пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ

Загрузка...


Історія економічної теорії

13.2. Кейнсіанство і модель Дж. Гікса - Е. Гансена


Концепція Кейнса закономірно викликала міжнародний резонанс та справила значний вплив на подальший розвиток економічної теорії та економічної політики. Кейнсіанство посіло провідне місце у політекономії у низці країн розвинутого капіталізму, особливо у США, Англії, та тривалий час зберігало свої провідні позиції. Послідовники Кейнса висунули три проблеми, які мають відносно самостійний характер: проблему динамічної рівноваги, проблему тривалих відхилень від стану динамічної рівноваги та проблему короткотривалих відхилень, або циклічних коливань. Теорії, що виникли як результат подальшого розвитку теорії Кейнса, отримали назву неокейнсіанство.

У сучасному кейнсіанстві домінують дві тенденції: американська, пов´язана з іменами економістів США, і європейська.

У США ідеї Кейнса розвивали ще у 30-х роках XX ст. його американські послідовники і передусім економісти Гарвардського університету Е. Гансен та С. Гарісс. Елвін Гансен (1887- 1976) вів у Гарвардському університеті семінар за Кейнсом, який відвідували визначні урядові чиновники та бізнесмени. Цей семінар відіграв важливу роль у поширенні кейнсіанських ідей у США.

Спираючись на вчення Дж. М. Кейнса, американські вчені вважали доцільним збільшення податків з доходів населення (до 25 % і більше), збільшення розмірів державних позик та випуску грошей для покриття витрат держави (навіть якщо це збільшить інфляцію та дефіцит державного боргу).

Характерною рисою економічних теорій післякейнсіанського періоду є те, що у тлумаченні найважливіших економічних проблем вирішальне значення мають інвестиції. Капіталовкладення - головне у теоріях циклу, теоріях економічного зростання та державного регулювання економіки, у розвитку капіталістичного процесу виробництва. Зокрема, у питаннях теорії вони виходять з того, що причина циклічності, а водночас і причина періодичних криз та безробіття, полягає у "коливаннях динаміки інвестицій".

Розвиток неокейнсіанської теорії циклу пов´язують з іменами таких відомих економістів, як Р. Гаррод, П. Семюелсон, Дж. Гікс. Що стосується проблеми циклічності, то у праці Кейнса вона відсутня. Існує лише висловлювання про причини криз, яку Кейнс бачив у зниженні норми прибутку, що поглиблюється психологічними обставинами.

Неокейнсіанці не заперечували циклічності капіталістичної економіки. Вони розглядали її як властивість, що притаманна будь-якій динамічній системі. Вони прагнули знайти причини коливальних рухів капіталістичної економіки та з´ясувати характер дії механізму переключення однієї фази в іншу на основі ендогенних факторів, використовуючи при цьому кейнсіанські категорії "граничної ефективності капіталу", "функції споживання", "поєднання мультиплікатора та акселератора". Взаємодія цих ендогенних факторів зумовлює спади і створює можливості для піднесення. Уповільнення приросту споживання впливає на дохід, а це призводить до зменшення приросту інвестицій.

Нарешті, якщо Дж. М. Кейнс у своїй теорії спирався на принцип мультиплікатора, який означає, що зростання доходів супроводжується зниженням зростання інвестицій, то нео-кейнсіанські теоретики висунули додатковий принцип (за теорією Е. Гансена) - принцип акселератора, який показує, що зростання доходів у конкретних випадках може збільшувати інвестиції. Основний зміст цього доповнення такий: деякі види обладнання, машин і механізмів мають порівняно тривалий термін виробництва, і очікування цього терміну психологічно впливає на розширення виробництва необхідного обладнання чи машин у галузях, які перевищують реальний попит, а отже, розрахунок і попит на інвестиції.

Акселератор показує, у скільки разів повинні збільшитись капіталовкладення у результаті цих темпів зростання національного доходу. Якщо умовою розгортання мультиплікаційного процесу є вільна робоча сила та незайняті виробничі потужності, то для акселераційного потрібні інші умови. Зростання національного доходу вимагатиме розширення виробничих потужностей та, як наслідок, нових капіталовкладень за умов, коли буде досягнута повна або майже повна зайнятість виробничих потужностей. Зниження або навіть уповільнення темпів зростання національного доходу призведе до спаду темпів капіталовкладень і навіть до дезінвестування.

Велике значення у неокейнсіанській теорії циклу має поділ капіталовкладень на автономні та похідні. Похідні інвестиції - це інвестиції, пов´язані з розширенням споживання у результаті зростання національного доходу. Саме цей тип інвестицій бере участь у моделі мультиплікатор-акселератор.

Неокейнсіанська інвестиційна теорія циклу детально викладена у праці Е. Гансена "Економічні цикли та національний дохід" (1958 p.). Ця теорія увібрала в себе основні положення теорії Кейнса, доповнила їх деякими новими положеннями, головним з яких є модель акселератора.

Рівновага ринкової системи, відповідно до теорії Кейнса, передбачає загальну або макроекономічну рівновагу ринку товарів, грошей, облігацій та робочої сили. Зрештою макроекономічна рівновага зводиться до взаємодії двох ринків - товарів і грошей. Цей варіант зветься моделлю Гікса - Гансена і є найпоширенішою інтерпретацією теорії Гансена. Він, взявши за основу кейнсіанський варіант, включив до нього діаграму IS-LM, додавши до неї рівняння попиту та пропозиції на ринку праці.

Модель Гікса - Гансена зображено на рис. 14 (інша назва моделі "інвестиції - заощадження - переваги ліквідності - гроші").

У системі координат "дохід - норма відсотка" побудовані криві LM - рівновага грошового ринку, IS - товарного, які демонструють картину загальної рівноваги ринку товарів і грошей.

14  

Рис. 14

IS - крива "інвестиції - заощадження"; LM - крива "ліквідність - гроші"; у - дохід; r - норма відсотка.

Рівновага досягається у точці Е, якій відповідають значення рівноважних норми відсотка та доходу YE.

Модель Гікса - Гансена відкриває великі можливості для дослідження взаємодії ринків товарів та грошей. Зокрема, можна дослідити, наскільки стійкою є їх рівновага, як на ній позначаються ті чи інші варіанти державного регулювання, інфляція тощо.

Наприклад, якщо в період рівноваги ринкової системи і відбулося поліпшення інвестиційного клімату, що можливе в період масового запровадження передових технологій, в результаті цілеспрямованих дій держави та з інших причин, то підприємці, оптимістично оцінюючи перспективи виробництва та орієнтуючись на норму відсотка, збільшать капіталовкладення, використовуючи запаси заощаджень. Тоді рівновага товарного ринку буде описана кривою IS1, яка пройде вище та далі праворуч, ніж IS.

Зростання інвестицій зумовить розширення виробництва, а це - підвищення обсягу сукупного доходу. Ці зміни зачіпають грошовий ринок, але пропозиція грошей залишається незмінною, а частина доходу перетвориться на додатковий попит на гроші, тому на грошовому ринку підвищиться норма відсотка. Знову запрацює механізм ринку товарів: підвищення норми відсотка і зниження під її впливом очікуваної норми прибутку зменшить інвестиційний попит. Відбудеться гальмування зростання інвестицій, виробництва і сукупного доходу. В результаті в ринковій системі запанує нова рівновага, позначена на графіку точкою К.

Аналітичним апаратом моделі Гікса - Гансена користуються представники різних течій сучасної економічної науки.

Поряд з неокейнсіанством виникли й інші різновиди державного регулювання. До них слід віднести програмування капіталістичної економіки, індикативне планування, що отримало розвиток у Франції, де державне регулювання економіки широко застосовувалося після Другої світової війни.

Ідея програмування у Франції отримала втілення у концепції індикативного планування, яку розробив Франсуа Перру і вдосконалювали його послідовники. Не заперечуючи повністю значення ринкового механізму та конкуренції у регулюванні капіталістичної економіки, прихильники концепції індикативного планування акцентують на державному регулюванні у формі програмування економічного розвитку країни. Розроблення та прийняття національних планів розвитку потрібно здійснювати, вважав Перру, за допомогою узгоджень та компромісів різних класів. Така система індикативного планування включала механізм як короткострокового (кон´юнктурного), так і довгострокового (структурного) регулювання національної економіки.

Концепція Перру справила значний вплив на практичну реалізацію програмування економіки Франції. У 1974 р. приймається перший п´ятирічний план, після чого ця практика продовжується у наступні роки.

У 50-ті роки XX ст. деякі прибічники основних ідей економічного вчення Дж. М. Кейнса і його послідовників щодо необхідності та можливості державного регулювання економіки взяли ці ідеї за вихідні позиції для розроблення нових теорій, суть яких полягала у з´ясуванні та обґрунтуванні механізму постійних темпів економічного зростання. У результаті виникли так звані неокейнсіанські теорії зростання, головними представниками яких стали професор Масачусетського технологічного університету Є. Домар (нар. у 1914 р.) та професор Оксфордського університету Р. Гаррод (1890-1978). Вони прийшли до єдиного висновку про доцільність постійного темпу економічного зростання як вирішальної умови динамічної рівноваги економіки, за якої досягається повне використання виробничих потужностей і трудових ресурсів. Другим спільним положенням моделі Гаррода - Домара є визнання передумови про постійність у тривалому періоді таких параметрів, як частина заощаджень у доходах і середня ефективність капіталовкладень.

Третя подібність полягає у тому, що обидва автори вважали досягнення динамічної рівноваги і постійного зростання не автоматично можливим, а результатом відповідної державної політики, тобто активного державного втручання в економіку.

Відрізняються моделі цих вчених лише деякими вихідними припущеннями. В основі моделі Р. Гаррода лежить ідея про рівність інвестицій та заощаджень, а в моделі Є. Домара вихідною вважається рівність грошового доходу (попиту) і виробничих потужностей (пропозиції).

Проте обидва автори впевнені у дієвій ролі інвестицій в забезпеченні зростання доходу, збільшенні виробничих потужностей і вважають, що зростання доходу сприяє збільшенню зайнятості, яка перешкоджає недовантаженню виробництва та безробіттю. Цими переконаннями вони визнають кейнсіанську концепцію про залежність характеру і динаміки економічних процесів від пропорцій між інвестиціями та заощадженнями, тобто випереджаюче зростання інвестицій спричиняє підвищення рівня цін, а заощадження - недовантаження підприємств та неповну зайнятість.

Моделі економічного зростання Гаррода - Домара були однофакторними, тобто спрощеними. Їх основним положенням було те, що динамічна рівновага вимагає деякої відповідності виробництва та попиту.

Складніші системи моделювання - багатофакторні моделі економічного зростання Е. Гансена, Д. Гікса, Д. Д´юзенберрі. Ці моделі являють собою модифіковані неокейнсіанські побудови шляхом впровадження у базові (однофакторні) моделі механізму циклічних коливань, змін галузевої структури виробництва тощо.

Теорії економічного зростання послужили поштовхом для серйозних статистичних розробок, глибшого вивчення економічної кон´юнктури, для розширеного використання математичних методів в економічних дослідженнях.

Кейнсіанство як напрям економічної думки відіграло важливу роль у розвитку економічної теорії. Воно зробило спробу відповісти на низку важливих питань, що виникли у зв´язку з кризовим станом капіталістичного господарювання у 30-х роках XX ст. Суттєвою була і та обставина, що Кейнс вказав на низку слабких моментів економічної науки свого часу, звернувши увагу на такі аспекти, які раніше економісти ігнорували; зробив спробу запровадити нові елементи в економічний аналіз, наблизив економічну науку до потреб господарського розвитку; обґрунтував необхідність участі держави в економічному житті.

Поява концепції Дж. М. Кейнса закономірно викликала великий резонанс у західному світі та мала значний вплив на подальший розвиток економічної теорії та економічної політики. Ідеї Кейнса беруть на озброєння керівні органи різних країн. Особливо це стосується теорії національного доходу, теорії циклу, теорії зростання та інших аспектів, що потрапляють під сферу впливу макроекономіки. Значною мірою саме від теорії Кейнса бере свій початок широке впровадження у життя державного регулювання економіки, відпрацювання конкретного інструментарію такого регулювання.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Історія економічних учень
Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика
Історія економічних учень
Економічна історія
Історія економічної теорії
Історія економічних учень
Державне регулювання економіки
Економічна історія