пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ

Загрузка...


Історія економічних учень

1. Предмет, завдання і методологія курсу


У сучасному українському суспільстві труднощі вирішення економічних завдань як ніколи раніше підняли значення обґрунтованості і вірогідності економічної теорії, що має служити основою господарської політики, яка прийнята в країні як керівництво до дії. Ті наукові суперечки і дискусії, які ведуться протягом останніх років, зачіпають проблематику об´єктивних закономірностей розвитку світової і в тому числі вітчизняної економіки, питання прийнятності економічних ідей і концепцій, які представлені як в теоріях іменитих економістів, так і в теоретичних досягненнях шкіл, течій і напрямів економічної думки на різних етапах її розвитку.
В економічній науці немає простих правил для того, щоб відрізнити вірну теорію від невірної, адекватну від неадекватної. Критерій спростування може поділити всі економічні вислови на позитивні й нормативні, і таким чином підказати нам, в якій галузі слід зосередити наші емпіричні дослідження. При цьому можна показати, що навіть нормативні тези часто мають приховану позитивну основу, що залишає нам надію коли-небудь перевірити їх на практиці. Однак деякі основні нормативні теореми ніколи не зможемо піддати емпіричній перевірці.
 Крім того, існує набір тез і теорем, які, на перший погляд, належать до економічної поведінки, але ж дозволяють її прогнозувати. Тобто значна частина існуючої економічної доктрини — це чиста метафізика. У цьому немає нічого поганого, якщо, звичайно, не приймати цю метафізику за науку. На жаль, історія економічної науки свідчить, що економісти часто приймають полову за зерно і думають, що володіють істиною, хоч в дійсності — це лише складний ланцюг визначень або ціннісних роздумів, замаскованих під наукові висновки. Відшукати цю тенденцію можна лише вивчаючи історію економічної науки.
Предмет і зміст науки
Предметом історії економічних учень є вивчення виникнення і розвитку економічних ідей, течій і шкіл, формування і розвиток економічної науки як особливої системи знань. Вивчаючи історію економічних учень, ми повинні мати на увазі спадкоємність економічних ідей, течій і шкіл та їхню відмінність, детермінізм повноти і глибини висновків з історичних фактів і обставин. Адже і в сучасній економічній теорії можна в достатній кількості знайти беззмістовні концепції, які видаються за наукові прогнози і рекомендації для економічної політики, що містять цінні роздуми. Однак методологічні пастки, в які потрапляють сучасні теорії, настільки складні й розташовані настільки глибоко, що довести попередню тезу надто важко.
 Одна з причин, в силу якої ми повинні вивчати історію економічної науки, полягає якраз у тому, що вона є свого роду лабораторією, в якій на великому матеріалі ми вчимося розглядати досягнення економістів-теоретиків з необхідною методологічною застережливістю. Кожен економіст — усвідомлює він це чи ні — завжди носить цю лабораторію з собою. Він інстинктивно зупиниться, якщо коли-небудь намагатиметься пояснити рівень заробітної плати, не згадуючи про граничну продуктивність, виміряти капітал у фізичних одиницях або довести перевагу "невидимої руки" за допомогою чисто об´єктивних критеріїв. Але ця інстинктивна реакція пояснюється лише тим, що в його пам´яті блукають деякі спогади про історію його науки. Це добре. Тому що краще знати інтелектуальне надбання, залишене нам попередниками, ніж здогадуватися, що воно зберігається у невідомому нам місці і написане на невідомій нам мові. Ми знаємо більше тому, що ми вивчаємо це надбання.
 Проблемою, яка дала первинний імпульс економічній науці, тій "таємниці", що полонила Адама Сміта так само, як і будь-якого сучасного економіста, є проблема ринкового обміну: в економічному всесвіті присутнє відчуття порядку, і цей порядок не нав´язаний кимось зверху, а якимось чином є результатом обмінних операцій між окремими особами, причому кожна із сторін намагається максимально збільшити свою власну вигоду.
 Таким чином, змістом історії економічної думки є не що інше, як історія наших намагань зрозуміти дію економіки, що ґрунтується на ринкових операціях. Але хоч загальноприйняте вчення завжди було пов´язано з аналізом ринкових систем, структура цих систем з часом значно змінювалась, і щоб пролити світло на ці зміни, кожне покоління застосувало різні концепції і методи аналізу. Неможливо використовувати висновки, отримані одним методом аналізу, який відповідає певній економічній обставині, для винесення міркувань за результатами іншого методу, що відповідає іншим обставинам, — одну модель не можна використовувати для оцінки іншої моделі.
 Нам досить часто говорили, що наука являє собою безкінечний процес намагань спростування гіпотез. У цьому розумінні обсяг прийнятих економічних знань у будь-який момент охоплює всі теорії, які ще не спростовані. Але як спростовуються економічні теорії? Велика трудність перевірки економічної теорії - що старої, що сучасної - полягає не стільки в неможливості проведення контрольних експериментів і тим самим встановлення істинності теорій раз і назавжди, а скільки в тому, що за відсутності належних лабораторних умов, економісти (та й усі дослідники в суспільних науках) не можуть дійти одностайності щодо визначених економічних критеріїв для спростування гіпотез. Гірше того, їх думки часто розходяться щодо фундаментальних характеристик теорій. Наприклад, чи була неокласична теорія досконалої конкуренції висунута як гіпотеза про те, як насправді діють фірми і приватні господарства, чи її призначенням було забезпечення ідеальних критеріїв, оцінок того, чи діяли вони так, як їм належить? Якщо правильним тлумаченням буде перший варіант, то порівняння із спостереженнями ринкової поведінки дійсно є перевіркою надійності теорії, але якщо правильним є другий варіант, то той факт, що ні одна із існуючих ринкових структур не відповідає закладеним в теорії умовам, є викликом економічній політиці. Звичайно, теорія досконалої конкуренції може бути як "позитивною", так і "нормативною", залежно від мети, заради якої вона застосовується. Позитивні теорії про суспільний лад по суті своїй не можуть бути знехтувані остаточно тільки одним несприятливим результатом. Елемент оцінки неминуче стає частиною їх аналізу, і саме з цієї причини релятивісти та абсолютисти можуть продовжувати спір про правильність теорії порівняних витрат або доречності трудової теорії вартості. З іншого боку, нормативні теорії, як правило, не можуть бути оцінені емпірично.
Методи дослідження
Звичайно, економісти не мають монополії на істину щодо важливих питань минулого та сучасності. Справді, багато явищ до сьогодні недостатньо вивчені та дискусійні. Проте економісти та спеціалісти інших галузей знань розвинули методи дослідження, що інколи називаються науковим підходом, які дають змогу проникати в суть складних явищ і сил, що впливають на економічне зростання, ціни і заробітну плату, розподіл доходу та зовнішню торгівлю. Узагальнюючи досвід теоретичної діяльності економістів різних шкіл і напрямів, можна виділити такі методи.
 Одним із основних джерел економічного знання є спостереження економічних явищ, особливо аналіз даних економічної історії. Як приклад, розглянемо інфляцію, яка як поняття означає зростання загального рівня цін. Громадян, банкірів та політичних діячів часто непокоїть інфляція, і тому вживаються болісні заходи — зменшення обсягу виробництва і зростання безробіття, щоб попередити загрожуючу інфляцію або уповільнити її темп. Як можна вивчати втрати, що спричиняє інфляція?
Одним із засобів вивчення є аналіз історичних випадків інфляції. Дж. Кейнс, спостерігаючи, як інфляція розвіяла багатство середнього класу і призвела до соціального неспокою (безробіття), обґрунтував свою теорію державного втручання в економіку. Дослідження втрат від таких гострих форм інфляції, яка охопила майже увесь світ наприкінці 20-х та на початку 30-х рр., дає краще зрозуміти інфляцію нинішню, у тому числі і в нашій економіці
 Історія і факти є основою для такої емпіричної науки, як економічна, та факти не можуть розповісти власну історію. До історії слід долучити економічний аналіз, бо тільки через розвиток і перевірку економічних теорій можна впорядкувати і організувати безладну суміш даних і фактів у чіткий погляд на дійсність. Що розуміють під економічним аналізом? Це підхід, що починається з набору припущень, на основі яких у подальшому виводяться певні логічні завбачення щодо поведінки людей, фірм або економіки в цілому.
 Цілісне розуміння економічної діяльності передбачає використання економічних даних і статистичного аналізу. Уряди і фірми друкують томи даних, що дають економістам кількісні характеристики економічної поведінки. Практичне дослідження такої поведінки потребує розвиненого апарату теорії ймовірностей та економетрики, тоді як розуміння результатів дослідження передбачає лише уважне читання і здоровий глузд. Економічне життя суспільства навдивовижу складне — з мільйонами підприємств і мільярдами цін. Щоб стримувати економічне зростання, економісти зверталися до лабораторного та інших контрольованих експериментів для вивчення економічних явищ.
 Що таке контрольований експеримент? Дослідник ставить цей експеримент шляхом поділу населення на дві або більше груп, кожна з яких досліджується в один і той самий спосіб за винятком одного фактора. Дослідник вимірює вплив фактора, що досліджується, за інших незмінних факторів. В економіці ставити експерименти значно складніше порівняно з іншими науками.
По-перше, економісти не можуть вимірювати економічні зміни з точністю, з якою фізики вимірюють масу, швидкість або віддаль. По-друге, важко відтворити реальну економіку в лабораторних умовах.
 Незважаючи на ці труднощі, економісти покладаються дедалі більше на експерименти, щоб пояснити економічну поведінку. Наприклад, в одній групі контрольованого експерименту протягом останніх двох десятиліть економісти визначали реакцію різних людей на різні види урядових програм, що підвищують доходи бідних. Ці експерименти були дуже корисні, бо показали, як зміни в урядових програмах можуть впливати на трудові навики і поведінку щодо заощаджень. Інші експерименти сьогодні присвячені поведінці ринків за малої кількості виробників. Ці чотири методи - спостереження, економічний аналіз, статистичний аналіз та експеримент — становлять підхід, за допомогою якого забезпечується прогрес економічної науки. Кожного дня виникає нова економічна загадка. У відповідь економісти висувають нові ідеї і відкидають старі, й історія економічних знань поповнюється і розвивається.
 Під впливом яких саме факторів трансформуються погляди і концепції економістів? Однозначної відповіді бути не може. З одного боку, не можна визнати правомірним проведення прямого і безпосереднього зв´язку між змінами соціально-економічних умов і відображенням цих умов і відповідних інтересів у економічних теоріях і концепціях. Цей зв´язок існує, але він не має прямого, "жорсткого" характеру. З іншого боку, при розгляді об´єктивних умов формування тієї чи іншої концепції не слід абсолютизувати значення якогось одного фактора. Взаємозв´язок економічної реальності з теоретичними узагальненнями надто багатогранний, суперечний, змінний. І все ж таки можна виділити найбільш істотні фактори, під впливом яких формуються і розвиваються економічні погляди і концепції:
— об´єктивні умови, потреби та інтереси живої економічної практики (монетаризм зобов´язаний загостреній інфляції. —Авт.)
— праці й погляди представників більш ранніх концепцій, їх підходи, термінологія, проблематика;
— взаємовплив національних шкіл;
— розвиток суміжних розділів економічної науки — статистики, математики, демографії, соціології та ін;
— удосконалення методів наукового дослідження;
— розширення (зміна) тематики і поглядів на предмет економічної науки;
— взаємозв´язок і узгодження окремих розділів економічної теорії, наявність або, навпаки, відсутність внутрішньої логічності, поєднання економічних законів і категорій.
 Еволюція економічних поглядів і концепцій відбувається під впливом практичних потреб, у процесі порівняння і узгодження різних підходів, позицій, методів, при певній консервативності і безперечній спадковості знань і висновків.


Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Історія економічних учень
Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика
Історія економічних учень
Економічна історія
Історія економічної теорії
Історія економічних учень
Державне регулювання економіки
Економічна історія