пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ

Загрузка...


Дозвіллєзнавство

6.3. Соціально-психологічна атмосфера в закладах культурно-дозвіллєвої діяльності


Сьогоднішня дійсність така, що все частіше психічний стан людей, їх настрій у всіляких галузях нашого життя визначається негативними процесами, зміною духовно-моральних відносин, які складаються в суспільстві. Тому в культурно-дозвіллєвій діяльності з´являється поняття "соціально-психологічна атмосфера". Стали звичними поняття "атмосфера суспільства" (регіону, колективу), "театральна атмосфера" (святкова, клубна, спортивна) і т. ін. Створення сприятливої життєдіяльності є одночасно і засобом для успішного здійснення цілей реформування нашого суспільства, самоцінністю нових ідей. Вивчення соціально-психологічної атмосфери аудитори установ дозвілля дасть можливість зробити крок на шляху збагнення цього маловідомого феномена в технології культурно-дозвіллєвої діяльності, осмислити специфіку аудиторії клубу як одну з різноманітних моделей людської спільності із соціально-психологічних позицій, розкрити резерви і переваги педагогічних можливостей культурно-дозвіллєвої діяльності перед іншими формами масового впливу. Провести якісні, інноваційні зміни в технології культурно-дозвіллєвої діяльності - актуальна проблема, оскільки на (юні стрімкого зростання аудиторій масових комунікацій (насамперед ТВ, шоу-програм, нічних клубів) педагогічні можливості аудиторії здаються обмеженими, вичерпаними, легко замінними і не відповідають сучасній динаміці життя. Обґрунтування змісту і специфіки соціально-психологічної атмосфери в культурно-дозвіллєвих установах, визначення шляхів її оптимізації, дозволяють найбільш повно висвітити весь комплекс явищ, пов´язаних із взаємодією людей у даній спільності, осмислити її феноменологічну суть, акумулювати відповіді на численні питання побуту, роботи, відпочинку людини. Тому пшикає необхідність керувати аудиторією, її емоційним станові на основі законів спілкування і сприйняття.

Поняття "атмосфера" широко використовується в науковій літературі. Говорячи про специфіку масово-аудиторних форм культурно-дозвіллєвої діяльності, автори посилаються на особливу, неповторну клубну атмосферу. Але єдиного розуміння суті цього явища немає. В соціальній психології це явище щодо інших форм колективної життєдіяльності досить давно і глибоко вивчене. Чітко визначено поняття соціально-психологічного клімату, же, на відміну від соціально-психологічної атмосфери, більш стійке і менш піддане ситуативним змінам. Обидва ці поняття означають психічний стан тієї чи іншої спільності, під яким мається на увазі переважний психічний настрій її членів, що виявляється, насамперед, у відносинах людей до спільної діяльності і один до одного. Багаторічний досвід вивчення цього питання показує, що психічний настрій аудиторії можна і діагностувати, і прогнозувати, і свідомо регулювати.

Останніми роками теорія культурно-дозвіллєвої діяльності усе інтенсивніше стикається із соціальною психологією. Приділяється увага й ефекту соціально-психологічної атмосфери клубної аудиторії, підкреслюється необхідність її формування, вказується наряд факторів, які мають вплив на її становлення.

Поняття соціально-психологічний клімат і соціально-психологічна атмосфера стали науковими термінами завдяки працям 0.І. Зотової, А.Г. Ковальова, Б.Д. Паригіна, К.К. Платонова, О.М. Лутошина, В.М. Шепеля, Е.В. Шорохової та ін. І хоча формулювань значень цих понять у сучасній науці велика кількість, уже не виникає сумнівів у реальній визначеності даних явищ. У культурно-дозвіллєвій діяльності принципово можна використовувати теорію соціально-психологічного клімату колективу і його духовної атмосфери для розуміння соціально-психологічної атмосфери аудиторії установ дозвілля.

В установах культурно-дозвіллєвої спрямованості домінують відносини емоційно-особистісного характеру, тому що на перший план виходять потреби в емоційному колективному контакті в умовах публічності. Ця потреба у видовищному, публічному спілкуванні настільки необхідна людям, що часто здобуває провідне значення в самих різних аудиторіях (в театрі, кіно, на спортивних змаганнях, клубі), превалюючи над естетичними і гностичними потребами. Виходячи з осмислення теорії соціально-психологічного клімату і феномена публічності, можна визначити соціально-психологічну атмосферу аудиторії установ дозвілля як такий психічний стан аудиторії, під яким мається на увазі переважний психічний настрій людей, який виявляється на рівні їхньої емоційної сприйнятливості культурно-дозвіллєвої програми.

Нині очевидна тенденція соціально-психологічного підходу до проблеми аудиторії установ дозвілля, тому що вже не звичайна сукупність особистостей стоїть за цим широким поняттям. Активно шукаються шлях зближення з глядачем, учасником. Максимально наблизитися до глядача, слухача, читача прагнуть усі інститути масового впливу, однак найбільші можливості для цього маються в аудиторії клубу, де є всі умови для пильної персоніфікованої уваги до членів аудиторії, для налагодження міжособистісних контактів у їхньому середовищі. Г. О. Товстоногов стверджував, що саме театр у першу чергу покликаний підтримувати різноманітні форми спілкування з залом, і це повинно привести до неминучої і фатальної для мистецтва зміни психологічного клімату в театральному залі. Думка про те, що справжня єдність сцени і залу можлива на клубному заході, не нова.

Не менш ефективний і високо-персоніфікований підхід до аудиторії - максимальне виявлення особистості кожного учасника програми. Орієнтація на більш високий рівень особистісно-орієнтованого спілкування в процесі організації аудиторії установ дозвілля може послугувати створенню такої атмосфери, в якій зростає можливість, по-перше, рішення актуальної проблеми, як не втратити в масовій аудиторії окрему людину; по-друге, реалізація головної мети спілкування в клубній аудиторії - сприяння пізнанню людьми один одного; по-третє, стимулювання зростанню індивідуальної значимості кожної особистості, гармонії її розвитку. "Дійти до кожного" необхідно не тільки в груповий, але й у масовій роботі установ дозвілля, тим більше, що аудиторні форми роботи залучають основну масу населення, яке воліє епізодично відвідувати дозвіллєві програми. В основі інтересу цих людей лежить потреба " подивитися на інших і показати себе", реалізувати неусвідомлену, але насущну потребу в публічній увазі, визнанні, самовираженні.

Нещоденність, емоційна піднесеність соціально-психологічної атмосфери масової форми культурно-дозвіллєвої програми полегшує можливість, особливо під час свята або обряду, проявити позитивні почуття, сприяє високій оцінці людьми один одного. Це винятково важливо, тому що оцінка оточуючих, що є істотним фактором прояву соціальної активності людини, в умовах публічності здобуває ще більше значення. Виходить, атмосфера аудиторії може слугувати формуванню і ствердженню позитивної Я-концепції у членів аудиторії на підставі доброзичливого, емоційно-безпосереднього відношення один до одного, сприяти розвитку особистості, підвищенню рівня її соціально-психологічної культури. Оптимальна соціально-психологічна атмосфера аудиторії установ дозвілля характеризується як колективний емоційно-позитивний настрій аудиторії, орієнтований на максимальне виявлення неповторних індивідуальностей у своєму середовищі, що виявляється в піднесеній психоемоційній активності кожного її члена (як споглядальної, так і діяльної), відзначається високим ступенем уваги й інтересу один до одного. Така атмосфера розширює об´єктивні можливості соціального самоствердження особистості й сприяє зростанню соціально-психологічної культури людей.

Оцінка реального стану психічного настрою аудиторії установ дозвілля ускладнюється тимчасовою обмеженістю ситуативних та імпровізованих за своїм характером культурно-дозвіллєвих програм. Оскільки діагностування атмосфери - це, насамперед, визначення рівня емоційної вродженості в комунікативні відносини, де головним критерієм цієї атмосфери є наявність або відсутність контакту в комунікативних зв´язках в аудиторії і з аудиторією. Крім того, для визначення атмосфери дуже значимим є критерій емоційної задоволеності-незадоволеності членів аудиторії. Ці моменти в сукупності з динамічністю емоційної картини досліджуваного явища зажадали особливого інструментування самих прийомів дослідження, що було підставою для вибору як основного інструмента діагностики даного явища прийому запису індивідуальних емоційних станів, розробленого для емпіричного вивчення соціально-психологічного клімату. Перевага цього прийому полягає в тому, що його легко перевести на мову гри, щоб зробити дослідження природним, а не стороннім моментом програми, що є одним з досить важких і необхідних завдань у визначенні шляхів її діагностики. Правомірні способи перекладу опитування в ігрову і наочно-образну форму.

Фахівці установи культури не обмежуються тільки цими методами при діагностиці атмосфери. Це пояснюється складністю досліджуваного явища. Часом буває, коли ігрова ситуація і методи запису не ефективні, і тоді тільки візуально можна зафіксувати динамічні явища, для чого застосовують традиційний метод фіксації глядацьких реакцій. Проте, для вивчення даної атмосфери цих методів недостатньо. Тому пропонується модель обліку ступеня включеності в комунікативну діяльність даних потенціалів у сукупності з урахуванням процесів відображення аудиторії в індивідуальних емоційних станах.

Оцінка реального стану соціально-психологічної атмосфери аудиторії відбувається на підставі інформаційних даних про індивідуальний емоційний стан кожного члена аудиторії і на основі його відношення до оточуючих, зокрема, міри включеності в комунікативну діяльність членів аудиторії. Через призму цієї оцінки можна судити не тільки про рівень емоційно-психологічної включеності членів аудиторії в комунікативну культурно-дозвіллєву програму, але тим самим і про рівень психологічного, духовного комфорту особистості в умовах публічного спілкування і про ступінь розгортання психічного потенціалу аудиторії в цілому, про величину уваги й інтересу один до одного членів аудиторії, а також про соціально-психологічний клімат в установах проведення дозвілля.

Спираючи на цей метод, необхідно вирішити головне завдання у справі оптимізації даної атмосфери - створити соціально-педагогічні умови, що сприятимуть утриманню в полі колективної уваги кожного члена аудиторії, і практичні можливості, які сприятимуть подоланню психологічних бар´єрів. Для цього пропонується здійснити особистісно-орієнтований підхід до аудиторії в процесі:

- перед комунікативного і пост комунікативного періодів підготовки культурно-дозвіллєвої програми (індивідуальний підхід в оголошенні учасників майбутньої зустрічі, персональна увага до кожного з них до початку і по закінченні програми з метою формування в них відчуття власної особистішої значущості, почуття впевненості, що їхня присутність в аудиторії бажана);
- організації груп публіки (створення в середовищі публіки контактних груп-спільнот, у яких їхні члени мають можливість безпосередньо спілкуватися і взаємодіяти один з одним, що полегшує керування аудиторією, сприяє утриманню в полі колективної уваги й уваги творців програми кожного присутнього, розкриттю можливостей з індивідуалізації масового впливу, стимулюванню міжособистісного спілкування, забезпеченню психологічним комфортом, захищеності кожного присутнього). Контактні групи можуть бути реальними і сконструйованими. Розподіл аудиторії на малі контактні групи стимулює не тільки особистісне спілкування усередині кожної групи, але й міжгрупове спілкування на основі інтергрупового ефекту, дає змогу формувати особистісно-орієнтоване спілкування в нерозривній єдності з почуттям спільності.

Тут велика роль належить лідерству по веденню програми. Це відхід від традиційного розуміння ролі лідер-ведучого в аудиторії - конферансьє, актора-виконавця, витівника, розпорядника, - визначення основної функції ведучого як регулювальника запланованих і спонтанних дій, імпровізацій на основі максимального використання можливостей усіх членів аудиторії. У культурно-дозіллєвій програмі важливе виявлення пасивно-споглядальних моментів. Особливу увагу треба приділити використанню колективного лідерства, змінюваності лідерів, створенню умов для самовираження максимально можливої кількості членів аудиторії, розкріпаченню ініціативи людей, виявленню неформальних лідерів, які володіють ефектом особистішого притягання, що необхідно для формування такої соціально-психологічної атмосфери в аудиторії, у якій найбільш повно реалізуються сутнісні риси діяльності установ дозвілля.

Визначаючи ведуче значення реалізації особистісних потенціалів, які характеризують рівень соціально-психологічних домагань і можливостей людини в комунікативній діяльності для формування оптимальної атмосфери в аудиторії, не треба знижувати необхідність обліку інших факторів, під впливом яких може складатися атмосфера високого рівня, але іншого типу. Насамперед, варто виявити позитивну соціально-психологічну атмосферу клубної аудиторії в двох основних типах. Один з них (атмосфера першого типу) акумулює в собі відчуття, усвідомлення публікою цілісності і цінності своєї спільності як сукупності неповторних індивідуальностей. Інший (атмосфера другого типу) характеризується цією самою психологічною єдністю, вираженою в почутті багатомірного "МИ", де кожний ідентифікує себе з усіма. Атмосфера другого типу найчастіше трапляється в клубній аудиторії. У її рамках відбувається уподібнення себе іншим і інших собі, причому "інший" в аудиторії абстрактний, має дуже узагальнені характеристики, тоді як атмосфера першого типу виникає на основі проникнення у світ один одного. Дві цінності - "особистісна автономія" і "почуття спільності" - знаходять тут своє вираження в нерозривному зв´язку. В умовах такої атмосфери респонденти більш розкуті, різноманітніша палітра їх індивідуальних емоційних станів.

Обидва типи свідчать про те, що контакт у середині аудиторії і з аудиторією відбувся, тому ми говоримо про сформовану атмосферу. Ситуативна згуртованість публіки знаходить у них своє відображення і, навпаки, ця атмосфера об´єднує публіку. Разом з тим, ресурси педагогічних можливостей атмосфери першого типу значно багатші. Усього можна зафіксувати шість основних типів, які характеризуються: наявністю або відсутністю контакту в аудиторії і з аудиторією; рівнем орієнтації масового впливу на життєдіяльність локальної спільності, до якої належать ті, що зібралися, і рівнем індивідуально-особистісної орієнтації масового впливу. Першим двом описаним типам властива позитивна, емоційно-піднята атмосфера з високим рівнем присутності і готовності до активності. Двом іншим властива негативна атмосфера активного або пасивного неприйняття інтересу до дії і до впливу. Але в кожній дозвіллєвій програмі є зони спокійної, урівноваженої і несформованої атмосфери. Також має свою специфіку офіційна атмосфера. Досвід показує, що динамічне явище атмосфери може в одній і тій самій програмі перетерплювати кількаразові зміни, виявляти можливість використання різних способів фіксації рівня розгорнутості потенціалів, домагань і можливостей людини в комунікативній діяльності та фіксації глядацьких реакцій для спостереження за перманентним розвитком даної атмосфери.

Видатний режисер О. Д. Попов писав: "Навчившись бачити і відчувати атмосферу в навколишньому середовищі, ми побачимо і відкриємо для себе цілий ряд зовсім конкретних її виразників: темпоритм, психофізичне самопочуття людей, тональність, у якій вони розмовляють, мізансцени, у які вони мимоволі, без якого-небудь режисера групуються, і таке інше. А коли ми навчимося все це бачити, нам легше буде знайти відповідні засоби сценічного втілення атмосфери в спектаклях. Отже, атмосфера - це повітря часу і місця, в якому живуть люди, оточені цілим світом звуків і всіляких речей".

Оскільки всі культурно-дозвіллєві програми присвячені тим чи іншим подіям, місцю і часу дії, то вони мають різні атмосфери.

Розробляючи методику регуляції атмосфери для різних типів дозвіллєвих закладів, доцільно в основу покласти порівняльну характеристику соціально-психологічної атмосфери в аудиторії клубних вечорів, вирішених традиційно, і реалізації цих самих програм в умовах, які пропонує, диктує кожний член аудиторії. Щоб одержати надійну соціально-психологічну інформацію, було здійснено виміри досліджуваної атмосфери в ідентичних ситуаціях в аудиторіях різних культурно-дозвіллєвих установ. Стало очевидно, що рівень атмосфери, сформований за обумовленим методикою шляху, як правило, перевищує рівень подібної атмосфери на традиційному вечорі. Особливо помітна різниця в емоційному самопочутті членів святкової і повсякденної аудиторій. Там, де атмосфера формувалася цілеспрямовано, глядачі відповідно відчули свою особистісну значимість. Тут спостерігалося збереження емоційного ефекту від клубної зустрічі на більш тривалий час, готовність людей повторити її, виникнення нових дружніх контактів у дозвіллєвому середовищі.

Можна помітити не тільки пряму, а й зворотну залежність у ланці "інтенсивність активності особистості в аудиторії - колективна увага до особистості в аудиторії". Разом з тим, не можна зневірювати розуміння необхідності перетворення учасника масової програми в активно діючу дію, тому що відчуття себе рівноправним, значимим в аудиторії не менше, а часом більш важливе, ніж безпосередньо-діючий, видимий прояв активності. При аналізі глядацьких реакцій помічено, що найбільш діючі реакції, яскраві позитивні серед тих членів аудиторії, хто виявлявся в центрі колективної уваги (у складі всієї спільності чи окремих груп і поодинці). Це особливо спостерігається в ході імпровізаційних ситуацій, коли індивідуальна своєрідність людей виявляється найбільше яскраво. Ці й інші моменти вказують на те, що публічна увага до людини слугує не тільки задоволенню її насущних потреб, але й специфічним засобом пізнання людьми один одного.

Розроблені прийоми регуляції атмосфери аудитори допомагають планувати і прогнозувати атмосферу вже на сценарному рівні. Більше того, кардинальне переключення уваги автора-сценариста з завдання створення видовища на створення необхідної атмосфери в аудиторії стимулює його творчий пошук. Можна знайти багато конкретних способів того, як видовищну програму в клубі виконати разом з публікою, як втягнути в орбіту колективної уваги кожного з присутніх. Конкретні ігрові ситуації, впливають на розгортання особистішого потенціалу людини, сприяють розкріпаченню його сутнісних сил, підвищенню психоемоційної активності. Важливо також створити своєрідну скарбничку творчих знахідок у цій сфері організаторської діяльності.

Вивчення соціально-психологічної атмосфери дозвіллєвої, клубної аудиторії переконує в тому, що основним показником клубного характеру аудиторії є її соціально-психологічна атмосфера, а саме: спрямованість, орієнтація колективного психологічного настрою на виявлення, висвітлення конкретної життєдіяльності спільності, до якої належать ті, що зібралися, а також особистостей, її складових. В умовах такої атмосфери емоційно-безпосередньої, доброзичливої уваги та інтересу до людини в аудиторії масового спілкування розширюються об´єктивні можливості соціального самоствердження особистості, через реалізацію її потреб у публічному визнанні, публічній увазі, публічному самовираженні, що стимулює її соціальну і творчу активність. Завдяки цьому можна найбільш повно реалізувати головну мету спілкування в клубній аудиторії - пізнати людьми один одного, сформувати новий позитивний досвід людських відносин, що, в свою чергу, сприяє зростанню соціально-психологічної культури людей, а значить, і удосконаленню їхньої соціальної життєдіяльності в цілому.

Таким чином, соціально-психологічна атмосфера дозвіллєвої аудиторії відбиває міру ситуативної емоційної згуртованості її членів, міру їхньої емоційної задоволеності та особистішої самореалізації. Саме це є істотним фактором цих явищ. Рухаючись через призму осмислення специфіки соціально-психологічної атмосфери дозвіллєвої аудиторії, відкриваються істотні переваги масово-аудиторних форм культурно-дозвіллєвої діяльності перед іншими аудиторіями масових комунікацій на шляху індивідуально особистішої орієнтації масового впливу. Ці переваги характеризуються широким можливостями:

- подоланням формально-рольових нахилів контакту і психологічних бар´єрів у спілкуванні;
- задоволенням людських потреб, нереалізованих в інших сферах соціальної життєдіяльності, і, насамперед, потреб у публічній увазі, публічному визнанні, публічному самовираженні, у ствердженні образу самого себе в ході публічного спілкування;
- пізнанням людьми один одного.

Основним показником сприятливої соціально-психологічної атмосфери дозвіллєвої аудиторії є рівень реалізації потреб людини, орієнтованих на спілкування з іншими, на увагу до нього інших і адекватну оцінку своєї участі в спільній діяльності.

Безліч моделей соціально-психологічної атмосфери дозвіллєвої аудиторії знаходять своє вираження в шести основних типах позитивного і негативного плану. Найбагатшими ресурсами педагогічних можливостей володіє атмосфера, яка характеризується психологічною єдністю "МИ" як сукупністю неповторних індивідуальностей.

Регуляція соціально-психологічної атмосфери дозвіллєвої аудиторії з метою її оптимізації потребує реалізації індивідуально-особистісного підходу до аудиторії в процесі організації перед комунікативного і пост комунікативного періоду клубного масового заходу, а також безпосередньо в комунікативному періоді: груп у середовищі публіки; простору клубного залу; лідерство по веденню програми зусиллями публіки.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Дозвіллєзнавство