Абстрактні цілі регулювання зовнішньоекономічного сектору реалізуються кожною країною не ізольовано, а в певних пропорціях, з певними акцентами на певних історичних етапах. Так, в Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність", який є основним нормативно-правовим документом у цій сфері, зафіксовані такі цілі регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні:
— забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку України;
— стимулювання прогресивних структурних змін в економіці, в тому числі зовнішньоекономічних зв´язків суб´єктів зовнішньоекономічної діяльності України;
— створення найбільш сприятливих умов для доручення економіки України до системи світового поділу праці та її наближення до ринкових структур розвинутих зарубіжних країн.
Цей самий Закон визначає суб´єктів регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні:
— Україна як держава в особі її органів у межах їх компетенції;
— недержавні органи управління економікою (товарні, фондові, валютні біржі, торговельні палати, асоціації, спілки та інші організації координаційного типу), що діють на підставі їх статутних документів;
— самі суб´єкти зовнішньоекономічної діяльності на підставі відповідних координаційних угод, що укладаються між ними.
Для регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні використовуються певні інструменти, а саме:
— закони України;
— передбачені в законах України акти тарифного і нетарифного регулювання, які видаються державними органами України в межах їх компетенції;
— економічні заходи оперативного регулювання (валютно-фінансового, кредитного та іншого) в межах законів України;
— рішення недержавних органів управління економікою, які приймаються за їх статутними документами в межах законів України;
— угоди, які укладаються між суб´єктами зовнішньоекономічної діяльності і не суперечать законам України.