Українська електронна бібліотека

Загрузка...


Історія економічної теорії

12.5. Економіст-математик Євген Слуцький та його наукові відкриття


До плеяди українських економістів-новаторів, які торували нові шляхи в розвитку економічної науки належить Євген Слуцький. Він народився 7 квітня 1880 р. у селі Новому Мологського повіту Ярославської губернії у сім´ї учителя - вихователя Новинської учительської семінарії. Його батько закінчив природничий факультет Київського університету 1877 року, але за неблагонадійність опинився аж у Ярославській губернії. Так тоді карали непокірних українців. У 1886 р. Слуцький-старший втратив посаду в семінарії, бо відмовився покривати злодійські махінації її директора. Після трирічних пошуків роботи батьки Є. Слуцького, як пише академік Б. Гнеденко, повернулися "на рідну Україну".

В Україні батько майбутнього вченого став директором Житомирського міського училища, а син Євген вступив до Житомирської класичної гімназії. Під час навчання в гімназії він захоплювався математикою, ще більшу зацікавленість виявив до фізики. Крім того, Є. Слуцький добре розумівся на літературі та мистецтві, пробував писати власні твори. Колеги-гімназисти думали, що Є. Слуцький захопиться літературою або мистецтвом, але після закінчення із золотою медаллю гімназії він 1899 р. вступив на фізико-математичний факультет Київського університету, який 22 роки тому закінчив його батько, і однак вчився на фізико-математичному факультеті Є. Слуцький недовго. Річ у тому, що напередодні революції 1905 року зросло соціальне напруження в державі, поневолені народи домагалися своїх національних і соціальних прав. Активну участь у цьому русі брали студенти Київського університету, серед них був і Є. Слуцький. За це міністр освіти 11 січня 1901 р. зажадав віддати 183 студенти у солдати на 3-4 роки. До цього списку потрапив і Є. Слуцький. Ця справа набула такого розголосу й громадського осуду, в тому числі й за кордоном, що царський уряд змушений був відмовитися від розправи над студентами-бунтівникамй і дозволив Є. Слуцькому продовжувати навчання. Та цим правом студент скористався мало, бо на початку 1902 р. був відрахований з університету за участь у демонстрації проти реакційного міністра освіти. Цього разу царські сатрапи позбавили юнака права навчатися у вищих навчальних закладах Російської імперії.

Та й тут вихід було знайдено: бабуся по материній лінії мріяла бачити онука інженером і надала йому допомогу для виїзду на навчання до Німеччини. Там Є. Слуцький вступив на машинобудівний факультет Мюнхенського політехнічного інституту. Провчившись з осені 1902 до 1905 р. і не закінчивши інституту, він повернувся до Києва і знову став студентом університету, але не фізико-математичного, а юридичного факультету. Це пояснюється різними обставинами. По-перше, Є. Слуцький не бажав займатися інженерною справою, по-друге, не мав доброго зору, що необхідно для креслення та інженерних розрахунків. Політика, казав він, вимагає швидкої реакції на події і доброї пам´яті на людей. Є. Слуцький вважав, що він не володіє ні тим, ні іншим. Зате мав великий хист до математики, добре себе в ній почував і тому шукав шляхів її конкретного застосування.

Найпривабливішою сферою такого застосування для нього стала економіка. "Інтерес до економіки виник у мене, - пише Є. Слуцький в автобіографії, - ще в перші студентські роки в Києві". Щоб це зрозуміти, слід згадати, що вже тоді зміцнювала свій авторитет Київська політекономічна школа, під впливом якої були навіть професори-неекономісти.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Історія економічних учень
Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика
Історія економічних учень
Економічна історія
Історія економічної теорії
Історія економічних учень
Державне регулювання економіки
Економічна історія