пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ

Загрузка...


Педагогіка вищої школи

Підготовка до контрольних заходів


У вищій школі в кінці кожного семестру проводяться курсові екзамени і заліки відповідно до "Положення про курсові екзаме­ни і заліки у вищих навчальних закладах України". У цьому до­кументі, зокрема, сказано, що курсові екзамени з усієї дисциплі­ни або її частини передбачають мету оцінити роботу студента за курс (семестр), одержані теоретичні знання, їх міцність, розви­ток творчого мислення, оволодіння навичками самостійної робо­ти, вміння синтезувати набуті знання і застосовувати їх при роз­в´язанні практичних завдань.

Заліки, як правило, є формою перевірки успішного виконан­ня студентами лабораторних і розрахунково-графічних робіт, курсових проектів (робіт), засвоєння навчального матеріалу на практичних і семінарських заняттях, а також способом перевірки проходження навчальної і виробничої практики та виконання у процесі цих практик усіх навчальних доручень відповідно до про­грами. В окремих випадках заліки можуть бути встановлені як з дисципліни в цілому, так і з окремих її частин.

Екзамени і заліки є підсумком самостійної роботи студента протягом семестру або навчального року. Щоб успішно скласти екзамени і заліки, необхідно систематично і наполегливо працю­вати над засвоєнням матеріалу з кожної навчальної дисципліни протягом усього семестру. Послаблена, епізодична робота над програмовим матеріалом, надія на те, що все можна буде вивчи­ти протягом 2—3 днів перед контролем, не дає очікуваних резуль­татів. Тому студент, який прагне пройти контроль успішно, по­винен з першого дня занять систематично і ретельно виконувати всі завдання. Це і буде головний напрям підготовки до кон­трольних заходів, а відтак і запорука одержання високої оцінки. Разом з тим, необхідно виявляти значні зусилля та наполег­ливість і під час безпосередньої підготовки до контролю.

На екзаменаційну сесію, як правило, виноситься не більше 6 заліків і 5 екзаменів. Студенти складають заліки у процесі вико­нання практичних і лабораторних робіт. Тому для підготовки до заліків окремі дні, як правило, не відводяться. Студент зобов´я­заний скласти всі заліки до початку екзаменаційної сесії. На підготовку до кожного екзамену відводиться 3—5 днів.

Що ж потрібно пам´ятати студентові, аби успішно підготува­тися до екзаменів? Необхідно, в першу чергу, ознайомитися з програмою проведення екзаменів з навчальної дисципліни. На основі цього треба скласти план повторення і систематизації на­вчального матеріалу на кожен день з таким розрахунком, щоб останній день або частина його (залежно від кількості днів, виді­лених на підготовку до екзамену) були відведені для повторного узагальнення програмового матеріалу.

Програма навчальної дисципліни, за якою проводиться екза­мен, весь час має знаходитися на робочому столі. Для підготовки необхідно відібрати потрібні навчальні посібники, рекомендова­ну літературу. Ні в якому разі не можна обмежуватися лише кон­спектами лекцій. Записи в конспекті надто стислі, у них можуть бути допущені помилки, неповні визначення, відсутній ілюстра­тивний матеріал. Заучування конспекту приводить до догматиз­му і формалізму в знаннях, значно утруднює процес усвідомлен­ня і розуміння сутності основних наукових понять. Конспект лекцій може служити лише орієнтиром, планом-програмою за­своєного навчального матеріалу.

Послідовність роботи при підготовці до контрольних заходів має бути такою: уважно прочитати й усвідомити суть вимог кон­кретного питання програми; ознайомитися з конспектом; уваж­но опрацювати необхідний навчальний матеріал за навчальними посібниками та рекомендованою літературою. Якщо з окремої теми викладачем були запропоновані першоджерела, спеціаль­на наукова література, яку студент опрацьовував у період підго­товки до семінарських чи інших занять, необхідно повернутися до записів цих матеріалів (а в окремих випадках і до оригіналів), відтворити в пам´яті основні наукові положення. В окремому зо­шиті на кожне питання програми варто скласти стислий план відповіді у логічній послідовності і з фіксацією необхідного ілю­стративного матеріалу (приклади, малюнки, схеми, цифри). Якщо окремі питання програми залишаються незрозумілими, їх необхідно написати на полях конспекту, щоб з´ясувати на кон­сультації. Провідні положення теми (правила, закони, визначен­ня та ін.) після глибокого усвідомлення їх суті варто завчити, повторюючи декілька разів або розповідаючи колезі. Найбільш суттєві моменти у плані підготовки відповіді варто виділяти іншим кольором, це допомагає кращому їх запам´ятанню.

Так поступово треба переходити від повторення матеріалу однієї теми до іншої. Коли ж повторено і систематизовано весь навчаль­ний матеріал, необхідно переглянути його ще раз уже за своїми за­писами, перевіряючи подумки, як засвоєна логіка розкриття кож­ної теми, як зафіксовані у пам´яті основні факти, формули, ілю­стративний матеріал, чим і як можна доповнити окремі питання.

Якщо під час основної роботи з систематизації і повторення навчального матеріалу необхідно, як правило, працювати само­му (а не групою), оскільки кожному властиві індивідуальні особ­ливості розумової діяльності, то підсумкову роботу корисно здійснювати удвох-утрьох. Це дає змогу взаємоперевірити рівень засвоєння і розуміння навчального матеріалу. У процесі підго­товки до екзаменів необхідно організувати чітку установку на активне запам´ятання.

Найзручніше готуватися до екзаменів у читальному залі бі­бліотеки чи в спеціалізованому навчальному кабінеті. Тут є опти­мальні умови для цілеспрямованої роботи, немає чинників, що відволікають увагу (радіо, сусіди, інші побутові подразники). Протягом доби необхідно працювати 8—9 годин, роблячи через кожні 1,5 години перерви на 10—15 хвилин. Готуючись до кон­трольних заходів, необхідно особливо ретельно дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог, про які йшлося раніше.

Значне місце в самостійній роботі студента займає система­тична праця з періодичними виданнями. Звичка читати газети, журнали (у першу чергу — пов´язані з майбутньою спеціальні­стю), робити виписки, розміщувати їх у певній системі — це не­вичерпне джерело інтелектуального розвитку і загально-культур­ного збагачення майбутнього фахівця, передумова його успіхів у кар´єрному сходженні.

 

Література

Архипова СП., Омеляненко В.Л. Вступ до педагогічної спе­ціальності. — Черкаси, 2002.

Гецов Г. Работа с книгой: рациональные приемы. — М.: Кни­га, 1984.

Гнатюк Н.П. Нет предела совершенству. — М.: Просвещение, 1989.

Загвязинский В.И. Теория обучения: современная интерпре­тация: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. — М.: Изд. центр "Академия", 2001.

Кузнецов О А., Хромое Л.И. Техника быстрого чтения. — М.: Книга, 1977.

Леви В. Искусство быть собой. — М.: Знание, 1973.

Пекелис В. Твои возможности, человек. — М.: Знание, 1975.

Педагогика высшей школы: Учеб. пособие. — Ростов н/Д.: Феникс, 2002. —544 с.

Поварин СИ. Как читать книги. — М.: Книга, 1978.

Раченко И.П. НОТ учителя. — М.: Просвещение, 1989.

Смородинская М.Д., Маркова ЮЛ. О культуре чтения: Что нужно знать каждому. — М.: Книга, 1984.

Якунин В А. Педагогическая психология: Учеб. пособие. — 12-е изд. — СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2000.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Історія педагогіки: курс лекцій
Робоча книга вихователя групи продовженого дня
Педагогіка вищої школи
Дидактика