пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ

Загрузка...


Організація праці менеджера

2.3. Основні принципи керівництва


Успішне функціонування будь-якої організації залежить від того, як менеджери використовують принципи керівництва.

Принципи — це основні положення якоїсь теорії, вчення, науки. Принципи керівництва — це основні положення управ­лінської науки, які стосуються керівництва людьми в процесі спільної діяльності для досягнення цілей організації.

Основні принципи керівництва наведені на схемі:

 

Основні принципи керівництва

19

1. Розподіл праці. Цей принцип заснований на розподіленні процесу праці на окремі види робіт або операції. На основі роз­поділу праці організується процес управління, розробляються організаційна структура підприємства, положення про підроз­діли і посадові інструкції для кожного працівника. Так конкре­тизуються виконавці робіт з наданими їм повноваженнями та відповідальністю.

Принципи розподілу праці є найголовнішим загальним принципом адміністративного керівництва.

2. Відповідальність. Менеджер несе всю відповідальність за ре­зультати роботи організації перед вищим органом управління (зборами акціонерів, учасників товариства, власником). У своїй діяльності він повинен виконувати чинне законодавство і нор­мативні акти України, відповідає за їх порушення. Особливу відповідальність несе за виконання угод, контрактів і договорів. Менеджер володіє владою над підлеглими працівниками, але на­явність влади передбачає відповідальність як за свої дії, так і за дії працівників. Відповідальність є необхідною належністю влади.

До об´єктивних внутрішніх умов організації відносяться такі фактори: перспективи розвитку організації, у тому числі виробничі, технічні та організаційні зміни, наявність матеріально-тех­нічних, фінансових і трудових ресурсів, діюча система органі­зації управління і система зв´язків між структурними підрозді­лами.

Суб´єктивні внутрішні умови визначаються професійними якостями менеджерів, досвідом їх роботи, інтелектуальними та організаторськими здібностями, фізичними можливостями та ін. Ці фактори впливають на вибір цілі і формування намірів, вибір варіантів дій, їх здійснення і контроль за діяльністю та її резуль­татами.

Вищенаведені умови взаємодіють між собою і визначають ефективність менеджерської діяльності.

Разом з тим менеджери впливають на конкретні умови, ви­рішують проблеми для досягнення економічного зростання і за­безпечують конкурентоспроможність підприємства.

Ефективна стратегія і тактика дій менеджера передбачає точ­ну оцінку структури умов діяльності і розробку заходів з удоско­налення всієї системи управління.

3. Дисципліна. Це найважливіша сила будь-якої людини чи колективу. Це показник рівня додержання встановлених норм та правил поведінки в організації.

Дисципліна праці включає в себе трудову, технологічну і ви­робничу дисципліни.

Принцип дисципліни праці передбачає добросовісне вико­нання працівниками своїх обов´язків по використанню обладнан­ня, інструментів, робочого часу, виконання вимог технології ви­робничого процесу, правил охорони та безпеки праці. Чим кра­ще дисципліна, тим відповідальніше кожен працівник підходить до виконання своїх обов´язків. При добре організованій роботі навіть слабо дисциплінована людина не зможе порушувати вста­новлений порядок і, навпаки, наявність недоліків у організації праці понижує дисципліну.

4. Єдність владних повноважень. При виконанні будь-якої ро­боти працівник не повинен одержувати розпоряджень більше як від одного керівника. Якщо два керівника здійснюють владу од­накового змісту над одним і тим же підрозділом, то одразу ж з´являються непорозуміння, які можуть приводити до конфлікту. А щоб не допустити цього, треба: або ліквідувати подвійність, або усунути одного з керівників. Люди не витримують подвійної вла­ди. Обов´язково прихиляються до однієї з них. Про цей прин­цип у народі кажуть: "Удвох няньок дитина без ока". І це вірно.

5. Централізація і делегування. Централізація передбачає зо­середження влади в одному центрі. Таким центром в організації є керівник або колективний орган (правління, президія та ін.) Питання централізації та децентралізації є питанням міри, рівня зосередження владних повноважень. Для успішного керівниц­тва треба використовувати систему делегування владних повно­важень від вищого до нижчого рівня управління, від менеджера до підлеглих. Цей принцип підвищує самостійність виконання робіт і, головне, відповідальність за їх результати.

Надмірна централізація, як і надмірне делегування владних повноважень не завжди дають позитивні результати. Про цей принцип можна сказати так: " Один керівник і єдиний план дій для сукупності операцій, які мають загальну ціль ". Це необхід­на умова єдності роботи, узгодженості дій і об´єднання зусиль.

Єдність керівництва передбачає об´єднання зусиль кожно­го працівника для ефективного виконання роботи і досягнення поставленої цілі.

6. Об´єктивність і науковість рішень. Успішне керівництво можливо тільки з урахуванням об´єктивних умов розвитку сус­пільства, галузевих закономірностей і виробничих умов конк­ретної організації; керівництво несумісне з суб´єктивізмом, який тільки шкодить справі.

Кожен керівник на будь-якій ступені ієрархії повинен прий­мати рішення тільки з урахуванням об´єктивних обставин і нау­кового передбачення майбутнього.

7. Єдність інтересів працівників і підприємства. Цей принцип стверджує, що економічні інтереси підприємства і працівників повинні співпадати. Кожен працівник повинен одержувати справедливу частку прибутку від загального результату. Пору­шення цього принципу призводить до незацікавленості праців­ників у високопродуктивній праці.

8. Принцип ефективності і оптимальності передбачає досяг­нення найбільшої ефективності в результаті праці колективу при найбільшій економії ресурсів. Це можливо тільки на основі впровадження новітніх технологій, удосконалення організації праці та управління, використання комп´ютерної техніки. 

9. Справедливість. Цей принцип передбачає справедливі дії керівництва. Справедливий менеджер діє безпристрасно по відношенню до істини. Справедливе рішення приймається без упередженості на законній і чесній основі. Справедливість ме­неджера — це поєднання доброзичливості з правосуддям у прий­нятті управлінських рішень. 

10. Ініціатива. Ініціатива це внутрішнє спонукання до но­вих форм діяльності, підприємливість. Це керівна роль у будь-яких діях, можливість щось задумати і здійснити.

Ініціатива є наймогутнішим стимулом людської діяльності.

Щоб розвивати ініціативу, треба надати працівнику са­мостійність у виконанні службових обов´язків, обмежуючись на­глядом і направленням його роботи, заохочувати заслуги, навіть ціною деяких жертв з боку власного самолюбства.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Банківський менеджмент
Менеджмент гостиниц и ресторанов
ПОДАТКОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
Менеджмент якості
Маркетинг
Організація праці менеджера
Основи менеджменту
Культура ділового спілкування менеджера