Доходи Державного бюджету служать фінансовою базою вико­нання державою її функцій. Склад, форми і методи мобілізації до­ходів Державного бюджету визначаються системою і особливостями господарювання та тими завданнями, які вирішує суспільство у пев­ний період.

Склад доходів Державного бюджету України визначається Бюд­жетним кодексом України та Законами «Про Державний бюджет» на відповідний бюджетний період. Починаючи з 2000 р. Державний бю­джет включає дві складові: загальний фонд та спеціальний фонд. Та­кий поділ Державного бюджету має на меті забезпечення прозорості та реальності системи оцінки усіх джерел доходів і визначення пріори­тетів фінансування витрат.

Доходи загального фонду Державного бюджету призначені для фінансування загальних видатків і не мають визначеного спрямуван­ня на конкретну мету. Водночас доходи спеціального фонду держав­ного бюджету включають доходи, призначені на забезпечення фінан­совими ресурсами передбаченої мети.

До доходів загального фонду Державного бюджету зараховуються такі надходження:

1) податок на додану вартість;

2) акцизний збір;

3) ввізне мито;

4) податок з доходів фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) у зв´язку з виконанням обов´язків несення служби, за рахунок відповідних бюджетних асигнувань установ, що утри­муються із Державного бюджету, які є джерелом доходів цих осіб;

5) платежі за спеціальне використання лісових ресурсів державно­го значення;

6) збір за спеціальне використання водних ресурсів загальнодер­жавного значення та збір за користування водами для потреб гідрое­нергетики і водного транспорту;

7) платежі за користування надрами загальнодержавного значення;

8) плата за ліцензії на певні види господарської діяльності, крім тих, що видаються Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчими органами місцевих рад та місцевими органами виконав­чої влади;

9) державне мито в частині, що відповідно до закону зараховується до Державного бюджету;

10) адміністративні штрафи та інші грошові стягнення, крім адмі­ністративних штрафів, що накладаються виконавчими органами відповідних рад, районними державними адміністраціями або утворе­ними в установленому порядку адміністративними комісіями;

11) кошти від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду, скарбів, майна, одержаного державою в порядку спадкоємства чи да­рування, безгосподарного майна;

12) податок на прибуток підприємств (крім податку на прибуток підприємств комунальної власності, 50% податку на прибуток підприємств, що сплачується платниками за місцезнаходженням у місті Києві, та податку на прибуток підприємств, визначеного відпо­відним пунктом Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»);

13) відрахування від сум перевищення розрахункової величини фонду оплати праці на підприємствах-монополістах;

14) кошти, отримані за вчинення консульських дій на території України та частину коштів, встановлених Законом «Про Державний бюджет» за вчинення консульських дій за межами України;

15) надходження від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України;

16) дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарсь­ких товариств, які є у державній власності, крім підприємств палив­но-енергетичного комплексу;

17) рентна плата за нафту, що видобувається в Україні;

18) рентна плата за транзитне транспортування природного газу (крім заборгованості минулих років, яка спрямовується на розрахун­ки з погашення зобов´язань держави по знецінених грошових заоща­дженнях громадян в установах Ощадного банку колишнього СРСР та державних цінних паперах колишнього СРСР), за транспортування нафти магістральними нафтопроводами та за транзитне транспорту­вання аміаку;

19) збори, що стягуються Державною автомобільною інспекцією України;

20) плата за оренду цілісних майнових комплексів;

21) митні збори;

22) єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через дер­жавний кордон України;

23) плата за видачу, переоформлення, продовження терміну дії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та видачу дублікатів таких ліцензій;

24) грошові кошти, що надходять від рекламодавців алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

25) надходження коштів від збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

26) інші доходи, що зараховуються до загального фонду Держав­ного бюджету в розмірах, встановлених законодавством.

До джерел формування доходів спеціального фонду Державного бюджету належать:

1) 80 відсотків акцизного збору з вироблених в Україні та із вве­зених в Україну нафтопродуктів і транспортних засобів;

2) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Дер­жавного бюджету;

3) надходження коштів від збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

4) відсотки за користування державним пільговим кредитом, на­даним індивідуальним сільським забудовникам;

5) відсотки за користування пільговим довгостроковим держав­ним кредитом, наданим молодим сім´ям та одиноким молодим грома­дянам на будівництво (реконструкцію) житла;

6) надходження коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової й спеціальної техніки, іншого майна Збройних сил України та інших утворених відповідно до законів України військових форму­вань і правоохоронних органів;

7) рентна плата за природний газ, що видобувається в Україні;

8) відрахування від плати за транзит природного газу через тери­торію України;

9) надходження до страхового фонду безпеки авіації;

10) частина надходжень до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, встановлена Законом «Про Державний бюджет» на поточний рік;

11) власні надходження бюджетних установ, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України (в тому числі надход­ження від платних послуг, що надаються бюджетними установами, кошти на виконання окремих доручень, благодійні внески);

12) збори на обов´язкове пенсійне страхування, що відповідно до закону сплачуються з купівлі-продажу валют, торгівлі ювелірними ви­робами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння та при відчуженні легкових автомобілів, з виробництва та імпорту тютю­нових виробів, з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, послуг стільникового рухомого зв´язку (додаткові збори на виплату пенсій), у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

13) надходження від реалізації матеріальних цінностей державно­го резерву;

14) надходження від секретаріату ООН за участь українського кон­тингенту в миротворчих операціях;

15) надходження до Фонду України соціального захисту інвалідів;

16) збір за забруднення навколишнього природного середовища до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища;

17) платежі, пов´язані з перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, відповідно до укладеної міжурядової угоди;

18) кошти, що надійдуть від рекламодавців алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

19) кошти, що надійдуть у рахунок відшкодування втрат сільсько­господарського і лісогосподарського виробництва;

20)дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) підпри­ємств і господарських товариств паливно-енергетичного комплексу, які є у державній власності;

21) зарубіжні гранти;

22) надходження від реалізації розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву понад обсяги, визначені Законом України «Про Державний бюджет» на поточний рік;

23) інші надходження, що зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету згідно із законодавством.

Структура і динаміка доходів Державного бюджету України за 2001—2003 pp. показана у табл. 7.1.

Таблиця 7.1

Структура і динаміка доходів Державного бюджету України у 2001-2003 pp.

Показник	2001		2002		2003
	Сума, мли грн..	Питома вага,%	Сума, млн. грн.	Питома вага,%	Сума, млн. грн.	Питома вага,%
Доходи -всього (без ко­штів, що пере­даються до Державного бюджету з міс­цевих бюдже­тів, та коштів, одержаних взаємними розрахунками)	37199,0	100,0	42525,0	100,0	52708,4	100,0
У тому числі:
Податок на прибуток	6163,1	16,6	8161,9	19,2	13086,9	24,8
Податок на додану вартість	10348,4	27,8	13471,2	31,7	12598,1	23,9
Акцизний збір	2383,2	6,4	3887,5	9Д	5141,0	9,8
Неподаткові доходи	14244,0	38,3	12624,7	29,7	15790,7	30,0
Цільові фонди	426,3	1,1	189,1	0,4	216,0	0,4
Інші доходи	3634,0	9,8	4190,6	9,9	5875,7	11,1

В останні роки підвищується роль неподаткових джерел форму­вання Державного бюджету, зокрема, надходжень коштів від привати­зації державного майна, рентної плати за нафту і природний газ, що видобуваються в Україні, різниці в цінах за природний газ, відраху­вань від плати за транзит природного газу через територію України та інших. У 2001—2003 pp. спостерігаються значні коливання у бік змен­шення найбільшого джерела доходів Державного бюджету України — неподаткових доходів (з 38,3% у 2001 р. до 30,0 % у 2003 p.). Другий за обсягом доходу Державного бюджету — податок на прибуток — відзначається значним зростанням: з 16,6% до 24,8%. Нестабільними виявляються надходження податку на додану вартість. Його коливан­ня відбувається у бік зниження. Відносно стабільними є надходження акцизного збору. їх частка у доходах Державного бюджету має тен­денцію до зростання.

Частка державних цільових фондів у загальній сумі надходжень до Державного бюджету поступово зменшується. У 2001 р. вона станови­ла 1,1%, а у 2002 та 2003 pp.-0,4%.

Збільшення доходів Державного бюджету має відбуватися не за рахунок посилення податкового навантаження на економіку, а шля­хом глибокої лібералізації податкового законодавства, розширення бази оподаткування, створення сприятливих умов для розвитку ви­робництва, приватного підприємництва, скорочення економічно необґрунтованого надання пільг та нелегального тіньового обігу.

Необхідною умовою зміцнення бази доходів бюджетів усіх рівнів є невідкладне прийняття Податкового кодексу, проведення на його ос­нові радикальної податкової реформи. Головною метою реформи є виконання таких завдань:

—послаблення податкового тиску;

—спрощення процедури податкового адміністрування;

—створення надійного захисту прав платників податків;

—зменшення системи пільгового оподаткування.

Податковим кодексом, прийнятим Верховною Радою України у першому читанні, передбачається поетапне зниження податкового навантаження. У процесі здійснення податкової реформи передба­чається скасування податкових пільг, що надаються за галузевим принципом, та припинення економічних експериментів, пов´язаних з пільговим оподаткуванням. Одночасно мають прогнозуватися можливості стимулювання інноваційної та інвестиційної діяльності суб´єктів господарювання незалежно від того, до якої галузі вони на­лежать, а також звільнення від оподаткування доходів громадян, що інвестуються у цінні папери.

Уряду необхідно визначити доцільність запровадження таких за­ходів податкової реформи:

—введення податку на нерухоме майно;

—введення єдиного соціального податку;

—підвищення обсягів реалізації продукції на рік, за які суб´єкти підприємництва сплачують єдиний податок;

—запровадження диференційованої ставки ПДВ на різні групи товарів та послуг, зниження ставок ПДВ на товари і послуги першої необхідності;

—скасування неоподатковуваного мінімуму доходів громадян з одночасною компенсацією підвищення рівня їх доходів.