Електронна бібліотекапідручники


Етнополітична карта світу 21 століття

Середня Азія


Туркменистан

Важко говорити про якiсь значнi територiальнi змiни Туркменистану, пов´язанi з внутрiшнiм етнiчним чинником. Нині це практично нацiональна держава туркменiв, яка переживає бурхливий розвиток. Багато молодi вчиться за кордоном. Таким чином вiдроджується власна нацiональна елiта. Не можна говорити i про існування якоїсь асимiляцiї. Пiд впливом пануючої релiгiї iсламу відроджуються старi звичаї та традицiї. В умовах посилення Туркменистану можна говорити тiльки про приєднання етнiчних туркменських територiй, якi наразі перебувають у складi Афганiстану. Цi територiї тепер контрольованi туркменськими вiйськовими ватажками. В умовах нестабiльного Афганiстану й сильного Туркменистану такий прогноз є бiльш нiж імовiрним. Вiн сприятливий i для свiтового спiвтовариства, оскiльки лiквiдує значне джерело напруженостi на i без того неспокiйному Сходi. Очевидно, що туркмени Афганiстану завжди можуть розраховувати на пiдтримку Туркменистану - як гуманiтарну, так i вiйськово-полiтичну. Зокрема, активiзуються спроби Туркменистану стати посередником у розв´язаннi афганського конфлiкту. У зв´язку з тим, що Туркменистан має, крiм етнiчного, ще й значний економiчний iнтерес у примиреннi в Афганiстанi, цi спроби сприймаються досить прихильно переважною бiльшiстю зацiкавлених сторiн.

Приєднання етнiчних туркменських територiй Афганiстану до Туркменистану має й серйознi iсторичнi пiдстави. Туркмени, що становлять переважну бiльшiсть населення цих земель, не раз виявляли прагнення до об´єднання i намагалися досягнути цього силою зброї, зокрема пiд час повстання у 20-30-х роках ХХ столiття. Проте основним чинником є неможливiсть iснування Афганiстану в сучасних межах. Хоча частка туркменiв у Афганiстанi та їхній вплив на афганськi подiї суттєво менша, нiж таджикiв та узбекiв, виокремлення їхнiх земель пiд час розпаду Афганiстану не викликає сумнiвiв. Після утворення об´єднаної узбецької держави туркменськi етнiчнi землi будуть територiально вiдрiзанi вiд метрополiї (територiї пуштунiв). Тому навiть за мiнiмальної участi туркменiв у громадянськiй вiйнi (яка фактично перетворилася в нацiонально-визвольну вiйну непуштунських народiв) практично вже створилися сприятливi умови для об´єднання. Туркмени мають тут свiй консолiдацiйний центр - Андхой. Може розглядатися варiант утворення тут незалежної туркменської держави, проте така держава була б набагато слабшою вiд сучасного Туркменистану i не змогла б довго проiснувати окремо. Афганськi туркмени не виявляють прагнень до окремої державностi, їм бракує власної соцiальної структури. Тому прогнозується об´єднання Туркменистану.

Межi Туркменистану - сучасна територiя країни; прилеглi до сучасного Туркменистану, населенi й контрольованi туркменами пiвнiчно-захiднi частини афганських провiнцiй Джаузджан, Фар´яб, пiвнiчна частина провiнцiї Бадгiс. Столицею, очевидно, залишиться Ашгабат.

Узбекистан

Ситуацiя загалом дещо схожа на ситуацiю в Туркменистанi. Проте суттєвою вiдмiннiстю є перебування у складi сучасного Узбекистану Каракалпацької автономiї з центром у місті Нукус. Тому прогнозованими змiнами є виокремлення цiєї автономiї в незалежне державне утворення, а також приєднання до Узбекистану узбецьких етнiчних земель сучасного Афганiстану.

Каракалпакiя населена окремим народом, що проживає на цiй територiї здавна. Те, що цей народ не вдалося асимiлювати й вiн зберiг свою самобутнiсть, виборовши автономiю, свiдчить про його достатню нацiональну зрiлiсть для створення власної держави. Ситуацiя в Узбекистанi далеко не така стабiльна, як у сусiдньому Туркменистанi. У країнi нема єдностi щодо ролi iсламу в суспiльствi - досить сильними є прихильники полярних позицiй. Крiм того, на сходi країни не розв´язано проблему мiжетнiчних узбецько-таджицьких i узбецько-киргизьких стосункiв. Безпосередня заангажованiсть Узбекистану в афганському конфлiктi значно бiльша, нiж Туркменистану. Це потребує ресурсiв i сприяє внутрiшнiй нестабiльностi в Узбекистанi. Тому виникнення умов, сприятливих для сепарацiї Каракалпакiї, достатньо реальне. Прогнозується утворення незалежної Каракалпакiї зi столицею у місті Нукус.

Може бути також розглянуто виділення в окреме етнодержавне утворення Хорезмської області, яка після відокремлення Каракалпакії стає анклавом. Цьому сприяє й історичний прецедент існування Хіванського емірату, що його основною частиною була територія Хорезму. Проте хоча Хорезм завжди був особливою територією Середньої Азії, ця особливість не етнічна, а регіональна. Основне населення Хорезму - узбеки. Оскільки в Узбекистані прогнозуються не лише сепараційні, а й консолідаційні процеси, то, найімовірніше, Хорезм залишиться частиною Узбекистану.

Компенсацiєю за втрату Каракалпакії для нового Узбекистану стануть етнiчнi територiї узбекiв Афганiстану, що контролюються узбецькими ватажками, котрі отримують неофiцiйну, проте досить суттєву допомогу вiд уряду Узбекистану в боротьбi з талiбами (релiгiйна органiзацiя талібів фактично повністю стоїть на позицiях пуштунського шовiнiзму). Про можливiсть вiдкритої боротьби проти iсламських екстремiстiв говорить вже й офiцiйний уряд, особливо пiсля вибухiв бiля президентського палацу в Ташкентi взимку 1998 р. У цих вибухах звинувачено прихильникiв талiбiв. Тому пiсля остаточного розпаду Афганiстану етнiчнi узбецькi територiї, безперечно, буде приєднано до Узбекистану.

Межi.
Каракалпакія - сучасна Каракалпацька автономна республіка. Столиця - місто Нукус.
Узбекистан - територiя сучасного Узбекистану без Каракалпакiї; узбецькi етнiчнi територiї в Афганiстанi, що включають теперiшнi афганськi провiнцiї Балх, Кундуз, бiльшi частини провiнцiй Саманган i Джаузджан, пiвнiчно-захiдну частину провiнцiї Баглан, пiвденно-схiдну - провiнцiї Фар´яб. Столиця - місто Ташкент.

Киргизстан

На сьогодні це сформована нацiональна держава на своїх етнiчних землях. Тому якiсь сепарацiйнi процеси в Киргизстанi не передбачаються. Порiвняно невелика кiлькiсть киргизiв компактно проживає на територiї сучасного Китаю. Внаслiдок етнiчної сепарацiї в Китаї вони опиняться у новому етнодержавному утвореннi Джунгарiя. Тепер киргизи Китаю не проявляють значних прагнень до возз´єднання з Киргизстаном. Їхня чисельнiсть невелика порiвняно з чисельнiстю уйгурiв. Тому варiант переходу земель Китаю, населених киргизами, до Киргизстану можна вважати малоймовiрним. Столицею Киргизстану залишиться Бiшкек.

Таджикистан

На вiдмiну вiд iнших держав колишньої радянської Середньої Азiї, державна територiя Таджикистану, та й загалом Таджикистан як держава, ще перебуває на стадiї формування. Теперiшнiй уряд тримається тiльки завдяки росiйськiй допомозi. Це спричинює постiйну нестабiльнiсть у країнi, безперервнi сутички мiж урядовими вiйськами та польовими командирами, котрі отримують вiдкриту допомогу від афганських таджикiв, що мають багатий досвiд ведення вiйни. Рiка П´яндж, яка роздiляла афганських i радянських таджикiв, навiть у ті часи не була перепоною для тiсних зв´язкiв мiж двома частинами таджицького народу. Тепер же, в умовах нестабiльностi як у Таджикистанi, так i в Афганiстанi, таджики обох частин дуже виразно усвiдомлюють себе єдиним народом i активно борються за державну єднiсть (правда, рiзнi полiтичнi сили по-рiзному уявляють собi цю єднiсть). Тому можна говорити про возз´єднання таджицьких етнiчних земель Афганiстану i сучасного Таджикистану. Таджики в Афганiстанi є розвиненим i нацiонально свiдомим етносом i, поряд з узбеками, відіграють визначальну роль у мiжетнiчних суперечностях, що пришвидшують розпад цiєї країни. І в Таджикистанi з послабленням Росiї будуть мiцнiти тi сили, що активно виступають за його єднiсть. За умови приходу цих сил до влади афганський конфлiкт, вочевидь, не лише фактично, але й формально з внутрiшнього переросте у мiждержавний. З одного боку, це суттєво збiльшить нестабiльнiсть у всьому регiонi, з iншого - сприятиме швидкому остаточному припиненню вiйни на основi балансу iнтересiв усiх афганських народiв. Таким чином, прогнозується приєднання етнiчних таджицьких земель до сучасного Таджикистану i утворення об´єднаної таджицької держави зi столицею у місті Душанбе.

Межi Таджикистану - територiя сучасного Таджикистану; етнiчнi таджицькi територiї в Афганiстанi, що включають афганськi провiнцiї Бадахшан, Тахар, бiльшi частини провiнцiй Лагман, Баглан, Капiса.

Казахстан

Сьогодні це найпотужнiша країна колишньої радянської Середньої Азiї. Позаяк практично всю територiю Казахстану можна вважати iсторичною етнiчною територiєю казахського народу, ця країна є нацiональною державою на своїх етнiчних землях. Велика частка росiян, українцiв й iншого прибулого росiйськомовного населення, яка, на перший погляд, становить проблему для консолiдацiйних процесiв усерединi країни, швидко зменшується як за рахунок мiграцiй, так i за рахунок великого природного приросту серед казахiв. Вже нинi демографiчна ситуацiя складається не на користь росiян. Триває інтенсивна мiграцiя росiйськомовного населення на територiю сучасної Росiйської Федерацiї, оскiльки у Казахстанi вони все бiльше почувають себе чужими.

Досить велика кiлькiсть казахiв проживає в Китаї. Проте вони, найiмовiрнiше, не зможуть претендувати нi на власну державнiсть, нi на приєднання до Казахстану. Для цього є кiлька причин. Етнiчнi територiї казахiв розташованi в Сiнцзян-Уйгурському автономному районi, на територiї якого прогнозується вiдновлення могутньої в середньовiччі країни Джунгарiя. Для Казахстану не вигiдно буде порушувати добрi стосунки з уйгурами - мусульманами та ще й тюрками, якi будуть добрими союзниками у боротьбi з Китаєм за регiональне лiдерство та сибiрськi ресурси. З iншого боку, Казахстан вже сьогоднi є дуже великою за площею й досить неоднорiдною державою - i тому його розростання може стати вагомою причиною нестабiльностi.

Отже, змiн територiї сучасного Казахстану не прогнозується. Столицею залишиться місто Астана.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Політологія: курс лекцій
Політологія
Політологія
Основи політології
Політологія (теорія та історія політичної науки)
Політологія
Етнополітична карта світу 21 століття