Електронна бібліотекапідручники


Державне регулювання економіки

10.2. Державний бюджет як інструмент регулювання економіки


У загальному розумінні бюджет - це план утворення та використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій певної організації. Для забезпечення державних функцій розробляється та затверджується державний бюджет, який забезпечує цілеспрямоване вирішення макроекономічних завдань. Державний бюджет - це баланс доходів і видатків держави, в якому мобілізуються грошові кошти для фінансування загальнодержавних витрат.

Державні доходи - це частка ВВП, яка використовується державою для здійснення своїх функцій. Вони утворюються за рахунок надходжень від сплати юридичними і фізичними особами податків, зборів, обов´язкових платежів та інших передбачених законодавством надходжень. Податки забезпечують близько 90 % доходів будь-якої держави.

Видатки державного бюджету відіграють важливу роль у задоволенні потреб соціально-економічного розвитку країни. Зміст видатків зумовлюється способом виробництва, політичним устроєм країни та функціями держави. Державні видатки - це державні платежі, які не підлягають поверненню, не створюють і не погашають фінансових вимог.

Державні видатки здійснюються за статтями і напрямами на підставі бюджетної класифікації. За функціональним призначенням їх об´єднують у декілька груп:

1.  Фінансування державних послуг загального призначення - державне управління, судова і правоохоронна діяльність, міжнародна діяльність, національна оборона і безпека тощо.

2.  Фінансування виробництва суспільних благ - наука, освіта, охорона здоров´я, культура і мистецтво, фізкультура і спорт, житлово-комунальне господарство, засоби масової інформації тощо.

3.  Фінансування послуг, пов´язане з економічною діяльністю - витрати на розвиток галузей матеріального виробництва, здійснення структурної перебудови, реалізацію цільових комплексних програм тощо.

4.  Видатки державних цільових фондів - охорона навколишнього середовища, попередження та ліквідація надзвичайних ситуацій тощо.

5.  Інші видатки - обслуговування державного боргу, створення резервних фондів і запасів тощо.

З допомогою бюджету держава здійснює фінансування розвитку окремих галузей, регіонів і сфер діяльності. Крім прямого фінансування та прямих державних інвестицій, бюджетне регулювання здійснюється у формі дотацій, субсидій, субвенцій.

У державному бюджеті передбачається резервний фонд Кабінету Міністрів у розмірі не більше 1 % від обсягу видатків. Його використовують для фінансування невідкладних витрат, які не були передбачені під час формування та затвердження державного бюджету.

У структурі видатків державного бюджету найбільш вразливими є видатки на соціальні потреби. В основі їх визначення лежать соціальні стандарти і нормативи, чисельність окремих соціальних груп населення, програмно-цільові методи реалізації соціальної політики.

Державні видатки на соціальні потреби забезпечують:

— реалізацію соціально-економічної політики держави;

— перерозподіл доходів;

— пом´якшення матеріального становища соціальних груп населення;

— доступ менш забезпечених верств населення до освіти, медичних послуг;

— стимулювання попиту.

Забезпечення ефективного використання фінансових ресурсів є не менш складною проблемою, ніж їх формування. Ефективність використання фінансових ресурсів значною мірою зумовлюється економічним механізмом управління господарською діяльністю в країні, станом національної економіки, мотиваційними стимулами та іншими факторами.

Основні напрями, обсяги і структура видатків державного бюджету України наведені в табл. 32.

Таблиця 32. Склад і структура видатків державного бюджету України

Функціональне призначення видатків

Сума видатків, млн.грн.

Структура витрат, %

1 

2

3 

Державне управління

1 075,3

4,4

Судова влада

113,0

0,5

Міжнародна діяльність

350,3

1,4

Фундаментальні дослідження і сприяння НТП

541,1

2,2

Національна оборона

1 678,3

6,9

Правоохоронна діяльність і забезпечення безпеки держави

1 652,1

6,7

Освіта

1 566,4

6,4

Охорона здоров´я

704,0

2,9

Соціальний захист і соціальне забезпечення

1 985,0

8,1

Житлово-комунальне господарство

37,2

0,15

Культура і мистецтво

159,1

0,65

Засоби масової інформації

182,1

0,7

Фізкультура і спорт

67,5

0,3

Промисловість і енергетика

1 909,6

7,8

Будівництво

407,0

1,7

АПК

447,3

1,8

Транспорт, зв´язок, телекомунікації та інформатика

328,9

1,3

Інші витрати, пов´язані з економічною діяльністю

169,8

0,7

Заходи, пов´язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та соціальним захистом населення

2 606,0

10,6

Охорона навколишнього середовища та ядерна безпека

69,9

0,3

Попередження та ліквідація надзвичайних ситуацій

78,8

0,3

Поповнення державних запасів і резервів

126,5

0,5

Обслуговування державного боргу

2 885,2

11,8

Державні цільові фонди

Видатки, не віднесені до основних груп

4 249,2

17,4

Всього видатків

24 481,8

100,0

 

Згідно з економічною класифікацією видатки бюджету поділяються на поточні, капітальні, кредитування з урахуванням погашення боргу. Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік головних розпорядників бюджетних коштів. Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом.

Кошти державного бюджету витрачаються лише на цілі і в обсягах, затверджених законом про державний бюджет.

При невиконанні дохідних статей бюджету та обмеженості коштів проводиться секвестр (скорочення) видатків - пропорційне їх зменшення з урахуванням спеціально захищених статей. Захищеними вважаються поточні видатки - заробітна плата у бюджетній сфері, трансферти, придбання медичних препаратів тощо.

Бюджетний процес регламентується відповідним законодавством. Основними його етапами є:

— прийняття бюджетної резолюції;

— складання проекту бюджету;

— розгляд бюджету;

— затвердження бюджету;

— виконання бюджету;

— складання, розгляд, затвердження звіту про виконання бюджету.

Бюджетна резолюція - спеціальна постанова Верховної Ради України, яка визначає головні напрями та пріоритети бюджетної політики на наступний бюджетний рік.

Державний бюджет має бути збалансованим. Це означає, що видатки держави мають дорівнювати доходам. Якщо доходи перевищують видатки, то має місце надлишок фінансових ресурсів, який називають профіцитом бюджету. Якщо видатки більші за доходи, то виникає дефіцит бюджету.

Відношення величини дефіциту бюджету до ВВП, виражене у відсотках, називається рівнем дефіцитності бюджету:

f44

де Д - доходи державного бюджету, млн. грн.; В- видатки державного бюджету, млн.грн.; ВВП - величина внутрішнього валового продукту, млн. грн.

Більшість країн світу мають дефіцит бюджету. Якщо рівень дефіцитності бюджету становить 1-2 %, то ситуація в країні є контрольованою і терпимою; якщо рівень дефіцитності більший, то порушена стабільність економіки.

Показники зведеного бюджету України, їх частка по відношенню до внутрішнього валового продукту та динаміка наведені в табл. 33.

Таблиця 33. Співвідношення показників зведеного бюджету України у 1990-2001pp., %

Роки

Частка доходів і видатків бюджету

Доходи

Видатки

Державний дефіцит

1990

27,0

26,2

+0,8

1991

25,7

32,7

-7,0

1992

24,4

38,1

-13,7

1993

33,5

38,6

-5,1

1994

43,5

52,4

-8,9

1995

38,0

44,6

-6,6

1996

37,5

42,5

-5,0

1997

30,4

37,1

-6,7

1998

26,9

32,1

-5,2

1999

25,2

26,7

-1,5

2000

28,9

28,3

+0,6

2001

26,7

27,4

-0,7

Одним із головних напрямів бюджетної політики більшості країн світу є прагнення до бездефіцитного бюджету або підтримування дефіциту на мінімальному рівні.

Як свідчать статистичні дані, в Україні протягом останніх років зберігається дефіцит державного бюджету. У 1992 р. він становив 13,7 %, у 2001 р. зменшився до 0,7 %, а в наступні роки - не перевищував 1 % .



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Історія економічних учень
Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика
Історія економічних учень
Економічна історія
Історія економічної теорії
Історія економічних учень
Державне регулювання економіки
Економічна історія