Українська електронна бібліотека

Загрузка...


Історія економічної теорії

ВИСНОВКИ


Минуле, сучасне і майбутнє економічної теорії

Науково-критичний аналіз розвитку економічних поглядів, ідей, доктрин, вчень від найдавніших часів до сучасності у найяскравіших їх виявах дає змогу зробити відповідні висновки. Насамперед, вони полягають у підтвердженні того факту, що історія економічної науки - це сама наука. У її створенні брали участь, більшою чи меншою мірою, багато поколінь економістів і мислителів різних країн. Кожне з них, пізнаючи економічні відносини, явища і процеси, додавало свого розуміння економічного життя до економічного знання, що розвивалося не ізольовано від інших наук, а в органічній взаємодії з іншими формами знання.

Історія економічної теорії - це неперервна спроба пізнати таємницю економічного розвитку в усій його багатогранності та різноманітті. Оскільки економічне життя людства і окремих народів є об´єктивним процесом, перебуває у постійній динаміці, щораз більше ускладнюючись, то спроби проникнути в його суть, пізнати пружини і механізми еволюції ніколи не можуть бути в статиці. Змінність економічного життя вимагає зміни в економічному мисленні, якому, як правило, властива інерційність.

Тим можна пояснити те, чому історія економічної теорії - це динамічний процес. Їй властиве постійне зародження і становлення, розквіт одних теорій і заміна їх іншими. Істини економічної теорії мають відносну цінність, вони є історично-конкретно визначені. І в тому їх велика наукова та естетична привабливість, що, звичайно, характерно для всіх наук, а не тільки для економічної теорії. У зв´язку з тим можна визнати, що незмінна і незбагачувана економічна теорія, якою би аргументованою, на перший погляд, не видавалася, перетворюється з часом, принаймні у значній своїй частині, на застарілість і навіть гальмо економічного поступу. Йдеться тут саме про економічну теорію, яка є світлоносною наукою і покликана освітлювати всі вияви економічного життя, бути базою для розвитку всієї сім´ї економічних наук.

Про це варто пам´ятати, оскільки й зараз не бракує економістів, які нерідко дотримуються застарілих догм, навіть не підозрюючи, що останні давно спорохнявіли і не можуть бути дороговказами в економічному поступі. У сучасній Україні це можна легко підтвердити конкретними прикладами. Усвідомлення факту змінності економічних ідей, поглядів, теорій сприяє розвиткові економічної науки, її зв´язку з господарською практикою, адаптації до розв´язання життєво важливих завдань. Щоразу ті, хто дотримувався економічних доктрин, які відходили в минуле, опинялися у критично-безвихідній ситуації. Таким є висновок з історії економічної теорії.

Важливим є розуміння того, що кожне покоління мислителів збагачувало економічну теорію навіть при, здавалось би, малоцінності поглядів, які вони відстоювали. Річ у тому, що ніколи щось не виникає з нічого. Навіть якщо та чи інша економічна думка була тільки об´єктом критики, то вона вже сприяла розвиткові економічного знання. Останнє ніколи не виникає на порожньому місці. Ось чому зрозуміти весь сенс розвитку економічної науки можна, тільки сягаючи її найдавніших джерел. Вивчення першоджерел свідчить, що у найдавніші часи люди прагнули зорієнтуватися в економічних процесах, пізнати їх і тим творити систему економічних понять, які б розвивали наступні покоління.

Звичайно, вперше економічні знання заяскравіли в античному світі. Йдеться тут про мислителів Стародавньої Греції і Римської імперії. У середньовіччі економічна думка розвивалася і збагачувалася, але особливо запульсувала вона на світанку нової доби. Очевидно, немає нічого дивного в тому, що створення окресленої системи економічного знання збіглося з формуванням національних економік і держав. Рельєфним тому свідченням є виникнення економічного вчення меркантилістів, яке хоч і критикували представники трудової теорії, але окремим своїм спадком воно і нині служить економічній практиці.

Звичайно, якби не було вчення меркантилістів, то не з´явилась би трудова теорія, вчення фізіократів і т. ін. Усі економічні вчення перебувають в органічній сув´язі, бо в реальності завжди, в кожен момент присутні три теперішності: минуле, сучасне, майбутнє. Спираючись на цю методологічну засаду, можна належно оцінити колену економічну теорію, ідею, доктрину, бо всі вони є продуктом суспільного розвитку, виникли в конкретно-історичних умовах і є спробою пізнати економічне життя не абстрактно, а в даний час, і на основі цього пізнання визначити дороговкази в майбутнє. Саме тому кожна економічна теорія проходить стадії зародження, розквіту і критики.

До того ж кожна система економічного мислення спирається на попередників, генетично пов´язана з попередніми економічними уявленнями. Для історії економічної теорії властива еволюційність, а не революційність. Нерідко в літературі трапляються визначення революційності тих чи інших економічних теорій, але при ближчому їх розгляді з´ясовується, що це тільки фасад революційності, бо сам зміст економічної теорії містить у собі багато елементів від попередніх вчень, доктрин, поглядів.

Гідною подиву властивістю розвитку економічної теорії є національне спрямування окремих наукових шкіл, напрямів, доктрин тощо. І в тому немає нічого незвичайного. Адже на формування економічних поглядів чинять вплив політичні, соціальні, економічні, етнокультурні та інші умови, які є відмінними в окремих країнах. Ці відмінності не збіднювали, навпаки, збагачували розвиток економічної думки взагалі й, зокрема, економічної теорії. Без цих відмінностей важко собі уявити теорії меркантилістів, фізіократів, А. Сміта і Д. Рікардо, маржиналістів, кейнсіанства, неолібералізму, монетаризму та ін.

Зародившись в конкурентно-історичних обставинах і в окремих країнах, економічні теорії збагачували світову економічну науку. Національні джерела робили її надбанням усього людства. Цей факт є знаменним і особливо повчальним сьогодні, коли глобалістичні парадигми глорифікуються на шкоду культурного багатства, яке потрібне і для поступу економічної теорії.

Пройшовши відповідну апробацію, селекцію і адаптацію, окремі частини з економічних вчень, творцями яких були видатні економісти, входять органічно у підручники і посібники з економічної теорії. Їх можна вважати підсумком творчості усіх попередніх поколінь економістів і наукових шкіл. Цей факт надає особливої значущості вивченню історії економічної теорії, без знання якої сприйняття економічної теорії не може бути належно усвідомленим, глибоким. До того ж воно позбавляє відчуття того, що за кожною економічною категорією, виведеною залежністю, формулою чи графіком стоїть видатна індивідуальність. Це сприяє відповідній персоніфікації економічної теорії, її конкретності й образності. Тільки той, хто глибоко пізнав історію економічної теорії, може відчути всю естетику економічної теорії - науки дороговказу до практичної господарської дії.

У розвитку економічної науки, яка зародилася у стародавньому суспільстві й виокремилася у самостійну систему знання у новітню добу, брали участь різні покоління мислителів з багатьох країн. Економічна наука, як і всяка інша, не знає національних кордонів, бо вона стосується поступу всього людства. Однак через різні обставини внесок окремих народів у розвиток економічної теорії був різним.

У тому зв´язку не можна не відзначити того, що українці, незважаючи на тривале чужинецьке гноблення, були постійно учасниками процесу творення економічної теорії. Вони висунули зі свого середовища мислителів-економістів і наукові школи, які стали окрасою світової економічної думки, імена яких яскравіють на небозводі економічної науки взагалі й економічної теорії зокрема. Українські економісти торували нові шляхи у розвитку економічної науки, що свідчить про значний інтелектуальний потенціал українського народу.

Цей факт заслуговує на особливу увагу хоч би тому, що засвідчує участь українців у загальноцивілізаційному процесі від найдавніших часів. Усвідомлення цього - важливе джерело творення на сучасному етапі й орієнтир у майбутнє, яке має змогу спертися на потужні джерела минулого. Україна ніколи не була лише географічним простором, вона виконувала і загальноцивілізаційну функцію, що особливо переконливо засвідчує її внесок у розвиток економічної науки.

Освоєння національних надбань у цій сфері - почесне завдання сучасного покоління українських економістів. Очистити замулені джерела української економічної думки, опанувати її цінності в повному обсязі в контексті вивчення історії світової економічної теорії - це надійна база, добрий фундамент для розбудови економічної науки, здатної ефективно служити розбудові національної економіки на загальноцивілізаційних засадах.

Щоб цю функцію економічна теорія виконувала ефективніше, вона повинна постійно розвиватися і збагачуватися. Так було завжди. Ще актуальнішою ця вимога є тепер, коли людство ввійшло у XXI ст., обтяжене новими проблемами. Одна з них - це зростання населення і загострення економічних проблем. Економічна теорія має справу із задоволенням людських потреб обмеженими ресурсами. Згідно з прогнозами, у середині XXI ст. чисельність населення сягне 9 млрд. осіб, а обсяги всіх видів природних ресурсів зменшаться. Цивілізація зазнає глибоких структурних змін, урізноманітняться потреби, засоби комунікацій, зросте роль науки й освіти тощо. Це, безумовно, позначиться на розвитку економічної теорії.

У тому зв´язку об´єктивно необхідним є приведення економічної теорії до завдань загальноцивілізаційного розвитку, що вимагає оновлення її понятійного апарату, методології, аналітичного інструментарію і загальної філософії. Потреба в цьому вже відчувається нині, що знаходить вияв у пропозиції створення фізичної економіки, гіперекономічної теорії тощо. Особливо настирливо в економічну теорію може втручатися космогенно-енергетична парадигма, що пов´язано з обміном енергії між людиною і довкіллям, яке повинно стати органічною частиною економічної теорії, увійти в підручники з макроекономіки.

Можна би, звичайно, виокремити й інші важливі проблеми майбутнього, які повинні стати предметом економічної теорії, що містить великі резерви для вдосконалення і реалізації зусиль талановитих економістів. Усвідомлення необхідності вивести економічну теорію на рівень завдань сучасного і майбутнього відкриває широкі можливості для наукової творчості, реалізації інтелектуального потенціалу цивілізації й нації. Цього вимагає сама природа економічної теорії, яка не може відставати від потреб сьогодення, які щораз більше ускладнюються. Економічна теорія мусить бути в постійному поступі - така закономірність її розвитку.

Що стосується розвитку економічної теорії в українських умовах, то вона, по-перше, якомога швидше повинна позбутися насильно нав´язаних матеріалістичних догм; по-друге, адаптувати здобутки сучасної економічної науки до національних завдань економічного розвитку; по-третє, українські вчені, спираючись на національні й світові цінності економічної науки, повинні в дусі українських традицій збільшити свій внесок в економічну теорію майбутнього.

Отже, пізнання економічної теорії з позицій її історичного розвитку зміцнює основи економічного знання, розширює економічний світогляд, підвищує економічну культуру, сприяє формуванню національних почувань - найсильнішого двигуна життєдіяльності та оптимізму. Вивчення історії економічної теорії - це не стільки данина минулому. Це, передусім, ключ до розуміння економічних таємниць сучасного і дороговказ до активної теоретичної і господарської дії, спрямованої у майбутнє, на шляху до якого людство зустрінеться з багатьма труднощами у різних сферах життєдіяльності. Однак, можна не сумніватися, що будь-які труднощі в споконвічному поступі будуть подолані, бо людство накопичило надто потужний інтелектуальний потенціал. Це, зокрема, засвідчує історія економічної теорії, яка володіє усіма необхідними методами і засобами, щоб успішно розв´язати найнеобхідніші економічні проблеми майбутнього. Для того, щоб ними скористатися, потрібно добре вивчити історію економічної теорії, синтезувати її цінності та підняти на вищий рівень загальноцивілізаційних завдань із урахуванням усіх тих новітніх явищ в економіці й людській культурі взагалі, які властиві XXI століттю.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Історія економічних учень
Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика
Історія економічних учень
Економічна історія
Історія економічної теорії
Історія економічних учень
Державне регулювання економіки
Економічна історія