Електронна бібліотекапідручники


Педагогіка вищої школи

Сутність дистанційного навчання


Можна навести велику кількість визначень поняття дистан­ційне навчання, що відображає різноманітні підходи до його ро­зуміння. Ось деякі з них.

1. Дистанційне навчання (ДН) є формою освіти, поряд з очною та заочною, за якою в освітньому процесі використовуються кращі традиційні та інноваційні засоби і форми навчання, що ґрунтують­ся на комп´ютерних і телекомунікаційних технологіях.

Основою освітнього процесу в ДН є цілеспрямована й контро­льована інтенсивна самостійна робота студента, котрий може на­вчатися в зручному для себе місці, за індивідуальним розкладом, маючи комплект спеціальних засобів навчання й погоджену мож­ливість контакту з викладачем по телефону, електронною та зви­чайною поштою, а також очно.

2. Дистанційне навчання є цілеспрямованим інтерактивним асинхронним процесом взаємодії суб´єктів і об´єктів навчання між собою та із засобами навчання, причому процес навчання індиферентний до їхнього просторового розташування. Освітній процес проходить у специфічній педагогічній системі. Елемен­тами цієї системи є підсистеми: мета навчання; зміст навчання; засоби навчання; організаційні форми навчання — ідентифіка­ційно-контрольна, навчально-матеріальна, фінансово-економічна, нормативно-правова, маркетингова.

3. Дистанційна освіта — особлива, досконала форма, яка по­єднує елементи очного, очно-заочного, заочного й вечірнього на­вчання на основі нових інформаційних технологій та систем мультимедіа. Сучасні засоби телекомунікацій та електронних видань дають змогу подолати недоліки традиційних форм навчання, збе­рігаючи при цьому всі їхні позитивні риси.

Дистанційна освіта — комплекс освітніх послуг, що нада­ються широким колам населення в країні й за кордоном за допо­могою спеціалізованого інформаційного освітнього середовища, що базується на засобах обміну навчальною інформацією на відстані (супутникове телебачення, радіо, комп´ютерний зв´язок та інше). Інформаційно-освітнє середовище ДН становить систем­ну сукупність, що організувалася із засобів передачі даних, інфор­маційних ресурсів, протоколів взаємодії, апаратно-програмного та організаційно-методичного забезпечення, яке орієнтується на задоволення освітніх потреб користувачів. Дистанційне навчан­ня є однією з форм неперервної освіти, що покликана реалізува­ти права людини на освіту й отримання інформації.

5.Дистанційне навчання — нова організація освітнього про­цесу, що базується на принципі самостійного навчання студента. Середовище навчання характеризується тим, що студенти в ос­новному, а часто й повністю, віддалені від викладача у просторі й часі, водночас вони мають можливість у будь-який момент підтри­мувати діалог за допомогою засобів телекомунікації.

6.Дистанційне навчання — сукупність інформаційних тех­нологій, що забезпечують доставку студенту основного обсягу навчального матеріалу; інтерактивну взаємодію студентів та ви­кладачів у процесі навчання; надання студентам можливості са­мостійної роботи із засвоєння навчального матеріалу; а також оцінювання їхніх знань та умінь у процесі навчання.

7.  Дистанційне навчання — це нова сходинка заочного навчан­ня, на якому забезпечується застосування інформаційних техно­логій, що ґрунтуються на використанні персональних комп´ю­терів, відео- та аудіотехніки, космічної техніки й оптичних си­стем зв´язку.

8. Дистанційне навчання — це універсальна гуманістична форма навчання, що базується на використанні широкого спек­тра традиційних і нових інформаційних та телекомунікаційних технологій, технічних засобів, які створюють умови для вибору студентами вільних освітніх дисциплін, які відповідають стан­дартам, діалоговому обміну з викладачем; при цьому процес на­вчання не залежить від розташування студента в просторі та часі.

9. Дистанційне навчання — це, за словами Л.В. Хуторсько­го, електронний варіант очного або заочного навчання, що адап­тує традиційні форми занять та паперові засоби навчання в те­лекомунікаційні. Дистанційне навчання покликане вирішува­ти специфічні завдання стосовно розвитку творчої складової осві­ти й проблеми, складні для розв´язання у звичайному навчанні, зокрема:

а) підсилення активної ролі студента у власній освіті: у постановці освітньої мети, виборі домінантних напрямків, форм і темпів навчання в різноманітних освітніх царинах;

б) різке збільшення обсягу доступних освітніх масивів, куль­турно-історичних досягнень людства, доступ до світових культур­них та наукових скарбів для дітей з будь-якого населеного пунк­ту, де є телезв´язок;

в) отримання можливості спілкування учня з педагогами-професіоналами, з ровесниками-однодумцями, консультування у фахівців високого рівня незалежно від їхньої територіальної розташованості;

г) збільшення евристичної складової навчального процесу за рахунок застосування інтерактивних форм занять, мультиме­дійних навчальних програм;

ґ) більш комфортні, порівняно з традиційними, умови для творчого самовираження студента, можливість демонстрації про­дуктів своєї творчої діяльності для всіх, широкі експертні мож­ливості оцінювання творчих досягнень;

д) можливість змагання з великою кількістю ровесників, що знаходяться у різних містах та країнах, за допомогою участі у дистанційних проектах, конкурсах, олімпіадах.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Історія педагогіки: курс лекцій
Робоча книга вихователя групи продовженого дня
Педагогіка вищої школи
Дидактика