Українська електронна бібліотека

Загрузка...


Філософія глобальних проблем сучасності

5. Проблема якості і верифікації прогнозів


Якість прогнозу є комплексною його характеристикою і залежить від багатьох факторів: інформаційного забезпечення, вибору горизонту, відповідних методів прогнозування, мети, наявності системи зворотного зв’язку і моніторингу.

Верифікація прогнозу, тобто визначення ступеня його відповідності дійсному стану об’єкта прогнозування в майбутньому можлива лише після завершення періоду упередження. Але вже на завершальних етапах розроблення прогнозу ймовірна і бажана відносна (попередня) верифікація — визначення ступеня відповідності прогнозу вимогам сучасної науки, тенденціям розвитку суспільної практики, його достовірності й обґрунтованості.

У відносно простих випадках функції верифікації виконують експертні оцінки. У складніших — потрібні спеціальні процедури, наприклад, верифікація способом: 1) розроблення повторного прогнозу методом, що відрізняється від попереднього; 2) порівняння верифіковуваного з іншим прогнозом, отриманим з інших джерел; 3) перевірки адекватного прогнозу в ретроспекції; 4) використання логічних критеріїв; 5) додаткового опитування експер­тів; 6) спростування критичних зауважень опонентів; 7) виявлення й урахування джерел імовірних помилок; 8) порівнення з оцінкою найбільш компетентного експерта.

Соціальні прогнози базуються на аналізі інформаційного масиву, до складу якого входять різноманітні джерела: матеріали ЗМІ, статистичні дані, наукові видання, звіти про зарубіжні відрядження спеціалістів тощо. Об’єктивну інформацію про життя суспільства не можна дістати лише з офіційної статистики. Вона має бути доповнена даними соціологічних і соціально-психоло­гічних розвідок. Необхідно також ураховувати так зване економічне, політичне, науково-технічне, організаційне «тло» об’єкта прогнозу.

Прогнози піддаються як самореалізації, так і саморуйнації. Сприятливі прогнози реалізуються скоріше ніж передбачається, тому що люди цього бажають і сприяють їхній реалізації. Несприятливі прогнози можуть зовсім не збутися саме тому, що люди перешкоджають їх реалізації. Цей ефект названий О.М. Ген­діним «ефектом Едипа» саме з огляду на те, що цар Едип, узнавши від піфії про свою загибель від руки сина, власною дальшою поведінкою допоміг реалізуватися цьому пророцтву. Інакше кажучи, якщо прогноз не справдився або відбувся раніше чи пізніше, це ще не свідчить про його неякісність або помилковість. Треба в подібних ситуаціях брати до уваги вплив людського, соціального фактора на здійснення прогнозу.

Висновки

  1. Глобалістика тісно взаємопов’язана з прогностикою.
  2. Прогностика — це наука про методи і форми пізнання майбутнього стану різних систем.
  3. Існують класифікації прогнозів (нормативні і пошукові, глобальні і регіональні, довгострокові і поточні) та методів прогнозування (екстраполяція, моделювання, експертних оцінок, історичної аналогії та ін.).
  4. У межах різних шкіл, центрів, інститутів, організацій розроблено багато глобальних прогнозів («Ліміти зростання», «Нульового зростання», «Глобальної рівноваги» тощо).
  5. Залишається актуальною проблема якості і верифікації прогнозів. Їхня якість залежить від «ефекту Едипа» — феномену самореалізаціїї і саморуйнування прогнозів.


Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Філософія: конспект лекцій
Філософія глобальних проблем сучасності
Історія української філософії
Філософські проблеми гуманітарних наук (Збірка наукових праць)
Філософія: конспект лекцій : Збірник працьФілософія: конспект лекцій : Збірник праць