пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ

Загрузка...


Конкурентне право України

4. Основні поняття конкурентного права


Конкурентне законодавство США і Канади має 115-річний досвід застосування. У міру розвитку ринкової еко­номіки вдосконалювалося конкурентне законодавство, роз­ширювалася сфера його застосування. За цей час в ньому сформувалися і використовуються терміни і поняття, не відомі раніше економічній і правовій практиці.

В українському конкурентному праві використовують­ся деякі терміни законодавства США і Європейського Сою­зу. Проте багато з них мають самостійне значення. Визна­чення основних понять, які використовуються в конкурен­тному законодавстві України, зосереджено в багатьох нормативних актах. Розглянемо основні з них.

Афіліювання — 1) приєднання підприємства, фірми до іншого, крупнішого, спорідненого підприємству як філії; 2) вплив фізичної особи на результати діяльності підприє­мства, фірми; 3) встановлення зв´язків, контактів, автор­ства в юридичній справі; 4) введення особи до складу орга­ну управління;

афілійовані особи — фізичні особи, які є членами однієї сім´ї (чоловік (дружина), батьки, усиновителі, опікуни, брати, сес­три, діти і їх чоловіки, дружини) і мають можливість вплива­ти на господарську діяльність суб´єкта господарювання;

бар´єри вступу наринок — обставини, які перешкоджа­ють новим суб´єктам господарювання почати конкурувати на рівних з суб´єктами господарювання, які вже діють на певному товарному ринку;

бар´єри виходу з ринку — обставини, які перешкоджа­ють суб´єктам господарювання, які діють на цьому ринку, покинути його з ціллю знайти на інших товарних ринках покупців (продавців) у зв´язку з труднощами реалізації того, в що був вкладений капітал;

вертикальні обмеження — термін, що позначає певні ме­тоди, які застосовуються виробниками або постачальника­ми стосовно перепродажу їх продукції, зазвичай включає підтримку перепродажних цін, участь в ексклюзивній торгівлі і обмеження географії ринку. В умовах ексклюзив­ної торгівлі і обмежень географії ринку посередник (розпо­дільник), що не має конкурентів, є єдиною особою, яка одер­жує від виробника право на пропозицію продукції на ринку;

демонополізація — політика держави, спрямована на розвиток конкуренції і стримування монопольного прояву на ринку, здійснюється за допомогою законодавчих заходів, направлених на забезпечення рівності різних форм влас­ності, збільшення кількості виробників (у тому числі і шля­хом поділу крупних корпорацій на декілька самостійних, дрібніших), зняття бар´єрів до вступу нових суб´єктів гос­подарювання на ринок;

демпінг — продаж продукції за кордоном нижче за со­бівартість або за цінами, значно заниженими в порівнянні з цінами, що діють на внутрішньому ринку. Перше означає встановлення грабіжницьких цін, друге — цінову дискри­мінацію. Обидва різновиди демпінгу розглядаються як фор­ма грабежу, що призводить до утиску споживачів і конку­рентів, що діють на внутрішньому ринку. Генеральна уго­да про тарифи у торгівлі (ГАТТ) не заохочує демпінгу. Окремі фірми мають право апелювати до свого уряду на предмет встановлення тарифів і здійснення інших заходів, спрямованих на заохочення конкуренції;

диверсифікація — позначає вихід вже діючої фірми на новий ринок або початок виробництва нового виду про­дукції, диверсифікація буває зв´язаною і незв´язаною. Зв´я­зана диверсифікація має місце в тих випадках, коли фірма починає виробляти продукцію, схожу з тією, яку вона ви­робляла раніше. Приклад: виробник автомобілів випускає легкові автомобілі і малогабаритні вантажівки. Незв´язана диверсифікація має місце тоді, коли нова і стара продук­ція істотно відрізняються одна від одної. Приклад: фірма, що займається виробництвом лікарських засобів, починає виробляти взуття;

дуополія — ринкова ситуація, в якій беруть участь два продавці. Це особливий випадок олігополії. Згідно з теорією

організації виробництва дуополія — це спрощена форма олігополії;

значущі суб´єкти господарювання — суб´єкти господа­рювання, обсяги реалізації товару яких є найбільшими в по­рівнянні з іншими суб´єктами господарювання, що діють на цьому ринку, зокрема мають частку понад 5 відсотків;

інтеграція вертикальна — здійснюється через володі­ння або контроль на різних етапах виробничого процесу. Приклад: підприємство, що займається очищенням бензи­ну, володіє очисними заводами «вниз за течією» і системою роздрібної торгівлі бензином, а «вгору за течією» — родо­вищами нафти і трубопроводами. Поступальна інтеграція означає етапи від виробництва до продажу розподілу, а зво­ротний рух позначає етапи від виробництва до сировини сто­совно дій підприємства. Вертикальна інтеграція досягаєть­ся шляхом нових інвестицій або вертикального злиття і придбання існуючих підприємств, зайнятих на різних ета­пах виробництва. Важливим чинником для вертикальної інтеграції є підвищення ефективності і пониження вартості угод до мінімуму;

інформація — відомості в будь-якій формі і вигляді, збе­режені на будь-яких носіях (зокрема листування, книги, позначки, ілюстрації (карти, діаграми, органіграми, ма­люнки, схеми тощо), фотографії, голограми, кіно-, відео-, мікрофільми, звукові записи, бази даних комп´ютерних систем чи повне або часткове відтворення їх елементів), по­яснення осіб та будь-які інші публічно оголошені або задо­кументовані відомості;

картель — в конкурентному праві США і ЄС це формаль­ний договір між фірмами в умовах олігополістічного рин­ку. Члени картеля укладають угоди з таких питань, як вста­новлення цін, валовий обсяг продукції, частка ринку, роз­поділ покупців, поділ географічних зон впливу, підробка заявок, утворення спільного агентства з продажу, розподі­лу прибутку або зі всіх цих питань одночасно.

У цьому сенсі картель ототожнюється з явною змовою. Картель створюється для взаємної користі фірм—членів картелю. Теорія кооперативної олігополії являється базою для аналізу процесів формування картелю і визначення його економічного ефекту. В українському конкурентному правісинонімом картелю є таке поняття, як «антиконкурентні узгоджені дії» суб´єктів господарювання;

компанія дочірня — 1) компанія, в якій інша компанія володіє контрольним пакетом акцій, баланс такої компанії зазвичай включається в баланс материнської компанії на консолідованій основі; 2) компанія, яку банківський хол­динг придбаває для проведення небанківських операцій;

компанія материнська — компанія, що володіє конт­рольним пакетом акцій іншої компанії (дочірньої); на відміну від холдингової компанії сама здійснює конкретну виробничу діяльність;

компанія холдінгова — компанія, до складу активів якої входять контрольні пакети акцій інших компаній. Компа­нія займається лише управлінням власними активами;

конкурентне середовище — сукупність умов, обставин, за яких відбувається конкуренція на товарних ринках;

конкурентоспроможність — властивість товару, послу­ги, суб´єкта ринкових відносин виступати на ринку нарівні з присутніми там аналогічними товарами, послугами або конкуруючими суб´єктами ринкових відносин. Оцінка цієї властивості дозволяє виділяти високу, середню, низьку кон­курентоспроможність.

конкурентоспроможність товару — здатність товару відповідати вимогам ринку даного виду товару. Головними складовими конкурентоспроможності товару являються: технічний рівень товару; рівень маркетингу і рекламно-інформаційного забезпечення; відповідність вимогам спо­живача, технічним умовам і стандартам; організація серві­су, авторського нагляду, гарантійного забезпечення, на­вчання персоналу сторони, що придбаває, термін постачання (розробки, створення, продажу), терміни га­рантій; ціна, умови платежів; актуальність (своєчасність) появи даного товару на конкретному ринку; політико-економічна ситуація в даному регіоні. Оцінка конкуренто­спроможності товару проводиться на основі зіставлення да­ного товару з продукцією інших фірм, яка одержала виз­нання, високу оцінку і володіє в даний період часу високою конкурентоспроможністю.

конкуренція досконала — характеристика ринку, на якому присутня велика кількість фірм, що пропонують од порідну продукцію. Для досконалої конкуренції визначаль­ним є легкість входу підприємця в галузь, рівні можливості покупців і продавців в доступі до інформації про стан рин­ку. Ні розмір самих підприємств, ні інші причини не дозво­ляють хоча б одному з них впливати на ринкову ціну, у зв´яз­ку з чим попит на продукцію окремого підприємства не па­датиме у міру збільшення їм своїх продажів. Такий вільний доступ знижує криву попиту кожної фірми до тих пір, поки прибуток кожної з них не досягне нормального рівня і не зникне стимул для входу на ринок нових конкурентів. Крім того, оскільки фірми виробляють однорідну продукцію, жодна з них не може підняти ціни, не віддавши частини своєї частки ринку конкурентам;

конкуренція хижацька — хижацька поведінка на рин­ку. До видів хижацької конкуренції відносяться: продаж за цінами нижчими за собівартість або демпінг; встановлен­ня монопольне високих цін; обмеження виробництва з ме­тою заподіяти шкоду конкурентам—продавцям, покупцям; створення перешкод для доступу на ринок або усунення з ринку продавців і покупців; антиконкурентні узгоджені дії при встановленні цін або інших умов придбання чи реалі­зації товару, проведенні торгів, аукціонів;

конкуренція цінова — конкуренція, заснована на залу­ченні покупців за рахунок продажу за нижчими цінами то­варів, аналогічних за якістю товарам конкурентів;

конкуренція економічна (конкуренція) — змагання між суб´єктами господарювання з метою здобуття завдяки влас­ним досягненням переваг над іншими суб´єктами господа­рювання, внаслідок чого споживачі, суб´єкти господарюван­ня мають можливість вибирати між декількома продавця­ми, покупцями, а окремий суб´єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку;

контроль — вирішальний вплив одного або декількох зв´язаних юридичних і/або фізичних осіб на господарську діяльність суб´єкта господарювання або його частини, що здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву власності або користування всіма активами або їх значною частиною; праву, що забезпечує вирішаль­ний вплив на формування складу, результати голосування рішення органів управління суб´єкта господарювання;

укладенню договорів і контрактів, що дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов´яз­кові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб´єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника наглядової ради, правлі­ння, іншого наглядового або виконавського органу суб´єкта господарювання особою, що вже посідає одну або декілька з вказаних посад в інших суб´єктах господарювання; обій­манню більше половини посад членів наглядової ради, прав­ління, інших наглядових або виконавських органів суб´єкта господарювання особами, що вже посідають одну або де­кілька з указаних посад в іншому суб´єктові господарюван­ня. Зв´язаними особами являються юридичні і/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, зокрема спільно або узгоджено впливають на господарську діяльність суб´єкта господарювання;

концентрація — 1) означає захоплення малим числом круп­них фірм або підприємств великої частки економічного просто­ру на конкретному ринку; 2) злиття суб´єктів господарювання; безпосереднє або опосередковане придбання часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення або перевищення 25 або 50 відсотків голосів у найвищому органі управління суб´єкта гос­подарювання; придбання безпосередньо або через інших осіб контролю над іншими суб´єктами господарювання.

малий і середній підприємець — суб´єкт господарювання, доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній фінансовий рік або вартість активів якого не пере­вищує суми, еквівалентної 500 тис. евро, визначену за кур­сом Національного банку України, що діяв в останній день фінансового року, якщо на ринках, на яких діє цей підприє­мець, є конкуренти із значно більшою ринковою часткою;

монополізація — досягнення суб´єктом господарюван­ня монопольного (домінуючого) становища на ринку това­ру, підтримка або посилення цього становища;

монополія абсолютна — повний контроль за всім вироб­ництвом і реалізацією даного товару або виду послуг з боку одного виробника або постачальника;

монополія білатеральна — ситуація, при якій продав­цеві, що контролює всі пропозиції, протистоїть покупець, що контролює весь попит;

монопольне (домінуюче) становище суб´єкта господа­рювання — становище суб´єкта господарювання на ринку, яке дозволяє йому самостійно або разом з іншими суб´єкта­ми господарювання визначати умови обороту товарів на ринку у зв´язку з тим, що суб´єкт господарювання:

не має на ринку товару жодного конкурента або не відчу­ває значної конкуренції внаслідок обмеженості можливос­тей доступу інших суб´єктів господарювання стосовно за­купівлі сировини, матеріалів і збуту товарів, наявності бар´єрів доступу на ринок інших суб´єктів господарюван­ня, наявність пільг або інших обставин;

є одним із двох або більше суб´єктів господарювання, що діють на ринку товару, якщо між ними немає конкуренції або є незначна конкуренція, і при цьому вони (разом узяті) не мають на ринку товару жодного конкурента або не відчу­вають значної конкуренції внаслідок обмеженості можли­востей доступу інших суб´єктів господарювання при за­купівлі сировини, матеріалів і збуту товарів, наявності бар´єрів для доступу на ринок інших суб´єктів господарю­вання, наявності пільг або інших обставин. Зокрема, якщо суб´єкт господарювання є одним із таких суб´єктів господа­рювання, і при цьому позначеним суб´єктам господарюван­ня в складі не більше трьох належать найкрупніші частки на ринку, які в сукупності перевищують 50 відсотків; п´я­ти — 70 відсотків;

монопсонія — ситуація, що розглядається в теорії недо­сконалої конкуренції, за якої одиночному покупцеві про­тистоїть множина продавців. При цьому ціну диктує не про­давець, а покупець;

неефективність-Х — вираз Р. Лібенштейна, який ствер­джував, що проблема монополії — це проблема не тільки цін, але і витрат. Монополія надає можливість вимагати з покупця завищені ціни; відсутність стимулу, властивого конкуренції, викликає зростання витрат виробництва то­варів і послуг. Проте відсутність конкуренції або тиску з боку незначних конкурентів призводить підприємство-монополіста не до зниження вартості виробництва одиниці продукції до мінімуму, а до досягнення неефективності-Х. Подібна неефективність також свідчить про безгосподарські витрати: на утримання виробничих потужностей, які не використовуються, виплата надмірно високої винагороди управлінському апарату, лобіювання прийняття сприятли­вих нормативних актів;

загальнодержавний ринок — ринок товару, територіальні (географічні) межі якого охоплюють територію держави;

об´єднання — об´єднання юридичних і (або) фізичних осіб, зокрема об´єднання підприємств, а також громадські організації;

однорідна (гомогенна) продукція — однорідними вважа­ються товари, якщо один з них може повністю замінити інший, тоді як споживачі не бачать різниці між товарами, пропонованими різними підприємствами (наприклад, такі товари, як борошно, цукор, цемент). Ціна стає єдино важ­ливим чинником, на основі якого і відбувається конкурен­ція між фірмами, що випускають однорідну продукцію;

олігополія — панування невеликої кількості найбільших фірм, компаній у виробництві і на ринку; теорія олігополії — економічна теорія, що заперечує монополістичний харак­тер сучасного капіталізму на тій підставі, що в кожній га­лузі господарства панує декілька крупних фірм;

олігопсонія —становище на ринку, коли на ньому зна­ходиться лише декілька покупців і частка кожного у зв´яз­ку з цим настільки велика, що він може впливати на зміну ринкової ціни;

органи адміністративно-господарського управління і контролю — суб´єкти господарювання, об´єднання, інші особи в частині виконання ними функцій управління або контролю в межах делегованих їм повноважень органів вла­ди або органів місцевого самоврядування;

органи Антимонопольного комітету України — Антимонопольний комітет України, постійно діючі і тимчасові адміністративні колегії Антимонопольного комітету Украї­ни, державний уповноважений Антимонопольного коміте­ту України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України;

органи влади — міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим і органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, державні органи, що здійснюють регулювання діяль­ності суб´єктів природних монополій, ринку цінних па перів, державні органи приватизації, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, місцеві орга­ни виконавчої влади;

перехресна еластичність попиту позначає процент­ну зміну обсягу конкретної продукції, необхідного для за­доволення попиту, що відбувається в результаті процент­ної зміни в ціні іншої схожої продукції. За умови зміни всіх цін обсяг виробництва товару X, необхідний для задоволен­ня попиту на нього, залежить не тільки від ціни товару X, але і від цін, встановлених на інші товари. Концепція пере­хресної еластичності попиту за ціною застосовується при класифікації товарів на такі, що замінюють і доповнюють, а також в питаннях, що стосуються визначення ринку для класифікації груп товарів, які потенційно можуть взаємно конкурувати. Якщо при збільшенні ціни на продукцію Y відбувається збільшення обсягу випуску продукції X, необ­хідної для задоволення попиту за умови, що ціна X зали­шається незмінною, тоді продукція X і Y замінюють одна одну. Наприклад, електроенергія і природний газ є взаємо­замінними для опалювання житла, а свинина і яловичина — взаємозамінними в харчуванні. Індекс перехресної елас­тичності попиту за ціною — це позитивна величина, що змінюється від нуля (за відсутності замінників на ринку) до безкінечності. Будь-яка величина, що перевищує двійку, означає, що порівнювана продукція легко замінює одна одну. Якщо при збільшенні ціни товару Y відбувається змен­шення обсягу виробництва товару X, необхідного для задо­волення попиту (при збільшенні ціни товару Y відбуваєть­ся зменшення обсягу виробництва товару X, необхідного для задоволення попиту (за умови незмінності ціни X), X і Y вважаються такими продуктами, що доповнюють, а не замінюють один одного. Приклад: горілка і вино.

перехресна еластичність попиту за ціною — зміна об­сягу продажу одного товару при збільшенні ціни іншого товару на один відсоток;

політика антимонопольно — сукупність законодавчих, економічних і адміністративних заходів, направлених на обмеження монополізації внутрішнього ринку;

потенційні конкуренти — суб´єкти господарювання, які певний час не здійснюють свою діяльність на ринку, але мають можливість за звичайних умов швидко вступити на цей ринок у відповідь на певні зміни на ньому (довгостро­кова зміна цін, зняття (зменшення) бар´єрів вступу на ри­нок тощо);

споживач — юридична або фізична особа, яка здійснює діяльність по придбанню і використанню товарів, послуг, робіт на відповідному товарному (товарних) ринку (ринках);

пропозиція — певна кількість товару, яку суб´єкт госпо­дарювання виробляє або може виробляти і пропонує (або може пропонувати) для реалізації на ринку або реалізує (чи може реалізувати) на ринку за запропонованою ціною на певній території впродовж певного періоду;

релевантный ринок товару — ринок товару в наймен­ших товарних, географічних і часових межах, в яких усі продавці (покупці), діючи як один суб´єкт господарювання, що був би єдиним продавцем (покупцем), могли з вигодою для себе істотно обмежувати конкуренцію, зокрема нав´я­зувати і підтримувати істотне і не тимчасове підвищення ціни над "рівнем, який фактично існував би за умов значної конкуренції на ринку;

ринок товару (товарний ринок) — сфера обороту това­ру (взаємозамінних товарів), на який протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція;

ринок товару регіональний — ринок товару, товарні (географічні) межі якого охоплюють територію окремого ре­гіону (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя), зокрема частин відповідного регіону; ринок товару, територіальні (географічні) межі якого охоплюють територію декількох регіонів (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя), зокрема частин декількох регіонів;

ринкова (монопольна) влада — здатність суб´єкта гос­подарювання (групи суб´єктів господарювання) визначати або істотно впливати на умови обороту товару на ринку, не допускати, усувати, ущемляти конкуренцію, зокрема підви­щуючи ціну і підтримуючи її вище за рівень ціни, який існу­вав би в умовах значної конкуренції;

сегментація товарного ринку —поділ товарного ринку на окремі самостійні частини (сегменти) — групи підприємців, товарів, споживачів, яким властиві певні

спільні ознаки. Сегментація може здійснюватися по бага­тьох ознаках з урахуванням різних чинників, щодо яких допускається проведення досліджень, і може приводити до утворення самостійних ринків товару;

злиття — реорганізація юридичних осіб, при якій пра­во й обов´язки кожного з них переходять до щойно виник­лої юридичної особи. У конкурентному праві США і ЄС тер­міном «злиття» взагалі визначається будь-яка трансакція щодо активів, яка веде до переходу власності або контролю однієї юридичної або фізичної особи над іншою. У цьому сенсі термін «злиття» є синонімом терміна, який застосо­вується в українському конкурентному праві — «концент­рація»;

злиття вертикальне — злиття двох або більше фірм, що здійснюють різні стадії виробництва готового продукту, в єдину фірму;

злиття горизонтальне — злиття двох компаній, що працюють на одному товарному ринку;

попит — певна кількість товару, яку споживачі готові і/або в змозі купити за певну ціну в межах певної території впродовж певного періоду;

ступінь (рівень) монополізації ринку — сукупна част­ка монопольних утворень на ринку;

ступінь відкритості ринку — питома вага товарів (то­варних груп), які ввозяться з-за географічних (територіаль­них) меж ринку в загальному обсязі ринку;

структура ринку — сукупність кількісних і якісних по­казників, які характеризують стан економічної конкуренції на відповідному ринку і дають можливість визначити тип (модель) ринку;

суб´єкт господарювання — юридична особа незалежно від організаційно-правової форми і форми власності або фізична особа, що здійснює діяльність по виробництву, ре­алізації, придбанню товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі що здійснює контроль над іншою юридичною або фізичною особою; група суб´єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб´єктами господарювання визнаються також органи дер­жавної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління і контролю в частині їх діяльності по виробництву, реалізації, придбанню товарів або іншої господарської діяльності. Гос­подарською діяльністю не вважається діяльність фізичної особи по придбанню товарів народного споживання для кінцевого споживання;

суб´єкти товарного ринку — суб´єкти господарювання, юридичні або фізичні особи, які продають, реалізують, по­стачають, виробляють, споживають, використовують або можуть продавати, реалізовувати, постачати, виробляти, споживати, використовувати товари на ринку з відповідни­ми межами;

територіальні (географічні) межі ринку — територія з сферою взаємовідносин купівлі-продажу товару (групи то­варів), в межах якої за звичайних умов споживач може лег­ко задовольнити свій попит на певний товар і яка може бути, як правило, територією держави, області, району, міста і т. п. або їх частинами;

тип (модель) ринку — тип ринкової структури, визна­чений за характерними ознаками залежно від кількості суб´єктів господарювання, їх часток на ринку, типу товару, наявності і ступеня подоланості бар´єрів вступу на ринок;

товар — будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, які підтверджують зобов´язання і права (зокрема, цінні па­пери);

товари, які доповнюють один одного (взаємодоповню­ючі товари), — товари, які оцінюються споживачами як такі, що не можуть замінити один одного за функціональ­ним призначенням і які, як правило, споживаються одно­часно в достатньо стабільних пропорціях;

товари-субстітути — товари-замінники, які почина­ють оцінювати як замінники товару (товарної групи) при істотній зміні умов, які визначають попит на певний товар;

вимога найменшої величини — критерій визначення розмірів меж ринку виходячи з найменшого набору товару в найменших територіальних (географічних) межах, в яких може існувати самостійний ринок товару, на якій задоволь­няється відповідний попит певної сукупності споживачів;

еластичність попиту — показник, що характеризує, на скільки відсотків може змінитися попит на даний товар

на вільному ринку при зміні ціни його на один відсоток, іншу кількісну характеристику товару;

ефект масштабу — економія за рахунок зменшення витрат на одиницю товару; розподіл витрат між групою суб´єктів господарювання, що випускають один і той же товар, який дає їм економію власних витрат на одиницю товару; наявність спільних витрат у суб´єктів господарюван­ня, які надалі можуть використовуватися в інших сферах виробництва товару за відповідний період.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Адміністративне право України: тенденції трансформації в умовах реформування
Конкурентне право України
Дипломатичне представництво: організація і форми роботи
Аграрне право України
Історія держави і права України - Ч.1
Юридична деонтологія
Історія вчень про державу і право
Адміністративне право України
Аграрне право України
Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності)
Виконавча влада в Україні: організаційно-правові засади
Правове регулювання застосування сили працівниками правоохоронних органів
Цивільне право України. Загальна частина
Історія вчень про право і державу
Податкове право