Електронна бібліотекапідручники


Організація праці менеджера

13.2. Порядок віднесення інформації до державної таємниці


До державної таємниці відноситься інформація:

1) у сфері оборони:

  • про зміст стратегічних і оперативних планів та інших доку­ментів бойового управління, підготовку та проведення військо­вих операцій, стратегічне та мобілізаційне розгортання військ, а також про інші найважливіші показники, що характеризують організацію, чисельність, дислокацію, бойову і мобілізаційну го­товність, бойову та іншу військову підготовку, озброєння та ма­теріально-технічне забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань;
  • про напрями розвитку окремих видів озброєння, військо­вої і спеціальної техніки, їх кількість, тактико-технічні характе­ристики, організацію і технологію виробництва, наукові, науко­во-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, пов´язані з роз­робленням нових зразків озброєння, військової і спеціальної техніки, або їх модернізацію, а також про інші роботи, що пла­нуються або здійснюються в інтересах оборони країни;
  • про сили і засоби Цивільної оборони України, можливості населених пунктів, регіонів і окремих об´єктів для захисту, ева­куації і розосередження населення, забезпечення його життєді­яльності та виробничої діяльності об´єктів народного госпо­дарства у воєнний час або в умовах надзвичайних ситуацій;
  • про геодезичні, гравіметричні, картографічні та гідроме­теорологічні дані і характеристики, які мають значення для обо­рони країни;

2) у сфері економіки, науки і техніки:

  • про мобілізаційні плани і мобілізаційні потужності госпо­дарства України, запаси та обсяги постачання стратегічних видів сировини і матеріалів, а також зведені відомості про номенклату­ру та рівні накопичення; про загальні обсяги поставок, відпуску, закладення, освіження, розміщення і фактичні запаси державного резерву;
  • про використання транспорту, зв´язку, потужностей інших галузей та об´єктів інфраструктури держави в інтересах забезпе­чення її безпеки;
  • про плани, зміст, обсяг, фінансування та виконання дер­жавного замовлення для забезпечення потреб оборони та без­пеки;
  • про плани, обсяги та інші найважливіші характеристики добування, виробництва та реалізації окремих стратегічних видів сировини і продукції;
  • про державні запаси дорогоцінних металів монетарної гру­пи, коштовного каміння, валюти та інших цінностей, операції, пов´язані з виготовленням грошових знаків і цінних паперів, їх зберіганням, охороною і захистом від підроблення, обігом, об­міном або вилученням з обігу, а також про інші особливі заходи фінансової діяльності держави;
  • про наукові, науково-дослідні, дослідно-конструкторські та проектні роботи, на базі яких можуть бути створені прогре­сивні технології, нові види виробництва, продукції та техноло­гічних процесів, що мають важливе оборонне чи економічне зна­чення або суттєво впливають на зовнішньоекономічну діяльність та національну безпеку України;

3) у сфері зовнішніх відносин:

  • про директиви, плани, вказівки- делегаціям і посадовим особам з питань зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України, спрямовані на забезпечення її національ­них інтересів і безпеки;
  • про військове, науково-технічне та інше співробітництво України з іноземними державами, якщо розголошення відомос­тей про це завдаватиме шкоди національній безпеці України;
  • про експорт та імпорт озброєння, військової і спеціальної техніки окремих стратегічних видів сировини і продукції;

4) у сфері державної безпеки та охорони правопорядку:

  • про особовий склад органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність;
  • про засоби, зміст, плани, організацію, фінансування та матеріально-технічне забезпечення, форми, методи і результа­ти оперативно-розшукової діяльності; про осіб, які співпрацю­ють або раніше співпрацювали на конфіденційній основі з орга­нами, що проводять таку діяльність; про склад і конкретних осіб, що є негласними штатними працівниками органів, які здійсню­ють оперативно-розшукову діяльність;
  • про організацію та порядок здійснення охорони адміністра­тивних будинків та інших державних об´єктів, посадових та інших осіб, охорона яких здійснюється відповідно до Закону України "Про державну охорону органів державної влади України та по­садових осіб";
  • про систему урядового та спеціального зв´язку;
  • про організацію, зміст, стан і плани розвитку криптогра­фічного захисту секретної інформації, зміст і результати науко­вих досліджень у сфері криптографії;
  • про системи та засоби криптографічного захисту секрет­ної інформації, їх розроблення, виробництво, технологію виго­товлення та використання;
  • про державні шифри, їх розроблення, виробництво, тех­нологію виготовлення та використання;
  • про організацію режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, державні програми, плани та інші за­ходи у сфері охорони державної таємниці;
  • про організацію, зміст, стан і плани розвитку технічного захисту секретної інформації;
  • про результати перевірок, що здійснюються згідно з зако­ном прокурором у порядку відповідного нагляду за додержанням законів, та про зміст матеріалів дізнання, досудового слідства та судочинства з питань, зазначених у цій статті сфер;
  • про інші засоби, форми і методи охорони державної таєм­ниці.

Конкретні відомості можуть бути віднесені до державної та­ємниці за ступенями секретності "особливої важливості", "цілком таємно" та "таємно" лише за умови, що вони належать до категорій, зазначених у частині першій цієї статті, і їх розго­лошення завдаватиме шкоди інтересам національної безпеки України.

Забороняється віднесення до державної таємниці будь-яких відомостей, якщо цим будуть звужуватися зміст і обсяг консти­туційних прав та свобод людини і громадянина, завдаватиметь­ся шкода здоров´ю та безпеці населення.

Не відноситься до державної таємниці інформація:

1) про стан довкілля, про якість харчових продуктів і пред­метів побуту;

2) про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян;

3) про стан здоров´я населення, його життєвий рівень, у тому числі харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та со­ціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні по­казники, стан правопорядку, освіти і культури населення;

4) про факти порушень прав і свобод людини і громадяни­на;

5) про незаконні дії органів державної влади, органів місце­вого самоврядування та їх посадових осіб;

6) інша інформація, яка відповідно до законів та міжнарод­них договорів, згода на обов´язковість яких надана Верховною Радою України, не може бути засекречена.

Державний експерт з питань таємниць здійснює відповідно до вимог цього Закону віднесення інформації у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної без­пеки та охорони правопорядку до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування.

Виконання функцій державного експерта з питань таємниць на конкретних посадових осіб покладається:

  • у Верховній Раді України — Головою Верховної Ради Ук­раїни;
  • в інших органах державної влади — Президентом України за поданням керівника відповідного державного органу.

Втручання в діяльність державного експерта з питань таєм­ниць особи, якій за посадою його підпорядковано, не допус­кається.

Державний експерт з питань таємниць відповідно до покла­дених на нього завдань:

1) визначає:

  • підстави, за якими інформацію має бути віднесено до дер­жавної таємниці;
  • підстави та доцільність віднесення до державної таємниці інформації про винаходи (корисні моделі);
  • доцільність віднесення до державної таємниці інформації про винаходи (корисні моделі), що мають подвійне застосуван­ня, на підставі порівняльного аналізу ефективності цільового ви­користання та за згодою автора (власника пакета);
  • ступінь секретності інформації, віднесеної до державної таємниці;
  • орган державної влади (органи), якому надається право приймати рішення щодо кола суб´єктів, які матимуть доступ до секретної інформації;

2)дає висновок щодо шкоди національній безпеці Укра­їни у разі розголошення конкретної секретної інформації;

3) установлює та продовжує строк дії рішення про віднесення інформації до державної таємниці із зазначенням дати її розсекре­чення;

4) дає Службі безпеки України висновки про зміну ступеня сек­ретності інформації та скасування рішення про віднесення її до дер­жавної таємниці уразі, якщо підстави, на яких цю інформацію було віднесено до державної таємниці, перестали існувати;

5) затверджує за погодженням із Службою безпеки України розгорнуті переліки відомостей, що становлять державну таємницю, зміни до них, контролює відповідність змісту цих пе­реліків Зводу відомостей, що становлять державну таємницю;

6) розглядає пропозиції органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об´єднань громадян та окремих громадян щодо віднесення інформації до державної таємниці та її розсекречування;

7) затверджує висновки щодо обізнаності з державною таєм­ницею громадян, які мають чи мали допуск до державної таєм­ниці;

8) контролює обґрунтованість і правильність надання доку­ментам, виробам та іншим матеріальним носіям інформації, які містять відомості, що становлять державну таємницю, відповід­ного грифа секретності, своєчасність зміни такого грифа та роз­секречування цих носіїв із наданням їм реквізиту "розсекрече­но";

9)  бере участь:

  • у розробці критеріїв визначення шкоди, яку може бути зав­дано національній безпеці України у разі розголошення секрет­ної інформації;
  • у проведенні експертизи щодо визначення важливості сек­ретної інформації за фактами її розголошення чи втрати матері­альних носіїв такої інформації.

Державний експерт з питань таємниць під нас виконання по­кладених на нього функцій зобов´язаний:

1) погоджувати за посередництвом Служби безпеки Укра­їни свої висновки про скасування рішень щодо віднесення інформації до міждержавних таємниць з відповідними посадо­вими особами держав — учасниць міжнародних договорів Ук­раїни про взаємне забезпечення збереження міждержавних та­ємниць та повідомляти їх про прийняті рішення щодо віднесен­ня інформації до державної таємниці, на яку поширено чинність цих договорів;

2) подавати Службі безпеки України не пізніш як через де­сять днів з моменту підписання рішення про віднесення відо­мостей до державної таємниці та висновки про скасування цих рішень, а розгорнуті переліки відомостей, що становлять дер­жавну таємницю, — у той же строк з моменту їх затвердження;

3) розглядати пропозиції Служби безпеки України про відне­сення інформації до державної таємниці, її розсекречення, про­ведення експертизи щодо визначення ступеня секретності відо­мостей, прийняття рішень у зв´язку із закінченням строку дії рішення про віднесення інформації до державної таємниці;

4) надавати відповідний гриф секретності рішенням про віднесення інформації до державної таємниці та висновкам про скасування цих рішень залежно від важливості їх змісту;

5) брати участь у засіданнях експертів з питань таємниць.

Державний експерт з питань таємниць має право:

1) безперешкодно проводити перевірку виконання органа­ми державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у сфері його діяльності, рішень про віднесення інформації до державної таємниці, висновків про скасування цих рішень, до­держання порядку засекречення інформації та у разі виявлення порушень давати обов´язкові для виконання приписи про їх усу­нення;

2) створювати експертні комісії з фахівців і науковців, які мають допуск до державної таємниці, для підготовки проектів рішень про віднесення інформації до державної таємниці, зни­ження ступеня її секретності та скасування зазначених рішень;

3) скасовувати безпідставні рішення про надання носію інформації грифа секретності, зміну або скасування цього гри­фа;

4) клопотати про притягнення до відповідальності посадових осіб, які порушують законодавство України про державну таєм­ницю;

5) одержувати в установленому порядку від органів держав­ної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, ус­танов та організацій відомості, необхідні для виконання своїх функцій.

Державним експертам з питань таємниць, а також фахівцям, які залучаються до підготовки рішень та висновків державних експертів з питань таємниць, встановлюються додаткові випла­ти у порядку і розмірах, що визначаються законодавством.

Державний експерт з питань таємниць несе персональну відповідальність за законність і обґрунтованість свого рішення про віднесення інформації до державної таємниці або висновку про зниження ступеня секретності такої інформації чи скасу­вання рішення про віднесення її до державної таємниці, а та­кож за умисне неприйняття рішення про віднесення до держав­ної таємниці інформації, розголошення якої може завдати шко­ди інтересам національної безпеки України.

Порядок віднесення інформації до державної таємниці

Віднесення інформації до державної таємниці здійснюєть­ся мотивованим рішенням державного експерта з питань таєм­ниць за його власною ініціативою, за зверненням керівників відповідних органів державної влади, органів місцевого само­врядування, підприємств, установ, організацій чи громадян.

Державний експерт з питань таємниць відносить інформа­цію до державної таємниці з питань, прийняття рішень з яких належить до його компетенції згідно з посадою. У разі, якщо прийняття рішення про віднесення інформації до державної таємниці належить до компетенції кількох державних експертів з питань таємниць, воно за ініціативою державних експертів або за пропозицією Служби безпеки України приймається колегі­ально та ухвалюється простою більшістю голосів. При цьому кожен експерт має право викласти свою думку.

Інформація вважається державною таємницею з часу опуб­лікування Зводу відомостей, що становлять державну таємни­цю, до списку якого внесена ця інформація, чи зміни до нього у порядку, встановленому цим Законом.

У рішенні державного експерта з питань таємниць зазнача­ються:

1) інформація, яка має становити державну таємницю, та її відповідність категоріям і вимогам;

2) підстави для віднесення інформації до державної таємниці та обґрунтування шкоди національній безпеці України у разі її розголошення;

3) ступінь секретності зазначеної інформації;

4) обсяг фінансування заходів, необхідних для охорони такої інформації;

5) орган державної влади, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація чи громадянин, який вніс пропозицію про віднесення цієї інформації до державної таєм­ниці, та орган державної влади (органи), якому надається право визначати коло суб´єктів, які матимуть доступ до цієї інформації;

6) строк, протягом якого діє рішення про віднесення інфор­мації до державної таємниці.

Рішення про віднесення інформації до державної таємниці приймається державним експертом з питань таємниць не пізніше одного місяця з дня одержання звернення відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації чи громадянина.

Рішення державного експерта про віднесення інформації до державної таємниці підлягає реєстрації Службою безпеки Ук­раїни у Зводі відомостей, що становлять державну таємницю.

Висновок державного експерта з питань таємниць про ска­сування рішення про віднесення інформації до державної таєм­ниці є підставою для вилучення інформації зі Зводу відомостей, що становлять державну таємницю. Цей висновок набирає чин­ності з моменту внесення Службою безпеки України змін до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю.

Рішення (висновок) державного експерта (експертів) з пи­тань таємниць, видане в межах його (їх) повноважень і зареєст­роване Службою безпеки України у Зводі відомостей, що ста­новлять державну таємницю, є обов´язковим для виконання на території України.

Звід відомостей, що становлять державну таємницю, формує та публікує в офіційних виданнях Служба безпеки України на підставі рішень державних експертів з питань таємниць.

Зміни до Зводу відомостей, що становлять державну таєм­ницю, публікуються не пізніше трьох місяців з дня одержання Службою безпеки України відповідного рішення чи висновку державного експерта з питань таємниць.

Зразки форм рішень (висновків) державних експертів з пи-таньтаємниць, порядок та механізм формування Зводу відомос­тей, що становлять державну таємницю, і його опублікування визначаються Кабінетом Міністрів України.

На підставі та в межах Зводу відомостей, що становлять дер­жавну таємницю, з метою конкретизації та систематизації да­них про секретну інформацію органи державної влади створю­ють галузеві або відомчі розгорнуті переліки відомостей, що ста­новлять державну таємницю, а також можуть створювати міжгалузеві або міжвідомчі переліки відомостей, що становлять державну таємницю. Підприємства, установи та організації не­залежно від форм власності, що провадять діяльність, пов´язану із державною таємницею, за ініціативою та погодженням із за­мовником робіт, пов´язаних з державною таємницею, можуть створювати власні розгорнуті переліки відомостей, що станов­лять державну таємницю. Такі переліки погоджуються із Служ­бою безпеки України, затверджуються державними експертами з питань таємниць та реєструються у Службі безпеки України.

Розгорнуті переліки відомостей, що становлять державну таємницю, не можуть суперечити Зводу відомостей, що станов­лять державну таємницю.

Уразі внесення до Зводу відомостей, що становлять держав­ну таємницю, або до розгорнутих переліків цих відомостей інформації, яке не відповідає категоріям і вимогам, або пору­шення встановленого порядку віднесення інформації до держав­ної таємниці зацікавлені громадяни та юридичні особи мають право оскаржити відповідні рішення до суду. З метою недопу­щення розголошення державної таємниці судовий розгляд скарг може проводитися в закритих засіданнях.

Строк дії рішення про віднесення інформації до державної таємниці

Строк, протягом якого дії рішення про віднесення інформації до державної таємниці, встановлюється державним експертом зпитань таємниць з урахуванням ступеня секретності інформації, критерії визначення якого встановлюються Службою безпеки Ук­раїни, та інших обставин. Він не може перевищувати для інфор­мації із ступенем секретності "особливої важливості" — 30 років, для інформації "цілком таємної" — 10 років, для інформації "таємно" — 5 років.

Після закінчення передбаченого строку дії рішення про віднесення інформації до державної таємниці державний екс­перт з питань таємниць робить висновок про скасування рішен­ня про віднесення її до державної таємниці або приймає рішен­ня про продовження строку дії зазначеного рішення в межах строків, встановлених частиною першою цієї статті.

Президент України з власної ініціативи або на підставі про­позицій державних експертів з питань таємниць чи за звернен­ням органів держаної влади, органів місцевого самоврядуван­ня, підприємств, установ, організацій чи громадян може вста­новлювати більш тривалі строки дії рішень про віднесення інформації до державної таємниці.

Підвищення або зниження ступеня секретності інформації та скасування рішення про віднесення її до державної таємниці здійснюються на підставі висновку державного експерта з пи­тань таємниць або на підставі рішення суду та оформляються Службою безпеки України шляхом внесення відповідних змін до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю.

Інформація вважається державною таємницею з більш ви­соким чи нижчим ступенем секретності або такою, що не ста­новить державної таємниці, з часу опублікування відповідних змін до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Банківський менеджмент
Менеджмент гостиниц и ресторанов
ПОДАТКОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
Менеджмент якості
Маркетинг
Організація праці менеджера
Основи менеджменту
Культура ділового спілкування менеджера