Доходи бюджетів різних рівнів — це частина централізованих фінансових ресурсів, що вилучаються у фізичних і юридичних осіб та акумулюються державою для виконання властивих їй функцій. Вони відображають економічні відносини між державою та юридичними і фізичними особами в процесі формування доходів фінансових ре­сурсів, які надходять у розпорядження органів державної влади і дер­жавного управління.

Склад доходів Державного бюджету визначається Бюджетним ко­дексом України та Законом «Про Державний бюджет» на відповідний рік. Починаючи з 2000 р. Державний бюджет України (зведений бюд­жет) поділяється на дві складові: загальний фонд і спеціальний фонд.

Доходи загального фонду бюджету включають такі його складові, які призначені для забезпечення фінансовими ресурсами загальних видатків держави і не мають конкретного спрямування. До спеціаль­ного фонду бюджету України відносяться лише ті з них, що призна­чені для фінансування конкретних заходів.

За обсягом доходи бюджетів менші від державних доходів. Ос­танні, крім доходів бюджетів усіх рівнів, включають фінансові ресур­си позабюджетних фондів та державного сектора економіки. Су­купність усіх видів доходів та їх взаємопов´язане використання становить систему доходів бюджетів. Вона покликана вирішувати і фіскальні, і регулюючі завдання, зокрема, стимулювання зростання виробництва і підвищення його ефективності, сприяння прискоренню науково-технічного прогресу, забезпечення соціальних гарантій населення, розвиток соціальної інфраструктури тощо.

Доходи бюджетів усіх рівнів в Україні класифікуються за різними ознаками.

1. За джерелами утворення:

а) доходи, отримані від розподілу новоствореної вартості;

б) доходи, що включаються до фонду відшкодування;

в) доходи від реалізації багатства.

2. За джерелом надходження соціально-економічного характеру:

а) доходи від господарської діяльності;

б) доходи від використання природних ресурсів;

в) доходи від зовнішньоекономічної діяльності;

г) доходи від реалізації дорогоцінних металів з Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;

д) державне мито;

є) митні платежі;

є) збори та інші неподаткові доходи;

ж) доходи від приватизації;

з) доходи від громадян тощо.

3. Залежно від способу зарахування до певної ланки бюджетної сис­теми доходи бюджетів поділяються на закріплені й регулюючі.

Закріплені доходи — це обов´язкові платежі, які на тривалий період повністю або частково закріплюються як джерело доходів кон­кретного бюджету (бюджетів). Вони створюють основу дохідної бази бюджетів усіх ланок бюджетної системи України. Регулюючі доходи -це обов´язкові платежі, що можуть надходити до бюджетів різних ла­нок бюджетної системи України.

Віднесення тих чи інших доходів до закріплених чи регулюючих не є стабільним. Залежно від політичних і економічних завдань того чи іншого періоду соціально-економічного розвитку суспільства ті чи інші доходи можуть бути віднесені як до закріплених, так і до регулю­ючих.

4. За методом залучення фінансових ресурсів доходи бюджетів в Ук­раїні поділяють на п´ять груп:

а) податкові надходження (податки на доходи, податки на прибу­ток, податок на додану вартість, акцизний збір, мито, збори за вико­ристання природних ресурсів тощо);

б) неподаткові надходження (доходи від власності та підприємницької діяльності, адміністративні збори і платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу, надходження від штрафів та фінансових санкцій та інші неподаткові надходження, які включають доходи від зовнішньоекономічної діяльності, від приватизації держав­ного майна тощо);

в) доходи від операцій з капіталом (надходження від продажу основного капіталу, державних запасів матеріальних цінностей, землі, нематеріальних активів, а також отримання дивідендів від акцій та інших цінних паперів, що належать державі в акціонерних товарист­вах, створених за участю підприємств загальнодержавної власності, плата за спеціальне використання природних ресурсів, отримання відсотків за надані кредити тощо);

г) державні цільові фонди (збір на обов´язкове соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов´язкового державного страхування України на випадок безробіття, збір на обов´язкове соціальне страхування до Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності, платежі до Фонду України соціаль­ного захисту інвалідів тощо);

д)      офіційні трансферти (грошові кошти, отримані від державної
влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, від інших держав, міжнародних організацій на безо­платній та безповоротній основі у формі дотацій, субвенцій, надход­жень). Склад доходів зведеного бюджету України та їхню динаміку на­ведено в табл. 4.1.

Через систему доходів бюджетів за останні три роки перероз­поділяється від 27,4 до 29,1 % валового внутрішнього продукту. В умо­вах ринкової економіки основними методами мобілізації доходів бю­джетів є податкові надходження. Податки посідають центральне місце в системі доходів бюджетів. Вони є універсальною і водночас вихід­ною категорією, яка виражає основні риси фінансів, що функціону­ють у розвиненій ринковій економіці. Саме в умовах функціонування ринкової економіки податкові методи мобілізації доходів бюджетів є переважаючими у загальній системі фінансових взаємозв´язків. За ра­хунок податкових надходжень у 2003 р. було мобілізовано до бюджетів - 4321,0 млн. грн, що становило 72,2% від загального обсягу доходів бюджетів та 20,6% від валового внутрішнього продукту.

Таблиця 4.1 

Структура доходів зведеного бюджету України у 2001— 2003 pp.