Безкоштовна бібліотека підручників

Загрузка...


Гроші та кредит

Ознаки конвертованості валюти


Використання національної валюти для придбання чи продажу іноземної валюти пов´язане з її конвертованістю, тобто здатністю обмінюватись на іноземні валюти. Конвертація національної валюти у іноземну відбувається на валютних біржах, у банках, спеціальних обмінних лавках та інших фінансово-кредитних закладах. Вона передбачає відкритість економіки, лібералізацію зовнішньої торгівлі, вільну міграцію капіталів.

Раніше, в умовах золотомонетного стандарту, конвертованість означала гарантовану здатність будь-якої національної валюти обертатися на інші валюти або на золото у процесі вільного обміну за офіційно встановленим паритетом. Після вилучення золота з грошового обігу конвертованість тлумачиться як валютно-фінансовий режим, що дає змогу у зовнішньоекономічних операціях здійснювати вільний обмін національних грошових одиниць на чужоземні. Як економічна категорія конвертованість означає повну свободу будь-якого підприємства чи особи вільно і без обмежень брати участь у зовнішньоекономічній діяльності, мати право вільно купувати, продавати або обмінювати національну валюту на іноземну за існуючим курсом без будь-яких обмежень чи втручання держави. Водночас конвертованість виражає високий рівень товарно-грошових відносин і стан економіки та цілий механізм прямого зв´язку внутрішнього ринку зі світовим, з відповідною відкритістю економіки і багатосторонністю торгівлі. Умовами конвертованості виступають:

 50

 Основними критеріями конвертованості національної валюти є:

1)    наявність високорозвиненого і динамічно зростаючого внутрішнього ринку на основі конкурентних цін;

2)    достатньо розвинений і диверсифікований рівень національного господарства у поєднанні з регулярними імпортними закупівлями;

3)    розширення виробничого потенціалу має не лише пов´язуватися з потребами власного ринку, а й узгоджуватися з можливостями зовнішнього ринку;

4)    наявність валютних резервів, які потрібні для підтримання стабільності міжнародних розрахунків на час можливих відхилень рівноваги платіжного балансу. Покриваючи розриви у платежах, країна створює необхідні умови для покращання ситуації без девальвації.

В умовах конвертованості національної валюти країна отримує можливості підключення економіки до світового ринку, а взаємодія внутрішнього і зовнішнього ринку дозволяє оперативно реагувати на зміни міжнародної господарської кон´юнктури, постійно пристосовувати національні умови до світових і вирівнювати їх за найважливішими параметрами: цінами, затратами виробництва, якісними характеристиками продукції тощо. Для забезпечення конвертованості національної валюти необхідні певні умови. Провідними з них є: реальний та єдиний курс валюти; свобода доступу до чужоземної валюти; офіційний або вільний валютний ринок; зняття обмежень на використання національної грошової одиниці в зовнішньоекономічній діяльності; виконання грошовою одиницею всіх функцій грошей у внутрішньому товарно-грошовому обороті.

Залежно від відсутності чи наявності валютних обмежень, а також від кола осіб і організацій, що допущенні до вільного використання валюти, розрізняють повну конвертованість, часткову і повну неконвертованість валют.

Повна конвертованість означає:

а) відсутність будь-яких валютних обмежень у всіх поточних і фінансових операціях як для резидентів, так і нерезидентів (іноземних фізичних і юридичних осіб);

б) необмежене право для вітчизняних та іноземних юридичних і фізичних осіб обмінювати будь-яку кількість національної валюти на одну з міжнародних резервних валют та мати валютні кошти на депозитних рахунках у банках;

в) наявність розвиненого міжбанківського ринку та невисокі темпи інфляції;

г) відкритість економіки, вільне пересування товарів, капіталів і праці.

Повна конвертованість позитивно впливає на динаміку розвитку країни, який стимулюється перевагами використання національної валюти у зовнішньоекономічних розрахунках, проникненням на найвигідніші ринки збуту і закупівель необхідних товарів, підвищенням конкурентноздатності і кращого технологічного забезпечення під тиском зовнішніх конкурентів. Межі свободи вибору учасників зовнішньоекономічної діяльності у обсязі повної конвертованості можна відобразити схемою.

51  

Досягнення конвертованості у поточних операціях слугує добрим знаряддям лібералізації зовнішньої торгівлі, стимулює створення конкурентного середовища і формування відповідності внутрішніх цін світовим. Конвертованість для інвестиційних операцій означає здатність національної грошової одиниці перетворюватися на іноземні валюти у операціях, які пов´язані з купівлею-продажем фінансових активів, наданням і отриманням кредитів і позичок у забезпеченні інвестицій.

Вільна конвертованість на золото більшості національних валют діяла до початку першої світової війни. Після Генуезької конференції було відновлено обмежену конвертованість, або, як кажуть, часткову конвертованість. Проте негараздами світової кризи 1929-1933 pp. і скасуванням золотого стандарту конвертованість більшості національних валют перестала існувати. Виняток становив лише долар. Припинення його обміну на золото у 1971 р. означало, що й долар перестав бути конвертованим у повному розумінні цього поняття. Вільна конвертованість національних валют в сучасному розумінні властива вже понад 30 валютам. Зняття валютних обмежень в інших країнах також наближає їх валюти до режиму конвертованості.

Часткова конвертованість валюти передбачає збереження тих або інших обмежень у певних сферах зовнішньоекономічної діяльності. Обмеження можуть поширюватися також на певні категорії власників. Наприклад, якщо конвертація національної валюти дозволяється тільки нерезидентам, то її називають зовнішньою конвертованістю, якщо для резидентів - внутрішньою. Поширення конвертованості лише на поточні валютні операції означає досягнення поточної конвертованості, для забезпечення руху капіталів - капітальної конвертованості тощо.

Як правило, часткова конвертованість виникає за потреб запровадження конвертованості національної валюти у поточних операціях і недоцільності (до досягнення певних економічних зрушень в середині країни) повної конвертованості. Перехід від неконвертованості до конвертованості національної валюти також розпочинається із запровадження часткової конвертованості і, насамперед, у поточних валютних операціях. Вона може бути або внутрішньою або зовнішньою. Поточна конвертованість для нерезидентів і резидентів стимулює розвиток зовнішньоекономічних зв´язків даної країни, формує внутрішнє конкурентне середовище і світові ціни, розширює споживання населення шляхом імпорту. Якраз таку модель поступового запровадження конвертованості гривні реалізує нині Україна. Загалом, до обмеженої конвертованості нині вдається переважна більшість країн світу (понад 160 національних валют країн - членів МВФ зобов´язалися просуватися до повної ліквідації обмежень).

Досвід використання статусу обмеженої конвертованості національних валют країн Західної Європи переконує, що досягнення вільної конвертованості тут здійснювалося на основі багаторічних реформ економіки і проведення ефективних грошових реформ, зростання інтенсивності міжнародного обміну, поглиблення міжнародного поділу праці, а також радикальних зрушень у валютній сфері. Слід наголосити, що Україна хоч і має свої особливості, проте причини прискорення досягнення конвертованості гривні значною мірою тотожні закордонному досвіду. Зокрема, конвертованість гривні забезпечить входження економіки України у світовий ринок і означатиме безперешкодне формування науково обґрунтованих цін та подолання наслідків деформованого ціноутворення. Більш того, держава отримає вагомі важелі для формування середовища регульованої конкуренції, яка шляхом зниження  цін стимулюватиме впровадження матеріалозберігаючих технологій, обмеження енергоємності продукції та піднесення її якості у більшості товаровиробників.

Валютна конвертованість не суперечить збереженню певних обмежень у зовнішньоекономічній діяльності, але вона різко контрастує елементам монополії зовнішньої торгівлі, забороні валютних операцій, одержавленню всіх сфер господарського життя, що властиві адміністративно-командній системі і характеризують режим повної неконвертованості валюти. Найбільш неконвертованою була валюта СРСР. Режимові неконвертованості радянського рубля властиві були такі негативні риси:

1)    валютна монополія;

2)    повна ізоляція сфери зовнішніх розрахунків від внутрішнього платіжного обороту;

3)    розподіл централізованих валютних ресурсів за цільовим призначенням згідно з детальними планами імпорту і зведеним валютним планом;

4)    надуманість і необґрунтованість офіційного курсу рубля стосовно іншим валютам, що позбавляло офіційно встановлений курс будь-якого економічного сенсу.

Адміністративні дозволи на зовнішньоекономічну діяльність не зацікавлювали підприємства досягати ефективного співвідношення витрат і надходжень від власної діяльності, тому що державний бюджет фінансував будь-які витрати, а валюту вони отримували з держаного комітету зовнішньоекономічних зв´язків, не дбаючи ні про ефективність результатів зовнішньої торгівлі, ні про раціональні витрати отриманих доходів. Недоступною для виробників була також необхідна для ефективних рішень інформація про валютне становище закордонних контрагентів. Отже, ці та інші фактори формували середовище повної цінової й товарної неконвертованості, недотримання принципів формування інтернаціональної вартості за затратами та невідповідність світовим стандартам асортименту і якості продукції радянських підприємств.

Зауважимо, що неконвертованість інколи здатна охопити навіть конвертовані валюти. Це трапляється переважно тоді, коли попит на іноземну валюту перевищує сумарні розміри її надходжень від експорту, а також резерви, кредити і прибуток капіталу з інших джерел. Для погашення можливих негативних процесів держава встановлює рівновагу попиту і пропозиції на ринку валют шляхом тимчасового введення нормативного розподілу валюти та інші обмеження до завершення оздоровчих заходів. При цьому розрізняють три основні причини неконвертованості: завищений курс національної валюти, нераціональні внутрішні ціни, товарна неконвертованість.

Проблема конвертованості гривні вже переросла у практичну площину розбудови економіки та її експортного потенціалу, ліквідацію від´ємного сальдо платіжного балансу, формування достатніх валютних резервів. На черзі радикальні зміни у техніці і технологіях. Щоб співвідношення української гривні до іноземних валют забезпечувало еквівалентність міжнародних розрахунків, необхідно формувати таку систему економічних відносин, в якій підприємства прагнутимуть більше заробляти українських грошей. Тому гривня має бути економічно міцною і конкурентноздатною. Удосконалюючи виробництво і підносячи якість продукції, Україна має виробляти належну масу привабливих товарів, купувати які будуть зовнішні партнери за українські гроші. Внаслідок цього зросте попит на гривні у ділових угодах і сформуються умови вільної конвертованості української валюти.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Інвестознавство
Муніципальні інвестиції та кредити
Бюджетна система України
Гроші та кредит