пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ

Загрузка...


Організація праці менеджера

13.1. Основні поняття і загальні положення про державну таємницю


В Україні суспільні відносини, які пов´язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекре­чуванням її матеріальних носіїв та охороною з метою захисту на­ціональної безпеки регулює Закон України "Про державну таєм­ницю" від 21.09.99р. № 1079-XIV.

Це вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, дер­жавної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які виз­нані державною таємницею і підлягають охороні державою.

Віднесення інформації до державної таємниці — це проце­дура прийняття (державним експертом з питань таємниць) рішення про віднесення категорії відомостей або окремих відо­мостей до державної таємниці з установленням ступеня їх се­кретності шляхом обґрунтування та визначення можливої шко­ди національній безпеці України у разі розголошення цих відо­мостей, включенням цієї інформації до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю.

Гриф секретності — реквізит матеріального носія секретної інформації, що засвідчує ступінь секретності даної інформації.

Державний експерт із питань таємниць — посадова особа, уповноважена здійснювати віднесення інформації до державної таємниці у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування.

Допуск до державної таємниці — оформлення права грома­дянина на доступ до секретної інформації.

Доступ до державної таємниці — надання повноважною по­садовою особою дозволу громадянину на ознайомлення з кон­кретною секретною інформацією та проведення діяльності, по­в´язаної з державною таємницею, або ознайомлення (з конкрет­ною секретною інформацією та провадження діяльності, пов´язаної з державною таємницею) цією посадовою особою відповідно до її службових повноважень.

Засекречування матеріальних носіїв інформації — введення обмежень на поширення та доступ до конкретної секретної інфор­мації шляхом надання відповідного грифу секретності докумен­там, виробам або іншим матеріальним носіям цієї інформації.

Звід відомостей, що становлять державну таємницю, — акт, в якому зведено переліки відомостей, що згідно з рішеннями дер­жавних експертів із питань таємниць становлять державну тає­мницю.

Категорія режиму секретності — категорія, яка характери­зує важливість та обсяги відомостей, що становлять державну таємницю, які зосереджені в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях.

Криптографічний захист секретної інформації — вид захис­ту, що реалізується шляхом перетворення інформації з викорис­танням спеціальних даних (ключових даних) з метою прихову­вання (або відновлення) змісту інформації, підтвердження її справжності, цілісності, авторства тощо.

Матеріальні носії секретної інформації — матеріальні об´єк­ти, в тому числі фізичні поля, в яких відомості, що становлять державну таємницю, відображені у вигляді текстів, знаків, сим­волів, образів, сигналів, технічних рішень, процесів тощо.

Охорона державної таємниці — комплекс організаційно-правових, інженерно-технічних, криптографічних та оперативно-розшукових заходів, спрямованих на запобігання розголо­шенню секретної інформації та втратам її матеріальних носіїв.

Режим секретності — встановлений єдиний порядок забез­печення охорони державної таємниці.

Розсекречування матеріальних носіїв секретної інформації — зняття в установленому законодавством порядку обмежень на поширення та доступ до конкретної секретної інформації шля­хом скасування раніше наданого грифу секретності документам, виробам або іншим матеріальним носіям цієї інформації.

Спеціальна експертиза щодо наявності умов для проваджен­ня діяльності, пов´язаної з державною таємницею, — експерти­за, що проводиться з метою визначення в органах державної вла­ди, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях наявності умов, для провадження діяль­ності, пов´язаної з державною таємницею.

Ступінь секретності ("особливої важливості", "цілком таєм­но", "таємно") — категорія, яка характеризує важливість се­кретної інформації, ступінь обмеження доступу до неї та рівень її охорони державою.

Технічний захист секретної інформації — вид захисту, спря­мований на забезпечення інженерно-технічними заходами кон­фіденційності, цілісності та унеможливлення блокування інфор­мації.

Законодавство про державну таємницю поширюється на органи законодавчої, виконавчої та судової влади, органи про­куратури України, інші органи державної влади, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Рес­публіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації усіх форм власності, об´єднання грома­дян, що провадять діяльність, пов´язану з державною таємни­цею, громадян України, іноземців та осіб без громадянства, яким у встановленому порядку наданий доступ до державної таємниці.

Державну політику щодо державної таємниці як складову за­сад внутрішньої та зовнішньої політики визначає Верховна Рада України.

Компетенцією органів державної влади, органів місцевого са­моврядування та їх посадових осіб у сфері охорони державної тає­мниці є:

1. Президент України, забезпечуючи національну безпеку, видає укази та розпорядження з питань охорони державної таєм­ниці.

2. Рада національної безпеки і оборони України координує та контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері охо­рони державної таємниці.

3. Кабінет Міністрів України спрямовує та координує робо­ту міністерств, інших органів виконавчої влади щодо забезпе­чення здійснення державної політики у сфері охорони держав­ної таємниці.

4. Центральні та місцеві органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування здійснюють державну політику в сфері охорони державної таємниці в межах своїх повноважень.

Спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері забезпечення охорони державної таємниці є Служба без­пеки України.

Забезпечення охорони державної таємниці відповідно до ви­мог режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, діяльність яких пов´язана з державною таємницею, покладається на керівників цих органів, підприємств, установ і організацій.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Банківський менеджмент
Менеджмент гостиниц и ресторанов
ПОДАТКОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
Менеджмент якості
Маркетинг
Організація праці менеджера
Основи менеджменту
Культура ділового спілкування менеджера