Електронна бібліотекапідручники


Історія економічної теорії

1.1. Предмет історії економічної теорії та концептуальні засади її вивчення.


У розмаїтій палітрі людського знання, економічного зокрема, особливе місце посідає історія економічної теорії, історія економічних вчень, історія економічних доктрин. Ці назви мають одну змістову основу, бо стосуються саме розвитку економічної науки, значущість якої визначається її зв´язком з господарською діяльністю людини, поза якою неможливе існування людства.

Економічний стан народу є підвалиною його буття, господарські засади якого вивчає економічна наука, що формується в процесі розвитку економічної думки, економічних доктрин й економічної теорії. Остання, як синтез усього попереднього досвіду, стає важливішою тоді, коли бере на озброєння все те краще, що виробило людство в галузі економічних знань. До речі, це стосується кожної науки: бездоганно оволодіти нею можна лише тоді, коли добре пізнаєш історію. Історизм ще більше підходить до економічної науки, бо вона має справу з суспільством, яке за своєю природою є історичним феноменом.

Отже, недивно, що багато вчених-економістів мали потребу звертатися до історії свого предмета, намагаючись кожний по-своєму осмислити доробок своїх попередників. "Вивчення історії економічної думки, - пише М. Васильїв, - важливе не тільки тому, що воно збагачує наш світогляд в напрямку розуміння минувшини, але й тому, що в сучасній політичній економії є багато положень, які на сьогоднішній день є для багатьох спірними і які вирішуються різними дослідниками в напрямку трактування цих питань в дусі тої чи іншої школи".

Обізнаність з історією економічної думки потрібна для того, аби не повторювати того, чого вже досягли попередні економісти. Це важливо для економії мислення. Крім того, вивчення історії економічної думки сприяє загальноосвітньому і культурному розвиткові людини, підвищенню її інтелектуального потенціалу. Економічна думка є частиною (і надто суттєвою) загальної культури. "Вплив культури на формування і функціонування суспільного господарства важко перебільшити. Йдеться не лише про господарську і технічну культуру, але і про загальний культурний тип людини і суспільства, культуру ідеологічних, соціальних відносин".

На таке трактування історії економічних вчень часто можна натрапити у літературі, автори якої дотримуються матеріалістичних позицій. Ці автори були офіційно визнані на всьому просторі панування тоталітарної системи. З-під впливу матеріалістичних уявлень щодо історії економічної теорії поступово звільнялися дослідники, які формувалися в умовах насадження одномірного матеріалістичного світогляду.

Наукове визначення предмета історії економічної теорії повинно ґрунтуватися на об´єктивних реаліях розвитку цивілізації в різні історичні епохи, передбачати сукупність господарських і культурних відносин людського буття. Безумовно, історія економічної теорії чи історія економічних вчень є насамперед, прагненням людей збагнути господарські відносини, які відображають не лише матеріально-технічний стан суспільства, а включають широкий спектр етнокультури, традицій, моралі, сприйняття природного середовища тощо. До речі, з матеріалістичного визначення економічної думки зовсім випала національна культура і природне середовище, хоча вони, очевидно, не менше впливають на економічні погляди, ніж стриптизовані від культури виробничі відносини. Це яскраво підтверджує сьогодення, коли екологічні проблеми набули надзвичайної гостроти, що змушує шукати нові парадигми економічної науки.

Отже, предметом історії економічної теорії є засвоєння досвіду людства в галузі пізнання економічного буття, спектр якого щораз ускладнюється. Одні люди задовольняються первісними (шлунковими) потребами, інші надають перевагу духовним цінностям. Усе залежить від освіченості, суспільної та національної свідомості, виховання, традицій тощо. Будь-яке спрощення людських потреб не дає змоги збагнути багатьох яскравих явищ в історії економічної думки, зрозуміти, чому окремі її представники піднялися на вершини вселюдського духу.

Історія економічної теорії, безумовно, найтісніше пов´язана з господарською діяльністю людства і окремих народів, є їхнім світлоносним дороговказом. Саме тому в історії економічної теорії були різні національні школи, які формувалися під впливом багатьох чинників. Характерно, що іноді різні системи економічних поглядів співіснували в один історичний період. Цей факт заперечує спрощене виокремлення економічних поглядів, теорій з безпосереднього економічного процесу, бо на їх формування суттєво впливали й інші чинники.

Важливою методологічною засадою у вивченні історії економічної теорії є врахування її генетично-еволюційної парадигми, що дає підставу належно оцінити спадкоємність економічного мислення. Прискіпливий розгляд економічних теорій, ідей, наукових шкіл тощо в розвитку економічних поглядів засвідчує сув´язь минулого, сучасного і майбутнього. Ці три теперішності підтверджують нерозривність еволюції економічних вчень і економічної теорії. Це надзвичайно продуктивна думка, бо вона спонукає шукати в минулому зародки сучасного і майбутнього. Ці зародки містяться навіть у здавалось би антагоністично-протилежних системах економічних поглядів. Це можна пояснити тим, що кожне нове покоління економістів отримує вже готові економічно-теоретичні системи, від впливу яких воно остаточно не може звільнитися при всьому бажанні. З нічого не виникає щось.

Історія економічної теорії підпорядкована законам еволюційно-поступального розвитку. Нехтування ними перешкоджає збагнути все багатство і велич економічного мислення, яке є органічною частиною соборності людської культури. Системно-цілісний підхід до культури дає змогу визначити значущість економічних поглядів, ідей і вчень у прагненні до досконалості людини, економічне мислення якої не можна зводити лише до задоволення матеріальних потреб. Дехто порівнює історію економічної теорії з сучасним містом, у якому є будівлі різних стилів та епох, функціонує система сполучення, комунальних послуг тощо. У сукупності це творить міську систему, в якій кожний елемент виконує свою конкретну роль. Щось подібне властиве й історії економічних вчень, в якій знайшли відображення різні погляди, концепції, теорії, принципи пізнання багатьма поколіннями економічної дійсності. Усі разом вони збагачували економічну науку, розширювали обрії економічного знання, піднімали його теоретичний рівень.

Сукупність економічних, культурологічних, політичних, історичних та інших чинників впливає на економічний світогляд, вивченням якого займається історія економічної думки. Що стосується історії економічної теорії, то її предметом є ті системи економічних поглядів, які більше скристалізовані й оформлені, є виявом вищого рівня узагальнення економічних подій, явищ, процесів, закономірностей. Саме такі економічні вчення претендують на звання економічної теорії. Історія економічної теорії, безумовно, за змістом глибша, за діапазоном вужча від економічної думки, яка охоплює всі вияви економічних поглядів, у тому числі й широких верств населення. Історія економічних вчень - це історія економічної науки в її поступальному розвитку. Вона - цінний досвід людства в пізнанні економічного поступу, його суті, мотивацій і перспективи. Історія економічної теорії - це ті надбання й елементи економічної думки, економічних вчень і доктрин, які у їх селективному відборі стали основою економічної теорії - фундаментальної економічної науки сучасності.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Історія економічних учень
Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика
Історія економічних учень
Економічна історія
Історія економічної теорії
Історія економічних учень
Державне регулювання економіки
Економічна історія