Специфічною формою кредитного обслуговування зовнішньоекономічних зв´язків є лізингові операції — підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування лізингоодержувачу на визначений строк майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержува-чем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізинго-одержувачем періодичних лізингових платежів.
Об´єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме і рухоме майно, яке може бути віднесене до основних фондів. Суб´єктами лізингу можуть бути:
— лізингодавець — суб´єкт підприємницької діяльності, у тому числі банківська або небанківська фінансова установа, який передає в користування об´єкти лізингу за договором лізингу;
— лізингоодержувач — підприємство, яке одержує в користування об´єкти лізингу за договором лізингу;
— продавець лізингового майна — підприємство, що виготовляє майно (машини, устаткування тощо) та/або продає власне майно, яке є об´єктом лізингу.
Розрізняють такі види лізингу.
1. Фінансовий лізинг — це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об´єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 % вартості об´єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Сума відшкодування вартості об´єкта лізингу в складі лізингових платежів за період дії договору фінансового лізингу має включати не менше 60 % вартості об´єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Після закінчення строку договору фінансового лізингу об´єкт лізингу, переданий лізингоодержувачу згідно з договором, переходить у власність лізингоодержувача або викуповується ним за залишковою вартістю.
2. Оперативний лізинг — це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об´єкт лізингу на строк, менший строку, за який амортизується 90 % вартості об´єкта лізингу, визначеної на день укладення договору. Після закінчення строку договору оперативного лізингу він може бути продовжений або об´єкт лізингу підлягає поверненню лізинго-давцю і може бути повторно переданий у користування іншому лізингоодержувачу за договором лізингу.
Є різні форми лізингу.
1. Зворотний лізинг — це договір лізингу, який передбачає набуття лізингодавцем майна у власника і передачу цього майна йому у лізинг.
2. Пайовий лізинг — це здійснення лізингу за участю суб´єктів лізингу на основі укладення багатостороннього договору та залучення одного або кількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу, інвестуючи свої кошти. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів не може становити більше 80 % від вартості набутого для лізингу майна.
3. Міжнародний лізинг — це договір лізингу, що здійснюється суб´єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі, якщо майно чи платежі перетинають державні кордони.
4. Експортний лізинг — угода, за якою лізингова компанія купує об´єкт лізингу в національної компанії і передає його закордонному лізингоодержувачу.
5. Імпортний лізинг — лізингодавець купує предмет лізингу в іноземного підприємства і надає його вітчизняному лізингоодержувачу.
6. Сублізинг — операція, у якій беруть участь основний лізингодавець, зареєстрований в одній країні, і посередник іншої країни, що передає об´єкт лізингу лізингоодержувачу.
Істотними умовами договору лізингу є:
— найменування сторін;
— об´єкт лізингу (перелік і вартість майна), умови та строки його поставки;
— строк, на який укладається договір лізингу;
— розмір, структура та графік сплати лізингових платежів, умови їх перегляду;
— умови переоцінки вартості об´єкта лізингу згідно з чинним законодавством;
— умови повернення об´єкта лізингу в разі банкрутства лізингоодержувача;
— умови страхування об´єкта лізингу;
— умови експлуатації та технічного обслуговування, модернізації об´єкта лізингу та надання інформації щодо його технічного стану;
— умови реєстрації об´єкта лізингу;
— умови повернення об´єкта лізингу чи його викуплення після закінчення дії договору;
— умови дострокового розірвання договору лізингу;
— умови надання відомостей про фінансовий стан лізингоодержувача;
— відповідальність сторін;
— дата і місце укладення договору.
На відміну від традиційної оренди об´єкт лізингової угоди обирається лізингоодержувачем, а лізингодавець купує устаткування за свій рахунок. Термін лізингу коротший за термін фізичного зносу устаткування. Після закінчення терміну лізингу клієнт може продовжувати оренду на пільгових умовах або купити майно за залишковою вартістю. У світовій практиці лізингодавцем звичайно є лізингова компанія, а не комерційний банк.
Сьогодні лізинг є одним із основних фінансових інструментів, що дозволяє здійснювати великомасштабні капітальні інвестиції в розвиток матеріально-технічної бази будь-якого виробництва. Порівняно з іншими способами придбання устаткування (оплата за фактом постачання, покупка з відстрочкою оплати, банківський кредит тощо) лізинг має низку істотних переваг:
1. Лізинг дає можливість підприємству-орендарю розширити виробництво і налагодити обслуговування устаткування без значних одноразових витрат і необхідності залучення позичкових коштів.
2. Пом´якшується проблема обмеженості ліквідних коштів, витрати на придбання устаткування рівномірно розподіляються на весь термін дії договору. Звільняються кошти для вкладення в інші види активів.
3. Не залучається позиковий капітал, і в балансі підприємства підтримується оптимальне співвідношення власного і позикового капіталів.
Поряд з тим лізинг має й певні недоліки:
— операції, пов´язані з лізингом, відрізняються значною складністю як щодо розробки прийнятної схеми, формулювання умов угоди, так і щодо документального її оформлення;
— лізингодавець повинен мати значний початковий капітал або мати стабільне джерело коштів;
— лізингоодержувач програє на підвищенні залишкової вартості лізингового майна, зокрема через інфляцію;
— вартість лізингу вища, ніж ціна покупки, позички (банківського кредиту), оскільки ризики зносу (морального старіння) об´єкта лізингу несе лізингодавець, який закладає їх у вартість лізингу.
Лізингова операція відрізняється досить складною організацією. Угода часто складається як мінімум з трьох контрактів:
— між орендарем і орендодавцем;
— між постачальником і орендодавцем;
— між орендодавцем і його банком.
Звичайно перед укладанням угоди справа клієнта ретельно аналізується. Цей аналіз включає:
— оцінку спроможності клієнта виплатити орендні платежі і його попередніх прибутків від використання орендованого устаткування;
— оцінку товарів (попит на них з позицій можливого перепродажу).
Якщо це міжнародний лізинг, то особливої ваги набувають: вибір валюти контракту, оцінка ризику зміни курсу валюти, митний режим орендаря, рівень податків, що накладаються на орендодавця, наявність угод про уникнення подвійного оподатковування між країнами, захист права власності іноземного орендодавця в країні орендаря.
При лізингу з додатковим залученням коштів особливо гостро постають питання заставного права, страхування, різних гарантій. Важливі також питання надання технічних гарантій виробником.
Необхідно відзначити, що в галузі лізингу рухомого майна за останні роки були вироблені, хоча і з деякими нюансами, стандартні типи контрактів, у той час як в галузі лізингу нерухомого майна окремі пункти контрактів складаються, як правило, в індивідуальному порядку з урахуванням розміру об´єктів і більш тривалих термінів дії укладених контрактів.
Важливим моментом при укладанні контракту є розрахунок і обґрунтування лізингових платежів, які лізингоодержу-вач вносить за користування об´єктом лізингу. Величина періоду, за який вноситься лізинговий платіж, встановлюється за договором лізингу і може бути нерівномірною. Лізингові платежі включають:
— суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості об´єкта лізингу, що амортизується за строк, за який вноситься лізинговий платіж;
— суму, що сплачується лізингодавцю як процент за залучений ним кредит для придбання майна за договором лізингу;
— платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;
— відшкодування страхових платежів за договором страхування об´єкта лізингу, якщо об´єкт застрахований лізингодавцем;
— інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу.
Розміри, спосіб, форма і строки внесення лізингових платежів та умови їх перегляду визначаються у договорі лізингу за домовленістю сторін. Ці платежі можуть бути одноразовими і періодичними, пропорційними і прогресивними. Вибір принципової моделі платежів залежить від форми лізингу. Лізингові платежі відповідно до законодавства України відносяться на валові витрати виробництва та обігу лізингоодержу-вача.
Погашення лізингових зобов´язань може відбуватися як у грошовій, так і в іншій формі. Так, при лізингу в країнах, що розвиваються, часто використовуються елементи бартерної угоди. В рахунок орендних платежів приймається товар, вироблений орендарем.
Лізингові угоди можуть передбачати зобов´язання орендодавця здійснювати ремонт і технологічне обслуговування устаткування. Це особливо важливо при лізингу складного устаткування, що вимагає залучення висококваліфікованого персоналу для пусконалагоджувальних робіт, ремонту й обслуговування. Практично на умовах лізингу можна одержати об´єкт "під ключ", передавши здійснення усіх формальностей лізинговій компанії, і завдяки цьому сконцентрувати зусилля на вирішенні інших питань. Лізинг дозволяє орендарю періодично оновлювати устаткування, що морально старіє.
Лізинг широко поширений у США, Італії, Великій Британії, Німеччині, Японії. Кожна країна по-своєму використовує лізинг у розвитку національної економіки і міжнародної діяльності. Переважна частина лізингових операцій в країнах — членах Європейської асоціації лізингових компаній припадає на угоди з рухомим майном. Однак в останні роки намітилася тенденція до збільшення частки лізингу нерухомого майна. Збільшення обсягу орендних операцій у міжнародній торгівлі потребує залучення значних фінансових коштів. Тому невипадково великі комерційні банки багатьох країн активно беруть участь у фінансуванні лізингових компаній, що потім переходять часто в їхню власність.