Електронна бібліотекапідручники


Бюджетна система України

13.3. Державний фінансовий контроль за виконанням бюджету


Державний фінансовий контроль за виконанням бюджету і вико­ристанням органами державної влади та виконавчими органами місцевих Рад народних депутатів позабюджетних фондів здійснюють органи законодавчої (представницької) і виконавчої влади України. До системи органів державного фінансового контролю входять: Вер­ховна Рада України, Комітет Верховної Ради України з питань бюдже­ту з контролю за дотриманням бюджетного законодавства, Рахункова палата, Міністерство фінансів України, Державне казначейство Ук­раїни, Державна контрольно-ревізійна служба України, Верховна Ра­да Автономної Республіки Крим та відповідні ради народних депу­татів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад.

Верховна Рада України здійснює контроль за дотриманням бюд­жетного законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу. До її по­вноважень належать:

1) заслуховування звітів про стан виконання Державного бюджету України, в тому числі заслуховування звітів розпорядників бюджет­них коштів про використання коштів Державного бюджету України;

2) контроль за використанням коштів резервного фонду Держав­ного бюджету.

До повноважень Комітету Верховної Ради України з питань бюд­жету і контролю за дотриманням бюджетного законодавства нале­жить:

1) контроль за відповідністю поданого Кабінетом Міністрів Ук­раїни проекту Закону «Про Державний бюджет України» Основним напрямам бюджетної політики на наступний бюджетний період та підготовка відповідного висновку;

2) контроль за відповідністю законопроектів, поданих на розгляд Верховної Ради України, бюджетному законодавству України.

Постійний контроль за виконанням Державного бюджету у межах та обсягах, визначених Конституцією України та Законом України «Про Рахункову Палату» здійснює Рахункова палата України. До її по­вноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю за:

1) використанням коштів Державного бюджету України від­повідно до Закону «Про Державний бюджет України»;

2) утворенням, обслуговуванням і погашенням державного боргу України;

3) ефективністю використання та управління коштами Держав­ного бюджету України;

4)використанням бюджетних коштів у частині фінансування по­вноважень місцевих державних адміністрацій та делегованих місцево­му самоврядуванню повноважень органів виконавчої влади за дохода­ми і видатками.

До органів державного фінансового контролю по лінії виконавчої влади належить Міністерство фінансів України. Воно здійснює кон­троль за виконанням Державного бюджету, за дотриманням Правил складання проектів бюджетів у всіх ланках бюджетної системи Ук­раїни, за використанням бюджетних асигнувань та лімітів бюджетних асигнувань розпорядниками бюджетних коштів та координує діяльність з контролю за дотриманням надходжень і використанням державних коштів. Стосовно повноважень Міністерства фінансів України з контролю за дотриманням бюджетного законодавства у Бюд­жетному кодексі Україні (ст. 111) зазначається, що Міністерство фінансів України здійснює контроль за дотриманням бюджетного за­конодавства на кожній стадії бюджетного процесу як стосовно Дер­жавного бюджету, так і місцевих бюджетів, якщо інше не передбачено законодавством України.

До повноважень Державного казначейства України з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить:

1) здійснення бухгалтерського обліку всіх надходжень та витрат Державного бюджету України;

2)встановлення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів, кошторисів, видання інструкцій з цих питань та здійснення контролю за їх дотриманням;

3) здійснення контролю за відповідністю платежів взятим зобов´язанням та бюджетним асигнуванням.

Повноваження органів Державної контрольно-ревізійної служби України за дотриманням бюджетного законодавства включають кон­троль за:

1)  цільовим та ефективним використанням коштів Державного бюджету та місцевих бюджетів;

2) цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів, одержаних під гарантію Кабінету Міністрів України;

порядком ведення бухгалтерського обліку та достовірністю звітності про виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних рад у сфері контролю за дотриманням бюджетного зако­нодавства належить здійснення контролю за виконанням рішення відповідної ради про бюджет та інші повноваження, передбачені Бю­джетним кодексом та Законом «Про Державний бюджет України».

Контроль за відповідністю бюджетному законодавству України показників затверджених бюджетів, бюджетного розпису та кошто­рисів бюджетних установ здійснюється:

1) Радою міністрів Автономної Республіки Крим — стосовно бюд­жетів міст республіканського значення та районних бюджетів Авто­номної Республіки Крим;

2) обласними державними адміністраціями — стосовно районних та міських (міст обласного значення) бюджетів;

3) міськими державними адміністраціями у містах Києві та Севас­тополі — стосовно районних у цих містах бюджетів;

4) районними державними адміністраціями — стосовно міських (міст районного значення), сільських, селищних та їх об´єднань бюд­жетів;

5) виконавчими органами міських рад — стосовно бюджетів рай­онів у місті, сільських, селищних чи міст районного значення, що вхо­дять до складу цих міст.

Державний фінансовий контроль здійснюють також інші дер­жавні органи: Державна податкова адміністрація України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Митні органи України, Національний банк України, Фонд державного майна, Департамент антимонопольно! політики і підтримки підприємництва та ін.

Необхідною умовою підвищення ефективності державного фінан­сового контролю за дотриманням бюджетного законодавства є упо­рядкована і скоординована діяльність усіх контролюючих органів у виконанні своїх функцій, уникнення дублювання за тими напрямка­ми контролю, що входять до компетенції кількох органів. Підвищен­ня ефективності державного фінансового контролю у сфері дотри­мання бюджетного законодавства і забезпечення відповідальності за бюджетні правопорушення визначаються дотриманням його караль­ного, виховного і превентивного характеру.

Бюджетним правопорушенням визнається недотримання учасни­ком бюджетного процесу, встановленого Бюджетним кодексом та іншими нормативно-правовими актами, порядку складання, розгля­ду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про ви­конання бюджету.

Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, Державна контрольно-ревізійна служба України, місцеві фінансові органи, голови виконавчих органів міських міст районного значення, селищних та сільських рад, головні розпорядники бюджетних коштів у межах своїх повноважень можуть призупиняти бюджетні асигнуван­ня у разі:

1) несвоєчасного і неповного подання звітності про виконання бюджету;

2) невиконання вимог щодо бухгалтерського обліку, складання звітності та внутрішнього фінансового контролю за бюджетними ко­штами і недотримання порядку перерахування цих коштів;

3) подання недостовірних звітів та інформації про виконання бю­джету;

4) порушення розпорядниками бюджетних коштів вимог щодо прийняття ними бюджетних зобов´язань;

5) нецільового використання бюджетних коштів.

У разі виявлення бюджетного правопорушення Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, органи Державної контрольно-ревізійної служби України, місцеві фінансові органи, го­лови виконавчих органів міських, міст районного значення, селищ­них та сільських рад і головні розпорядники бюджетних коштів у ме­жах своєї компетенції щодо тих розпорядників бюджетних коштів та одержувачів, яким вони довели відповідні бюджетні асигнування, мо­жуть застосовувати адміністративні стягнення до осіб, винних у бюд­жетних правопорушеннях відповідно до закону, та зупиняти операції з бюджетними коштами.

Накладення на особу заходу стягнення за бюджетне правопору­шення не звільняє її від відшкодування заподіяної таким правопору­шенням матеріальної шкоди в порядку, встановленому законом.

Нецільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим Законом «Про Державний бюджет України» чи рішенням про місце­вий бюджет, виділених бюджетним асигнуванням чи кошторисом, має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визна­ченому законами України.

У разі нецільового використання бюджетних коштів, отриманих у вигляді субвенції, вони підлягають обов´язковому поверненню до відповідного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідні посадові особи притягаються до відповідальності згідно з законом.

Зупинення операцій з бюджетними коштами передбачає припи­нення будь-яких операцій у здійсненні платежів з рахунку порушника бюджетного законодавства. Механізм зупинення операцій з бюджет­ними коштами визначається Кабінетом Міністрів України.

Зупинення операцій з бюджетними коштами можливе на термін до тридцяти днів, якщо інше не передбачене законом.

Особи, винні у порушенні бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відпо­відальність згідно з законами України.

Бюджетне правопорушення, вчинене розпорядником чи одержу­вачем бюджетних коштів, може бути підставою для притягнення його керівника чи інших відповідальних посадових осіб до відповідальності згідно з законом залежно від характеру вчинених ними діянь.

Посадові особи органів державної влади, органів влади Автоном­ної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій, які вчинили бюджетне правопо­рушення, несуть передбачену законом цивільно-правову відпові­дальність незалежно від накладення передбачених Бюджетним Ко­дексом заходів стягнення на розпорядника чи одержувача бюджетних коштів.

У разі порушення вимог Бюджетного Кодексу та Закону «Про Державний бюджет України» щодо формування відповідного бюдже­ту у частині державних делегованих повноважень Кабінету Міністрів України надається право протягом місяця з дня прийняття рішення про обласний бюджет, бюджети міст Києва та Севастополя призупи­няти дію цього рішення з одночасним зверненням до суду. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севасто­польська міські державні адміністрації наступного дня після підпи­сання Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи відповідної ради рішення про місцевий бюджет або внесення до ньо­го змін надсилають його Міністерству фінансів України.

У разі порушення вимог щодо формування бюджету згідно з Бюд­жетним Кодексом, Законом «Про Державний бюджет України» чи рішенням районної чи міської (міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення) ради про бюджет у час­тині державних делегованих повноважень голові районної державної адміністрації, голові виконавчого органу міської (міста республі­канського Автономної Республіки Крим чи міста обласного значен­ня) ради надається право протягом місяця з дня прийняття рішення про міський (міст районного значення), сільський, селищний та ра­йонний у місті бюджети призупиняти дію рішення про відповідний бюджет з одночасним зверненням до суду. Виконавчі органи міських, міст районного значення, сільської, селищної, районної у місті рад наступного після підписання керівником рішення про відповідний бюджет або внесення до нього змін надсилає його районній державній адміністрації чи виконавчому органу міської (міста республікансько­го Автономної Республіки Крим чи міста обласного значення) ради.

У разі призупинення рішення про місцевий бюджет видатки з ньо­го здійснюються у порядку, визначеному Бюджетним Кодексом Ук­раїни (ст.79).

У Бюджетному Кодексі зазначено, що відповідно до закону орга­ни Державного казначейства України несуть відповідальність за не­виконання вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів. При цьому керівники органів Дер­жавного казначейства України несуть персональну відповідальність у разі вчинення ними бюджетного правопорушення та невиконання вимог щодо казначейського обслуговування бюджетів, встановлених Бюджетним Кодексом.

Передбачені Бюджетним Кодексом стягнення за бюджетні право­порушення накладаються за рішенням Міністра фінансів України, керівника органу Державного казначейства України, керівника орга­ну Державної контрольно-ревізійної служби України, міністра фінансів Автономної Республіки Крим, керівника місцевого фінансо­вого органу, голови виконавчого органу міської, міста районного зна­чення, селищної та сільської ради.

Рішення про накладення стягнення за бюджетне правопорушення приймається відповідними особами на підставі протоколу про бюд­жетне правопорушення або акта ревізії та доданих до нього доку­ментів.

Рішення про накладення стягнення за бюджетне правопорушення набирає чинності з дня його підписання і підлягає негайному вико­нанню.

Форма, порядок складання та передачі за належністю протоколу про бюджетне правопорушення встановлюється Міністерством фінансів України.

Рішення про накладення стягнення за бюджетне правопорушення може бути оскаржене у порядку, встановленому законом, в органі, що його виніс, або в суді протягом 10 днів з дня його винесення, якщо інше не передбачене законом.

Оскарження рішення про накладення стягнення за бюджетне пра­вопорушення не зупиняє виконання зазначеного рішення.

У разі визнання судом незаконним рішення про накладення захо­ду стягнення за бюджетне правопорушення повністю чи в частині особі, щодо якої воно було винесене, перераховуються недоотримані бюджетні кошти та поновлюються інші, обмежені таким рішенням, її права.

Рішення суду може бути оскаржене у порядку, встановленому за­коном.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Інвестознавство
Муніципальні інвестиції та кредити
Бюджетна система України
Гроші та кредит