пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ

Загрузка...


Бюджетна система України

4.5. Державні цільові фонди


Основним централізованим фондом фінансових ресурсів держа­ви є бюджет. Кошти бюджету знеособлені, вони забезпечують реалізацію функцій держави. Водночас у держави можуть виникати певні потреби, що мають особливе значення. Такі потреби повинні мати відповідне гарантоване фінансове забезпечення. З цією метою держава створює фонди цільового призначення.

За своєю економічною сутністю державні цільові фонди — це гро­шові відносини щодо розподілу і перерозподілу вартості суспільного продукту та частини національного багатства, пов´язані з формуван­ням фінансових ресурсів у розпорядженні держави з метою викорис­тання державних коштів для забезпечення розширеного відтворення, задоволення соціально-культурних потреб суспільства, матеріального стимулювання членів суспільства шляхом пенсійного забезпечення, соціального захисту населення, розвитку науково-технічного по­тенціалу держави тощо.

Основне призначення державних цільових фондів полягає у на­ступному:

а) забезпеченні соціального захисту населення шляхом виплати субсидій, пенсій, фінансування соціальної інфраструктури;

б) сприянні економічному піднесенню держави через фінансуван­ня, субсидування, кредитування вітчизняних підприємств;

в) фінансуванні природоохоронних заходів;

г) наданні позик, кредитів.

Формування доходів державних цільових фондів відбувається за рахунок таких джерел:

а) бюджетне фінансування;

б) обов´язкові відрахування юридичних та фізичних осіб;

в) доходи від інвестування власних коштів;

г) добровільні внески, спонсорська допомога;

д) інші джерела.

Державні цільові фонди поділяють на цільові бюджетні фонди (фонди, що включаються до складу Державного бюджету) і державні позабюджетні фонди (фонди, що не включаються до складу Держав­ного бюджету).

Під цільовими бюджетними фондами слід розуміти грошові фон­ди, що утворюються у складі бюджетів різних рівнів держави за раху­нок цільових джерел засобів і використовуються на фінансування певних витрат загальнодержавного чи місцевого значення під контро­лем фіскальних органів держави. Наприклад, платежі до Фонду Ук раїни соціального захисту інвалідів, збір за забруднення навколиш­нього природного середовища, цільові фонди, утворені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самовряду­вання та місцевими органами виконавчої влади.

Реформування системи фінансів України на початку 90-х років привело до появи нової ланки загальнодержавної системи фінансів — позабюджетних фондів. Особливе значення серед них мають такі соціальні позабюджетні фонди, як Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності, Фонд загальнообов´язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонд соціального страхування від не­щасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Специфіка позабюджетних фондів полягає у закріпленні джерел їхніх доходів і, як правило, їх суворе цільове використання. Джерела­ми формування позабюджетних фондів є: спеціальні податки і збори, асигнування із державного і місцевих бюджетів, спеціальні позики, добровільні надходження. Надходження можуть формуватися також від капіталізації частини тимчасово вільних коштів позабюджетних фондів у формі купівлі цінних паперів, інвестування тощо.

В управлінні та контролі за коштами бюджетних та позабюджет­них фондів є певні відмінності. По-перше, використання коштів бю­джетних фондів регламентується законодавством та органами влади, а використання коштів позабюджетних фондів - законодавством та ви­конавчими дирекціями фондів, при цьому є реальна можливість ви­користання коштів в оперативному режимі. По-друге, контроль за діяльністю і використанням коштів бюджетних фондів здійснює Вер­ховна Рада України, а позабюджетні фонди не підлягають контролю з боку законодавчих органів. Контроль здійснюється податковими інспекціями, фінансовими відділами та виконавчими дирекціями фондів.*

*Кількість державних цільових фондів у складі Державного бюджету зменшується, відповідно зменшуються і суми їх доходів. Так, у 1998 році доходи цільових фондів становили 4´408,9 млн. грн.  (4,2% від ВВП), а у 2002 р. - 477,9 млн. грн (0,2% від ВВП). Нині до складу Державного бюджету включено Фонд України соціального захисту інвалідів і Фонд охорони навколишнього природного середовища.

Для забезпечення ефективності системи доходів бюджету все оче­виднішою стає необхідність науково обґрунтованої концепції доходів. Щоб забезпечити належний розвиток економіки України, необхідно враховувати особливості й наслідки системи державного регулюван­ня економічних і соціальних процесів, які були в минулому, та про­гресивний зарубіжний досвід.

Удосконалення системи доходів має відбуватися поетапно, шля­хом відповідних перетворень діючих доходів. Основними напрямками цього процесу мають бути:

—науково обґрунтована державна політика доходів та її законо­давче закріплення у відповідних правових документах;

— система оподаткування є складовою механізму державного ре­гулювання розвитку економіки держави. Необхідно посилити подат­кові методи регулювання темпів і пропорцій розвитку економіки. Держава повинна безпосередньо впливати на усі складові процесу ви­робництва — оплату праці, формування й використання необоротних і оборотних активів, рівень рентабельності тощо;

— зміни в системі оподаткування мають здійснюватися одночасно з реформуванням системи оплати праці, пенсійного забезпечення, вдосконаленням соціальної сфери.

Удосконалення системи доходів бюджетів супроводжується ефек­тивними структурними заходами, спрямованими на досягнення не­обхідної результативності політики доходів. До них належать:

—вилучення розрахунків у не грошовій формі та різноманітних взаємозаліків з практики виконання бюджетів усіх рівнів;

—відміна реструктуризації або списання заборгованості (недо­плати) суб´єктів господарювання за податками, зборами (обов´язко­вими платежами), а також встановлення мораторію на надання пільг в оподаткуванні;

— зменшення обсягу простроченої заборгованості з податкових платежів до бюджетів усіх рівнів за рахунок суттєвого поліпшення ста­ну збирання податків і неподаткових надходжень на основі застосу­вання сучасних технологій адміністрування;

— розширення неподаткових форм і методів мобілізації доходів бюджетів і збільшення цих доходів за рахунок оренди державного майна, дивідендів від частки державної власності в акціонерних під­приємствах, продажу державного майна;

-  економічне обґрунтування розмежування доходів, що зарахову­ються до державного і місцевих бюджетів, розширення прав органів місцевого самоврядування у сфері мобілізації доходів бюджетів.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Інвестознавство
Муніципальні інвестиції та кредити
Бюджетна система України
Гроші та кредит