пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ

Загрузка...


Педагогіка вищої школи

Підготовка до лабораторних, практичних, семінарських занять


Важливе місце у навчальній роботі ВНЗ займають лабора­торні, практичні заняття, семінари. Кожен з цих видів виконує свої завдання. Але головне, що їх об´єднує, — забезпечення умов для самостійної роботи студента, оволодіння раціональними й ефективними методами пізнання.

Види СРС можуть бути найрізноманітнішими: підготовка до аудиторних занять (лекцій, лабораторних, практичних, семі­нарів), заліків, іспитів, до атестації в умовах дії модульно-рейтингової форми організації і контролю занять, виконання рефе­ратів, курсових, кваліфікаційних, дипломних робіт і проектів.

Час, що затрачається на СРС, становить 75—80 % у загальній структурі навчального часу (з урахуванням самостійної діяль­ності під час аудиторних занять).

Для того щоб самостійна робота була ефективною, студент має глибоко усвідомити її необхідність, мету і подальшу корисність для себе. Обов´язковими умовами успішного виконання СРС є точне і конкретне визначення завдання, його вмотивованість, наявність і знання студентом методики виконання, строки, форми і види кон­тролю, надання консультативної допомоги викладачем.

Матеріали для самостійної роботи, його обсяги добираються викладачем, він же визначає графіки, строки виконання, форми контролю. Розробляє систему завдань, теми рефератів, курсових, кваліфікаційних, дипломних робіт, методичні рекомендації та інструкції, списки обов´язкової і додаткової літератури.

Для того щоб завдання для самостійної роботи могли бути ви­конаними, треба, щоб вони відповідали умовам, а саме: були до­ступними і зрозумілими для студента, містили елементи новизни, давали можливість коригувати і контролювати їх виконання.

У практиці роботи вищої школи, як уже зазначалося, виділя­ють три дидактичних типи семінарів: просемінари, семінари і спецсемінари. Семінарські заняття потребують від студентів ре­тельної підготовки. Готуючись, студент повинен ознайомитися з планом семінарського заняття, рекомендованою літературою. Спочатку слід ознайомитися з матеріалом за темою семінару, що вміщений у навчальних посібниках. Це дасть змогу скласти за­гальне уявлення про тему, яка виноситься на семінарське занят­тя. Якщо з цієї теми була прочитана лекція, то корисно також ретельно опрацювати її конспект. Лише після цього розпочи­нається самостійна робота над вивченням першоджерел.

Окрему ланку в процесі підготовки до семінарського заняття становить безпосередня підготовка виступу з того чи того питан­ня. Варто привчати себе виступати не за готовим текстом, зачи­туючи його, а своїми словами, користуючись лише коротким пла­ном. Підготовка до виступу і полягає в тому, щоб до кожного пи­тання скласти на окремій картці чи аркуші короткий план з по­мітками потрібних цифр, записами цитат, конкретних фактів. Такий підхід дасть змогу виробити вміння виявляти самостій­ність під час виступів на семінарі. Якщо студент поставлений перед необхідністю самостійно розв´язувати завдання, то це знач­но активізує потенції його психічної діяльності, сприяє розвит­кові та становленню позитивних якостей.

Для успішного виконання лабораторних і практичних робіт треба добре знати теоретичний матеріал, володіти методикою за­стосування знань на практиці, вміти користуватися необхідним обладнанням, устаткуванням, матеріалами, реактивами, техні­кою для проведення вимірів, обчислень. Безперечно, що успіх можливий лише при копіткій підготовчій роботі студента



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Історія педагогіки: курс лекцій
Робоча книга вихователя групи продовженого дня
Педагогіка вищої школи
Дидактика