Безкоштовна бібліотека підручників

Загрузка...


Гроші та кредит

Типи грошових реформ


Аналізуючи причини й характер спрямування грошової реформи, студенти мають навчитись класифікувати грошові реформи за їх цілями, глибиною реформування і методами стабілізації. За глибиною перетворень і вдосконалень механізму регулювання грошового обороту стосовно нових соціально-економічних умов грошові реформи класифікують так:

по-перше, повні грошові реформи. Їх здійснення передбачає проведення радикальних структурних і оздоровчих перетворень у фінансово-кредитній системі та грошовому обороті країни;

по-друге, реформи часткового типу. В процесі їх реалізації вносяться необхідні зміни й раціональні вдосконалення до окремих елементів механізму організації грошового обороту та реформуються певні елементи грошової системи;

по-третє, грошові реформи для проведення спеціальних стабілізаційних заходів.

Радикальними грошовими реформами стають ті з них, що формують нову грошову систему та забезпечують становлення нових якісних елементів її функціонування. Такою була грошова реформа 1895-1897 pp. в Росії, коли було здійснено перехід до золотомонетного стандарту. Таким же радикальним обсягом перетворень відзначалися заходи для створення національних грошових систем у колишніх колоніях та в процесі створення національних грошових систем незалежних держав СНД. Впровадження нової грошової одиниці і формування грошово-валютних і кредитних відносин здійснила грошова реформа 2-16 вересня 1996 р. в Україні. Вона фактично охопила ознаки всіх трьох типів грошових систем, створивши власну, українську національну грошову одиницю незалежної держави, впровадивши комплекс антиінфляційних заходів для оздоровлення економіки і грошово-кредитної сфери.

Грошові реформи для внесення часткових змін у діючі грошові системи є менш радикальними. В ході їх проведення реформуються окремі елементи грошової системи, вносяться зміни в назву грошової одиниці, величину та набір видів грошових знаків, порядок їх емісії і забезпечення.

Ще менш радикальний характер мають грошові реформи для проведення спеціальних стабілізаційних заходів, які передбачають використання важелів обмеження інтенсивності інфляційного процесу чи подолання його наслідків шляхом девальвації чи ревальвації, ревалоризації і реставрації грошової одиниці.

Студенти мають ознайомитись з критеріями моделювання грошових реформ:

1.  розкрити механізм реалізації грошових реформ формального типу, які переважно зводяться лише до впровадження нових зразків купюр з одночасним або поступовим вилученням тих, що перебували в обігу, але без зміни масштабу цін;

2.  з´ясувати особливості грошових реформ з деномінацією грошового обігу, коли провідним складовим елементом грошової реформи стає ліквідація сили грошей для одних знаків і заміна їх функцій іншими грошовими знаками шляхом обміну та заміни чинного масштабу цін, заробітної плати і тарифів на послуги. Такою, приміром, була грошова реформа 1960 р., в ході якої старі грошові знаки було вилучено з обігу й обміняно без будь-яких обмежень у пропорції 10:1 на нові. Формальною грошовою реформою стала заміна у 1990 р. старих купюр 100 і 50 рублів на нові, за характером обміну старих грошей на нові розрізняють грошові реформи конфіскаційного і неконфіскаційного типів.

За грошових реформ неконфіскаційного типу обмін грошей здійснюється за єдиним співвідношенням. Тоді уцінка запасів грошей, доходів, цін і тарифів здійснюється однаково для всіх суб´єктів економічних відносин, незалежно від розмірів обмінюваних сум - готівкових чи безготівкових грошових запасів. Такою була грошова реформа в Україні у вересні 1996 р.

Грошові реформи конфіскаційного типу формують диференційоване співвідношення обміну грошей залежно від форми запасу старих грошей (вклади в банки у 1947 р. було обміняно як 1:1, а готівка на руках населення як 10:1 рубля). Можуть запроваджуватися різні співвідношення, які залежать від величини поданого до обміну запасу старих грошей, від форми власності власника (державних власників, кооперативів, приватних та ін.). До конфіскаційних грошових реформ належать нуліфікація, що була запроваджена після перевороту 1917 р. в Росії та грошові реформи в Німеччині 1924 і 1948 pp. Головна мета конфіскаційних реформ обґрунтовується потребами вилучення незаконних доходів, відновленням соціальної справедливості тощо.

Залежно від мети проведення й глибини перебудови наявної грошової системи розрізняють грошові реформи у вузькому і широкому розумінні.

Грошову реформу у вузькому розумінні цього поняття класифікують тоді, коли йдеться про проведення обмежених заходів, що пов´язані із заміною діючої грошової одиниці на нову та відповідною стабілізацією грошей без якісної перебудови системи грошового обігу. До грошових реформ цього типу відносяться грошові реформи формального типу, грошові реформи з деномінацією грошового обігу, конфіскаційного типу тощо.

Грошові реформи в широкому розумінні передбачають впровадження в обіг не тільки нової грошової одиниці, а й структурну перебудову діючої системи грошово-валютних і кредитних відносин, запровадження принципово нової за структурою і змістом системи грошового обороту. Такі грошові реформи було проведено в процесі переходу окремих країн від біметалевого грошового обороту до монометалізму і далі до паперово-грошового обігу. Проведення структурної грошової реформи в широкому розумінні передбачало подолання негативних наслідків адміністративно-командної системи і формування якісно нових грошей ринкової економіки в Україні 1996 р. й інших незалежних країн.

Реалізація заходів в ході грошових реформ в широкому розумінні передбачає втілення в життя масштабних й різнопланових структурних змін та інституційних перетворень, тому потребує тривалого часового періоду, як правило, декілька років. В залежності від часового періоду реформувань розрізняють одномоментні грошові реформи й реформи паралельного типу.

Одномоментні реформи, як правило, пов´язані із введенням в обіг нових грошей за короткий строк (7-15 днів), тобто термін реформування визначається технічними можливостями вилучення старих грошей і запровадженням нових. Грошові реформи конфіскаційного типу проводяться якомога коротшим строком, щоб власники великих запасів грошей не встигли сховати їх від конфіскації.

Грошові реформи паралельного типу випуск в оборот нових грошей здійснюють поступово, паралельно з проведенням радикальних перетворень в економіці, фінансах і грошовому обігу. Вони потребують тривалого часу одночасного паралельного обігу нових грошових знаків зі старими. Зокрема, якщо нові і старі грошові знаки емітуються банківською системою на однакових умовах, то обидва види грошей сприймаються однаково і обмінюються між собою за співвідношенням 1:1. Так проводилося вилучення 100 і 50 доларових купюр і заміна їх новими, більш захищеними від фальшування купюрами на межі ХХ-ХХІст. у США. У випадку запровадження різних засад для нових і старих грошових знаків старі спрямовуються для покриття бюджетних витрат, а нові - для кредитування економіки. Якщо емісія нових грошових знаків має певне забезпечення (золото, інвалюта), а в емісії старих воно відсутнє, то між ними в обороті виникає конкуренція, внаслідок якої менш надійні старі гроші знецінюються, користування ними ставатиме все більш ризикованим і незручним. Внаслідок цього в обігу залишається лише нова форма грошей, що означає досягнення поставлених цілей. Такою була грошова реформа 1922-1924 pp. в Росії. Важливо обґрунтувати складність і переваги проведення реформ паралельного обігу старої знеціненої грошової одиниці і нової, яка має володіти стабільністю купівельної спроможності в умовах ще недостатнього наповнення ринку товарами й послугами та за відсутності стабілізаційного фонду. Незалежно від обраної моделі та методу проведення грошова реформа має стати дієвим чинником зміцнення купівельної спроможності національної валюти і забезпечення її конвертованості.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Інвестознавство
Муніципальні інвестиції та кредити
Бюджетна система України
Гроші та кредит