Аналіз різних за змістом, характером і формами виявлення глобальних проблем дає можливість авторам згаданої вже монографії «Глобалізація і безпека розвитку» запропонувати таку їхню класифікацію:

1)   універсальні проблеми політичного і соціально-еконо­мічного характеру (глобальна проблема сталого розвитку світу, глобальна проблема суспільної організованості й керованості світовим співтовариством та ін.);

2)   глобальні проблеми переважно природно-економічного характеру (енергетична, продовольча, сировинна, ресурсна та ін.);

3)   глобальні проблеми переважно соціального характеру (демографічна, міжнаціональних і міжконфесійних відносин, демократії, духовності, охорони здоров’я, корупції, безробіття, організованої злочинності та ін.);

4)   глобальні проблеми екологічного характеру (забруднення навколишнього середовища, гомеостазного розвитку системи «людство — природа» тощо);

5)   глобальні проблеми інформаційного характеру («інформаційного вибуху», створення единого інформаційного поля, інфор­матизації суспільства тощо);

6)   глобальні проблеми технологічного характеру («високої» технологізації виробництва, освіти, управління тощо);

7)   глобальні проблеми науково-інтелектуального характеру (інтеграції науки, кризи освіти тощо);

8)   глобальні проблеми змішаного типу (війни і миру, міжнародного тероризму, культури, цивілізації).

Існування більш чи менш розвинутих окремих дисциплін у межах глобалістики дає змогу запропонувати подібну класифікацію, але на підставі диференціації її предмета: економічна, політична, екологічна, демографічна, соціальна, інформаційна, інтелектуальна та інші види глобалістики.

До розряду найбільш пріоритетних глобальних проблем сучасності автори праці «Глобалізація і безпека розвитку» відносять:

1)   глобальну проблему сталого розвитку (вона має економічний, екологічний, соціокультурний, політичний та інші аспекти);

2)   глобальну проблему управління, розв’язання якої має забезпечити синхронізований, справедливий розвиток усіх країн і народів (в енергетичній, продовольчій, ресурсній, інформаційній, екологічній та інших сферах);

3)   глобальну проблему соціалізації розвитку (вона включає демографічні, етноконфесіональні, правові, цивілізаційні та інші аспекти).