пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ

Загрузка...


Педагогіка вищої школи

Адаптація студентів до самостійної навчальної роботи


Адаптація (лат. adapto — пристосовую) передбачає пристосу­вання будови і функцій організму, його органів та клітин до умов середовища. Процеси адаптації скеровані на збереження гомео­стазу, тобто збереження відносної сталості біологічних властиво­стей внутрішнього середовища організму людини щодо особли­востей зовнішнього середовища. У широкому плані мова йде не лише про біологічні властивості, а й нервово-психічні, які забез­печують збереження і підтримання оптимальних умов для функ­ціонування мозку, нервової системи в цілому в процесі реалізації різноманітних форм діяльності.

Потреби в адаптації молодих людей до життя в нових умовах викликані тим, що в них упродовж останніх перед вступом до ВНЗ десяти-одинадцяти років склався стійкий анатомо-фізіологічний і соціально-психічний стереотип. Перебування в сім´ї, звичні по­бутові умови, постійні вчителі, коло товаришів, особливості робо­ти конкретної школи — все це так чи інакше впливало на юнака чи дівчину, формувало певні звички, погляди, відображалося на формуванні рис характеру. Із вступом до вищого навчального за­кладу різко змінюються об´єктивні чинники впливу на особистість: змінюється оточення і спілкування; у багатьох немає можливості щоденно спілкуватися з батьками, рідними; інші побутові умови (мешкання в гуртожитку, харчування та ін.). Все це породжує складності, веде до руйнування уже сформованих стереотипів, не­рідко негативно впливає на самопочуття молодої людини.

Студенти-першокурсники мають пристосуватися до умов жит­тя і діяльності згідно з новими соціальними функціями і особли­востями роботи вищого навчального закладу. У процесі адаптації їм необхідно подолати низку суб´єктивних і об´єктивних труд­нощів. Суб´єктивні труднощі викликані індивідуальними особ­ливостями анатомо-фізіологічного, психічного і соціального роз­витку. У переважній більшості особистість може подолати їх са­мостійно, спираючись на власний соціальний досвід. Та все ж і тут необхідна цілеспрямована педагогічна допомога старших. Це уважне ставлення до студента, який, потрапивши в коло незна­йомих людей і зіткнувшись з новими обставинами, відчуває пси­хологічний дискомфорт, незручність, ніяковість, невпевненість.

До об´єктивних труднощів належать ті, які визначаються се­редовищем, обставинами, особливостями діяльності конкретно­го ВНЗ. На них студент не може здійснити безпосередній вплив, змінити їх на свою користь. У цьому плані можна виділити три групи труднощів: соціальні, навчальні, професійні. Соціальні труднощі викликані зміною місця мешкання, новими умовами життя, особливостями спілкування зі значним колом нових лю­дей (викладачами, колегами, обслуговуючим персоналом); не­обхідність самостійно вести свій бюджет, влаштовувати власний побут, звикати до нового режиму і розпорядку дня та інше. Тут потрібна допомога старших — досвідчених викладачів. Варто організувати і провести 1—2 ділові гри "Знайомство", під час яких дати змогу студентам познайомитися між собою, а також з ви­кладачами і навчально-допоміжним персоналом, з якими студен­ти мають спілкуватися під час навчання. Доречними можуть бути розповіді декана про факультет та ВНЗ в цілому, про його підроз­діли. Потрібна окрема розповідь про бібліотеку, читальні зали, навчально-методичні кабінети. З цією метою варто використати також екскурсію по ВНЗ. Студенти з користю для себе сприймуть поради щодо організації побуту в гуртожитку, ведення свого бю­джету. І навіть екскурсія-розповідь про місто, яке є новим і мало­знайомим для багатьох першокурсників, сприятиме подоланню труднощів.

Навчальні труднощі викликані тим, що студенти зустрічають­ся з новими формами і методами навчальної діяльності, особливостями організації самостійної роботи, контролю за нею з боку викладачів. Необхідність слухати, конспектувати лекції, готу­ватися до семінарських занять, виконувати лабораторні роботи, брати участь у колоквіумах, проходити поточну атестацію чи складати щосеместру заліки і екзамени — все це багато в чому нові і незвичні аспекти навчальної діяльності вчорашніх учнів загальноосвітньої школи. Вмілі і застережливі дії викладачів допоможуть студентам здолати ці труднощі, адаптуватися до не­звичних форм, методів і видів навчальної роботи. По-перше, це ознайомлення студентів з психолого-педагогічними особливостя­ми форм, видів, методів організації навчання у вищій школі. По-друге, допомога в оволодінні методами і прийомами навчальної роботи. Це має здійснюватися як на окремих заняттях, так і в процесі читання лекцій, проведення семінарських, лаборатор­них, практичних занять. По-третє, варто дотримуватися спе­ціальної методики читання лекцій для студентів-першокурсників у перші два-три місяці щодо структури і темпу, навчаючи сту­дентів прийомів слухання лекції, запису її змісту. Також на пер­ших етапах доречно проводити не семінари, а просемінари.

Ефективними методами організації навчальної роботи сту­дентів-першокурсників є чітке дозування завдань на кожне за­няття, а також контролю і оцінювання самостійної роботи. Це зумовлено тим, що переважна більшість випускників загально­освітніх шкіл недостатньо володіє методами самостійної навчаль­ної роботи, у них не до кінця сформовані вміння самоаналізу і самооцінювання. Поступово треба вести студентів до оволодіння системою самоаналізу, вироблення почуття відповідальності за результати навчання. Нехтування таким підходом нерідко при­зводить до того, що частина студентів, не відчуваючи щоденного контролю за навчальною працею з боку викладачів і батьків, до якого вони звикли впродовж навчання в загальноосвітній школі, починає відставати у навчанні, не встигає.

Порівняно менш складними є професійні труднощі. Якщо вони можуть виступати певним бар´єром в оволодінні професією лікаря, пілота, актора, хіміка тощо, то в процесі оволодіння про­фесією педагога труднощі долаються поступово шляхом оволодін­ня знаннями з вікової фізіології, психології, педагогіки, фахо­вих методик, виконання завдань педагогічної практики, перші кроки якої спрямовані на адаптацію до педагогічної діяльності. Однак частина студентів стикається зі значними труднощами на перших етапах навчально-виховної роботи з учнями. Окремі з них розчаровуються у своєму професійному виборі. Своєчасна допо­мога досвідчених педагогів, переконування у можливості подо­лання труднощів, оволодіння ефективними методами роботи сприяють формуванню впевненості в успіху педагогічної праці.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Історія педагогіки: курс лекцій
Робоча книга вихователя групи продовженого дня
Педагогіка вищої школи
Дидактика