Електронна бібліотекапідручники


Зовнішньоекономічна діяльність підприємства

14.4. Міжнародна логістика


Логістика (від гр. logistike) означає "мистецтво обчислювати, міркувати". Історія виникнення і розвитку практичної логістики сягає далекого минулого. Відомо, що ще в період Римської імперії існували служителі, які носили титул "логісти" або "логістики"; вони займалися розподілом продуктів харчування. З часом логістика переросла в науку завдяки військовій справі і почала включати в себе не тільки перевезення, але і широке коло питань, таких, як планування, управління і постачання, визначення місця дислокації військ, а також будівництво мостів, доріг тощо.
На практиці логістика стала активно застосовуватися в період Другої світової війни. Чітка взаємодія воєнної промисловості, тилових і фронтових постачальницьких баз і транспорту дозволяла вчасно і систематично забезпечувати американську армію постачанням озброєння, паливно-мастильних матеріалів і продовольства в потрібних кількостях. З часом в багатьох західних країнах логістику поставили на службу управління матеріальними потоками в економіці, вона поступово стала переходити з військової сфери в господарську практику. Спочатку вона оформилася як новий вид теорії про управління рухом товарно-матеріальних ресурсів у сфері обігу, а потім і виробництва.
Ідеологія логістики припускає інтеграцію в єдиний комплекс виробничої технології підприємства, механізму фінансування, комунікацій, міграцію і формування персоналу, а також інші ключові функції. Сучасна логістика — це наука про планування, організацію, управління, контроль і регулювання руху матеріальних та інформаційних потоків у просторі і в часі від їх первинного джерела. Закони і технологія логістики набирають сили на "стику" різних процесів — конвеєрного виробництва і відвантаження готової продукції, постачання і зберігання комплектуючих, формування товарно-матеріальних запасів.
Для торговельного підприємства логістика вирішує задачу координації оптових закупівель, поділу оптових партій, транспортування, зберігання і реалізації товару. Логістика забезпечує також облік і оптимізацію товарно-фінансових потоків, що виникають у процесі функціонування такого підприємства. У зв´язку з цим виявляється один з основних принципів логістики — в її основі лежить так званий "потоковий" підхід. Логі-стична діяльність базується на трьох складових:
— техніка як сукупність усіх технічних засобів і устаткування, що супроводжують матеріальні потоки;
— інформація як сукупність усієї статичної і динамічної інформації про рух матеріальних і нематеріальних потоків у системах;
— економіка підприємства та інфраструктури.
Основним завданням логістики є створення інтегрованої ефективної системи регулювання і контролю матеріальних та інформаційних потоків, що забезпечує високу якість постачання продукції. З виконанням цього завдання найтісніше поєднується вирішення таких проблем:
— відповідність матеріальних та інформаційних потоків;
— контроль за матеріальним потоком і передача даних про нього в єдиний центр;
— визначення стратегії й технології фізичного переміщення товарів;
— розробка способів управління операціями руху товарів;
— встановлення норм стандартизації напівфабрикатів і упаковування;
— визначення обсягу виробництва, транспортування і складування;
— подолання розбіжностей між наміченими цілями та можливостями закупівлі і виробництва.
Відповідно до сучасних завдань логістики розрізняють два види її функцій: оперативні і координаційні. Оперативні функції пов´язані з безпосереднім управлінням рухом матеріальних цінностей у сфері постачання, виробництва і розподілу. До функцій у сфері постачання відносять управління рухом сировини і матеріалів, окремих частин або запасів готової продукції від постачальника або пункту їх придбання до виробничих підприємств, складів. У фазі виробництва функцією логістики стає управління запасами, що включає контроль руху напівфабрикатів і компонентів через усі стадії виробничого процесу, а також переміщення готової продукції на оптові склади і роздрібні ринки збуту. Функції управління розподілом продукції охоплюють оперативну організацію потоків кінцевої продукції від підприємства-виробника до споживачів.
До функцій логістичної координації відносять: виявлення та аналіз потреб у матеріальних ресурсах різних фаз і частин виробництва; аналіз ринків, на яких діє підприємство, і прогнозування поведінки інших джерел цих ринків; опрацювання даних, що стосуються замовлень і потреб клієнтури.
Сьогодні теоретики і практики виділяють декілька видів (підсистем) логістики: логістика, пов´язана із забезпеченням виробництва матеріалами (закупівельна логістика), виробнича логістика, збутова (маркетингова або розподільча логістика) і транспортна логістика, яка, по суті, є складовою кожного з трьох видів логістики.
Транспортна логістика в умовах глобалізації міжнародної економіки набуває першорядного значення. Інтеграційні процеси в економіці розвинутих країн кардинально міняють місце і роль транспорту. Цей вид комунікацій стає структурно-технологічною частиною економіки держав і міжнародного співтовариства в цілому, а високоякісне й ефективне задоволення потреб у перевезеннях виступає на перший план. У межах міжнаціональних логістичних систем різні види транспорту використовуються на основі принципів оптимізації контактних графіків, коли при наявності багаторічних стабільних перевезень усі види транспорту, що беруть у них участь, управляються з одного центру.
Транспортна логістика вирішує сьогодні такі завдання:
— вибір виду транспортних засобів;
— вибір типу транспортних засобів;
— спільне планування транспортного процесу зі складським і виробничим;
— спільне планування транспортних процесів на різних видах транспорту (у випадку змішаних перевезень);
— забезпечення технологічної єдності транспортно-складського процесу;
— визначення раціональних маршрутів доставки.
При реалізації готової продукції підприємству доводиться вирішувати комплекс питань, пов´язаних з доставкою, і, в першу чергу, вибирати вид транспорту, методи організації перевезень і тип транспортних засобів. При виборі раціональних транспортних засобів керуються відповідністю їх типу властивостям вантажів, що перевозяться та іншим критеріям, про які йшлося вище. Цілям логістики відповідають такі прогресивні способи перевезень, як пакетні, контейнерні, комбіновані.
Розвиток транспортної логістики має ґрунтуватися на поєднанні економічних інтересів відправника, транспортного підприємства та одержувача на базі створення комплексних транспортно-технологічних систем, при яких рухомий склад виробників, споживачів і транспортників використовується кооперовано.
На фазі транспортної логістики (магістрального транспорту) її функції полягають в управлінні матеріальними потоками від виробника до споживача за графіком. Для того щоб реалізувати фундаментальний принцип логістики доставки вантажів "точно в термін", домогтися високої ефективності системи, має бути розроблений і здійснений єдиний технологічний процес усієї виробничо-транспортної системи на основі інтеграції виробництва, транспорту і споживання. Однак це не той єдиний технологічний процес, що закінчується на під´їзних шляхах і станціях, або в транспортних вузлах, а це комплексна технологія, у рамках якої, керуючись системним підходом, здійснюється чітка взаємодія всіх елементів логістичної системи.
Ідеї логістики використовуються при організації перевезення масових вантажів технологічними маршрутами, у єдиних технологічних процесах транспортних вузлів, залізничних станцій і під´їзних шляхів підприємств при транспортно-експедиційному обслуговуванні, організації контейнерних і пакетних перевезень. Найбільш ефективно і порівняно просто проблеми логістики вирішуються під час перевезення масових вантажів: кам´яного вугілля, залізної руди, нафтопродуктів тощо в умовах, коли сформувалися стабільні і потужні вантажопотоки між відправниками й одержувачами. Так, у Канаді і США для руху великовагових потягів масою 10—25 тис. т, що доставляють сировину і паливо споживачам, іноді виділяються спеціалізовані шляхи промислового призначення. На таких лініях не споруджують дорогі станції, не застосовують складні засоби автоматичної сигналізації і блокування. Завантаження і розвантаження таких потягів цілком автоматизується.
Концентрація потужних і стабільних матеріальних потоків — це прогресивний захід у технології перевезень. Водночас в окремих випадках, при порівняно невеликих потоках, концентрація суперечить принципам логістики, що віддає безперечні пріоритети споживачу. Накопичення вантажів, що супроводжує концентрацію, збільшує час доставки, рівень запасів і зменшує ефективність від скорочення часу просування вантажів залізницею чи морським транспортом. Концентрація в цьому випадку знижує доступність транспорту для його користувача. Тому при визначенні ефективності концентрації матеріальних потоків необхідно розглядати весь логістичний ланцюг в цілому від джерела матеріального потоку, підприємства, що виготовляє продукцію або добуває сировину, до споживача продукції.
Значно складнішими є структура і функції логістичної системи, коли розподіляються товари широкої номенклатури, призначені для задоволення потреб десятків, а то і сотень споживачів. При доставці такої багатономенклатурної продукції з´являються додаткові операції: упаковування, пакетизація, контейнеризація, поділ на групи партій вантажів, вибір виду транспорту і типу транспортних засобів, сортування вантажів на шляху проходження тощо. В окремих випадках на напрямках вантажопотоків доводиться створювати великі розподільчі складські бази і вирішувати питання вибору раціональних зон обслуговування споживачів складськими розподільчими центрами.
Орієнтована на споживача система логістики — це динамічна система оперативного планування транспорту і виробництва. Оперативний цикл планування зазвичай приймається рівним одному або двом тижням. Протягом циклу перевіряється декілька завдань щодо задоволення попиту. До основних показників завдання відносять:
— географію перевезення вантажу;
— вид транспорту (загального користування або експедиторської організації);
— термін перевезення з точністю до декількох годин;
— ранні і пізні терміни передачі вантажу на транспорт;
— можливі пріоритети;
— умови навантаження і тип транспортних засобів.
При розробці і реалізації оперативного плану намагаються досягти рівномірного завантаження технічних засобів, мінімізації транспортних витрат, забезпечення термінів доставки вантажу з точністю до декількох годин. Технологічний процес з виконання замовлення включає такі операції:
— оформлення замовлення, що надійшло на підприємство й уточнення його специфікації;
— розробка і затвердження плану виконання замовлення;
— детальне логістичне планування видачі продукції підприємством;
— складське зберігання;
— облік;
— комплектація і навантаження вантажів на транспортні засоби;
— транспортування;
— надходження продукції споживачу;
— розвантаження вантажів і розрахунки з постачальником;
— зворотний інформаційний зв´язок замовника з відправником.
Динамічна модель планування враховує безупинний процес прийому нових замовлень, зміну потужності задіяних технічних засобів, контроль конфліктних ситуацій, що виникають. Цим процедурам приділяється першорядна увага, тому що йдеться про управління недостатньо структурованою, схильною до випадкових впливів транспортною системою.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Зовнішньоекономічна діяльність підприємства
Міжнародні економічні відносини
Міжнародна економіка