пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ

Загрузка...


Основи менеджменту

16.6. Методи розрахунку економічної ефективності управлінської праці


Оскільки процес управління виробництвом впливає на всю багатосторонню діяльність підприємства, це дає можливість визначити вплив управлінської праці на безліч показників виробничої діяльності. При цьому ефективність його зводиться до економії, одержуваної від впливу управлінського персоналу на виробничу діяльність підприємства, порівняної з витратами на управління.

Економічна ефективність управлінської праці п) (у розрахунку за рік) визначається за формулою:

 2

де Ее - економічний ефект; Ву - сумарні річні витрати на управління.

Економічний ефект е) являє собою приведену за рік суму економії на управлінську діяльність:

 3

де Еі - економія і-го виду робіт; Ен - нормативний коефіцієнт ефективності (0,15); п - число виконуваних робіт, що дали економію.

Ефективність управлінської праці виражається показниками виробничої" діяльності підприємства. Загальний вид формули буде таким:

 4

де Еу - економічна ефективність управління по і-му показнику підприємства; Пі - результат роботи підприємства по і-му показнику.

Управлінський персонал своєю діяльністю впливає на скорочення трудомісткості продукції, що випускається, підвищення ритмічності роботи, поліпшення матеріально-технічного постачання й обслуговування основного виробництва, оптимізацію техніко економічного й оперативного планування. Тому економічну ефективність його можна визначити за формулою:

 5

де Епр - економічна ефективність управлінського персоналу за рахунок росту продуктивності праці; Пп - продуктивність праці підприємства.

Управлінський персонал впливає і на зниження собівартості продукції, що випускається, особливо умовно-змінних витрат. Це можна виразити в такий спосіб:

 6

де Еузв - річна економічна ефективність за рахунок зниження умовно-змінних витрат у собівартості; Ерузв - річна економія умовно-змінних витрат.

 

7

де Ем - економія від зниження матеріальних витрат; Еп - економія палива й енергії на технологічні нестатки; Езп - економія заробітної плати виробничих робітників; Езб - економія від зменшення втрат від браку; Енв - економія від зменшення невиробничих витрат; Епо - економія витрат на підготовку й освоєння виробництва; Еоб - економія витрат на утримання і експлуатацію обладнання.

Економічну ефективність управлінського персоналу варто оцінювати і за приростом прибутку:

 8

де Еп - економічна ефективність управлінського персоналу; Епр -річна економія за рахунок приросту прибутку; Ву - сумарні річні витрати на управління.

 9

де A1, A2 - річний обсяг реалізованої продукції відповідно до і після раціоналізації робіт в управлінні; С1, С2 - витрати на гривню реалізованої продукції відповідно до і після раціоналізації робіт в управлінні; Пі - прибуток від реалізованої продукції до впровадження раціоналізації робіт в управлінні.

Економію можна визначити й у самій сфері управління. Тут на неї впливають такі фактори, як зниження трудовитрат управлінського персоналу, умовне вивільнення працівників, скорочення втрат робочого часу. Економічний ефект від зниження трудомісткості обробки інформації обчислюється за формулою:

 10

де ЕiТР - економічний ефект від зниження трудомісткості; Т1, Т2 - трудомісткість і-ї управлінської процедури (операції) до і після раціоналізації робіт, людино-дні; S - середня річна вартість людино-дня управлінського персоналу; п - число процедур (операцій).

Поліпшення структури апарату управління підприємством, механізація й автоматизація - найважливіші напрямки в його роботі. Ефективність у даному випадку розраховується в такий спосіб:

 11

де Еч - економія витрат за рахунок умовного вивільнення працівників; Ф1, Ф2 - фонд робочого часу в середньому на одного працюючого відповідно до і після раціоналізації, год.; Ч - чисельність працюючих до раціоналізації, чол.; S´ - середня річна заробітна плата одного працівника.

Економія від скорочення втрат робочого часу і непродуктивних витрат управлінського персоналу визначається за такою формулою:

ЕВЧ=(ВЧФ)S,

де Евч - економія за рахунок скорочення втрат робочого часу; В - скорочені втрати і непродуктивні витрати часу протягом робочого дня, год.; Ч - чисельність працівників, що скоротили втрати і непродуктивні витрати, чол.; Ф - річний фонд робочого часу одного працівника управління, дні; S - середня річна вартість однієї людино-години працівника управління.

Як відомо, великий збиток виробництву завдає плинність кадрів. Діяльність управлінського персоналу повинна бути спрямована на створення оптимальних умов роботи, організацію праці, задоволення особистих потреб і створення нормального соціально-психологічного клімату в колективі.

Економія за рахунок зменшення плинності кадрів розраховується за формулою:

 12

де Еп - економія за рахунок зменшення плинності кадрів; Кч1, Кч2 - фактичний і очікуваний коефіцієнт плинності, %; 12-1   - середньорічний збиток підприємства від плинності кадрів (зниження продуктивності праці протягом двох тижнів у працівників, що вирішили звільнитися; низька продуктивність праці у знову прийнятих на роботу; витрати, пов´язані з навчанням тощо). Ефективність управлінської праці можна визначити і за такими показниками, як розмір виробленої продукції на одного працівника апарату управління і величина співвідношення витрат на виробництво і на управління:

EУП ОТП / Чу

де Еуп - ефективність управлінського персоналу; ОТП - річний обсяг товарної (валової) продукції; Чу - середньоспискова чисельність управлінського персоналу, чол.

Ефективність витрат на управління:

 13

де Еву - ефективність витрат на управління; Ву - сумарні річні витрати на управління.

Річні витрати на управління складаються із заробітної плати ІТП і службовців, витрат на матеріали, витрат на експлуатацію засобів оргтехніки й ЕОМ, накладних і одноразових витрат (придбання управлінської техніки й устаткування, фінансування орг-проектів тощо).

Загальні річні витрати на управління виробництвом:

Ву = ВП + ЕНВОД

де Ву - приведені сумарні витрати на управління; ВП - річні поточні витрати; Ен - нормативний коефіцієнт ефективності; ВОД - одноразові витрати.

Річні поточні витрати визначаємо за формулою:

ВП = ВМ + ВЗП (1 + α)

де ВП - річні поточні витрати; Вм - витрати на матеріали для потреб управління; Взп - витрати на заробітну плату управлінського персоналу; α - коефіцієнт накладних й інших витрат.

Накладні витрати складаються з витрат на відрядження, утримання транспорту, впровадження винаходів і раціоналізаторських пропозицій, охорону праці тощо.

Одноразові витрати ОД) визначаються за формулою:

ВОД = Втех. + ВНДР

де Втех - сумарні витрати на техніку, що купується для управління; Вндр - витрати на проведення НДР, оргпроектування, розробку заходів щодо удосконалення роботи управління.

Як бачимо, економічну ефективність управлінської праці можна визначити стосовно кожного з великої кількості показників виробничої діяльності, але жоден з них не дозволяє оцінювати ефективність управління в цілому.

Як узагальнюючий критерій економічної ефективності підприємства може виступати функція обмеженого числа найважливіших показників. Він може бути виражений у такому вигляді:

W = ƒ (ПП × ППР × ПУЗ × ПФЗП)

де W - узагальнений критерій економічної ефективності фірми; Пппрузфз, - показники підприємства (приріст прибутку, продуктивність праці, умовно-змінні витрати, фонд заробітної плати).



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Банківський менеджмент
Менеджмент гостиниц и ресторанов
ПОДАТКОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
Менеджмент якості
Маркетинг
Організація праці менеджера
Основи менеджменту
Культура ділового спілкування менеджера