пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ

Загрузка...


Дидактика

§ 1. Класифікація цілей навчання


Види діяльності. Ми вже з´ясували, що цілі навчання можуть бути виражені в таких поняттях і категоріях, як знання, уміння, навички, способи творчої діяльності й емоційно-оцінні норми. Кожна з них, як ми переконалися, має не просте значення, однак у своїй сукупності вони дають повне уявлення про те, чому маємо вчити. Але це тільки один бік справи.

Головна мета навчання і виховання полягає в передачі молодому поколінню нагромадженої попередніми поколіннями людської куль­тури. Тут під культурою ми розуміємо сукупність засобів і способів діяльності, створених у процесі суспільно-історичної практики для розвитку суспільства. Культура, як зрозуміло з її визначення, створена і проявляється в діяльності.

Якщо навчання і виховання — це передача суспільного досвіду, то напрошується запитання: якого досвіду або досвіду яких видів людсь­кої діяльності. Очевидно, щоб з´ясувати ці види, необхідно звернутися до суспільно-історичної практики людської цивілізації.

Першим видом діяльності є виробнича діяльність. Щоб жити, люди повинні їсти, пити, мати житло, одягатися тощо. Усього цього людині в готовому вигляді ніхто не дає. Вона сама виготовляє одяг, сама виро­щує хліб та інші харчові продукти, будує житло, дороги, мости, транс­портні засоби тощо. Людина включена в систему суспільного вироб­ництва і є безпосереднім учасником виробничої діяльності. І досвід, нагромаджений усіма попередніми поколіннями в цьому виді діяль­ності, має передаватися молодому поколінню в усій його різноманіт­ності і повноті. Без передачі досвіду у виробничій діяльності існування суспільства, його розвиток, як і життя кожної конкретної людини в його сучасному вигляді, практично було б неможливим.

Розглянемо другий вид діяльності. Щоб полегшити свою виробни­чу Діяльність, людина змушена вдосконалювати засоби праці, розроб­ляти і використовувати нові. Допомогу в цьому людині надає такий вид Діяльності, який пов´язаний зі здобуванням знань про природу, суспільство і про саму людину. Використовуючи здобуті знання, людина створює механізми, пристрої, машини, складні апарати, які істотно полегшують виробничу діяльність людини. Цей вид діяльності нази­вають наукою. Зрозуміло, що він не тільки обмежується здобуванням тих знань, які людина застосовує чи використовує для полегшення своєї виробничої діяльності.

Закони, про які йшлося вище, існують і діють у природі та суспільстві люди вивчають і пізнають їх. Цим займається наука. Вона є результатом діяльності нашого розуму, нашої свідомості. Об´єктивні закони природи і суспільства відображаються в свідомості людей. Одер­жуємо ніби дві низки законів: одні діють у світі, який нас оточує, інші — в нашій свідомості. Закони науки людина і намагається використати в своїй виробничій практиці.

Але людина — допитлива істота. Щоб орієнтуватися в навколиш­ньому світі, тобто все, що вона бачить, чує, відчуває, людина повинна вміти описати, пояснити, передбачити можливі наслідки. А цю роль якраз і виконує наука — система знань про природу, людину, суспіль­ство. Наука допомагає людині вільно орієнтуватися в довколишньому світі, виробити свої погляди на все, що відбувається навколо неї, вико­ристати закони науки для вдосконалення і полегшення виробничої діяльності людини.

З´ясуємо третій вид діяльності. Людину не тільки цікавить усе те, що її оточує. Людину цікавить не меншою мірою вона сама, її пам´ять, мислення, уява, увага, сила волі, її інтереси, нахили, здібності, її розу­мові, фізичні, емоційно-почуттєві можливості.

Саме діяльність людини з вивчення своїх можливостей, з їх засто­сування, удосконалення самої себе і є третім видом діяльності, досвід, який необхідно передавати від старшого покоління до молодшого.

Четвертий вид діяльності — це діяльність з навчання і виховання підростаючого покоління. Діяльність, яка не тільки допомагає! кожній дитині нагромадити певний фонд знань про природу, суспільство і саму себе, а й діяльність, наслідком якої є формування пев­ного ставлення молодої людини до всього, що її оточує, до таких І самих, як вона, до старших, до батьків, нарешті, до суспільства, вла­ди, держави.

Таким чином, передача соціально-історичного досвіду молодому |поколінню охоплює чотири види діяльності людини", виробничу, здо­бування знань (науку), самовдосконалення, виховну.

Матриця цілей навчання. На основі аналізу категорій, у котрих ви­ражається досвід та види діяльності, де цей досвід сконцентровано, складемо таку матрицю цілей навчання                                      

Таблиця 5.1.

 

Елемент досвіду

Вид діяльності

 

 

Виробнича

Здобування знань

Самовдос­коналення

Виховна

Знання

+

+

+

+

Уміння

+

+

+

+

Навички

+

+

+

+

Емоційно-оцінні норми

+

+

+

+

Способи творчої діяльності

+

+

+

 

 

Політехнічна

Навчальна

Розвивальна

Виховна

 

 

Група цілей навчання

Як видно з цієї матриці, усі цілі навчання можна поділити на чоти­ри групи: політехнічну, освітню, розвивальну, виховну. Кожна із груп (вертикальні стовпчики) є певною системою знань, умінь, навичок, досвіду творчої діяльності, емоційно-оцінних норм, що відповідає кон­кретному виду діяльності.

Підсумок. Поділ цілей навчання зумовлений тими видами діяль­ності, в яких відбувається передача соціального досвіду від покоління до покоління. Такими видами є: виробнича діяльність; діяльність із здобування знань (наука); діяльність із самовдосконалення людини; діяльність із виховання.

Відповідно до цього цілі навчання поділяють на такі чотири групи: політехнічну, освітню (навчальну), розвивальну, виховну.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Історія педагогіки: курс лекцій
Робоча книга вихователя групи продовженого дня
Педагогіка вищої школи
Дидактика