Податки безпосередньо пов´язані з функціонуванням держави. Для їх мобілізації вироблено різні види податків і методи оподатку­вання. Податки і податкові платежі відрізняються за: назвою, формою утримання, методом та елементами оподаткування. Всі вони виступа­ють засобом вилучення у фізичних і юридичних осіб певної частини їх доходів на користь держави. Усі податки класифікуються за такими ознаками: за формою оподаткування, за економічним змістом об´єкта оподаткування залежно від рівня державних структур, які встановлю­ють податки, за способом вилучення (стягнення), за способом зараху­вання податкових надходжень та залежно від суб´єкта оподаткування.

1. За формою оподаткування всі податки поділяються на прямі і не­прямі.

Прямі податки встановлюються безпосередньо для платника. їх розмір залежить від обсягу об´єкта оподаткування і сплачується за йо­го рахунок. За цією формою оподаткування більше платять ті фізичні і юридичні особи, котрі мають більший об´єкт оподаткування (дохід, майно тощо). Чимало економістів світу визнають найсправедливішим пряме оподаткування. Водночас складність механізму їх утримання із значними на те витратами держави та іншими чинниками зумовлю­ють застосування непрямих податків.

Непрямі податки встановлюються у цінах на товари й послуги і сплачуються за рахунок цінової надбавки. їх розмір не залежить від обсягу доходів платника такого податку. Оскільки непрямі податки включаються до цін на товари і послуги, то їх більше платять ті суб´єкти суспільства, хто більше споживає. Тому непрямі податки вважаються найбільш несправедливими. Водночас податки, що ре­алізуються за допомогою цін, дозволяють виконувати такі соціально-економічні функції:

-податки у ціні є одним з головних джерел формування доходів державного бюджету;

- впливають на розвиток виробництва, сприяючи його зростанню або, навпаки, скороченню;

- можуть бути фактором регулювання рівня цін, засобом впливу на їх динаміку;

- такі податки сприяють здійсненню регулюючого впливу на до­ходи різних соціальних груп населення.

До непрямих податків належать податок на додану вартість, ак­цизний збір, мито.

2. За економічним змістом об´єкта оподаткування податки поділя­ються на три групи: податки на доходи, споживання та майно.

Податки на доходи утримуються з доходів фізичних і юридичних осіб. Об´єктами оподаткування виступає заробітна плата, інші доходи фізичних осіб та прибуток або валовий дохід юридичних осіб. Подат­ки на споживання сплачуються фізичними і юридичними особами у формі непрямих податків при купівлі товарів. Податок на майно вста­новлюється за наявності у фізичної і юридичної особи рухомого чи не­рухомого майна та майна, яке передається і отримується у спадщину.

3. Залежно від рівня державних структур, які вводять податки, останні поділяються на загальнодержавні та місцеві.

Загальнодержавні податки встановлюють вищі органи влади. їх утримання є обов´язковим за єдиними ставками на всій території Ук­раїни. Місцеві податки встановлюються місцевими органами влади та управління. Вони можуть бути у формі надбавок до загальнодержав­них податків, можуть вводитися місцевими органами за переліком по­датків, що встановлюються вищими органами, а також можуть упро­ваджуватися місцевими органами без обмежень з боку центральної влади. Місцеві податки є обов´язковими до сплати за встановленими ставками лише на певній території. Вони надходять виключно до місцевих бюджетів.

4. За способом вилучення (стягнення) податки можуть бути розкладними та окладними.

Механізм справляння розкладних податків базується на потребах для фінансового забезпечення певних витрат. Загальний обсяг подат­ку визначається залежно від потреб. Потім він розкладається на ок­ремі частини за адміністративно-територіальними одиницями, а далі — між безпосередніми платниками. Окладні або квотарні подат­ки утримуються за певними ставками, виходячи із чітко визначеного об´єкта оподаткування. їх величина визначається не потребами фінансування, а можливостями сплати.

5. За способом зарахування податкових надходжень податки поді­ляються на закріплені й регулюючі. Закріпленими є податки, які на тривалий період повністю або частково закріплюються за конкретним бюджетом як джерело доходів. Регулюючими є податки, які можуть зараховуватися до різних бюджетів. Регулюючими податками здебіль­шого виступають загальнодержавні податки.

6. Залежно від суб´єкта оподаткування розрізняють податки з юридичних осіб (податок на прибуток, комунальний податок тощо), податок з фізичних осіб ( податок на доходи фізичних осіб, збір з власників собак тощо) і змішані податки (плата за землю, податок з влас­ників транспортних засобів тощо).

Кожен податок характеризується специфічними ознаками, соці­ально-економічним і функціональним призначенням та займає окре­ме місце у системі оподаткування.