пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ

Загрузка...


Педагогіка вищої школи

Уміння слухати і конспектувати лекції


Значне місце у підготовці фахівців з вищою освітою займають лекції. Лекція — це чіткий, системний виклад окремої наукової проблеми або теми. Мета лекції полягає також у допомозі сту­дентам оволодіти методами самостійної роботи з підручниками, посібниками, першоджерелами. Лекція — один з найважливіших чинників в організації навчальної діяльності студентів.

Робота студентів безпосередньо на лекції і над лекцією потре­бує значних зусиль. Основні вимоги, пов´язані з лекційною фор­мою навчання, такі: уміти не лише слухати, а й сприймати, усві­домлювати зміст лекції; систематизувати одержані знання в кон­спектах; уміти творчо осмислювати матеріал лекції у процесі са­мостійної роботи.

Успішне сприймання лекції потребує психічного напружен­ня — уваги, уяви, логічного мислення, пам´яті. Для мобілізації психічних потенцій необхідно:

—своєчасно зайняти робоче місце, підготувати зошит, пись­мове приладдя для записів;

—ознайомитися зі змістом попередньої лекції для встанов­лення логічного зв´язку з наступною;

—зусиллям волі зосередити увагу на змісті лекції;

—з´ясувати зміст лекції, окремих її частин шляхом ставлен­ня запитань лектору, якщо у цьому є потреба.

Самоорганізація і самодисципліна є запорукою успішного сприйняття лекції.

Засвоєння лекційного матеріалу буде мати більшу ефек­тивність, якщо лекцію не лише слухати, а й записувати, тобто конспектувати. Це сприяє глибокому осмисленню навчального матеріалу, використанню його при підготовці до семінарських чи практичних занять, заліків і екзаменів.

Уміння правильно вести конспект лекцій формуються посту­пово. Звичайно, першокурсники намагаються повністю, слово в слово, вести записи лекцій. Така спроба, як правило, не має успі­ху, виявляється невдалою: повністю записати лекцію не вдаєть­ся, студент швидко стомлюється, а головне — у нього не задіяне активне мислення, немає аналізу і синтезу змісту лекції. Несистематизовані записи окремих уривків не дають можливості від­новити зміст лекційного матеріалу пізніше при підготовці до семі­нарських занять чи підсумкового контролю. Тому головне, до чого треба прагнути при конспектуванні лекції, — записувати в логічній послідовності суттєві думки, положення, викладені в лекції, які є результатом аналізу і синтезу власного мислення.

Треба мати на увазі й такі вимоги до ведення конспектів лекцій:

—з кожної навчальної дисципліни потрібно мати окремий зошит, на титульній сторінці якого слід зазначити назву навчаль­ної дисципліни, курс, прізвище та ініціали студента, вчений ступінь, звання, прізвище, ім´я і по батькові лектора;

—з лівого боку кожної сторінки варто відводити широкі поля (4—5 см), на яких під час лекції і пізніше при самостійному опра­цюванні матеріалу можна робити помітки;

—записи потрібно робити чорнилом і розбірливо;

—цитати, важливі думки виділяти чорнилом іншого кольору.

Треба навчитися швидко писати. Це досягається, у першу чер­гу, за рахунок умовних позначень і скорочень окремих слів і фраз. Однак, не варто скорочувати закінчення слів, оскільки це може викликати спотворення їх змісту під час роботи з конспектом. Скороченню, як правило, підлягають слова і фрази, які найбільш часто вживаються в тому чи тому лекційному курсі, вони вироб­ляються практикою конспектування. Для прикладу наведемо скорочення, які можуть бути використані під час записів лекцій із психолого-педагогічних, суспільних та інших наук:

амер. — американський

англ. — англійський

АН — академія наук

арх. — архітектор

АПН — Академія педагогічних наук        

вид-во — видавництво         

док-ти — документи

б-ка — бібліотека       

3. — захід

букв. — буквально

іл. — ілюстрація

псих-и — психологічний

кн. — книга

р-н — район

м. — море
мін-во — міністерство

с-во — суспільство

н.-д. — науково-дослідний

с.-д. — соціал-демократичний

пед-ка — педагогіка

ст. — століття

пост. — постанова

ун-т — університет

проф. — професор

у т.ч. — у тому числі

чл. — член

ф-т — факультет

 

япон. — японський та ін.

 

Для студента важливо вміти поєднувати роботу думки і руки, розподіляти увагу, зосереджувати її на головному. Це дає змогу здійснювати своєрідну "фільтрацію" навчального матеріалу. Тут відбуваються два процеси: відокремлення другорядного від голов­ного, узагальнення і систематизація змісту лекції.

Головні думки, на відміну від другорядних, звичайно виді­ляються інтонацією, сповільненим темпом мовлення лектора. Си­стематизація досягається вмінням студентів виділяти вузлові пи­тання, здатністю до узагальнення і логічного осмислення по­слідовності та взаємозв´язку окремих компонентів лекції.

Конспектуючи лекцію, треба повністю записувати назву теми, план, рекомендовану літературу. Особливу увагу необхідно при­діляти записам правил, цитат, формул, схем тощо.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Історія педагогіки: курс лекцій
Робоча книга вихователя групи продовженого дня
Педагогіка вищої школи
Дидактика