Одним із елементів міжнародних відносин є:

Міжнародні валютні відносини (МВВ) — це сукупність грошових відносин, які опосередковують рух товарів і факторів виробництва між країнами та формують самостійну міжнародну фінансову сферу.

Міжнародні валютні відносини пов´язані з функціонуванням грошей як світового інструменту, який обслуговує міжнародну торгівлю, міжнародний рух факторів виробництва тощо.

Сукупність міжнародних валютних відносин складають світову валютну систему.

Валютна система — сукупність грошово-кредитних відносин, що склалися на основі інтернаціоналізації господарського життя, розвитку світового ринку і закріплені в міжнародних договірних, і державно-правових нормах.

Базою розвитку валютної системи є міжнародний поділ праці, товарне виробництво, зовнішня торгівля країни тощо.

Для повного і всебічного поняття валютної системи потрібно розібратись з її базовими категоріями.

Валютна система являє собою сукупність двох елементів — валютного механізму і валютних відносин.

Валютні відносини — повсякденні зв´язки фізичних і юридичних осіб, банків та організацій на валютних і грошових ринках з метою здійснення міжнародних розрахунків, кредитних і валютних операцій.

В сучасних умовах міжнародна валютна система виконує важливу роль в світогосподарських зв´язках і безпосередньо впливає на темпи зростання виробництва, міжнародний обмін, формування цін, рівень заробітної плати, тобто на показники, що визначають економічний стан розвитку країн.

Для більш плідного аналізу впливу валютної системи на економічний стан, детальне вивчення цього впливу, валютну систему розглядають диференційовано. Диференціація аналізу полягає в тому, що спочатку аналізують її складові частини. Такими частинами є світова, регіональна, національна валютні системи.

Національна валютна система — це форма організації валютних відносин країни, що визначається її валютним законодавством.

Розглянемо елементи, що характеризують національну валютну систему. До них належать:

1. Національна валюта.

2. Ступінь конвертованості.

3. Паритет національної валюти.

4. Режим курсу національної валюти.

5. Міжнародна валютна ліквідність.

6. Наявність чи відсутність валютних обмежень.

7. Міжнародні кредитні засоби обігу.

8. Регламентація міжнародних розрахунків країни.

9. Режим національного валютного ринку і ринку золота.

10. Національні органи, що обслуговують і регулюють валютні відносини країни.

Світова (міжнародна) валютна система є, зазвичай, більш розгалуженою системою, на яку покладена ціла низка функцій.

Міжнародну валютну систему характеризують такі елементи:

• резервні валюти, міжнародні розрахункові одиниці;

• умови взаємного обертання валют;

• уніфікований режим валютних паритетів;

• регламентування режимів валютних курсів;

• міждержавне регулювання міжнародної валютної ліквідності;

• міжнародне регулювання валютних обмежень;

• уніфікація правил використання міжнародних кредитних засобів обігу;

• уніфікація основних форм міжнародних розрахунків;

• режим валютних ринків і ринків золота;

• міжнародні організації, що здійснюють міждержавне валютне регулювання.

Регіональна валютна система формується в межах інтеграційних угрупувань. Її формування залежить від стану і характеру зовнішньоекономічної політики цих об´єднань.

Цю систему характеризують:

1. Наявність власної міждержавної або наднаціональної валюти.

2. Механізм взаємної валютної координації.

3. Механізм валютного регулювання.

4. Банківські й валютно-фінансові установи.

5. Наявність міждержавних (наддержавних) регулюючих організацій.

Безумовно, що найбільш розгалуженою виступає світова валютна система. Розглянемо ключові поняття цієї системи.

Міжнародна ліквідність — сукупність усіх платіжних інструментів, які можуть використовуватись у міжнародних розрахунках. Її утворюють золото, вільно конвертовані валютні запаси держав, кредитні гроші (векселі, банкноти, чеки, депозити), міжнародні або композитивні (штучні) гроші (СПЗ, ЄВРО).

Режим обміну валют складають валютні курси і валютні паритети, умови конвертованості, регламентація й уніфікація форм міжнародних розрахунків.

Валютні ринки — це складний економічний механізм, який забезпечує купівлю та продаж окремих валют, формування валютних курсів.

Міжнародні валютно-фінансові організації — це організації, що здійснюють міжнародне і міждержавне регулювання валютних відносин. До їх складу входять: Міжнародний валютний фонд, Міжнародний банк реконструкції і розвитку, Європейський банк реконструкції і розвитку, і багато регіональних міждержавних валютно-грошових організацій.

Однією з базових категорій валютної системи є поняття і визначення валюти.

Валюта — це грошові знаки іноземних держав, а також регіональні грошові розрахункові одиниці.

Валюта буває національною, іноземною і міжнародною.

Національна валюта — грошові одиниці даної країни.

Іноземна валюта — грошові розрахункові одиниці, платіжний засіб, що колективно створені й використовуються країнами міжнародної спільноти або окремими регіонами.

Вага валюти у міжнародних розрахункових операціях визначається можливістю її конвертованості.

Конвертованість — це здатність вільного обміну національної грошової одиниці на грошові одиниці інших країн.

Конвертованість валюти — це перш за все ступінь довіри до валюти іншої країни. Конвертованість характеризує відкритість економіки, ліберальний напрямок зовнішньої торгівлі, вільну міграцію факторів виробництва.

Щодо характеристики конвертованості розрізняють валюти:

• вільно конвертовані;

• обмежено або частково конвертовані;

• не конвертовані.

Вільно конвертованими є валюти, де відмінені всі валютні обмеження.

Обмежена конвертованість — це відміна валютних обмежень, але не на всі валютні операції.

Не конвертованими вважаються валюти тих країн, де існують обмеження на всі валютні операції.

Залежно від місця перебування суб´єкта господарської діяльності розрізняють конвертованість внутрішню та зовнішню.

Валютний курс — це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошовій одиниці іншої країни.

Валютний курс, як правило, віддзеркалює тенденції внутрішнього економічного розвитку, а також стан і перспективи зовнішньоекономічних відносин.

Валютні курси бувають фіксовані, регульовані й плаваючі.

Іноді виникає необхідність фіксувати курс валюти на певну дату. Тож фіксування курсу національної грошової одиниці стосовно іноземних грошових одиниць називають котируванням.

Розрізняють пряме котирування і непряме.

Пряме котирування — це ціна одиниці іноземної валюти, що виражена в одиниці національної валюти (1 дол. США = 5,35 грн.).

Непряме котирування — це ціна одиниці національної валюти в одиниці іноземної валюти (1 грн. = 0,2 дол. США).

Таким чином, наведена характеристика світової валютної системи дає можливість сказати, що вона є однією із складніших за своєю будовою, водночас вона є найважливішою за своїм функціональним призначенням ланкою світогосподарських зв´язків. Удосконалення міжнародних економічних відносин, як об´єктивний процес, призводить до удосконалення валютної системи, оскільки вона значною мірою впливає на формування сучасних міжнародних економічних відносин.