Стародавньої Греції, юристів Стародавнього Риму, а основні положення розроблено у працях Г. Гроція, Г.В.Ф. Гегеля, Дж. Остіна, Б.Н. Чичеріна та інших відомих мислителів і вчених — філософів і юристів.

Предмет філософїі права як юридичної дисципліни — філософські ас­пекти, основи виникнення, розвитку і функціонування державно-правової реальності та юридичної науки. Філософія права використовує діалектичні, гносеологічні й логічні методи, адаптуючи їх до особливостей предмета до­слідження.

Міждисциплінарні зв´язки філософії права поширюються на більшість гуманітарних і юридичних дисциплін, а її дослідження є базовими для юри­дичної науки і правової практики.

Історія вчень про державу і право. Історія вчень про державу і право — самостійна наукова дисципліна, що досліджує історію розвитку теоретичних знань (теорій, вчень, ідей, концепцій, доктрин) про державу і право з метою виявлення умов їх виникнення, опису змісту окремих вчень, зв´язків і відмінностей між ними, а також основних історичних закономірностей роз­витку теоретичного юридичного знання.

Історія вчень про державу і право за своєю сутністю — це історія теорії держави і права, філософії, соціології і психології права. її предмет — різно­манітні теорії, доктрини, концепції, ідеї, що існували й існують у світі, умо­ви їх виникнення, розвитку і відмирання, втілення в життя, а також їх зміст.

До основних методів історії вчень про державу і право належать істо­ричний і логічний, а також методи побудови й аналізу систем наукових юри­дичних знань.

Історія вчень про державу і право пов´язана насамперед з іншими теоре­тичними й історичними дисциплінами, а також гуманітарними науками, проте її здобутки можуть використовуватися й у нормативних і прикладних юридичних дисциплінах.

Результати досліджень, що проводяться в межах цієї дисципліни, мають безпосереднє значення для пояснення і визначення перспектив розвитку те­оретичних й історичних юридичних дисциплін.

Історія держави і права. Історія держави і права — історична юридич­на наукова дисципліна, що досліджує історію виникнення, розвитку дер­жави і права, закономірності й особливості єдності та взаємозв´язку дер­жавних органів, правових інститутів конкретних держав у хронологічній послідовності.

Історія держави і права об´єднує два відносно самостійних відгалуження — історію держави і права зарубіжних країн та історію держави і права України.

Предмет історії держави і права — конкретно-історичні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави, права, їх інститутів.

Методологія історії держави і права базується на історичному методі. Крім того, використовують порівняльно-історичний, інституціональний, структурний, герменевтичнии, генетичний та інші методи і методологічні підходи юриспруденції та загальної історії.

Результати досліджень історії держави і права мають наукове, методоло­гічне і практичне значення, використовуються в багатьох юридичних дис­циплінах.

Соціологія права. Соціологія права — це нова юридична дисципліна, що досліджує правову систему в зв´язку із соціальною практикою, економічни­ми, політичними, організаційними, сімейними, демографічними, етнічни­ми та іншими соціальними умовами її функціонування.

Предмет соціології права — соціальна зумовленість і соціальна дія пра­вової системи, її ефективність, або, іншими словами, суспільні відносини у сфері створення і функціонування правової системи.

Методологію соціології права утворюють переважно конкретно-соціо­логічні методи.

Результати наукових досліджень соціології права мають як теоретичну, так і прикладну спрямованість. Теоретичні дослідження проводять з метою розроб­ки понятійного апарату соціології права, створення теорій "середнього рівня", що займають проміжне місце між теоретичними конструкціями теорії держави і права та емпіричними дослідженнями соціальної зумовленості правової систе­ми, а практичні — вивчають за допомогою опитувань, інтерв´ю, масового спо­стереження та інших конкретно-соціологічних методів якісні й кількісні харак­теристики правосвідомості, правових установок, стан законності та інших про­явів права безпосередньо в житті різноманітних великих соціальних груп.

Соціологія права пов´язана з теорією держави і права, соціологією, філо­софією і філософією права, соціальною психологією і юридичною психоло­гією, кримінологією, політологією та іншими гуманітарними і юридичними дисциплінами.

Порівняльне правознавство (юридична компаративістика). Порівняль­не правознавство — це юридична наукова дисципліна, що активно розвива­ється останнім часом, у межах якої проводять аналітичні зіставлення різнома­нітних національних правових систем, з метою виявлення їх спільних і від­мінних властивостей, закономірностей виникнення і розвитку. Порівняльне правознавство розробляє механізми і процедури сприйняття національними правовими системами досвіду правового розвитку інших країн.

До предмета порівняльного правознавства належать спільні й відмінні властивості національних правових систем, міжнародного права і правових систем міждержавних об´єднань.

Основу методології становлять порівняльно-правовий підхід та інші ме­тоди юридичної науки.

У сучасних умовах інтеграції, уніфікації і зближення національних пра­вових систем різних країн, а також зближення і взаємопроникнення міжна­родного права, правових систем міждержавних об´єднань і внутрішнього права результати порівняльно-правових досліджень мають теоретичну і прак­тичну значущість, дають можливість виявляти закономірності світового право­вого розвитку і на цій основі визначати шляхи розвитку внутрішнього права.

Порівняльне правознавство в методологічному плані пов´язане з такими гуманітарними дисциплінами, як порівняльна педагогіка, порівняльна біоло­гія, порівняльні психологія і соціологія, а також із багатьма теоретичними, історичними, нормативними і прикладними юридичними дисциплінами.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Адміністративне право України: тенденції трансформації в умовах реформування
Конкурентне право України
Дипломатичне представництво: організація і форми роботи
Аграрне право України
Історія держави і права України - Ч.1
Юридична деонтологія
Історія вчень про державу і право
Адміністративне право України
Аграрне право України
Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності)
Виконавча влада в Україні: організаційно-правові засади
Правове регулювання застосування сили працівниками правоохоронних органів
Цивільне право України. Загальна частина
Історія вчень про право і державу
Податкове право