Електронна бібліотекапідручники


Історія вчень про державу і право

3. Особливості сучасної демократії


Фактори, що зумовлюють специфіку сучасної демократії:

Майже до середини XX ст. майнове становище мас, а, отже, й економічне життя відігравало значну роль і виступало в основному визначенням політичної діяльності. Відхід більшості політичних партій від своєї вихідної соціальної бази. Суспільство соціально стає багатошаровим, різноманітним. Чисельно зростають міжкласові, маргінальні групи, виникають групи робітників-власників, які володіють нерухомістю, акціями та ін. Широкого розвитку набирають масові суспільні рухи, як фактор зближення людей різного соціального походження, що само по собі теж якоюсь мірою консолідує діяльність політичних партій. Державна діяльність як вид політичної діяльності стає політичним та правовим інструментом, засобом здійснення реформ в інтересах більшості суспільства. Інтереси широких мас, екологічні, національні, групові, відчутно впливають на політику, ЇЇ реалізацію, утвердження миру на планеті. Політичне життя, завдяки зростанню поінформованості, стає надбанням широких народних мас, які активно включаються в політику, в суспільне життя.

Щодо оцінки значення демократії у світовій політичній думці існують ціннісні й раціонально-утилітарні обґрунтування демократії. Перші з них розглядають демократію як самоцінність (незалежно від її економічного й соціального впливу), як реальне втілення в державному устрої найважливіших загальнолюдських цінностей: волі, рівності, соціальної справедливості й т.п. Друга, раціонально-утилітарна група аргументів на користь демократії трактує її як найбільш раціональну, корисну для громадян форму організації. Затверджується, що демократичне правління дозволяє всім суспільним групам артикулировать і гармонійно сполучити свої інтереси. Воно збільшує сприйнятливість суспільства до нових віянь, вимогам часу й різних соціальних сил, підвищує ймовірність знаходження оптимальних рішень.

Аналіз демократії, демократичного режиму в реаліях життя, досвіду існування і діяльності з допомогою описово-емпіричного підходу демократія виступає нормативним ідеалом, а не характеристикою реальних демократичних держав.

Демократія являє собою механізм виявлення й добору соціальних альтернатив. Разом з конкурентними ринковими структурами вона робить суспільство відкритим для будь-яких ідей і варіантів розвитку, що воліються народом.

Переваги демократії:

1. Демократія здатна гарантувати захист громадян від державної сваволі.

2. Забезпечує легітимність політичної системи - влада особливо потребує визнання народом за допомогою демократичних процедур.

3. Дозволяє мирно вирішувати соціальні конфлікти.

4. Однієї з найбільш шанованих демократичних цінностей є свобода, рівність, соціальна справедливість. Самі ці поняття досить неоднозначно трактуються різними людьми, у тому числі й ученими. У сучасному світі в якості шанованої більшістю громадян цінності виступає розуміння рівності як однакових для кожної людини життєвих шансів, можливостей для самореалізації особистості, її розвитку або ж як одержання кожним воздаяния по заслугах. Така рівність уважається справедливим на противагу соціальній зрівнялівці й несправедливій нерівності.

Загрози і межі демократії:

1. Проблема співвідношення влади більшості і захисту інтересів меншості - умова для розуміння демократії (Карл Поппер).

2. Маніпулювання думкою маси.

3. Демократія не універсальна цінність – неможливість вестернізації, унікальність кожного народу.

4. Розпалювання нетерпимості.

5. Недосконалість процедур демократії: виборів, референдумів.

Основні терміни:

Антична демократія - особлива форма, різновид організації держави-полісу, при якій владою володіє не одна особа (як за монархії, тиранії та ін.) і не група осіб (за аристократії, олігархії та ін.), а всі громадяни, що користуються рівними правами на управління державою.

Демократія - це влада народу, народовладдя, що виходить з організації та функціонування державної влади на засадах визнання народу її джерелом і носієм, грунтується на прагненні забезпечити справедливість, рівність, добробут усіх при розв´язанні проблем і питань суспільного врядування.

Представницька демократія - це форма народовладдя, що полягає в опосередкованій участі громадян у прийнятті рішень, у виборі ними в органи влади своїх представників, покликаних виражати їхні інтереси, приймати закони й віддавати розпорядження.

Пряма демократія - це форма народовладдя, за якої громадяни самі безпосередньо беруть участь у підготовці, обговоренні й прийнятті рішень.

Пряма первісна - військова, племінна, общинна демократія переддержавних етапів політичного розвитку людства.

Середньовічні форми демократії – історична форма демократії міст-республік, що існували в якості народних зборів феодального і феодально-теократичного типу.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Адміністративне право України: тенденції трансформації в умовах реформування
Конкурентне право України
Дипломатичне представництво: організація і форми роботи
Аграрне право України
Історія держави і права України - Ч.1
Юридична деонтологія
Історія вчень про державу і право
Адміністративне право України
Аграрне право України
Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності)
Виконавча влада в Україні: організаційно-правові засади
Правове регулювання застосування сили працівниками правоохоронних органів
Цивільне право України. Загальна частина
Історія вчень про право і державу
Податкове право