Надання банком кредитів під заставу векселів здійснюється на загальних принципах банківського кредиту.
Прийняття векселів у заставу банк здійснює на підставі укладеного з векселедержателем-позичальником договору застави, в якому встановлюється місце зберігання заставлених векселів. В заставу приймається векселі, строк платежу за якими є більш віддаленим у часі, ніж термін дії позики.
Вексель може бути переданий у заставу згідно з відповідним договором шляхом:
1. здійснення заставного індонсаменту і передавання його заставо-тримачеві;
2. здійснення іменного індонсаменту на користь заставотримача;
3. здійснення іменного чи бланкового індосаменту і передавання векселя заставотримачеві;
4. простого передавання векселя на зберігання в депозит державної нотаріальної контори;
5. простого передавання векселя на зберігання заставотримачеві без вчинення на його користь будь-якого індосаменту.
Векселі подаються пред´явником у заставу з реєстром векселів в якому векселі розташовуються у порядку настання строків платежу, починаючи з найближчого. Після прийняття банком позитивного рішення про прийняття в заставу всіх або окремих векселів визначається оціночна вартість кожного векселя і суму кредиту, що надається, а з позичальником укладається договір застави.
Договір надання кредиту під заставу векселів може містити положення, що стосується специфіки застави, зокрема такі:
- право банку при потребі звертати на погашення боргу суми, що надходить в оплату прийнятих у заставу векселів;
- право банку дозволити позичальнику за його ініціативою замінювати одні векселі до строку їх оплати іншими.
Звернення банком щодо стягнення на заставлені векселі може бути здійснене шляхом:
1. Пред´явлення векселя до платежу зобов´язаній особі, якщо вексель одержаний за заставним або передавальним індосаментом;
2. Продажу, якщо вексель одержаний за передавальним індосаментом.