пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ

Загрузка...


Політологія (теорія та історія політичної науки)

Опосередковане політичне представництво інтересів


До найважливіших форм опосередкованої взаємодії груп інтересів з державою належить їх вплив на неї через виборчі системи й політичні партії. Групи інтересів прагнуть до налагодження зв´язків з політичними партіями, підтримують їх на виборах, щоб через них впливати на державу. Вони створюють спеціальні структури, які примикають до партій. Декотрі з найбільш масових груп інтересів створили власні політичні партії для обрання своїх представників до центральних і місцевих органів влади. Скажімо, в низці європейських країн активно діють так звані партії зелених, створені впливовими екологічними організаціями й рухами.

Буржуазні партії — ліберальні, консервативні та інші — виступають центрами політичного тяжіння підприємницьких об´єднань, а робітничі — соціал-демократичні, соціалістичні, комуністичні — налагоджують тісні зв´язки з профспілками. Форми й методи співробітництва у них різні. Зв´язки підприємців та близьких до них партій здійснювались і здійснюються понині в основному у формі фінансової підтримки партій та окремих кандидатів, виділення коштів на проведення виборчих кампаній. Це відкриває прямий шлях до використання підприємницькими колами працівників державного апарату, навіть політиків найвищого рівня у власних, вузькогрупових інтересах. Тому в деяких країнах фінансування бізнесом політичних партій та їх виборчих кампаній заборонене законом. Так, у США «пожертвування» на користь партій від окремих фірм та організацій з початку 70-х років заборонені законом. Проте підприємницькі кола знаходять для фінансування партій різні обхідні шляхи і способи, нерідко справа доходить до відверто кримінальних дій.

Дещо по-іншому склались і здійснюються зв´язки з політичними партіями профспілок. В ряді випадків справа тут не обмежувалась фінансовою підтримкою відповідних партій. В таких країнах, як Австралія, Великобританія, Швеція профспілки брали активну участь у створенні соціал-демократич-них партій, значна частина профспілкових організацій увійшла до них як колективні члени (наприклад, профцентр Британський конгрес тред-юніонів є колективним членом Лейбористської партії Великобританії).

Відповідно в межах парламентських фракцій соціал-демократичних партій функціонували впливові профспілкові групи, які істотно впливали на законотворчий процес, особливо в період перебування цих партій при владі. Проте в останні роки у зв´язку з деяким заниженням ролі профспілок та поправінням соціал-демократичних партій їхні стосунки зазнали істотних змін. У країнах з системою колективного членства відбувається або її модифікація, або повна відмова від неї. Так, Лейбористська партія Великобританії-тепер значно обмежує вплив профспілок на вироблення партійної політики, вибори керівництва партії та висунення кандидатів до парламенту. Соціал-демократична робітнича партія Швеції взагалі відмовилась від колективного членства у ній профспілок, хоча продовжує активно співробітничати з ними.

У цілому залежність соціал-демократичних партій від профспілок, хоча й не така жорстка, як раніше, зберігається. Залежність ця є не тільки фінансовою, а й політичною, оскільки члени профспілок, як і раніше, складають значну частину електорату соціал-демократії.

Таким чином, взаємодія громадянського суспільства з державою здійснюється як через політичні партії, так і через багатоманітні групи інтересів. Процес прийняття державних рішень вимагає постійної та оперативної взаємодії влади з тими, чиї інтереси ці рішення зачіпають і хто володіє найціннішою інформацією і знаннями. В країнах Заходу склались різні форми політичного представництва груп інтересів, їх взаємодії з державою. Основною опосередкованою формою цієї взаємодії є кооперація груп інтересів з політичними партіями, їхня підтримка партій через виборчі системи. Водночас у міру розширення державного втручання в різні сфери суспільного життя, передусім в економіку й соціальні відносини, виникла і розвивається розгалужена система прямих, не опосередкованих політичними партіями і виборами, зв´язків між групами інтересів та органами державної влади. До цієї системи належать лобізм, консультативні ради й комітети при органах державної влади, а також інші форми прямої взаємодії груп інтересів з державою.

Результатом такої взаємодії стало створення особливої системи представництва, яке дістало назву функціонального. Протягом кількох десятиліть це представництво виступає органічною складовою структури політичного управління країн Заходу й відіграє надзвичайно важливу роль у механізмі взаємодії громадянського суспільства й держави.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Політологія: курс лекцій
Політологія
Політологія
Основи політології
Політологія (теорія та історія політичної науки)
Політологія
Етнополітична карта світу 21 століття