Посадові особи, які винні у порушенні законодавства про звернення громадян, несуть цивільну, адміністративну або кри­мінальну відповідальність передбачену, законодавством Украї­ни.

У випадку задоволення скарги орган або посадова особа, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадяни­на, відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов´язані з поданням і розглядом скарги, обґрунтовані витрати, понесені у зв´язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток. Спори про стягнення витрат розглядаються в судовому порядку.

Громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначаєть­ся судом.

Подання громадянином звернення, яке містить наклеп і об­рази, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об´єднань громадян та їхніх посадових осіб, ке­рівників та інших посадових осіб підприємств, установ і органі­зацій незалежно від форм власності, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, тягнуть за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.

Витрати, зроблені органом державної влади, місцевого са­моврядування, установою, організацією незалежно від форм власності, об´єднанням громадян, підприємством, засобами масової інформації у зв´язку з перевіркою звернень, які містять завідомо неправдиві відомості, можуть бути стягнуті з громадя­нина за рішенням суду.

Контроль за дотриманням законодавства про звернення гро­мадян відповідно до своїх повноважень здійснюють Верховна Рада України, народні депутати України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Уповноважений з прав людини Вер­ховної Ради України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, сільські, се­лищні, міські ради та їх виконавчі комітети, депутати місцевих рад, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої вла­ди щодо підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій.

Нагляд за дотриманням законодавства про звернення гро­мадян здійснюється Генеральним прокурором України та підпо­рядкованими йому прокурорами. Відповідно до наданих їм чин­ним законодавством повноважень вони вживають заходів до поновлення порушених прав, захисту законних інтересів грома­дян, притягнення порушників до відповідальності.

У Цивільному процесуальному кодексі України у статтях 235, 236 та главі 31-А передбачається:

1. У статті 235:

" Суд, виявивши при розгляді цивільної справи порушення законності окремими службовими особами чи громадянами або порушення встановленого порядку розгляду скарг, заяв, звер­нень державними, громадськими органами, органами місцево­го самоврядування, об´єднаннями громадян, установами, орга­нізаціями, підприємствами і їх об´єднаннями, іншими юридич­ними особами чи інші істотні недоліки в їх діяльності, постановляє окрему ухвалу і надсилає її цим або відповідним службовим особам, органам, установам, організаціям вищого рівня по відношенню до тих, що допустили порушення закон­ності, або трудовим колективам.

Службова особа, державний або громадський о´рган, орган місцевого самоврядування, об´єднання громадян, підприємство, установа, організація, інша юридична особа, трудовий колек­тив зобов´язані вжити заходів щодо виконання окремої ухвали і повідомити про це суд у місячний строк";

доповнити статтю частиною четвертою такого змісту: " Залишення відповідною службовою особою без розгляду ок­ремої ухвали суду або невжиття заходів до усунення зазначених у ній порушень закону, а також несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу тягнуть за собою відповідальність згідно із статтею 185⁶ Ко­дексу України про адміністративні правопорушення".

2. Пункт З стаття 236:

3) по скаргах громадян на рішення, дії або бездіяльність дер­жавних органів, юридичних чи службових осіб у сфері управ­лінської діяльності".

"Глава 31-А

СКАРГИ ГРОМАДЯН НА РІШЕННЯ, ДІЇ

АБО БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ,

ЮРИДИЧНИХ ЧИ СЛУЖБОВИХ ОСІБ

У СФЕРІ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 248^і. Право на звернення із скаргою до суду

Громадянин має право звернутися до суду (військовослуж­бовець — до військового суду) зі скаргою, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного органу, юридич­ної або службової особи під час здійснення ними управлінських функцій порушено його права чи свободи.

Скаргу в суд може бути подано громадянином, його пред­ставником або на прохання громадянина — уповноваженим представником громадської організації, трудового колективу.

До суб´єктів, зазначених у частині першій цієї статті, рішен­ня, дії або бездіяльність яких може бути оскаржено до суду

(суб´єкти оскарження), належать: органи державної виконавчої влади та їх службові особи; органи місцевого самоврядування та їх службові особи; керівники установ, організацій, підприємств і їх об´єднань незалежно від форм власності; керівні органи і ке­рівники об´єднань громадян, а також службові особи, які вико­нують організаційно-розпорядчі, адміністративно-господарські обов´язки або виконують такі обов´язки за спеціальними повно­важеннями.

Стаття 248². Предмет судового оскарження

До рішень, дій або бездіяльності суб´єктів оскарження на­лежать колегіальні і одноособові рішення, дії або бездіяльність, у зв´язку з якими громадянин вважає, що:

• порушено або порушуються його права чи свободи;
• створено або створюються перепони для реалізації ним своїх конституційних прав чи свобод або що вжиті заходи щодо реалізації його прав є недостатніми;
• на нього покладено обов´язки, не передбачені законодав­ством або передбачені законодавством, але без врахування кон­кретних обставин, за яких ці обов´язки повинні покладатися, або що вони покладені не уповноваженими на це особою чи орга­ном;
• його притягнено до відповідальності, яку не передбачено законом, або до нього застосовано стягнення за відсутністю пе­редбачених законом підстав або неправомочною службовою осо­бою чи органом.

Суб´єкти оскарження несуть відповідальність за невиконан­ня лише тих обов´язків, які були на них покладені законодавчи­ми або іншими нормативними актами.

Стаття 248³. Скарги на рішення і дії, які не підвідомчі судам

Судам не підвідомчі скарги:

• на акти органів законодавчої і виконавчої влади, що підля­гають розгляду щодо їх конституційності;
• на акти, що стосуються забезпечення обороноздатності держави, державної безпеки, зовнішньополітичної діяльності держави, збереження державної, військової і службової таєм­ниці;
• на акти і дії службових осіб органів дізнання, попередньо­го слідства, прокуратури, суду, якщо законодавством встанов­лено інший порядок оскарження;
• на акти і дії об´єднань громадян, які відповідно до закону, статуту (положення) належать до їх внутріорганізаційної діяль­ності або їх виключної компетенції.

Стаття 248^і. Подання скарги

Скаргу може бути подано безпосередньо до суду або до суду після оскарження до органу, службовій особі вищого рівня по відношенню до того органу, службової особи, що постановили рішення чи здійснили дії або допустили бездіяльність.

Скарга подається за місцезнаходженням суб´єкта оскарження.

Подання скарги до суду зупиняє виконання оскаржуваного акта. Про подання скарги суд повідомляє державний орган, юри­дичну чи службову особу не пізніше наступного дня після її прийняття.

Стаття 248⁵. Строки для звернення із скаргою

Скаргу може бути подано в суд:

• у двомісячний строк, обчислювальний з дня, коли грома­дянин дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав чи свобод;
• у місячний строк з дня одержання громадянином письмо­вої відповіді про відмову в задоволенні скарги органом, службо­вою особою вищого рівня по відношенню до того органу, служ­бової особи, що постановили рішення чи здійснили дії або до­пустили бездіяльність, або з дня закінчення місячного строку після подання скарги, якщо громадянином не було одержано на неї письмової відповіді.

Пропущений строк для подання скарги може бути поновле­но судом, якщо буде встановлено, що його пропущено з поваж­них причин.

Стаття 248^і. Розгляд скарги

Скарга розглядається у десятиденний строк у відкритому су­довому засіданні з участю заявника (громадянина, який подав скаргу) і службової особи, представника державного органу чи юридичної особи, рішення, дії або бездіяльність яких оскаржу­ються.

Якщо заявник або службова особа не можуть з´явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто з участю їх представників. Неявка в судове засідання з неповажних при­чин осіб, зазначених у частині першій цієї статті, або їх пред­ставників не є перешкодою для розгляду скарги, проте суд може визнати їх явку обов´язковою.

У судовому засіданні можуть брати участь представники гро­мадських організацій і трудових колективів.

Відмова представника громадської організації чи трудового колективу від скарги, поданої ними на прохання заявника, не є підставою для закриття провадження у справі, якщо заявник ви­магає розгляду скарги по суті.

Якщо суд встановить, що особа, рішення чи дія якої оскар­жуються, не працює на попередній посаді, він залучає до участі в справі службову особу, до компетенції якої входить вирішен­ня питання про усунення порушення прав і свобод заявника.

Якщо при розгляді скарги буде встановлено, що державний орган або юридична особа, рішення чи дії яких оскаржуються, припинили свою діяльність, суд залучає до участі у справі їх пра­вонаступників, а за їх відсутності — орган, до компетенції якого входить вирішення питання про усунення порушення прав і сво­бод заявника.

Суд, встановивши при розгляді скарги наявність спору про право, який розглядається у порядку позовного провадження, залишає скаргу без розгляду і роз´яснює заявнику його право на пред´явлення позову на загальних підставах.

Стаття 248 - 7. Рішення суду по скарзі

За результатами розгляду скарги суд постановляє рішення.

При встановленні обґрунтованості скарги суд визнає оскар­жувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов´я­зує державний орган, юридичну або службову особу задоволь­нити вимогу заявника і усунути порушення, скасовує покладе­ний на нього обов´язок чи застосовані до нього заходи відповідальності або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржувані рішення, дії було вчинено відповідно до закону, в межах повноважень державного органу, юридичної або службової особи і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє рішення про відмову в задоволенні скарги.

При задоволенні скарги суд може допустити негайне вико­нання рішення.

Рішення суду по справі може бути оскаржено.

Стаття 248-8. Розподіл витрат, пов´язаних з розглядом скарги

Витрати, пов´язані з розглядом скарги, включаючи й витра­ти для надання юридичної допомоги, а також витрати, пов´я­зані з поїздками, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на державний орган, юридичну чи службову особу, якщо було постановлено рішення про задоволення скарги заявника.

Стаття 248-9. Виконання рішення суду

Рішення суду по скарзі надсилається не пізніше десяти днів після набрання ним законної сили відповідному державному органу, юридичній чи службовій особі для виконання, а також заявнику.

Про виконання рішення державний орган, юридична чи службова особа повідомляє суд і заявника не пізніше ніжу місяч­ний строк з дня одержання рішення суду.

Стаття 248-10. Відповідальність за невиконання рішення суду

Уразі невиконання рішення по справі державним органом, юридичною чи службовою особою у визначений строк винні в цьому особи несуть відповідальність згідно зі статтею 417 цього Кодексу.

Навмисне невиконання службовою особою рішення суду або перешкоджання його виконанню тягнуть за собою кримі­нальну відповідальність згідно зі статтею 176⁴ Кримінального кодексу України".