Електронна бібліотекапідручники


Історія економічної теорії

10.1. Формування історичної школи в політичній економії й система національної економіки Ф. Ліста


Доводити, що економічна теорія пов´язана із соціально-економічним розвитком цивілізації і окремих країн - все одно, що вивалювати вже вивалені двері. Економічна теорія і економічна наука взагалі зазвичай має національне обличчя, що є природним явищем, оскільки вона більше, ніж будь-яка інша суспільна наука, безпосередньо пов´язана з господарською практикою і практичною політикою певної країни. Тому не дивно, що трудова теорія вартості, яка в особі А. Сміта і Д. Рікардо тривалий час вважалася нездоланною, скоріше, ніж очікувалося, була піддана критиці. Це не був кінець політичній економії, а лише пошуки її дальшого розвитку згідно з економічною еволюцією національних господарських систем.

Очевидно, так потрібно пояснювати формування і виникнення історичної школи, батьківщиною якої стала Німеччина, так само як теорії трудової вартості - Англії. Німеччина першої половини XIX ст. була набагато відсталішою від Англії промислово, тут існувало багато малих держав, які перешкоджали економічному піднесенню. Якщо завдяки промислово-технічній революції Англія могла виробляти дешеву конкурентоспроможну продукцію і тим відстоювати вільну торгівлю, то на це не могла собі дозволити Німеччина.

Якщо для Англії принцип вільно-економічних дій, "економічна людина" та інші поняття були зрозумілі, то в інших країнах Європи, зокрема в Німеччині, не можна було ігнорувати позаекономічні чинники у розвитку економіки. Тому космополітичні за своїм змістом категорії економічного вчення Сміта-Рікардо у Німеччині критикували, наповнювали національним змістом. Німецькі економісти апелювали до національних господарських і культурних традицій, докладно їх описували і залучали до моделювання національної економічної системи.

Система національної економіки на німецькому ґрунті вперше найяскравіше виявилася в економічних поглядах Фрідріха Ліста (1789-1846), який народився у Вюртемберзі. Здобувши освіту, він у 17-річному віці обійняв посаду службовця Тюбінгенського філіалу Вюртемберзького бюро. Свою першу наукову працю Ф. Ліст присвятив проблемі викладання в університеті курсу місцевого самоврядування. Тема була вельми актуальна, а її висвітлення піднесло авторитет Ф. Ліста, який отримав посаду керуючого справами і політикою міста Тюбінгена. У той час Ф. Ліст став професором Тюбінгенського університету.

У 1819 р. під керівництвом Ф. Ліста у Франкфурті було засновано "Генеральну асоціацію німецьких промисловців і комерсантів". У 1820 р. його обирають депутатом Вюртемберзьких штатів. За критику урядових кіл Ф. Ліст перебував в опозиції до влади, був звільнений з посади і переслідуваний. Це змусило його переїжджати до Франції, Англії, Швейцарії. Після повернення до Німеччини його заарештували. Відбувши покарання, Ф. Ліст був висланий з країни. У 1825 р. він опинився у США, де був фермером, редактором газети, в якій публікував свої праці на економічні теми. Згодом у Німеччині відбулися політичні зміни, зокрема, перемагали прихильники митного об´єднання країни, за яке Ф. Ліст боровся 13 років. Це стало реальністю в 1834 р.

Головним твором Ф. Ліста є "Національна система політичної економії" (1841 р.), в якому він проголосив себе противником промислового планування Англії і захисником національної єдності Німеччини. Ф. Ліст прагнув бачити Німеччину потужною індустріальною державою, здатною до економічної й політичної експансії в світі. Через те він протиставив економічній теорії Сміта і Рікардо вчення про національну економіку, відкидаючи загальні закони розвитку виробництва в різних країнах. Він твердив, що економіка окремих країн розвивається за особливими законами, і тому для кожної країни властива своя національна економіка, завдання якої полягає у створенні найкращих умов для розвитку продуктивних сил нації.

Центральне місце в системі Ф. Ліста посідала його теорія продуктивних сил та вчення про стадії господарського розвитку нації в поєднанні з ідеєю "виховного протекціонізму". У "національно-економічному поступовому русі нації" Ліст виділяв п´ять стадій: дикості, скотарську, землеробську, землеробсько-мануфактурну і землеробсько-мануфактурно-комерційну.

Сам факт періодизації економічної історії заслуговує на увагу. Вона, звичайно, була підпорядкована теорії Ф. Ліста, згідно з якою в Німеччині потрібна активна державна економічна політика з метою переходу до п´ятої стадії розвитку, на якій вже перебувала Англія. Ф. Ліст широко, вдало й ефективно використав історичні факти для обґрунтування необхідності розбудови національної економічної системи.

Ф. Ліст по-своєму тлумачив продуктивні сили; до них він зараховував різні суспільні інститути: уряд, мораль, мистецтво, суд. До капіталу, крім матеріального багатства, він відносив природні й набуті здібності людей. Ліст надавав великого значення організаційно-економічним відносинам, транспортній інфраструктурі, моральному духу нації.

Звичайно, що розбудова національної економіки пов´язана з активною економічною політикою. Тому не дивно, що Ф. Ліст виступав за ефективний протекціонізм у зовнішньо-господарській політиці держави. Він твердив, що політика лібералізму і задоволення потреб населення за рахунок імпорт-конкурентних переваг над іноземними країнами.

Однак функції держави не обмежуються політикою протекціонізму, її економічні функції пов´язані з формуванням раціональної виробничої структури, інвестуванням та іншими напрямами господарського розвитку. Держава покликана узгоджувати окремі ланки національного економічного організму.

"Національна система політичної економії" Ф. Ліста збагатила економічну науку макроекономічним і мікроекономічним підходами до розбудови національної економіки, тлумаченням загальних економічних категорій в органічній єдності з їх національним наповненням і застосуванням.

Тоді, коли Ф. Ліст виступав з програмою національної економіки, його не розуміли на батьківщині. Це його дуже гнітило, і він вкоротив собі віку. Після смерті до нього прийшло величезне визнання, його іменем називали вулиці та навчальні заклади, було споруджено монументи в кількох німецьких містах.

Хоч наукова творчість Ф. Ліста і не була довготривалою, вона позначилася на розвитку економічної науки, обрії якої збагатилися не тільки поняттям національної економіки і продуктивних сил. Ф. Ліст надавав великого значення національно-культурним джерелам економічного зростання, що було актуальним упродовж XIX-XX ст. Протиставивши теорії мінових вартостей теорію продуктивних сил, він твердив, що сила, яка творить багатство, є важливішою від самого багатства. Потрібно, як казав Ф. Ліст, продукувати духовні знання, бо вони виробляють продуктивні сили, тоді як інші блага виробляють лише обмінні вартості. Нація, зазначав Ф. Ліст, мусить добувати духовні й суспільні сили, щоб виробляти матеріальні блага.

Акцент на ролі духовності, культури, традиції тощо в економічному зростанні надає особливої актуальності, привабливості економічній теорії Ф. Ліста, яка випередила розвиток економічної науки, що була затиснута в лещата матеріалістичних детермінацій і матеріалістичного інтересу. Навіть запроваджене Ф. Лістом поняття продуктивних сил згодом було звужене і зведене, по суті, до речових факторів економічного розвитку. Матеріалістично зорієнтовані економісти досі не можуть позбутися уявлень матеріалістично тлумачених міфічних продуктивних сил.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Історія економічних учень
Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика
Історія економічних учень
Економічна історія
Історія економічної теорії
Історія економічних учень
Державне регулювання економіки
Економічна історія