пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ

Загрузка...


Основи менеджменту

6.7. Загальна характеристика бізнес-планування


У ринковій економіці бізнес-план є робочим інструментом для діючих фірм, який використовують у всіх сферах підприємництва. Багато бізнесменів його недооцінюють. Вони не уявляють, наскільки наявність гарного бізнес-плану здатна допомогти новому бізнесу добути капітал, визначити плани на майбутнє, скласти аналітичні таблиці, за якими можна буде оцінювати, як розвивається справа. Бізнес-план спонукає підприємця ретельно вивчити кожен елемент передбачуваного ризикового ринкового заняття. Напевно в цьому процесі виявиться безліч слабких місць, усуненню яких прийдеться приділити істотну увагу. Там, де з такого роду проблемами справитися неможливо, сам факт їхнього виявлення дозволить прийняти рішення про відмову від підприємства ще до того, як у нього будуть вкладатися кошти.

Ціль розробки бізнес-плану - спланувати господарську діяльність фірми на найближчий і віддалений періоди відповідно до потреб ринку і можливостей одержання необхідних ресурсів. Бізнес-план допомагає підприємцю вирішити такі основні завдання:

  • визначити конкретні напрямки діяльності фірми, цільові ринки і місце фірми на цих ринках;
  • сформулювати довгострокові та короткострокові цілі фірми, стратегію і тактику їх досягнення, визначити осіб, відповідальних за реалізацію стратегії;
  • вибрати склад і визначити показники товарів і послуг, що будуть запропоновані фірмою споживачам, оцінити виробничі та торгові витрати на їхнє створення і реалізацію;
  • виявити відповідність наявних кадрів фірми, умов мотивації їхньої праці, згідно з вимогами для досягнення поставлених цілей;
  • визначити склад маркетингових заходів фірми з вивчення ринку, реклами, стимулювання продажів, ціноутворення, каналів збуту тощо;
  • оцінити фінансове становище фірми і відповідність наявних фінансових і матеріальних ресурсів можливостям досягнення поставлених цілей;
  • передбачити труднощі, "підводні камені", що можуть перешкодити практичному виконанню бізнес-плану.

Не складаючи бізнес-план, підприємець може виявитися не готовим до тих неприємностей, що чекають його на шляху до успіху. А найчастіше це закінчується жалюгідно як для нього, так і для бізнесу, яким він займається. Тому краще не пошкодувати часу і серйозно зайнятися бізнес-плануванням. Письмове оформлення бізнес-плану має дуже істотне значення для організації робіт з його виконання. Не слід зневажати складанням бізнес-плану навіть в умовах, коли ситуація на ринках змінюється досить швидко.

Планування діяльності фірми за допомогою бізнес-плану обіцяє чимало вигод, зокрема:

-  змушує керівників фундаментально вивчити перспективи фірми;

-  дозволяє здійснити більш чітку координацію зусиль з досягнення поставлених цілей;

-  визначає показники діяльності фірми, які необхідні для подальшого контролю;

-  спонукає керівників конкретніше визначити свої цілі та шляхи їх досягнення;

-  робить фірму більш підготовленою до раптових змін ринкових ситуацій;

-  чітко формалізує обов´язки і відповідальність усіх керівників фірми.

Головне достоїнство бізнес-планування полягає в тому, що правильно складений план дає перспективу розвитку фірми, тобто, у кінцевому підсумку, відповідає на найважливіше для бізнесмена питання: чи варто вкладати гроші в цю справу, чи принесе вона доходи, чи окупляться всі витрати сил і засобів.

Як правило, потреба в бізнес-плані виникає при вирішенні таких актуальних завдань, як:

- підготовка заявок існуючих і знову створюваних фірм на одержання кредитів;

- обґрунтування пропозицій з приватизації державних підприємств;

- відкриття нової справи, визначення профілю майбутньої фірми й основних напрямів її комерційної діяльності;

- перепрофілювання існуючої фірми, вибір нових видів, напрямів і способів здійснення комерційних операцій;

- складання проспектів емісії цінних паперів (акцій і облігацій) приватизованих і приватних фірм;

- вихід на зовнішній ринок і залучення іноземних інвестицій. У залежності від спрямованості й масштабів задуманої справи обсяг робіт зі складання бізнес-плану може змінюватися в досить великому діапазоні, тобто ступінь деталізації його може бути різним. В одному випадку бізнес-план вимагає менш об´ємного пророблення, частина розділів може взагалі бути відсутня. В іншому -бізнес-план має бути розроблений у повному обсязі, здійснюючи для цього трудомісткі і складні маркетингові дослідження.

При складанні бізнес-плану важливим є ступінь участі в цьому процесі самого менеджера. Особиста участь керівника в складанні бізнес-плану настільки істотна, що багато закордонних банків та інвестиційних фондів відмовляються взагалі розглядати заявки на виділення засобів, якщо стає відомо, що бізнес-план був підготовлений консультантом з боку, а керівником лише підписаний.

Це не означає, що не слід користуватися послугами консультантів. Мова йде про інше - складання бізнес-плану вимагає особистої участі керівника фірми чи людини, що збирається відкрити свою справу. Приєднуючись безпосередньо до цієї роботи, він як би моделює майбутню діяльність, перевіряючи доцільність усього задуму.

Бізнес-план - документ перспективний і складати його рекомендується мінімум на 3-5 років уперед. Для першого і другого років основні показники рекомендується давати в поквартальній розбивці (якщо можна - навіть помісячно). Починаючи з третього року, можна обмежитися річними показниками.

Основні рекомендації в підготовці бізнес-плану - це стислість, тобто виклад тільки найголовнішого з кожного розділу плану; доступність прочитання і розуміння, тобто бізнес-план повинен бути зрозумілий широкому колу людей, а не тільки фахівцям. Бізнес-план повинен бути переконливим, лаконічним, викликати інтерес у рецензента. Тільки зацікавивши потенційного інвестора, підприємець може сподіватися на успіх своєї справи.

Бізнес-план складається з таких розділів.

Розділ 1. Вступ (загальна характеристика майбутньої діяльності)

Розділ 2. Характеристика товарів (послуг)

Розділ 3. Ринки збуту товарів (послуг)

Розділ 4. Конкуренція на ринках збуту

Розділ 5. План маркетингу

Розділ 6. План виробництва

Розділ 7. Організаційний план

Розділ 8. Правове забезпечення діяльності фірми

Розділ 9. Оцінка ризику і страхування

Розділ 10. Фінансовий план

Розділ 11. Стратегія фінансування

Дуже важливо максимально оцінити наявний реальний ринковий потенціал фірми. В умовах ринку керівництво кожної фірми постійно ставить перед собою такі запитання:

  • • Що являє собою фірма?
  • • Хто є покупцем товарів і послуг фірми?
  • • Які потреби цих покупців і що саме для них цінне в товарах і послугах фірми?
  • • Якою стане фірма в перспективі?

На ці запитання потрібно дати докладні відповіді, що, власне кажучи, є основою формування програми діяльності фірми. Добре пророблена програма дозволяє працівникам фірми відчути себе учасниками загальної справи в освоєнні потенційних можливостей, відкриває їм перспективу, підкреслює їхню значимість, націлює на досягнення поставлених цілей.

Розробляючи програму, чітко визначаються спрямованість і сфери діяльності фірми. Межами цих сфер є вироблені товари, існуючі ринки чи їх сегменти, технологічні можливості фірми.

Слід відмітити, що товари і технології в кінцевому підсумку швидко застарівають, тоді як запити ринків можуть залишатися незмінними більш тривалий час. Розробляючи програму керівництво фірми зобов´язане прагнути, щоб вона не виходила занадто "вузькою", однак не можна робити її і занадто об´ємною. Межі програми повинні відповідати реальним можливостям фірми.

Стандартний бізнес-план містить у собі такі зведення:

-  загальний опис компанії (продукція і послуги, управління й організація, капітал і юридична форма компанії);

-  маркетинг-план;

-  виробничий план;

-  фінансовий план;

-  додатки.

У загальній характеристиці важливо відобразити основні види діяльності і характер компанії. Не слід вдаватися в деталі, оскільки їх можна викласти й в інших розділах. У цьому ж розділі бажано відповісти на наступні запитання:

-  Чи є компанія виробничою, торговою, чи діє у сфері послуг?

-  Де вона розташована?

-  В яких географічних межах вона планує розвивати свій бізнес?

Важливо надати зведення щодо того, якої стадії розвитку досягла компанія; чи знаходиться її бізнес у початковому періоді, коли ще немає цілком розробленого асортименту продукції; чи має фірма розроблений асортимент товарів; чи веде вона маркетинг своїх продуктів, чи прагне розширити масштаби діяльності.

Головне - правильно сформулювати мету бізнесу. Це важливо для всіх, у тому числі й для рецензента і може сприяти виникненню в останнього значного інтересу щодо пропозицій. Цілі, природно, повинні бути реалістичними і досяжними.

Перш ніж перейти до розгляду планів, що відносяться до маркетингу й основної діяльності фірми, потрібно приділити належну увагу аналізу продукції чи послуг, характерних для даного бізнесу, бо незалежно від стратегічних міркувань бізнес не буде успішним, якщо не забезпечити привабливість для ринку його товарів і послуг. Задача цієї частини плану - характеристика в найбільш стислій формі основних параметрів товарів і послуг, запропонованих даною фірмою. Важливо, щоб привабливі риси продуктів чи послуг були висвітлені в простій і ясній формі (використання і привабливість товарів і послуг, їхня розробка і розвиток). Іноді буває корисно подати список експертів чи споживачів, що знайомі зі згаданим товаром чи послугами і можуть дати про них схвальний відгук. Такі свідки можуть бути представлені у формі листа чи звіту, або додатка.

Незалежно від того, наскільки приваблива запропонована концепція фірми, більшість потенційних партнерів, звичайно, не схильні зв´язувати себе якими-небудь зобов´язаннями стосовно підприємства, якщо вони не впевнені в людях, що повинні її здійснювати - усе залежить від ділових якостей персоналу і його організації. Ті, кому адресований бізнес-план, повинні бути впевнені не тільки в тому, що команда менеджерів складається з гідних особистостей, а й у тому, що вона здатна запровадити бізнес-план у життя. При підготовці даного розділу необхідно скласти список осіб, про які варто дати зведення. У нього входять підприємці (засновники справи), активні інвестори, співробітники на ключових посадах, менеджери і консультанти.

Дуже важливо і те, яка інформація про персонал повинна бути подана. Іноді досить внести короткі зведення, які відображають рівень кваліфікації і професійні досягнення кожного з членів команд. В іншому випадку, доцільно навести більше подробиць, у тому числі й у вигляді короткої біографії. Можна використовувати і додаткові матеріали (статті, що містять схвальні характеристики, списки досягнень, отриманих нагород).

Із самого початку повинен бути чітко визначений план розвитку організаційної структури фірми. У більшості випадків його представляють у формі організаційної схеми, що показує зв´язки і поділ відповідальності в рамках організації. Для підготовки останньої важливо розглянути такі проблеми: визначити найближчі потреби організації, а також те, що буде потрібно в міру розвитку фірми; з´ясувати, які співробітники будуть здатні виконувати функції, що відводяться їм; оцінити взаємовідносини між співробітниками, а також те, як будуть формуватися завдання для них.

Це створює основу для визначення організаційної структури організації. За будь-якого розкладу структура має бути сформована таким чином, щоб забезпечувати найбільш ефективне виконання поставлених завдань. Вирішення питання, яким чином будуть розділені відповідальність і влада, повинно бути визначене на ранній стадії розвитку фірми.

У рамках визначення кадрової політики і стратегії фірми повинно скластися представлення про філософію, якою вона буде керуватися при вирішенні кадрових і організаційних питань. Це значно вплине на ефективність організації.

Відповідальна проблема - комплектація штатів. Правильне рішення про найм працівників набуває першорядного значення в початковий період створення фірми. Залучення здібних людей із самого початку є великою удачею. Виправдано, наприклад, внесення в план короткої інформації про оплату співробітників, хоча зовсім не обов´язково приводити реальну відомість заробітної плати. Можуть становити інтерес дані про структуру зарплати, пакети пільг, зведення про премії, плани стимулювання, участі в прибутках, про фондові опціони. Корисно також охарактеризувати, яким чином політика винагород буде трансформуватися з часом.

У юридичному розділі менеджер інформує, яка юридична форма буде обрана, яким чином буде капіталізоване підприємство. Даний розділ повинен бути лаконічним і точним. З погляду планування - це одна з найважливіших частин пропозиції про створення чи подальший розвиток фірми. Тут указується, які фінансові ресурси будуть потрібні для успішного розвитку підприємства.

З характеристиці структури організації визначається ряд рішень. Найважливіші з них - юридична форма і способи фінансової участі. Важливо визначити форму власності, правовий статус підприємства, участь в об´єднаннях організацій.

У плані повинні міститися зведення про джерела засобів фірми, що є в даний час, а також про ті, до яких передбачається вдатися в майбутньому, для того щоб можна було оцінити, як інвестиції позички вписуються в загальну фінансову картину. Важливо інформувати, скільки засобів підприємець сам вклав у справу, скільки він хотів би одержати у вигляді позички, а також дати уяву і про інші джерела фінансування.

Прогноз фінансових потреб повинен бути пов´язаним з іншими частинами плану. Потрібна гарантована відповідність між цифрами, які наведені в даному розділі, і тими, котрі внесені у фінансовий план. Після визначення необхідного обсягу і напряму використання капіталу повинні бути ретельно обґрунтовані передбачувані його джерела. Коли в структурі бізнесу закладена участь більше ніж одного партнера з фінансування, розгляд бізнес-плану можна прискорити, якщо він буде спрямований відразу декільком таким партнерам одночасно.

Першорядну роль у бізнес-плані займає маркетинг-план. У ньому безпосередньо висвітлюється характер, який намічається у бізнесі, і способи, завдяки яким можна розраховувати на успіх. У ньому важливо роз´яснити, яким чином бізнес, що організується, буде впливати на ринок, реагувати на обстановку, що складається на ньому, щоб забезпечити реалізацію товару. Зазначений розділ повинен бути представлений у манері, зрозумілій широкому колу людей.

Тут важливо не просто представити концепцію, але охарактеризувати фірму як привабливу можливість для інвестицій, як пропозицію вигідного продажу продукту чи послуги. За будь-якої форми бізнесу потрібна підтримка обсягу продажів на рівні, здатному принаймні забезпечити його виживання. Тому розумна програма маркетингу завжди вивчається дуже ретельно.

Не можна, зокрема, залишити без уваги визначення попиту і можливостей ринку. В цій частині обґрунтовується передбачуваний попит на товар чи послугу, а отже, потенціал для бізнесу. Можна починати аналіз ринку з характеристики загальної картини, що склалася в даній сфері ринку (короткі зведення про ріст бізнесу в даній галузі, джерела і способи задоволення попиту). Після визначення загальних параметрів ринку встановлюються його об´єкти, їхні характеристики і значення. Корисно дати оцінку порівняльної привабливості кожного з об´єктів. В описі ринку, його особливостей приділяється увага тому, щоб інформація була належним чином деталізована. Поширена помилка - включення інформації, що носить абстрактний чи загальний характер.

Не можна не зупинитися далі на аналізі конкуренції й інших зовнішніх факторів. Напевно на діяльність підприємства впливають зовнішні фактори, які воно здатне контролювати лише в незначній мірі, або взагалі не в змозі це робити. Перше місце тут займає конкуренція, але варто брати до уваги і такі фактори, як державне регулювання, постачальники, суспільна думка. Слід звернути увагу на виявлення їхньої ролі, значення, імовірності впливу кожного з факторів на бізнес. Важливо висвітлити те, що може скласти справжню конкуренцію і викликати відповідну реакцію на неї. Потрібно відзначити профіль кожного конкурента, його слабкі й сильні сторони, можливий вплив на становлення бізнесу. Характеристика всіх конкурентів може бути представлена у формі таблиці чи діаграми, що дозволить точно оцінити, яким чином можна витримати конкуренцію.

Першорядне значення має стратегія маркетингу, що пояснює, як буде організоване перетворення намічених планів у життя з метою досягнення передбачуваних обсягів продажів. Для цього важливо розглянути дію кожного з найважливіших інструментів маркетингу, що є в розпорядженні фірми, показати, як бізнес буде проводити активний маркетинг їхніх продуктів чи послуг.

У підрозділі, що характеризує стратегію збуту, наводиться опис механізмів і засобів, що передбачається застосувати, щоб довести свої товари і послуги до споживача. Чи буде використана власна служба збуту для прямого маркетингу, чи будуть залучені дилери, дистриб´ютори, посередники, чи буде потрібна спеціальна підготовка для працівників служби збуту, яку винагороду будуть одержувати, які інші стимули передбачається задіяти - усе це має першорядне значення.

У бізнес-плані далі розглядається ціноутворення, що дедалі більше визначається як найважливіший елемент у загальній стратегії маркетингу. В плані доцільно показати політику знижок і змін цін, а також вплив цінової стратегії в цілому на валовий прибуток.

Зростає значення реклами, зв´язків із громадськістю, організації збуту товарів. Плани фірми в цьому питанні викладаються в стислому вигляді. Висвітлюються загальна концепція і зміст кампанії "паблік рілейшнз", характеризуються інструменти, що передбачається використовувати (електронні засоби інформації, можливості преси, прямого розсилання поштою). Стратегія реклами і просування товару на ринок змінюється в міру розвитку фірми. Хоча детальна фінансова інформація входить у фінансовий розділ бізнес-плану, визначені дані про бюджет звичайно наводяться і тут. Діаграми, графіки, таблиці, інші ілюстративні матеріали виявляються найефективнішим засобом, коли потрібно показати, як будуть розподілятися ресурси між різними елементами маркетингу.

Маркетинг-план повинен інформувати про стратегію збуту, покликану забезпечити безупинний ріст, причому як середньострокової, так і довгострокової стратегічної програми. Розкладка стратегії в часі й самому її характері може змінюватися в міру розвитку фірми.

Багато уваги приділяється дослідженням ринку.

Ціль даного розділу - допомогти підприємцю, потенційному кредитору чи інвестору краще зрозуміти вимоги ринку, а також зміцнити довіру до плану. Попереднє дослідження ринку, що враховується в бізнес-плані, здатне допомогти не тільки сформулювати стратегію маркетингу і стати першим кроком до забезпечення збуту, але і полегшити контакти з респондентами, позитивне сприйняття ринком продукту чи послуги. Для визначення, якого роду дослідження найбільш ефективні, проводиться експрес-аналіз витрат і потенційних вигод.

У числі важливих розділів плану - прогнозування обсягу продажів. Цей аналіз - ефективний засіб представлення й обгрунтування очікуваних обсягів реалізації товарів, послуг. Дуже раціонально подати обсяги продажів як функцію тимчасову, щоб продемонструвати очікуваний ріст і врахувати такі явища, як сезонність. Потрібна інформація про потік грошових засобів і очікуваних потреб у капіталі. Прогнози обсягів продажів повинні виглядати реальними, інакше може бути поставлена під сумнів обґрунтованість самого проекту. Подібні проекти особливо важливі при розробці фінансового плану, тому що ефективний план звичайно вимагає великих засобів, і результатом його виконання, як правило, є високий прибуток.

Якщо в плані мова йде про пропозицію ринку відразу декількох продуктів чи послуг, доцільно продемонструвати обсяг продажів кожного найменування товару окремо, що покаже порівняльну важливість кожного з об´єктів бізнесу і дасть уявлення про пріоритети компанії, про принципи розподілу її ресурсів. За великого числа продуктів чи послуг бажано розподілити їх за основними категоріями, такими як роздрібні продажі, сервісне обслуговування і консалтинг. Дуже результативним є розподіл очікуваних обсягів продажів за групами споживачів. Якщо є можливість представити контракти і листи про наміри, то прогноз збуту викликає значно більше довіри. Загальновизнаним засобом для оцінки ринку збуту служить показник у відсотках від загального числа продажів на ринку, що організація має освоїти.

Особливе місце в бізнес-плані займає виробничий план, що покликаний відповісти на запитання, як фірма має намір видавати свою продукцію чи послуги, охарактеризувати її виробничу діяльність. Слід відмітити, що надлишок технічних подробиць може утруднити вивчення плану. Бізнес-план складається ще до того, як розроблений повний асортимент продукції чи послуг. Але навіть після того, як готові вироби вже пропонуються ринку, фірмі часто необхідно продовжувати дану роботу, щоб зберегти позиції у конкурентній боротьбі. Важливо охарактеризувати в плані весь процес виробництва продукції. В ньому міститься опис будинків, устаткування, потреб у сировині і трудових ресурсах, технологічних процесів, складальних ліній і робототехніки, а також можливостей бізнесу, зокрема виробничих потужностей і програм контролю якості. Доцільно представити короткий опис усього процесу виготовлення продукції, розглянути характеристики і привабливі риси різних товарів. Варто навести дані щодо придбання верстатів і устаткування, їхньої продуктивності, технічних можливостей, а також про джерела сировини і комплектуючих виробів, їх наявності, стійкості цін на них, про зв´язки з основними постачальниками. Розглядаючи виробничий процес, корисно дати схему послідовності виробничих операцій.

Кінцевий розділ бізнес-плану - фінансовий план.

Ціль даного матеріалу - представити достовірну систему даних, що відбивають очікувані фінансові результати діяльності фірми. Прогноз фінансових результатів покликаний відповісти на головні питання, що хвилюють менеджера. Саме з цього розділу інвестор довідається про прибуток, на який він може розраховувати, а позикодавець - про здатність потенційного позичальника погасити борг.

Звичайно, всякий фінансовий аналіз майбутнього характеризується невизначеністю, тому можливі кілька сценаріїв, що свідчать про пропозиції стосовно майбутнього і дозволяють краще зрозуміти перспективи фірми. Для того, щоб бізнес-план був дієвим інструментом планування, а також документом, здатним привернути увагу потенційних інвесторів і кредиторів, його зміст повинен відповідати ситуації, яка реально складається.

Перша заповідь - фінансовий план не повинен розходитися з даними, наданими в інших частинах бізнес-плану.

Невідповідності у фінансовому плані свідчать або про несумлінність, або про недостатню компетенцію авторів. У стиснутій формі повинні бути викладені всі передумови, що стали основою розробки плану.

Підготовлений належним чином фінансовий план може бути використаний для оцінки резервів фірми, а також для розробки її детального робочого бюджету. Бізнес-план є керівним документом, у якому детально розписано, як, коли і на що буде витрачатися капітал, а також вказуються цілі, досягнення яких необхідно для забезпечення успіху бізнесу.

Найбільш важливим елементом тут є очікуваний обсяг продажів. Вірогідність даного прогнозу дуже важлива. Інші розділи фінансового плану базуються в основному на цьому важливому елементі.

Другий найважливіший прогноз відноситься до собівартості реалізованої продукції (витрати на виробництво продуктів і послуг, виторг від реалізації яких буде отриманий протягом конкретного періоду). Він містить у собі прямі витрати праці (заробітна плата), сировини, матеріалів, також деякі витрати, пов´язані безпосередньо з перетворенням сировини і матеріалів у готову продукцію, і валового прибутку (різниця між чистим обсягом реалізації продукції, послуг і прямими витратами на їхнє виробництво). Обидва показники залежать від витрат, пов´язаних з виробничою діяльністю чи з придбанням активів, а також від політики цін. Використовуючи матеріали, корисно послатися на конкретні джерела інформації. В силу того, що підприємці мають схильність бачити майбутнє свого підприємства в рожевому світлі, рекомендується подати в плані досить обґрунтовані розрахунки. Отже, фінансовий план є ключовим розділом бізнес-плану і прораховується за результатами прогнозу виробництва і збуту продукції (послуг). У його розробці враховуються характеристики середовища, в якому передбачається реалізація наміченого, - податкові умови; зміни курсу валют, за якими ведуться розрахунки; диференційована інфляційна характеристика середовища; дата початку і час реалізації проекту.

Фінансовий план містить три документи: звіт про прибутки і збитки, план-баланс і звіт про рух коштів. Звіт про прибутки і збитки відбиває операційну діяльність фірми в намічений період. З його допомогою визначають розмір одержуваного фірмою прибутку за конкретний період часу. Ціль складання звітів про прибуток - в узагальненій формі представити результати діяльності підприємства з погляду прибутковості. Цей матеріал складається звичайно з таких розділів: реалізація, собівартість реалізованої продукції чи послуг, операційні витрати, одержання (до сплати податків) прибутку (чи збитки). У багатьох випадках у плані показують, що виходить після відрахування податків. Звіт про прибуток виступає найбільш поширеним показником фінансових резервів підприємства.

План-баланс демонструє фінансовий стан фірми на кінець періоду (часу, що розраховується). З його аналізу можна зробити висновки про ріст активів і про стійкість фінансового становища фірми в конкретний період часу. Звіт про рух коштів характеризує формування і відтік готівки, а також залишки коштів фірми в динаміці. Проектування потоків коштів - найбільш важливий фінансовий прогноз у бізнес-плані. Звіт про грошовий потік відбиває фактичні надходження коштів і їхнє перерахування. Підсумкова цифра звіту про потік коштів відбиває сальдо обороту коштів організації, а не її прибуток. На відміну від звіту про прибутки, звіт про грошові потоки відбиває фактичне надходження всіх грошей із усіх джерел, у тому числі виторг від реалізації продукції, від продажу акцій чи отриманих у борг, а також засобів від продажу ліквідації деяких активів. Що стосується витрат, то у звіт про грошові потоки входить фактична оплата всіх витрат. Деякі витрати можуть бути покриті негайно, у той час як інші - через якийсь час.

Необхідно мати на увазі, що сума власного і позикового капіталу фірми повинна бути достатньою для покриття негативної величини коштів у будь-який період часу, розглянутого в плані.

Кожна з альтернативних схем фінансування ретельно прораховується за наслідками використання. У плані враховуються як показники фінансового стану фірми, так і показники ефективності інвестицій. Перша група показників характеризує ефективність оперативної діяльності фірми в ході реалізації наміченого - прибутковість, рентабельність капіталу, показники фінансової діяльності (ліквідності та фінансової стійкості). Друга група свідчить про ефективність інвестицій у конкретні проекти - строки окупності, що показують час повернення вкладених коштів і характеризують ризик проекту; чиста величина доходу, що відбиває масштаби наміченого і розміри доходу від нового виробництва (надання нового виду послуг); індекс прибутковості, що характеризує прибутковість роботи фірми; норма прибутковості інвестицій, останній показник є головним оціночним показником ефективності інвестиційних проектів.

У заключній частині фінансового плану звичайно присутній аналіз беззбитковості, що демонструє, який повинен бути обсяг продажів для того, щоб компанія могла без сторонньої допомоги виконувати вчасно свої грошові зобов´язання. Такий аналіз дозволяє одержати оцінку суми продажів, що необхідна, щоб організація не мала збитків.

Як відомо, навіть самий гарний план не дає сам по собі гарантії успіху. Його треба вміти реалізувати. Іншими словами, мова йде про уміння менеджера ефективно керувати наявними в його розпорядженні різними видами ресурсів з урахуванням потреб ринку. І тут особливого значення набуває врахування можливого ризику. Аналіз ризику виробничої і фінансової діяльності фірми є одним із важливих розділів бізнес-плану. Для кожної фірми ризик означає імовірність настання несприятливої події, що може призвести до втрати частини ресурсів, недоодержання доходів чи появи додаткових витрат. Сучасна економічна ситуація в Україні погано передбачувана, тому при підготовці цього розділу враховують можливі зміни на ринку, для чого і проводять якісний і кількісний аналіз ризику. За допомогою такого аналізу виявляються фактори ризику й етапи робіт, при виконанні яких він виникає. Кількісний аналіз допомагає визначити розміри ризику, що є складним завданням. Для зменшення ризику звичайно використовують різні аналітичні методи, що дозволяють підвищити надійність інвестицій (метод математичної статистики, економіко-математичне моделювання та ін.). У результаті проведення аналізу ризику розробляються заходи щодо його зменшення.

На титульній сторінці бізнес-плану вказують назву і адресу організації, дані про засновників, суть і вартість проекту, межу секретності тощо, а в додатку - копії контрактів, ліцензій, листів та інших документів.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Банківський менеджмент
Менеджмент гостиниц и ресторанов
ПОДАТКОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
Менеджмент якості
Маркетинг
Організація праці менеджера
Основи менеджменту
Культура ділового спілкування менеджера