Перехід до ринкової економіки тісно пов´язаний із ство­ренням ефективного конкурентного середовища, попере­дженням монополізації товарних ринків як при привати­зації, так і при придбанні часток, паїв (акцій) на первинно­му або вторинному ринку.

Для попередження і припинення негативних наслідків у процесі ринкових перетворень у державі була створена система контролю за економічною концентрацією (злиттям) суб´єктів господарювання.

Конкурентне право України регулює такі види концен­трації суб´єктів господарювання (далі — концентрація).

1) Злиття суб´єктів господарювання або приєднання од­ного суб´єкта господарювання до іншого;

2)Придбання безпосередньо або через інших осіб конт­ролю одним або декількома суб´єктами господарювання над одним або декількома суб´єктами господарювання або час­тинами суб´єктів господарювання, зокрема, шляхом:

а) безпосереднього або опосередкованого (через інших осіб) придбання, отримання у власність іншим способом активів у вигляді цілісного майнового комплексу або струк­турного підрозділу суб´єкта господарювання, отримання в управління, оренду, лізинг, концесію або отримання іншим способом права користування активами у вигляді цілісно­го майнового комплексу або структурного підрозділу суб´єк­та господарювання, зокрема придбання активів суб´єкта господарювання, який ліквідовується;

б) призначення або обрання на посаду керівника, заступ­ника керівника спостережної ради, правління, іншого на­глядового або виконавчого органу суб´єкта господарювання особи, яка вже займає одну або кілька з перерахованих посад в інших суб´єктах господарювання, або створення си­туації, при якій більше половини посад членів спостереж­ної ради, інших наглядових або виконавчих органів двох або більше суб´єктів господарювання займають одні й ті самі особи;

в) створення суб´єкта господарювання двома і більше є суб´єктами господарювання, який тривалий період само­стійно здійснюватиме господарську діяльність, і при цьо­му вказане створення не призводить до координації конку­рентної поведінки між суб´єктами господарювання, які створили цей суб´єкт господарювання, або між ними і ново­утвореним суб´єктом господарювання;

3) Безпосереднє або опосередковане (через інших осіб) придбання, отримання у власність іншим способом або от­римання в управління часток (акцій, паїв), які забезпечу­ють досягнення або перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб´єкта господа­рювання.

Частиною 3 ст. 22 Закону про захист економічної кон­куренції позначено випадки, які не підпадають під концен­трацію. Перш за все до них відноситься створення суб´єкта господарювання, ціллю або наслідком створення якого яв­ляється здійснення координації конкурентної поведінки між суб´єктами господарювання, які створили вказаний суб´єкт господарювання, або між ними і новоутвореним суб´єктом господарювання. Таке створення, а також внесен­ня змін в установчі документи, на підставі яких створюють­ся суб´єкти господарювання, об´єднання, розглядаються як узгоджені дії відповідно до ст. 5 Закону про захист еконо­мічної конкуренції.

Не являється концентрацією придбання часток (акцій, паїв) суб´єкта господарювання особою, основним видом діяльності якої є проведення фінансових операцій або опе­рацій з цінними паперами, якщо це придбання здійснюєть­ся з метою їх подальшого перепродажу за умови, що вказа­на особа не бере участі в голосуванні у вищестоящому органі або інших органах управління суб´єкта господарювання. У такому разі подальший перепродаж повинен бути здійсне­ний протягом одного року з дня придбання часток (акцій, паїв). За клопотанням вказаних осіб з обґрунтуванням не­можливості здійснення подальшого перепродажу органи Комітету можуть прийняти рішення про продовження цьо­го терміну.

Не вважаються концентрацією дії, які здійснюються між суб´єктами господарювання, зв´язаними відносинами контролю, у випадках, передбачених п. 2.1 Положення про концентрацію, крім випадків придбання такого контролю без отримання дозволу АМКУ, якщо необхідність отриман­ня такого дозволу передбачена законом; а також придбан­ня контролю над суб´єктом господарювання або його части­ною, у тому числі завдяки праву управління і розпоряджен­ня його майном арбітражним керуючим, службовою або посадовою особою органу державної влади.

У конкурентному праві існує поняття опосередкованого (через інших осіб) придбання іншим способом у власність, от­римання в управління часток (акцій, паїв), активів (майна) у вигляді цілісного майнового комплексу суб´єкта господарю­вання або його структурного підрозділу, яке є придбанням однією юридичною або фізичною особою можливості вплива­ти на реалізацію прав, які випливають з володіння або управ­ління (користування) частками (акціями, паями), активами (майном) іншої юридичної особи завдяки: по-перше, наявності контролю над особами, які набувають у власність або отриму­ють в управління (користування) зазначені частки (акції, паї), активи (майно); по-друге, наявності або появі контролю над тими юридичними особами, які володіють або управляють (користуються) зазначеними частками (акціями, паями), ак­тивами (майном); або ж об´єднанню вказаних умов.

Наприклад, ВАТ «Втормет» володіє пакетом акцій у розмірі 70% ТОВ «Альфа», яке володіє пакетом акцій ТОВ «Цветмет» у розмірі 50%. Таким чином, ВАТ «Втормет» опосередковано здійснює контроль над ТОВ «Цветмет».

Опосередкований контроль можливий у різних видах концентрації, зокрема за рахунок об´єднання посад. Так, на­приклад, голова правління ВАТ «Машзавод» Сидоров І. об­іймає посаду голови наглядової ради ВАТ «Південмаш», яке володіє пакетом акцій АОЗТ «Хімік». Отже, має місце опо­середкований контроль з боку фізичної особи над АОЗТ «Хімік».

Недружнє придбання, отримання іншим способом у власність, отримання в управління (користування) є прид­банням іншим способом у власність, отримання в управлі­ння (користування) часток (акцій, паїв), які забезпечують досягнення або перевищення 25, 50 відсотків голосів у най­вищому органі управління суб´єкта господарювання в осіб, які не здійснюють контролю над ним, при відмові цього суб´єкта господарювання надати заявникові (уповнова­женій їм особі) інформацію, необхідну для отримання доз­волу органів Комітету.

Прикладом недружнього придбання у власність можуть слугувати окремі випадки приватизації державних підприємств без участі трудових колективів, коли останні відмовлялися надавати особі, що має намір зробити прид­бання, інформацію, необхідну для отримання згоди органів Комітету.

Відповідно до ст. 21 Закону про захист економічної кон­куренції антимонопольними органами здійснюється попе­редній контроль за концентрацією. Регулюється він Поло­женням про порядок подачі заяв в АМКУ про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб´єктів господарю­вання (Положення про концентрацію), затвердженим роз­порядженням Комітету від 19 лютого 2002 р. № 33-р.

Положення встановлює порядок подачі заяв в АМКУ про попереднє отримання дозволу АМКУ або адміністративної колегії АМКУ на концентрацію суб´єктів господарювання, а також їх розгляду і отримання висновків з питань кон­центрації суб´єктів господарювання.

Порядок отримання дозволу органів Комітету на погли­нання одного суб´єкта господарювання іншим шляхом придбання контрольного пакета акцій суб´єктів господарю­вання в процесі приватизації регламентується Положенням про порядок отримання дозволу АМКУ на поглинання суб´єктів господарювання в процесі приватизації, затвер­дженим розпорядженням Комітету від 21 червня 1994 р. № 8-р і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 липня 1994 р. під № 148/357, окрім випадків, визначе­них законодавством.

Порядок отримання дозволу органів Комітету на створен­ня холдингових компаній в процесі корпоратизації і прива­тизації регламентується: Положенням про порядок отриман­ня дозволу АМКУ на створення холдингових компаній у про­цесі корпоратизації і приватизації, затвердженим розпорядженням Комітету від 21 червня 1994 р. № 6-р і за­реєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 липня 1994 р. під № 150/359; Положенням про порядок узгодження з АМКУ проектів установчих документів і планів розміщення акцій холдингових компаній, які створюються в процесі кор­поратизації і приватизації, затвердженим розпорядженням Комітету від 21 червня 1994 р. №7-р і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 липня 1994 р. під № 149/358; Положенням про порядок підтвердження АМКУ наявності контрольного пакета акцій, затвердженим розпорядженням Комітету від 21 червня 1994 р. № 9-р і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 липня 1994 р під № 147/356.

Порядок повідомлення Комітету, територіального від­ділення про придбання цінних паперів інвестиційними фон­дами і інвестиційними компаніями, а також про укладен­ня інвестиційним керівником договору управління актива­ми інвестиційних фондів і компаній регулюється Положенням про особливості контролю за дотриманням ан­тимонопольного законодавства інвестиційними фондами та інвестиційними компаніями, затвердженим розпоряджен­ням Комітету від 18 листопада 1994 р. № 13-р і зареєстро­ваним в Міністерстві юстиції України 9 грудня 1994 р. під № 297/507 (із змінами і доповненнями).