Визначення вартісних показників учасників концент­рації або вартості (сукупної вартості) активів, обсягу реалі­зації, а також частки здійснюється щодо всіх суб´єктів гос­подарювання — учасників концентрації з урахуванням відносин контролю (див. схему 5.1).

Схема 5.1 СХЕМА ВІДНОСИН КОНТРОЛЮ УЧАСНИКІВ КОНЦЕНТРАЦІЇ (СТВОРЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА С)

Наприклад, при створенні підприємства С двома заснов­никами — підприємством А і підприємством В учасниками концентрації з боку першого засновника є підприємство Ж (що є засновником підприємства А) і підприємство Г (яке контролюється підприємством А). З боку другого засновни­ка учасником концентрації є фізична особа Іванов А. П. (який є засновником підприємства В і підприємства С), а також контрольоване підприємством В підприємство Б. У даному випадку, як у одного учасника концентрації — підприємства А, так і у іншого — підприємства В (через кон­троль над підприємствами Б і С) є більше 1 млн. евро вар­тості активів або обсягу реалізації. При цьому ці підприєм­ства — засновники не зв´язані між собою відносинами кон­тролю. Сукупний обсяг активів (або обсяг реалізації) перевищує 12 млн. евро.

Отже, з урахуванням відносин контролю дана концент­рація підпадає під необхідність отримання згоди в АМКУ.

Склад суб´єктів господарювання, що є групою суб´єктів господарювання, в яких один або декілька здійснюють кон­троль над іншими, встановлюється виходячи з можливості, в тому числі підтвердженою практикою господарських опе­рацій, вирішального впливу однієї особи на господарську діяльність іншої особи як можливості прийняття їм рішень про визначення господарської діяльності іншої особи шля­хом встановлення загальних умов обороту товарів на ринку (ціни, асортименту товарів, обсягів попиту і пропозиції, обсягів реалізації товарів або їх придбання, інших умов придбання або реалізації товарів); визначення обсягів ви­робництва, ринків товарів, напрямків техніко-технологічного розвитку, інвестицій; визначення джерел постачання, кола продавців, покупців або споживачів; укладення угод і інших умов.

При встановленні наявності вирішального впливу однієї особи щодо іншої особи підлягає з´ясуванню наявність прав володіння або користування всіма активами або їх значною частиною; прав, повноважень, які забезпечують вирішаль­ний вплив на формування складу, результати голосування і рішення органів управління суб´єкта господарювання; прав, повноважень давати обов´язкові до виконання вказі­вки з питань визначення умов господарської діяльності або виконувати функції органу управління юридичної особи, зокрема, внаслідок укладення договорів і контрактів або іншим способом; прав, повноважень щодо поєднання поса­ди керівника, заступника керівника наглядової ради, прав­ління, іншого наглядового або виконавчого органу юридич­ної особи; прав, повноважень щодо призначення більше половини посад членів наглядової ради, правління, інших наглядових або виконавчих органів юридичної особи; зобо­в´язань, зокрема грошових і торгових, а також зобов´язань по виконанню умов фінансової підтримки.

Вирішальний вплив одного суб´єкта господарювання на інший суб´єкт господарювання виникає, зокрема, у випад­ках, коли один суб´єкт господарювання по відношенню до іншого суб´єкта господарювання прямо або опосередковано володіє або управляє часткою (паєм, акціями) в статутному фонді у розмірі більше 50 відсотків; має більше 50 відсотків голосів у вищестоящих органах управління; має повнова­ження призначати керівника, заступника керівника або більше 50 відсотків членів наглядової ради або виконавчо­го, контролюючого органу; має право одержувати не менше 50 відсотків прибутку, який залишається у розпорядженні суб´єкта господарювання.

Суб´єкти господарювання можуть мати вирішальний вплив, якщо прямо або опосередковано підпорядковані суб´єк­тові господарювання з певних питань відповідно до прав, зафіксованих в установчих документах або угодах (контрак­тах), зокрема про довірче управління, про спільну діяльність, про оренду, про лізинг, про фінансову підтрим­ку, про створення суб´єкта господарювання, а також мають в своєму складі одних і тих же фізичних осіб, що й інший суб´єкт господарювання, які займають одну з наведених нижче посад, а саме керівника, заступника керівника, або не меншого половини одних і тих же фізичних осіб — членів наглядової ради або виконавчого, контролюючого органів.

Важливим чинником, що визначає вирішальний вплив, є те, що суб´єкти господарювання надають фінансову підтримку, яка використовується для здійснення концент­рації, внаслідок чого це призводить або може призвести до виникнення вирішального впливу одного суб´єкта господа­рювання на інший суб´єкт господарювання.

Вирішальний вплив одного суб´єкта господарювання на інший суб´єкт господарювання може виникати, зокрема, у випадках, коли суб´єкт господарювання прямо або опосе­редковано: володіє або управляє (користується) часткою (паєм, акціями) в статутному фонді у розмірі більше 25 відсотків; має більше 25 відсотків голосів у найвищих орга­нах управління; має повноваження призначати керівника, заступника керівника, головного бухгалтера або більше ніж 25 відсотків членів наглядової ради або виконавчого, конт­ролюючого органу; має право одержувати не менше 25 відсотків прибутку, який залишається у розпорядженні суб´єкта господарювання.

При розрахунку обсягів реалізації товарів учасників кон­центрації використовується сума доходу (виручки) від реа­лізації продукції (товарів, робіт, послуг) за вирахуванням суми податку на додану вартість, акцизного збору, інших по­датків або зборів, базою для оподаткування яких є оборот за останній фінансовий звітний рік, який передував подачі за­яви. Кошти, одержані від реалізації товарів у межах однієї групи суб´єктів господарювання, зв´язаних відносинами кон­тролю, якщо такий облік ведеться, не враховуються.

Обсяг реалізації товарів підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (окрім банків і

бюджетних установ) відповідно до їх фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності відповідає даним гра­фи 3 рядка 035 форми «Чистий дохід (виручка) від реалі­зації продукції (товарів, робіт, послуг)» Звіту про фінансові результати (далі — форма № 2), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999      р. під № 397/3690.

Вартість активів підприємств, організацій та інших юри­дичних осіб усіх форм власності (окрім банків і бюджетних установ) відповідно до їх фінансової звітності і консолідо­ваної фінансової звітності відповідає даним графи 4 рядка 280 форми № 1 «Баланс» (далі — форма № 1), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 чер­вня 1999 р. під № 396/3689.

Вартість активів бюджетних установ відповідає даним графи 4 рядка 350 форми № 1, затвердженої наказом Дер­жавного казначейства України від 23 березня 2000 р. № 23, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 квітня 2000  р. під № 233/4454.

Якщо учасниками концентрації виступають комерційні банки, для розрахунку вартості активів і обсягів реалізації застосовується десята частина вартості активів комерцій­ного банку. Вартість активів банку відповідає даним рядка «Активи всього» стовпчика «Сальдо всього» Балансу комер­ційного банку (форма № 10-КБ (місячна), затверджена по­становою Правління Національного банку України від 12 грудня 1997 р. № 436).

У випадках, коли учасниками концентрації є страхови­ки, для розрахунку вартості активів страховика викорис­товується сума нетто-активи, а для розрахунку обсягів реа­лізації товарів — сума доходів від страхової діяльності, виз­начена згідно із законодавством України про страхову діяльність. Сума нетто-активів страховика відповідає даним графи 4 рядка 280 форми № 1 після віднімання даних, вка­заних в графі 4 рядків 010, 430, 460, 620 форми № 1.

Вартість активів іноземних компаній і транснаціональ­них корпорацій відповідає даним рядка «Активи всього» форми національної фінансової звітності «Баланс», складеною відповідно до вимог міжнародних стандартів бухгал­терського обліку, або даним щодо вартості активів, які скла­дені відповідно до вимог фінансової звітності, що діють в Україні.

Для визначення обсягу реалізації товарів іноземних ком­паній і транснаціональних корпорацій використовуються дані, вказані в графі 3 рядка «Чиста виручка від реалізації форми національної звітності «Звіт про прибутки та збит­ки» , складеної відповідно до вимог міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, або дані щодо обсягу реалізації то­варів, які складені відповідно до вимог финансово! звітності, що діють в Україні.

Частка на ринку товару суб´єктів господарювання, до складу яких входить учасник концентрації, розраховується з додержанням вимог Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб´єктів господарювання, затвер­дженої розпорядженням АМКУ від 05.03.2002 г. № 49-р.

Необхідно підкреслити, що при розрахунку вартості (су­купної вартості) активів, обсягу (сукупного обсягу) реалі­зації товарів і часток (сукупних часток) на ринках товарів використовуються фактичні значення показників (вартість активів, обсяг реалізації товарів, частка на ринках товарів) кожного підприємства, організації, інших осіб, які входять до складу суб´єктів господарювання, з урахуванням відно­син контролю, за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном.

Частки (сукупні частки) суб´єктів господарювання на певному товарному ринку, вартості (сукупної вартості) їх активів і обсяги (сукупні обсяги) реалізації визначаються як сума відповідних показників суб´єктів господарювання.

Сукупна частка на певному товарному ринку, сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів (робіт, послуг) усіх суб´єктів господарювання розраховують­ся шляхом складання відповідних показників всіх суб´єктів господарювання.

Для розрахунку вартісних показників суб´єктів госпо­дарювання використовуються форми їх фінансової звітності за останній фінансовий рік, який передує подачі заяви.

По кожному суб´єктові господарювання необхідно вка­зувати підсумкові дані за останній фінансовий рік.