Офіційні трансферти (франц. transfert від лат. transfero - перено­шу, переміщую) означають виділення бюджетам нижчого тери­торіального рівня грошових коштів з фонду фінансової підтримки місцевого самоврядування на нормативній основі. Частка у цьому фонді кожної адміністративно-територіальної одиниці, що потребує фінансової допомоги, встановлюється розрахунковим шляхом. Зазна­чений фонд утворюється за рахунок бюджету вищого рівня на нор­мативній основі.

Бюджетний кодекс України передбачає застосування системи міжбюджетних трансфертів — коштів, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого. Основна роль трансфертів полягає у вирішенні проблеми вертикальної незбалансованості окре­мих бюджетів, яка виникає внаслідок невідповідності між відпові­дальністю за фінансування видатків та можливостями збору податків на місцевому рівні. Система трансфертів сприяє згладженню нерівно­стей між адміністративно-територіальними одиницями, тобто на го­ризонтальному рівні, зумовлених соціально-економічними особливо­стями розвитку кожного регіону, та їх фінансовими можливостями.

До основних умов ефективного функціонування системи транс­фертів належать:

- здатність забезпечувати місцеві органи влади фінансовими ре­сурсами, достатніми для виконання покладених на них зобов´язань;

- забезпечення достатнього обсягу податкових зборів місцевими органами влади для уникнення бюджетного дефіциту. Надання трансфертів має базуватися на такому підході, щоб створювати стимули для місцевих органів влади щодо економного і раціонального викорис­тання бюджетних коштів;

— забезпечення справедливості у розподілі фінансових ресурсів усіх адміністративно-територіальних одиниць.

Бюджетним кодексом України передбачається використання видів трансфертів:

а) міжбюджетний трансферт у формі дотації вирівнювання - пере­дача грошових коштів з метою вирівнювання доходів відповідного бюджету;

б) міжбюджетний трансферт у формі субвенції - передача грошо­вих коштів для фінансування за цільовим призначенням у порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання суб­венції. Субвенції можуть мати таке цільове спрямування:

— здійснення програм соціального захисту;

— компенсація втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, які вста­новлені державою;

— виконання інвестиційних проектів;

в) міжбюджетний трансферт у формі передачі інших коштів, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів.

Бюджетний кодекс України передбачає інші види бюджетних трансферів. Це, зокрема:

а) цільові субвенції з Державного бюджету містам Києву та Севастополю, Автономній Республіці Крим, областям, містам обласного значення та районам на фінансування програм соціального захисту;

б) цільові субвенції на інвестиційні цілі можуть надаватися бюд­жетам Києва, Севастополя, обласним бюджетам та республікансько­му бюджету Автономної Республіки Крим. Згадані субвенції можуть у подальшому розподілятися між органами місцевого самоврядування, оскільки у багатьох випадках вплив інвестиції не обмежується певною територією. Останнє певною мірою підтверджує провідну роль облас­ного рівня в інвестиційному розвитку територій. Цільові інвестиції можуть вимагати внесок з бюджету одержувача субвенцій;

в) трансферти також можуть здійснюватися між бюджетами само­ врядування на договірній основі в обмін на бюджетні послуги, що на дає одержувач трансферту. Так, міста районного підпорядкування, се­ла та селища можуть укладати між собою або з іншими органами місцевого самоврядування угоди про надання послуг, пов´язаних з ви­конанням власних повноважень щодо фінансування витрат.

Важливим заходом щодо зміцнення системи трансфертів є визна­чення загального обсягу коштів, що підлягають розподілу у такій формі, та встановлення цілей, яких необхідно досягти з використан­ням трансфертів. Так, згідно з положеннями Бюджетного кодексу Ук­раїни за рахунок міжбюджетних трансфертів передбачено фінансу­вання таких видатків:

- відшкодування витрат з надання населенню житлових субсидій;

- державна допомога сім´ям з дітьми;

- державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам;

- утримання притулків для неповнолітніх;

- допомога по нагляду за інвалідами І чи II групи внаслідок пси­хологічного розладу;

- виплата компенсацій реабілітованим;

-інші програми щодо соціального захисту населення.

Відшкодування витрат з надання населенню житлових субсидій, державна допомога сім´ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам проводиться за рахунок суб­венцій з Державного бюджету. Фінансування решти витрат здій­снюється за рахунок дотацій вирівнювання.

Основні засади надання субвенцій визначаються окремим зако­ном, порядок та умови надання таких субвенцій — Кабінетом Міні­стрів України, а обсяг субвенцій на наступний бюджетний період — Законом «Про Державний бюджет України».

Офіційні трансферти від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій включають надходження від секретаріату ООН за участь українського контингенту у миротворчих операціях, а також гранти (дарунки), що надійшли до бюджетів усіх рівнів.