Електронна бібліотека підручників

Загрузка...


Дозвіллєзнавство

4.1. Саморозвиток і самореалізація сучасної молоді в сфері дозвілля


Дозвілля як частина вільного часу, залучає молодь своєю нерегламентованістю і добровільністю вибору його різних форм, демократичністю, емоційною насиченістю, можливістю поєднати в ньому фізичну й інтелектуальну діяльність, твор­чу і споглядальну, виробничу й ігрову. Для значної частини молодих людей соціальні інститути дозвілля є основними джерелами соціально-культурної інтеграції й особистішої самореалізації. Однак усі ці переваги діяльності сфери дозвіл­ля поки ще не стали надбанням, звичним атрибутом спосо­бу життя усієї молоді.

Інтерес до проблем молоді постійний і стійкий у вітчизняній філософії, соціології, психології, педагогіці. Соціально-філо­софські проблеми молоді як важливої соціальної групи суспіль­ства знайшли своє відображення в дослідженнях С. М. Іконнікової, І. М. Ільїнського, І. С. Копа, В. Т. Лисовського та інших вчених. Значний вклад у дослідженні дозвілля молоді внесли Г. О. Пруденський, Б. О. Трушин, В. Д. Петрушев, В. М. Піме-нова, О. О. Гордон, І. В. Бестужев-Лада та ін. До досліджуваної нами проблеми близькі праці із саморозвитку й самореалізації особистості в сфері дозвілля (О. І. Беляева, О. С Каргіна, Т. І. Бакланова), з питань психології особистості (Г. М. Андре­ева, О. В. Петровського). У науковий аналіз теорії і практики культурно-дозвіллєвої діяльності значний внесок зробили Ю.О. Стрельцов, О. Д. Жарков, В. М. Чижиков, В. О. Ковшаров, Т.Г. Кисельова, Ю.Д. Красильніков. Дослідження цих ав­торів мають важливе значення для удосконалення теорії і ме­тодики культурно-дозвіллєвої діяльності молоді.

Молодість охоплює період життя від 14 до приблизно 29 років, коли людина більш-менш міцно затверджується в дорослому житті. Верхня межа молодості може істотно зрушуватися. Деякі автори продовжують її до 35-ти років. Молодість - це, насампе­ред, час створення родини і сімейного життя, час освоєння обра­ної професії, визначення відношення до громадського життя і до своєї ролі в ньому. Молодості властивий оптимізм. Людина при­ступає до реалізації свого життєвого задуму, вона повна сил і енергії, бажання здійснити свої мрії та ідеали. У молодості найбільш доступні найскладніші види професійної діяльності, найбільш повно й інтенсивно відбувається спілкування, найлег­ше встановлюються і розвиваються відношення дружби і любові. Молодість вважається оптимальним часом для самореалізації.

Відповідаючи самому собі на питання: Хто я? Який я? До чого я прагну? молода людина формує самосвідомість - цілісне уявлення про самого себе, емоційне відношення до самого себе, самооцінку своєї зовнішності, розумових, моральних, вольових якостей, усвідомлення своїх достоїнств і недоліків, на основі чого виникають можливості цілеспрямованого самовдоскона­лення і самовиховання; власний світогляд як цілісну систему поглядів, знань, переконань своєї життєвої філософії, яка спи­рається на засвоєну раніше значну суму знань і здатність, що сформувалася, до абстрактно-теоретичного мислення, без чого розрізнені знання не складаються в єдину систему; прагнення з початку і критично осмислити все навколишнє, самоствердити свою самостійність і оригінальність, створити власні теорії сенсу життя, любові, щастя, політики і т п.

Молодіжний вік являє собою ніби „світ", що існує між ди­тинством і дорослістю, тому що біологічне, фізіологічне і стате­ве дозрівання завершене, а в соціальному відношенні це ще не самостійна доросла особистість. Молодість виступає як період прийняття відповідальних рішень, які визначають усе подаль­ше життя людини: вибір професії і свого місця в житті, вибір сенсу життя, вироблення світогляду.

Найважливіший психологічний процес - становлення само­свідомості і стійкого образу своєї особистості, свого „Я". Становлення самосвідомості відбувається за декількома напрямками: відкриття свого внутрішнього світу - сприйняття своїх емоцій не як похідні від зовнішніх подій, а як стан свого „Я", з´являєть­ся почуття своєї особливості, несхожості з іншими, часом з´яв­ляється і почуття самітності; з´являється усвідомлення необо­ротності часу, розуміння свого існування. Саме розуміння неминучості смерті змушує людину всерйоз задуматися про сенс життя, про свої перспективи, про своє майбутнє, про свої цілі. Поступово з мрії, де все можливо, і ідеалу як абстрактного, але часто недосяжного зразка починають вимальовуватися більш-менш реалістичні плани діяльності. Життєвий план охоп­лює всю сферу особистого самовизначення: вигляд, стиль жит­тя, рівень домагань, вибір професії і свого місця в житті.

Усвідомлення своїх цілей, життєвих устремлінь, вироблен­ня життєвого плану - важливий елемент самосвідомості. В цей період формується цілісне уявлення про самого себе, відношен­ня до себе, причому спочатку людина усвідомлює й оцінює особливості свого тіла, зовнішності, привабливості, а потім уже морально-психологічні, інтелектуальні, вольові якості. На основі аналізу досягнутих результатів у різних видах діяльності, обліку думок інших людей про себе і самоспостереження, самоаналізу своїх якостей і здібностей формується самоповага - узагальне­не відношення до себе. Відбувається усвідомлення і формуєть­ся відношення до сексуальної чуттєвості, що зароджується.

У молодості людина максимально працездатна, витримує найбільші психічні й фізичні навантаження. Вона найбільш здатна до оволодіння складними способами інтелектуальної діяльності. У молодості легше здобуваються всі потрібні для обраної професії знання, уміння і навички, розвиваються не­обхідні спеціальні особистісні і функціональні якості (організа­торські здібності, ініціативність, мужність і спритність, чіткість, акуратність і т.д.).

Таким чином, у період молодості, крім вибору супутника життя і створення родини, людина розвивається і реалізується, стверджує себе в обраній справі, здобуваючи професійну майстерність і компетентність. Центральними віковими новоут­вореннями цього періоду можна вважати сімейні відносини і по­чуття професійної компетентності. Наприкінці зазначеного віку, на межі зі зрілістю, людина вирішує екзистенціальні проблеми, усвідомлює зміст свого життя, підводить її перші підсумки.

У соціологічному плані виділяють дві сторони впливу сус­пільного прогресу як об´єктивного фактора на тенденції соціаль­ного розвитку молоді. З одного боку, які змінюються об´єктивні і суб´єктивні умови макросередовища, опосередковують особ­ливості включення молоді в соціальну структуру суспільства, що позначається як на формуванні соціального вигляду мо­лодого покоління, так і на мірі розвинутості самої соціальної структури. З іншого боку, фактори суспільного прогресу, відоб­ражаючись у свідомості молодих людей, впливають на їхні по­треби, інтереси, ціннісні орієнтації в їхніх поведінкових про­грамах, що, в кінцевому рахунку, також відбивається на соціальному вигляді молоді. Молодь характеризується тими суспільними відносинами і суспільними формами, які визна­чають її як самостійну соціально-демографічну групу. Молодь має ряд особливостей, які випливають, насамперед із самої її об´єктивної сутності. Соціальні особливості молоді визнача­ються специфічною позицією, яку вона займає в процесі відтворення соціальної структури, а також здатністю не тільки успадковувати, а й перетворювати сформовані суспільні відносини. Протиріччя, які виникають у середині цього про­цесу, лежать в основі цілого комплексу специфічних молоді­жних проблем.

Молодь як суб´єкт суспільного виробництва характери­зується також особливим змістом особистісної, предметної і процесуальної сторін конкретно-історичного буття. Подібний прояв соціальної якості молоді пов´язаний зі специфікою її соц­іального стану і визначається закономірностями процесу соц­іалізації в конкретних суспільних умовах. Конкретні умови буття молодих людей визначають особливості молодіжної свідо­мості, діалектична єдність структурних елементів якої й утворить спонукально-мотиваційні сутності сили молоді. Усередині цієї єдності виникає різноманіття суперечливих детермінацій, які опосередковують специфіку їхніх відносин до навколишньої дійсності і мотивацію соціальної діяльності.

Названі прояви соціальної якості молоді в процесі розвит­ку переходять один в інший, взаємно доповнюють один одно­го, зумовлюючи її соціальну сутність, яка реалізується за допо­могою діяльності.

До інших особливостей молодіжного дозвілля відно­ситься своєрідність середовища його протікання. Батьківсь­ке середовище, як правило, не є пріоритетним центром про­ведення дозвілля молоді.  Переважна більшість молодих людей воліють проводити вільний час поза будинком, у компанії однолітків. Коли йдеться про вирішення серйозних життєвих проблем, молоді люди охоче приймають поради і наставляння батьків, але в сфері специфічних дозвіллєвих інтересів, тобто при виборі форм проведення, друзів, книг, одягу вони самостійні. Цю особливість молодіжного віку точно помітив і описав І.В. Бестужев-Лада [43]: „..для мо­лоді «посидіти компанією" - пекуча потреба, один з факуль­тетів життєвої школи, одна з форм самоствердження. При усій важливості і силі соціалізації молодої людини в на­вчальному і виробничому колективі, при всій необхідності змістовної діяльності на дозвіллі, при всій масштабності зростання „індустрії вільного часу" - туризму, спорту, бібліотечної і клубної справи - при всьому цьому молодь уперто „збивається" в компанії однолітків.  Виходить, спілкування в молодіжній компанії - це особлива форма дозвілля". Тяга до спілкування з однолітками зумовлена величезною потребою молоді в емоційних контактах. її мож­на розглядати як: необхідну умову життєдіяльності людини і суспільства; джерело творчого перетворення індивіда в осо­бистість; форму передачі знань і соціального досвіду; вихід­ний пункт самосвідомості особистості; регулятор поводжен­ня людей у суспільстві; самостійний вид діяльності.

Відмінною якістю культурного молодіжного дозвілля є емоцій­на забарвленість, наявність привнести в кожну можливість займа­тися улюбленою справою, зустрічатися з цікавими людьми, відвіду­вати значимі для себе місця, бути учасником важливих подій.

Вищий зміст щирого дозвілля полягає в тому, щоб набли­зити коштовне, улюблене і відокремити, скасувати порожнє, непотрібне. Тут дозвілля для молодої людини перетворюється на спосіб життя, заповнення вільного часу різноманітними, змістовно насиченими висновками діяльності. Основні особли­вості культурного дозвілля молоді - високий рівень культур­но-технічної оснащеності, використання сучасних дозвіллєвих технологій, форм і методів, естетично насичений простір і ви­сокий художній рівень дозвіллєвого процесу.

Молодіжне дозвілля, ніби перехоплюючи естафету підлітко­вого дозвілля, закріплює, а багато в чому і закладає в молодій людині такі звички й уміння, які потім цілком визначатимуть його відношення до вільного часу. Саме на цьому етапі життя людини виробляється індивідуальний стиль дозвілля і відпо­чинку, накопичується перший досвід організації вільного часу, виникає прихильність до тих чи інших занять. У молоді роки визначається і сам принцип організації й проведення вільного часу - творчий або навпаки. Одного понадять мандрівки, іншо­го - риболовля, третього - винахідництво, четвертого - різно­манітні розваги.

Таким чином, реалізується одне з головних завдань люди­ни - всебічно розвивати свої здібності. Справа в тому, що фор­мування і розвиток здібностей можуть бути реалізовані на ос­нові задоволення потреб. Останні, у даному взаємозв´язку, є рушійною силою здібностей. У зв´язку з цим зазначене завдан­ня припускає всебічний розвиток здібностей людини і на­стільки ж усебічне задоволення його потреб. Зрозуміло, що це неможливо без сфери дозвілля, де знаходить задоволення цілий комплекс потреб, у тому числі й потреба особистості в розвитку, самовдосконаленні. Вона виявляється як її свідоме бажання спеціально впливати на себе певними заняттями, вправами з метою самовдосконалення й розвитку. Значення цієї потреби надзвичайно велике, адже тільки зовнішніх, хоча б і визначальних, умов недостатньо для реалізації цілей усебічно­го розвитку людини. Треба, щоб і сама людина хотіла цього розвитку, розуміла його необхідність.

Активне, змістовне дозвілля вимагає певних потреб і здібностей людей. Робити натиск на творчі види дозвіллєвих занять, на забезпечення прямої участі в них кожної молодої людини - от шлях формування в юнаків і дівчат особистісних якостей, які сприяють змістовному й активному проведенню дозвілієвого часу.

Друга вимога щодо організації молодіжного дозвілля поля­гає в тому, що воно, безсумнівно повинно бути різноманітним, цікавим, розважальним і ненав´язливим. Зрозуміло, отут важ­ливі як зміст, так і форма запропонованих занять, розваг, які мають відповідати потребам та інтересам молоді, органічно сприйматися юнаками і дівчатами.

Найбільш зручні форми для цього уже вироблені життям. До них відносяться, насамперед, аматорські об´єднання і клу­би за інтересами. Сучасні об´єднання і клуби багатопрофільні: політичні, спортивні, туристичні, здоров´я, аматорів природи, науково-технічної творчості, читачів, самодіяльної пісні, колек­ціонерів, книголюбів, вихідного дня, молодої родини й інші. Клуб - порівняно невелике об´єднання людей, охоплених за­гальний інтересом, заняттям. Він є школою навчання, вихо­вання і спілкування. До клубу приходять люди, які бажають досконало опанувати певне заняття, дозвіллєвою кваліфіка­цією. Деякі клуби й аматорські об´єднання навіть організову­ють відповідні форми занять. Але клуб за інтересами - це та­кож свого роду вихователь. Може бути, у цьому й полягає головний критерій його діяльності. Справа в тому, що кожний із членів цього об´єднання прагне винести на люди свої знан­ня й уміння. Спілкування в колі однодумців сприяє збагачен­ню, взаємовихованню. Інтерес до заняття перетворюється в інтерес до людей. Людина прийшла до клубу, щоб навчитися чомусь, а навчившись, не хоче йти, тому що по-справжньому здружилася з людьми. її прив´язує особлива атмосфера рівності, доброзичливості і самодіяльності.

Спостереження за роботою клубних об´єднань переконують: щоб дозвілля стало дійсно привабливим для молоді, необхідно будувати роботу його установ і організацій на інтересах кожної молодої людини. Треба не тільки добре знати сьогоднішні куль­турні запити молодих, передбачати їхні зміни, а й уміти швидко реагувати на них регулюванням відповідних форм і видів дозвіллєвих занять. Наступна вимога, пропонована щодо організації і проведення молодіжного дозвілля, повна його деалкоголізація. Жоден вид дозвілля не повинен містити в собі занять і розваг, які прямо або побічно пропагували б споживання спиртних напоїв. Останнім часом молодих людей приваблюють ігри, пов´язані з використанням ігрових автоматів і комп´ютерів. До найбільш привабливих для молоді форм розваг належать: видовища, лег­ка музика, танці, ігри, різноманітні розважальні телепрограми. Зараз, через узвишшя духовних потреб молодих, зростання рівня їхнього утворення, культури, найбільш характерною особ­ливістю молодіжного дозвілля є збільшення в ньому частки духовних форм і способів проведення вільного часу, що поєдну­ють розважальність, насиченість інформацією, можливість твор­чості і пізнання нового. Такими синтетичними формами орган­ізації дозвілля стали саме клуби за інтересами, аматорські об´єднання, сімейні клуби, гуртки художньої і технічної твор­чості, дискотеки, молодіжні кафе-клуби.

Набирає силу найсерйозніший спосіб проведення вільного часу, розрахований безпосередньо не на споживання, а на творен­ня культурних цінностей - творчість. Елемент творчості містять у собі багато форм молодіжного дозвілля, причому можливості діяти відкриваються усім без винятку. Але якщо мати на увазі власне творчі форми дозвілля, то їхня суть полягає в тому, що свій вільний час люди присвячують створенню чогось нового.

Отже, дозвілля дає можливість сучасній молодій людині розвивати багато сторін своєї особистості, навіть власний талант. Для цього необхідно, щоб до дозвілля він підходив з по­зицій свого життєвого завдання, свого покликання - всебічно розвивати власні здібності, свідомо формувати себе.

Які ж найбільш загальні тенденції і проблеми сучасного мо­лодіжного дозвілля? Розглянемо дозвілля молоді як особливої соціальної групи в цілому. Можна посидіти компанією, що є пе­кучою потребою, формою самоствердження для молодої люди­ни. Дослідження вчених та й найпростіші життєві спостережен­ня показують, що при всій важливості і силі соціалізації молодої людини в навчальному і виробничому колективі, при всій необ­хідності змістовної діяльності на дозвіллі, при всій масштабності зростання індустрії вільного часу (туризму, спорту, бібліотечної і клубної справи і т.п.) молодь уперто збивається в компанії од­нолітків. Виходить, спілкування в молодіжній компанії - це форма дозвілля. Домашнє дозвілля в колі однолітків, немов магніт, притягує до себе юнаків і дівчат. Його шляхетного, розвивального впливу на особистість молодої людини не можна заперечувати І все-таки цей вид дозвілля не позбавлений мінусів: ізольованість людини в чотирьох стінах, відрив від фізкультурно-спортивних форм дозвілля, а це не може не підси­лювати пасивності, інертності молодої людини.

Безсумнівно, домашнє дозвілля юнаків і дівчат потребує коректної участі старших, особливо батьків, їхньої допомоги і контролю. Зручною в цьому відношенні формою виступають поїздки на відпочинок усією родиною й організація дозвілля в сімейних клубах (кооперативах). Відпочинок усією родиною дуже об´єднує і збагачує дітей і батьків. Але, на жаль, він поки що не завжди можливий.

Ще одним з найпоширеніших серед молоді видів дозвіллєвої діяльності, відпочинку, розваги є дискотека. Вона виступає і як одна з популярних сучасних форм самодіяльної творчості. Вона ставить перед самодіяльним творчим колективом цілий комплекс різноманітних творчих завдань, стимулює прояв організаторських здібностей, відкриває широке поле для техн­ічної творчості, винахідництва, розвиває пізнавальну активність, художнє чуття, музикальність, режисерську інтуїцію, артистизм, навички спілкування тощо. Іншими словами, участь у творчому колективі дискотеки потребує відомого універсалі­зму. Це робить її одним із засобів формування гармонічно роз­винутої особистості. Тому суспільство зацікавлене в тому, щоб самодіяльних дискотек було більше. Але дискотека формує осо­бистість не тільки як учасника творчого колективу. Вона - засіб ідейно-естетичного виховання всіх її відвідувачів. Аудиторія сьогоднішньої дискотеки величезна, вона включає практично ціле покоління молоді, а також людей іншого віку.

Дискотека виникла з глибин самодіяльної творчості. До моменту її появи просто не було того професійного зразка, на який вона могла б орієнтуватися. Цей зразок складався поступово як вистражданий результат самодіяльних твор­чих пошуків. Перші досвіди теоретичного і методичного ос­мислення практичних пошуків у цій сфері також належать самодіяльним ентузіастам. Деякі з них виросли згодом у професіоналів дискотеки і серйозно збагатили її творчий професіоналізм. Одні - як практики дискотеки (М. Копе­лев), інші - і як педагоги-методисти-теоретики (В. Царьов, Э. Рижик) ввели в оборот дискотечної справи знання, на­копичені в інших сферах творчої діяльності задовго до на­родження дискотеки.

Істотною особливістю сучасної дискотеки є її спрямованість на події дня, насамперед на явища музичного життя. Молодь іде на дискотеку, крім усього іншого, ще і заради того, щоб одер­жати свіжу інформацію про новинки естради, рок-музики, по­чути не тільки улюблені мелодії, а й нові, одержати кваліфіко­ваний  коментар,  довідатися  щось  цікаве  про  співаків, композиторів, групи. Дискотеки стали для молоді своєрідним інформаційним центром молодіжної музики, клубом музичних новин. Диск-жокеї відіграють роль самодіяльних інформаторів, оглядачів, коментаторів. Одним з головних напрямів у їхній діяльності став пошук, збір, систематизація нової інформації. Недарма основоположниками дискотеки справедливо вважаються радіо і телебачення. Саме від них вона успадкувала цю свою реформаторську суть.

Правильна постановка дискотечної справи допускає цент­ралізовану систему оперативного збирання необхідної інфор­мації, її швидке оброблення і розсилання на місця, авторам програм і ведучим дискотек. Крім того, варто пам´ятати, що дискотека покликана не тільки реагувати на події музичного життя світового масштабу, а й висвітлювати поточні питання життя на місцях. Тут уже централізована інформаційна служба не допоможе, зате дуже корисний оперативний контакт диско­тек з місцевими редакціями радіо, телебачення, газет, тобто всіх місцевих засобів масової інформації. Лише в цьому випадку дискотека зможе повноцінно виконувати властиву їй функцію одного з каналів масової інформації. Є в цьому каналі свої особ­ливості: спрямованість переважно на молодіжну аудиторію; висока частка новин музичного життя; наявність живого кон­такту ведучого з аудиторією; самодіяльний характер. Ці особ­ливості необхідно постійно враховувати.

Однією з постійних тем тематичних і танцювально-розва­жальних дископрограм виступають новини музичного життя. Інформацію такого роду можна одержувати з газетних і журнальних публікацій радіо і телепередач. Цей процес досить трудомісткий, потребує не тільки великих витрат часу, а й ква­ліфікації, якою автори і ведучі дискотечних програм не завж­ди володіють.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Дозвіллєзнавство